Ухвала

від 02.09.2024 по справі 910/429/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/429/22 (910/12899/22)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши матеріали справи

за позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області (ідентифікаційний код: 44057192)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564)

про стягнення суми податкового боргу

в межах справи № 910/429/22

за заявою Акціонерного товариства «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Фьюче Інвестментс» (ідентифікаційний код: 42732781)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564)

про банкрутство

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/429/22 за заявою Акціонерного товариства «Закритий Недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд «Фьюче Інвестментс» (ідентифікаційний код: 42732781) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564).

23.11.2022 Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код: 44057192) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до ТОВ «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення податкового боргу з рахунків ТОВ «Поліхім у розмірі 77 377,92 грн у межах справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564).

Ухвалою суду від 15.12.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код: 44057192) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення податкового боргу у розмірі 77 377,92 грн у межах справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім».

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП: 44057192) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило суд відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління ДПС у Полтавській області у справі № 910/429/22 (910/12899/22); зупинити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22); задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22) про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління ДПС у Полтавській області у справі № 910/429/22 (910/12899/22) та ухвалити нове рішення, яким направити справу № 910/429/22 (910/12899/22) до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду; розглянути справу за участі представника Головного управління ДПС у Полтавській області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі № 910/429/22 (910/12899/22) скасовано; матеріали справи № 910/429/22 (910/12899/22) направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2024 справу № 910/429/22 (910/12899/22) передано судді Омельченку Л.В. для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 задоволено самовідвід судді Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 910/429/22 (910/12899/22). Відведено суддю Омельченка Леоніда Володимировича від розгляду справи № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» про стягнення суми податкового боргу. Справу № 910/429/22 (910/12899/22) передано для визначення судді для її розгляду в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 справу № 910/429/22 (910/12899/22) передано на розгляд судді Стасюку С.В.

З огляду на викладене, суд вважає на необхідне прийняти справу № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення суми податкового боргу в межах розгляду справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім».

Розглянувши матеріали справи, суд вказує наступне, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) зареєстровано за адресою: 03143, місто Київ, Голосіївський р-н, вул. Метрологічна, 42, корп. 42/2, та як платник податків за основним місцем обліку зареєстровано у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі.

Заборгованість з орендної плати за землю виникла в результаті несплачених поточних нарахувань самостійно визначених відповідачем у податковій декларації з земельного податку від 21.02.2022 № 9036470713 сума нарахованого податкового боргу становить 77 377, 92 грн.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом було сформовано вимогу від 16.02.2022 № 0002291-1308-1620, яку вручено відповідача 22.02.2022.

Не зважаючи на вжиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу, платником податків сума податкового боргу сплачена не була.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення податкової заборгованості.

За змістом частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно частини другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя статті 7 КУзПБ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 сформувала правовий висновок щодо того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 відступила від наведених висновків Великої Палати, з огляду на наступне.

Аналіз змісту наведених приписів статті 7 КУзПБ у взаємозв`язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов`язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об`єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об`єктивні ризики при правозастосуванні.

Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з "майновими вимогами до боржника", а у статті 7 КУзПБ - про "всі майнові спори, стороною в яких є боржник".

При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі "Феррадзіні проти Італії" (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, указав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків (пункт 29).

З огляду на викладене, вимоги платника податку (в тому числі після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) про стягнення податкової заборгованості унормована приписами Податкового кодексу України. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, також узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22).

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для закриття провадження у даній справі.

Згідно частини другої статті 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що розгляд справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46, 130, 191, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення суми податкового боргу в межах розгляду справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» до свого провадження.

2. Закрити провадження у справі № 910/429/22 (910/12899/22) за позовом Головного управління ДПС у м. Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім» (ідентифікаційний код: 32716564) про стягнення суми податкового боргу в межах розгляду справи № 910/429/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхім».

3. Роз`яснити позивачу, що розгляд справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

4. Копію ухвали направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 02.09.2024.

Суддя Сергій СТАСЮК