Рішення

від 02.07.2024 по справі 922/47/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024м. ХарківСправа № 922/47/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Одеса (адреса: 65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна", м.Харків (адреса: 61046, м.Харків, просп. Олександрівський, 2-А) про та зустрічним позовом до про стягнення 77220,00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна", м.Харків Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Одеса стягнення 463320,00 грн за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Котовська Т.О. (адвокат, ордер ВМ №1352294 від 08.04.2024 року);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Авілова К.Є. (адвокат, ордер ВІ №1195779 від 08.01.2024 року).

ВСТАНОВИВ:

03.01.2024 року позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" про стягнення 77220,00 грн відшкодування ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 року позовну заяву залишено без руху.

16.01.2024 року позивач за первісним позовом надав заяву про усунення недоліків (вх.№1259).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 року відкрито провадження у справі №922/47/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.02.2024 року представник відповідача за первісним позовом надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№3245), в якому заперечує проти позову у повному обсязі.

05.02.2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" надав до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 463320,00грн за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022 року.

Також 05.02.2023 року представник відповідача за первісним позовом надав до суду клопотання (вх.№3248) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 року повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" зустрічну позовну заяву (вх.№3249 від 05.02.2024) та додані до неї документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09.02.2024 року позивач за первісним позовом надав до суду відповідь на відзив (вх.№3808), в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Також 09.02.2024 року позивач за первісним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№3813), в якому просить суд зустрічні позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2024 року провадження по справі зупинено на підставі п.17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 року у справі №922/47/24 в порядку апеляційного провадження Східним апеляційним господарським судом.

Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 05.04.2024 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.02.2024 у справі №922/47/24 - скасовано. Справу №922/47/24 направлено до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 року поновлено провадження у справі.

Також ухвалою суду від 22.04.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "РВЗ Україна" до розгляду та об`єднано в одне провадження із первісним позовом у справі №922/47/24. Здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2024 року.

22.04.2024 року від представника первісного позивача надійшла заява (вх.№10636) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 року задоволено заяву первісного позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

22.04.2024 року представник відповідача за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№10638), в якому заперечує проти зустрічного позову у повному обсязі.

02.05.2024 року представник позивача за зустрічним позовом надав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№11581), в якій позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

07.05.2024 року представник позивача за первісним позовом надав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2024 року задоволено клопотання первісного позивача та відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 року.

21.05.2024 року від представника первісного позивача надійшла заява (вх.№13220) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 року задоволено заяву первісного позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2024 року.

20.06.2024 року представник первісного позивача надав до суду додаткові пояснення (вх.№16130).

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.07.2024 року представник АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" підтримав первісні позовні вимоги, просив первісний позов задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник ТОВ "РВЗ Україна" в судовому засіданні проти первісного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. При цьому наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Щодо первісного позову.

23.06.2022 року між АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - Позивач/Замовник) та ТОВ «РВЗ Україна» (далі- Відповідач/Постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-22-225НЮ.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - «товар»), які зазначені у Специфікації №1 (Додаток № 1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в Договорі.

Згідно з п.3.1. Договору кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (електронною поштою; листом за адресою: 61061, м. Харків, проспект Московський, буд.144А) постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника (п. 5.2 Договір).

Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, підписуються уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п.5.1 цього Договору (п.5.4.Договору).

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад ЗАМОВНИКА (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п.5.5.Договору).

Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток №1) (п.6.1.Договору).

Ціни у видаткових накладних і в рахунках - фактурах вказуються в національній валюті України (п.6.2.Договору).

Загальна сума по Договору 863358,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 143893,00грн. (п.6.3.Договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п.7.1.Договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунаків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (п.7.2.Договору).

Відповідно до п.7.3. Договору при формуванні ПН/РК обов`язково зазначати 133 номер ідентифікації виробничого підрозділу.

У разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, розрахунки за поставлений товар здійснюються на 5 банківський день з дати поставки товару(п.7.4.Договору).

Згідно з п. 7.5. Договору у разі, якщо реєстрація ПН/РК не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п.7.6.Договору).

Постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього Договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН (п.10.4.Договору).

У разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання ПН/РК та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою останнім права на податковий кредит (п.10.5.Договору).

У разі ненадання постачальником ПН/РК, визначених п.10.4. цього Договору, до ЄРПН, їх неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмови в їх реєстрації, або неподання постачальником пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (у разі зупинення їх реєстрації), постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит (п.10.6.Договору).

У відповідності п. 7.6 Договору 31.10.2022 року Відповідачем було поставлено товар, вал РМ003.00.000СБ у кількості 26 компл., на суму 463320,00 грн., з яких 77220,00 грн ПДВ.

Як стверджує позивач, відповідач повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну на суму 463320,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк до 31.10.2023 року.

Як повідомлялось Відповідачем у листі за вих. №123 від 06.06.2023 року, ТОВ «РВЗ Україна» було складено податкову накладну №7 від 31.10.2022 року на суму 463320,00 грн.

Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 03.11.2022 року, реєстрація податкової накладної №7 від 31.10.2022 року була зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8483 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, через що Державною податковою службою України було запропоновано ТОВ «РВЗ Україна» надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з повідомленням №1 від 09.11.2022 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, ТОВ «РВЗ Україна» зазначило, що податкова накладна №7 від 31.10.2022 року на суму 463320,00 грн., з яких 77220,00 грн ПДВ, складена відповідно видаткової накладної, норм ПКУ та підлягає обов`язковій реєстрації.

Рішенням №7616115/40602601 від 11.11.2022 року Державною податковою службою України було відмовлено ТОВ «РВЗ Україна» у реєстрації податкової накладної №7 від 31.10.2022 року через ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній та ненадання платником податку копій документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг).

Не погодившись з таким рішенням Державної податкової служби України, ТОВ «РВЗ Україна» було подано скаргу.

Рішенням №70348/40602601/2 від 08.12.2022 року скаргу залишено без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 31.10.2022 року без змін.

Позивач звертався до Відповідача листами за вих. №НХ09/3534 від 02.05.2023 року та за вих. №НХ09/5522 від 12.07.2023 року з проханням зареєструвати податкову накладну за поставкою, відповідно видаткової накладної №17 від 31.10.2022 року.

06.06.2023 року Відповідач звернувся до Позивача листом за вих. №123, відповідно якого вимагав оплати за поставлений товар.

У відповіді за вих. №НХ09/4689 від 09.06.2023 року Позивач наголосив на обов`язку Відповідача зареєструвати податкову накладну №7 від 31.10.2022 року, згідно з пп. 7.2, 7.5 Договору.

За твердженнями позивача, оскільки відповідач не зареєстрував податкову накладну №7 від 31.10.2022, у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом строк, позивач позбавлений права на податковий кредит у розмірі 77220,00 грн. грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 77220,00 грн відшкодування вартості ПДВ.

У свою чергу, ТОВ «РВЗ Україна» звернулось до суду із зустрічним позовом у даній справі до АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця», в якому зазначає наступне.

За результатами проведеної закупівлі між Позивачем за зустрічним позовом (надалі - Постачальник) та АТ «Українська залізниця» в особі філії регіональної «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» (надалі - Замовник) було укладено договір поставки № ОД/НХ-22- 225НЮ від 23.06.2022 (надалі - Договір) та специфікацію № 1.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору постачанню підлягав наступний товар (поз. 5): вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463 320,00грн. у тому числі ПДВ 77 220,00 грн.

Замовник надав Постачальнику рознарядку № НХ09/3795 від 14.10.2022р. на постачання вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463 320,00грн. у тому числі ПДВ 77 220,00грн.

Так, в рамках виконання договірних зобов`язань на виконання рознарядки №НХ09/3795 від 14.10.2022 Постачальник поставив на адресу АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» наступний товар - вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463320,00 грн, у тому числі ПДВ 77220,00 грн.

Факт поставки (фактичної передачі) товару Платником Замовнику підтверджується видатковою накладною №17 від 31.10.2022, яка підписана уповноваженими представниками Замовника без будь-яких зауважень.

Від Відповідача за зустрічним позовом жодних зауважень або претензій щодо якості продукції не надходили.

Відповідно до п. 7.2 Договору Розрахунки за поставлений товар здійснюються Замовником на 5-й банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань (далі - ПН/PK) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

У разі, якщо реєстрація не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5-й банківський день з дати отримання Замовником від Постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/PK (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).

За першою подією - відвантаження валів РМ003.00.000СБ за видатковою накладною № 17 від 31.10.2022 Позивач за зустрічним позовом склав податкову накладну № 7 від 31.10.2022 на суму 463320,00 грн, у тому числі ПДВ 77220,00 грн. (надалі - ПН), яку надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).

За результатами реєстрації ПН Позивачем за зустрічним позовом отримано квитанцію від 03.11.2022р., де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної № 7 від 31.10.2022р. зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8483, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. А також запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач за зустрічним позовом на виконання підп. 101.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України в електронному кабінеті платника податків сформував та направив на адресу ГУ ДПС у Харківській області повідомлення № 1 від 09.11.2022, до якого додавав наступні документи:

- пояснення вих. № 1 від 08.11.2022;

- копію договору поставки № ОД/НХ-22-225НЮ від 23.06.2022 та специфікацію №1;

- копію рознарядки № НХ09/3795 від 14.10.2022;

- копію видаткової накладної № 17 від 31.10.2022;

- копію договору № 1 від 10.12.2018;

- копію видаткової накладної № 15 від 31.10.2022;

- копію декларації № 59000883327950.

Комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 76161115/40602601 від 11.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання Позивачем копій документів:первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у рішенні № 76161115/40602601 від 11.11.2022 міститься додаткова інформація: відсутні документи щодо транспортування товару, оборотно-сальдові відомості по рах. 361, 631, акти звірок.

Не погодившись із рішенням податкового органу, Позивач за зустрічним позовом скористався своїм правом, яке передбачено ч. 56.1 ст. 56 ПК України та оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в адміністративному порядку.

Позивач за зустрічним позовом надав податковому органу всі наявні у нього на момент підготовки пояснень первинні документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції. Зокрема були надані первинні документи, як на постачання товару на адресу АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця», так і на підтвердження факту придбання цього товару у свого контрагента - ФОП Задорожна Н.В.

За результатами розгляду скарги Позивача за зустрічним позовом (вих. № 215 від 28.11.2022) Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 70348/40602601/2 від 08.12.2022, яким залишило скаргу без задоволення.

На думку позивача за зустрічним позовом, останній вчиняв усі належні заходи по реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022.

06.06.2023 Позивач за зустрічним позовом направив Відповідачу за зустрічним позовом лист-вимогу про сплату за поставлений товар № 123. Зазначена вимога отримана Відповідачем за зустрічним позовом 12.06.2023, що підтверджується інформацією із офіційного сайту АТ «Укрпошта».

Однак ані відповіді, ані оплати за поставлений товар відповідач за зустрічним позовом не здійснив.

Отже, за твердженнями зустрічного позивача, на сьогоднішній день існує заборгованість Відповідача за зустрічним позовом за отриманий товар в сумі 463320,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо первісного позову.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було встановлено судом, 23.06.2022 року між АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі Позивач/Замовник) та ТОВ «РВЗ Україна» (далі Відповідач/Постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-22-225НЮ, відповідно до п.1.1. якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - «товар»), які зазначені у Специфікації №1 (Додаток № 1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в Договорі.

Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п.7.6.Договору).

В рамках виконання договірних зобов`язань на виконання рознарядки №НХ09/3795 від 14.10.2022 Постачальник поставив на адресу АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» наступний товар - вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463320,00 грн, у тому числі ПДВ 77220,00 грн.

Факт поставки (фактичної передачі) товару Платником Замовнику підтверджується видатковою накладною № 17 від 31.10.2022, яка підписана уповноваженими представниками Замовника без будь-яких зауважень.

Згідно з п.7.2. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунаків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

Відповідно до п.10.4. Договору постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього Договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН.

Сторони погодили, що у разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання ПН/РК та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою останнім права на податковий кредит (п.10.5.Договору).

У разі ненадання постачальником ПН/РК, визначених п.10.4. цього Договору, до ЄРПН, їх неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмови в їх реєстрації, або неподання постачальником пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (у разі зупинення їх реєстрації), постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит (п.10.6.Договору).

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Умовами Договору (пунктами 7.2., 10.4) визначено обов`язок відповідача на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього Договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН.

З урахуванням вимог п.198.6 ст.198 ПК України, відповідач повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну на суму 77220,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк до 31.10.2023.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відомостей про реєстрацію відповідачем відповідної податкової накладної згідно видаткової накладної №17 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріали справи не містять.

Доказів реєстрації вказаної податкової накладної відповідач не надав.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що податкова накладна щодо видаткової накладної №17 від 31.10.2022 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 77220,00 грн до податкового кредиту позивача.

Отже відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Договором та Податковим кодексом України.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Отже суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підтверджуються матеріалами справи, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд у розгляді даного спору виходить з того, що під предметом договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.

Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20.

Суд у розгляді даного спору виходить з того, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Частина 1 статті 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом відповідно до положень статті 655 ЦК України обов`язком покупця за договором купівлі продажу є отримання товару та його оплата.

Суд зазначає, що оскільки договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, і у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.9.5 Договору підтвердженням одержання товару Замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженим представниками Сторін.

Як встановлено судом, відповідач за зустрічним позовом отримав товар, що підтверджується видатковою накладною № 17 від 31.10.2022, яка підписана з представниками відповідача за зустрічним позовом без будь-яких зауважень та не заперечується самим відповідачем за зустрічним позовом.

Отже відповідач за зустрічним позовом отримав товар на суму 463320,00 грн, про що зазначено і в первісній позовній заяві.

З моменту поставки від відповідача за зустрічним позовом жодних зауважень або претензій щодо якості продукції не надходили.

Також факт поставки товару належної якості був підтверджений сторонами в судовому засіданні.

Однак, як вже зазначалось судом, розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунаків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (п.7.2.Договору).

Згідно з п. 7.5. Договору у разі, якщо реєстрація ПН/РК не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п.7.6.Договору).

Постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього Договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН (п.10.4.Договору).

Позивач за зустрічним позовом склав податкову накладну № 7 від 31.10.2022 на суму 463320,00 грн, у тому числі ПДВ 77220,00 грн (надалі - ПН), яку надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).

За результатами реєстрації ПН позивачем за зустрічним позовом отримано квитанцію від 03.11.2022, де зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної № 7 від 31.10.2022 зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8483, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. А також запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач за зустрічним позовом на виконання підп. 101.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України в електронному кабінеті платника податків сформував та направив на адресу ГУ ДПС у Харківській області повідомлення № 1 від 09.11.2022р., до якого додавав всі необхідні документи.

Комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 76161115/40602601 від 11.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання Позивачем копій документів.

Не погодившись із рішенням податкового органу, Позивач за зустрічним позовом скористався своїм правом, яке передбачено ч. 56.1 ст. 56 ПК України та оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Позивача за зустрічним позовом (вих.№ 215 від 28.11.2022) Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 70348/40602601/2 від 08.12.2022, яким залишило скаргу без задоволення.

Із наведеного та наданих матеріалів вбачається, що Позивач за зустрічним позовом вчиняв усі належні заходи по реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 року.

06.06.2023 року Позивач за зустрічним позовом направив Відповідачу за зустрічним позовом лист-вимогу про сплату за поставлений товар № 123. Зазначена вимога отримана Відповідачем за зустрічним позовом 12.06.2023, що підтверджується інформацією із офіційного сайту АТ «Укрпошта».

Як вже зазначалось, пунктом 10.4 Договору встановлено обов`язок Постачальника на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього Договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН.

Однак, обов`язок Постачальника, який зазначено в п. 10.4 Договору виникає саме із податкового законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України), а не із договірних, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням.

Постачальник за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЕРПН несе окрему відповідальність, однак це не звільняє Відповідача за зустрічним позовом від здійснення оплати за фактично отриманий товар.

Зокрема, п. 10.6 Договору передбачено, що у разі невиконання обов`язку, передбаченого п. 10.4 Договору, Постачальник зобов`язаний відшкодувати Замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач за зустрічним позовом одразу в день відвантаження товару - 31.10.2022 року виконав свій обов`язок та склав в електронній формі ПН/РК податкової накладної № 7. Та в подальшому вчиняв всі необхідні дії для її реєстрації вже контролюючими органами ДПС (подавав додаткові документи, оскаржував рішення).

Суд звертає увагу, що умови Договору не містять положень, які передбачають звільнення Відповідача за зустрічним позовом від його обов`язку оплатити отриманий товар.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

У ст.193 ГК передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом (ч.7).

Як було встановлено судом, враховуючи наявність в матеріалах справи підписаної видаткової накладної про поставку відповідного товару, а також відсутність заперечень зі сторони зустрічного відповідача щодо здійсненої поставки, суд дійшов висновку про належне виконання зустрічним позивачем обов`язку щодо поставки товару згідно з умовами договору.

Отже у відповідача за зустрічним позовом виник обов`язок оплатити отриманий товар.

Відповідно до чч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи викладене та беручи до уваги положення цивільного законодавства щодо оплати товару після прийняття товару, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо сплати отриманого товару, зважаючи на те, що законом покладено обов`язок здійснення оплати одразу після отримання товару.

При цьому суд зазначає, що умови договору, зокрема, п.7.2., не звільняють покупця від оплати товару, а лише встановлюють строк оплати.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, зустрічним позивачем доведено свої позовні вимоги щодо постачання товару, а відповідачем не спростовано отримання товару.

Отже суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення з зустрічного відповідача на користь зустрічного позивача 463320,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову про стягнення 77220,00 грн відшкодування вартості ПДВ та задоволення зустрічного позову щодо стягнення 463320,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідачів за кожним з позовів, з вини яких виник спір.

Отже судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом у розмірі 3028,00 грн.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом у розмірі 6949,80 грн.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 13, 14, 42, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (адреса: 61046, м.Харків, просп. Олександрівський, 2-А; код ЄДРПОУ 40602601) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) 77220,00 грн відшкодування вартості ПДВ та 3028,00 грн судового збору.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" (адреса: 61046, м.Харків, просп.Олександрівський, 2-А; код ЄДРПОУ 40602601) заборгованість за поставлений товар у сумі 463320,00 грн та 6949,80 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" липня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт