Постанова

від 12.09.2024 по справі 922/47/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/47/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№1816Х/2) Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця та (вх.№1912Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна на рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2024 у справі №922/47/24 (повний текст рішення складено та підписано 12.07.2024 суддею Аріт К.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за первісним позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця, м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна, м.Харків,

про стягнення 77220,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна, м.Харків,

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця, м.Одеса,

про стягнення 463320,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" про стягнення 77220,00 грн збитків.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 77220,00 грн. за операціями з придбання товарів за договором поставки від 23.06.2022 № ОД/НХ-22-225НЮ згідно з видатковою накладною від 31.10.2022 № 17 та відповідно, зменшення податкового зобов`язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" подало до Господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 463320,00грн за договором постави №ОД/НХ-22-225НБ від 23.06.2022.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "РВЗ Україна" посилається на здійснення ним поставки товару за договором поставки від 23.06.2022 № ОД/НХ-22-225НЮ Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно з видатковою накладною від 31.10.2022 № 17 вартістю 463320 грн, в тому числі ПДВ 77 220 грн та невиконання останнім обов`язку з оплати товару після настання встановленого строку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2024 у справі №922/47/24 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця 77220,00 грн відшкодування вартості ПДВ та 3028,00 грн судового збору. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна заборгованість за поставлений товар у сумі 463320,00 грн та 6949,80 грн судового збору.

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з доведеності наявності в діях відповідача за первісним позовом складу правопорушення як підстави для його відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленому позивачем за первісним позовом розмірі, з огляду на те, що податкова накладна щодо видаткової накладної від 31.10.2022 №17 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 77220,00 грн до податкового кредиту позивача, тому відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого договором та Податковим кодексом України, з чого вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що з наявної в матеріалах справи, підписаної стронами видаткової накладної про поставку відповідного товару від 31.10.2022№ 17, а також відсутності заперечень зі сторони зустрічного відповідача щодо здійсненої поставки вбачається належне виконання зустрічним обов`язку щодо поставки товару згідно з умовами договору, у зв`язку з чим, враховуючи положення чч.1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України у відповідача за зустрічним позовом виник обов`язок оплатити отриманий товар одразу після його прийняття.

При цьому судом враховано те, що п. 7.5. Договору передбачено, що у разі, якщо реєстрація ПН/РК не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації), в той час як позивач за зустрічним позовом вчиняв усі належні заходи щодо реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 № 7, в день відвантаження товару - 31.10.2022, зокрема, склав в електронній формі ПН/РК податкову накладну № 7, та в подальшому вчиняв всі необхідні дії для її реєстрації вже контролюючими органами ДПС (подавав додаткові документи, оскаржував рішення), тоді як умови Договору не містять положень, які передбачають звільнення відповідача за зустрічним позовом від його обов`язку оплатити отриманий товар.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати у частині задоволення зустрічних позовних вимог, ухвалити нове, яким зустрічні позовні вимоги залишити без задоволення. Судові витрати покласти на ТОВ РВЗ Україна.

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця зазначає про те, що висновок суду першої інстанції про настання строку оплати поставленого за договором поставки від 23.06.2022 № ОД/НХ-22-225НЮ згідно з видатковою накладною від 31.10.2022 № 17 з урахуванням положень статті 692 Цивільного кодексу України одразу після його прийняття суперечить умовам Договору та чинному законодавству, з огляду на те, що положення ч. 1 статі 692 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок з оплати товару одразу після його прийняття, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару, в той час як умови пункту 7.5. договору пов`язують початок відліку 5-ти денного строку оплати товару з фактом реєстрації податкової накладної, а оскільки ТОВ РВЗ Україна не здійснило такої реєстрації, такий строк не настав.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 12.09.2024 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця адвоката Котовської Тетяни Олександрівни про участь у судовому засіданні 12.09.2024 р. о 12:00 год. у справі №922/47/24 в режимі відеоконференції.

Товариство з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна також з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, просить це рішення скасувати у частині задоволення первісних позовних вимог, в цій частині ухвалити нове рішення, яким вимоги первісного позову залишити без задоволення. Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна посилається на невідповідність обставинам справи висновку господарського суду першої інстанції про наявність в діях Товариства ознак бездіяльності у виконанні обов`язку з реєстрації податкових накладних, з огляду на те, що відповідач за первісним позовом, виконавши своє зобов`язання в частині складення та направлення на реєстрацію податкової накладної від 31.10.2022 № 7, отримав від Державної податкової служби квитанцію від 03.11.2022 № 1 про зупинення реєстрації та в подальшому вчинив всі необхідні дії для її реєстрації вже контролюючими органами Державної податкової служби, оскаржив рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку, надавав податковому органу всі наявні у нього на момент підготовки пояснень, скарги первинні документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з поставки товару за договором поставки від 23.06.2022 № ОД/НХ-22-225НЮ згідно з видатковою накладною від 31.10.2022 № 17.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна зазначає про невірне трактування судом першої інстанції змісту об`єктивної сторони обов`язку, визначеного п. 10.4. Договору, який, на думку скаржника, полягав у належному оформленні податкових накладних (із зазначенням повної,достовірної інформації та обов`язкових реквізитів ) і направлення податкових накладних на реєстрацію в межах, встановлених законодавством і який виконано Товариством,зокрема складено податкову накладну від 31.10.2024 № 7 з врахуванням вимог законодавства до її форми й змісту та направив її на реєстрацію без порушення граничних термінів, а всі подальші дії щодо реєстрації податкової накладної, згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постаовою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, здійснює саме Державна податкова служба, і здійснення реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень Державної податкової служби України.Разом з цим Товариство з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна стверджує, що ним не було допущено порушення податкового законодавства, а Державна податкова служба, здійснюючи свої повноваження відмовила у реєстрації податкових накладних, тому відсутні неправомірні дії позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом з приводу реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна на рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2024 у справі №922/47/24 та повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 12.09.2024 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.

06.09.2024 від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна ( вх. № 11609), в якому він просить залишити цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову-без змін.

09.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вх. № 11708), в якому він просить залишити цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову-без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

23.06.2022 між АТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Укрзалізниця (далі позивач за первісним позовом /Замовник, Покупець) та ТОВ РВЗ Україна (далі- Відповідач за первісним позовом/Постачальник) було укладено договір поставки №ОД/НХ-22-225НЮ.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у Специфікації №1 (Додаток № 1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність Замовника товар на умовах, зазначених в Договорі.

Згідно з п.3.1. Договору кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до приймання товару.

Товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (електронною поштою; листом за адресою: 61061, м. Харків, проспект Московський, буд.144А) Постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника (п. 5.2 Договір).

Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, підписуються уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п.5.1 цього Договору (п.5.4.Договору).

Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад ЗАМОВНИКА (65098, м. Одеса, вул. Степна, 2) на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (п.5.5.Договору).

Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток №1) (п.6.1.Договору).

Ціни у видаткових накладних і в рахунках - фактурах вказуються в національній валюті України (п.6.2.Договору).

Загальна сума по Договору 863358,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 143893,00грн. (п.6.3.Договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (п.7.1.Договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунаків коригування (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (п.7.2.Договору).

Відповідно до п.7.3. Договору при формуванні ПН/РК обов`язково зазначати 133 номер ідентифікації виробничого підрозділу.

У разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, розрахунки за поставлений товар здійснюються на 5 банківський день з дати поставки товару(п.7.4.Договору).

Згідно з п. 7.5. Договору у разі, якщо реєстрація ПН/РК не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної (п.7.6.Договору).

Постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ (за операціями із цього Договору) скласти в електронній формі ПН/РК з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в ЄРПН (п.10.4.Договору).

У разі порушення визначених чинним законодавством порядку та/або терміну складання ПН/РК та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, Постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою останнім права на податковий кредит (п.10.5.Договору).

У разі ненадання Постачальником ПН/РК, визначених п.10.4. цього Договору, до ЄРПН, їх неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмови в їх реєстрації, або неподання постачальником пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (у разі зупинення їх реєстрації), постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки, пов`язані із втратою права на податковий кредит (п.10.6.Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору постачанню підлягав наступний товар (поз. 5): вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463 320,00 грн, у тому числі ПДВ 77 220,00 грн.

Замовник надав Постачальнику рознарядку № НХ09/3795 від 14.10.2022 на постачання вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463 320,00 грн, у тому числі ПДВ 77 220,00грн.

Так, в рамках виконання договірних зобов`язань на виконання рознарядки №НХ09/3795 від 14.10.2022 Постачальник поставив на адресу АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця наступний товар - вал РМ003.00.000СБ (позиція № 5) у кількості 26 (двадцять шість) комплектів на загальну суму 463320,00 грн, у тому числі ПДВ 77220,00 грн.

Факт поставки (фактичної передачі) товару Постачальником Замовнику підтверджується видатковою накладною від 31.10.2022 № 17, яка підписана уповноваженими представниками Замовника без будь-яких зауважень.

Від Покупця -позивача за первісним позовом, жодних зауважень або претензій щодо якості продукції не надходили.

За першою подією - відвантаження валів РМ003.00.000СБ за видатковою накладною від 31.10.2022 № 17 відповідач за первісним позовом склав податкову накладну від 31.10.2022 № 7на суму 463320,00 грн, у тому числі ПДВ 77220,00 грн (надалі - ПН), яку надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).

За результатами реєстрації ПН відповідачем за первісним позовом від ГУ ДПС у Харківській області отримано квитанцію від 03.11.2022р., де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної від 31.10.2022 № 7 зупинено з посиланням на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8483, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач за первісним позовом на виконання підп. 101.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України в електронному кабінеті платника податків сформував та направив на адресу ГУ ДПС у Харківській області повідомлення від 09.11.2022 № 1, про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, ТОВ РВЗ Україна, в якій зазначило, що податкова накладна від 31.10.2022 №7 на суму 463320,00 грн, з яких 77220,00 грн ПДВ, складена відповідно видаткової накладної, норм ПКУ та підлягає обов`язковій реєстрації.

Комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 11.11.2022 № 76161115/40602601 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання Позивачем копій документів:первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що у рішенні від 11.11.2022 № 76161115/40602601 міститься додаткова інформація: відсутні документи щодо транспортування товару, оборотно-сальдові відомості по рах. 361, 631, акти звірок.

Не погодившись із рішенням податкового органу, відповідач за первісним позовом скористався своїм правом, яке передбачено ч. 56.1 ст. 56 ПК України та оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в адміністративному порядку.

Відповідач за первісним позовом посилається на те, що він надав податковому органу всі наявні у нього на момент підготовки пояснень первинні документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції, зокрема були надані первинні документи, як на постачання товару на адресу АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця, так і на підтвердження факту придбання цього товару у свого контрагента - ФОП Задорожна Н.В.

За результатами розгляду скарги відповідача за первісним позовом (вих. № 215 від 28.11.2022) Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 08.12.2022 № 70348/40602601/2, яким залишило скаргу без задоволення.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «РВЗ Україна» було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення від 08.12.2022 № 70348/40602601/2, який ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було повернуто через невиконання вимог ухвали цього суду від 30.03.2023 .

Позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом листами за вих. №НХ09/3534 від 02.05.2023 та за вих. №НХ09/5522 від 12.07.2023 з проханням зареєструвати податкову накладну за поставкою, відповідно видаткової накладної №17 від 31.10.2022.

06.06.2023 відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом лист-вимогу про сплату за поставлений товар № 123. Зазначена вимога отримана позивачем за первісним позовом 12.06.2023, що підтверджується інформацією із офіційного сайту АТ Укрпошта.

06.06.2023 відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом листом за вих. №123, відповідно якого вимагав оплати за поставлений товар.

Оплати за поставлений товар позивач за первісним позовом не здійснив.

У відповіді за вих. №НХ09/4689 від 09.06.2023 позивач наголосив на обов`язку відповідача зареєструвати податкову накладну №7 від 31.10.2022 року, згідно з пп. 7.2, 7.5 Договору.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.Вина заподіювача збитків презюмується.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені І нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів І послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів І послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

За змістом ст.11,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», видаткова накладна від 31.10.2022 № 17 є первинним документами, що підтверджує здійснення господарської операції з поставки товару та відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства така операція є підставою для виникнення у відповідача за первісним позовом обов`язку скласти податкові накладні та внести їх в ЄРПН у строки, визначені ПК України.

При цьому, податкове законодавство передбачає складання та реєстрацію податкових накладних по факту поставки товару.

Разом з цим, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України саме на відповідача за первісним позовом покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та І або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь Покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду виснувала таке:

з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 виснувала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".

Отже, за висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 № 926/3347/22 виснувала, що чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки.В контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Об`єднана палата у вказаній постанові зазначила, що в цілому, погоджуючись із зазначеними висновками щодо тягаря доказування, а також з тим, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання, вважає за необхідне частково відступити від цих висновків шляхом уточнення. Зазначене уточнення полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, та,відповідно,неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму ,яка фактично є збитками позивача.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/5556/21, об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18,від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21,від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

В пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено висновок, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі № 910/17014/21 (пункт 6.21)). Отже, відносини сторін врегульовані не умовами договору, а безпосередньо законом.

З вищенаведених обставин справи вбачається протиправна поведінка відповідача за первісним позовом,яка полягала в тому, що ним не було вжито всіх залежних від нього заходів для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за операціями з придбання товарів за договором поставки від 23.06.2022 № ОД/НХ-22-225НЮ згідно з видатковою накладною від 31.10.2022 № 17.

Зокрема, протиправна поведінка відповідача за первісним позовом підтверджується наявністю чинного рішення ГУ ДПС у Харківській області від 11.11.2022 № 76161115/40602601 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке відповідач вважає неправомірним, щодо ефективного оскарження якого ним не вжито всіх належних від нього заходів.

Як зазначено вище, за результатами розгляду скарги відповідача за первісним позовом (вих. № 215 від 28.11.2022) на рішення ГУ ДПС у Харківській області від 11.11.2022 № 76161115/40602601 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 08.12.2022 № 70348/40602601/2, яким залишило скаргу без задоволення.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «РВЗ Україна» було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення від 08.12.2022 № 70348/40602601/2, який ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було повернуто через невиконання ТОВ «РВЗ Україна» вимог ухвали цього суду від 30.03.2023 про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з недоліками в оформленні у вигляді наявності ознак звернення до суду із пропущенням строку та відсутністю доказів сплати судового збору. При цьому в п. 3 зазначеної ухвали роз`яснено, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення.

Отже, після прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення про залишення без задоволення скарги відповідача за первісним позовом на рішення ГУ ДПС в Харківській області від 11.11.2022 № 76161115/40602601 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2022, останній не дотримався процесуального порядку щодо судового оскарження відповідного рішення Комісії до суду адміністративної юрисдикції, що стало підставою для постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху із наданням Товариству з обмеженою відповідальністю «РВЗ Україна» строку на усунення недоліків, які усунуто не було та призвело до повернення судом позовної заяви, яку відповідач за первісним позовом мав можливість подати повторно, дотримавшись встановленого порядку подання позову, але не зробив цього, з чого очевидно вбачається невжиття всіх залежних від нього заходів щодо ефективного оскарження рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати обов`язок з реєстрації податкової накладної.

При цьому колегія суддів враховує, що в рамках даного провадження, в силу юрисдикційних обмежень, господарський суд не має право надавати оцінку правомірності чинного рашення податкового орагну про відмову в реєстрації податкової накладної.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача за первісним позовом на те, що він надавав податковому органу всі наявні у нього на момент підготовки пояснень, скарги первинні документи, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з поставки товару за договором поставки від 23.06.2022 № ОД/НХ-22-225НЮ згідно з видатковою накладною від 31.10.2022 № 17.

Також з огляду на наведені мотиви колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача за первісним позовом на невірне трактування судом першої інстанції змісту об`єктивної сторони обов`язку, визначеного п. 10.4. Договору, який, на думку скаржника, полягав у належному оформленні податкових накладних(із зазначенням повної,достовірної інформації та обов`язкових реквізитів ) і направлення податкових накладних на реєстрацію в межах, встановлених законодавством і який за твердженням Товариства ним виконано, а всі подальші дії щодо реєстрації податкової накладної, згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постаовою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, здійснює саме Державна податкова служба, і здійснення реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень Державної податкової служби України.

При цьому суд зауважує, що, як було наведено вище, за усталеною практикою Верховного Суду, нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації, щодо ефективного оскарження яких/якої не вжито всіх залежних від відповідача за первісним позовом заходів, є достатнім доказом протиправної поведінки останнього, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором позивач за первісним позовом матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни і при цьому сам обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором.Отже, відносини сторін врегульовані не зазначеними умовами Договору поставки, а безпосередньо законом.

Таким чином, колегія суддів відхиляє через їх безпідставність доводи Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна про відсутність у спірних правовідносинах його неправомірної поведінки з приводу реєстрації податкових накладних, з посиланням на те, що ним не було допущено порушення податкового законодавства, а Державна податкова служба, здійснюючи свої повноваження неправомірно відмовила у реєстрації податкових накладних.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, з урахуванням вимог п.198.6 ст.198 ПК України, відповідач за первіснирм позовом повинен був скласти та зареєструвати податкову накладну від 31.10.2022 № 7 на суму 77220,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк до 31.10.2023,тоді як відомостей про реєстрацію відповідачем відповідної податкової накладної згідно видаткової накладної №17 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріали справи не містять і доказів реєстрації вказаної податкової накладної відповідач не надав.

При цьому вказаний у п.198.6 ст.198 ПК строк у 365 днів для можливості включення або коригування суми у відповідному розмірі до податкового кредиту в інші періоди є у даному випадку вичерпаним, що свідчить про втрату позивачем за первысним позовом права на податковий кредит.

Тобто, допущені відповідачем за первісним позовом порушення повною мірою позбавили позивача за первісним позовом можливості включити суму ПДВ у розмірі 77220 грн до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання чи використати суму від`ємного значення у відповідності до приписів пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України

З огляду на те, що податкова накладна від 31.10.2022 № 7 не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 77220,00 грн за операцією з поставки,зафіксованою видатковою накладної від 31.10.2022 №17 до податкового кредиту позивача, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язу між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача за первісним позовом , а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення первісного позову,пославшись на доведеність в діях відповідача за первісним позовом складу правопорушення як підстави для його відповідальності у вигляді відшкодування збитків в заявленому позивачем за первісним позовом розмірі.

Щодо зустрічного позову колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарськізобов`язання таорганізаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 31.10.2022 № 17, яка є первинним документом, що фіксує операцію з поставки товару, в тому числі її дату, підтверджено здійснення позивачем за зустрічним позовом належного виконання обов`язку щодо поставки товару згідно з умовами Договору, що зумовлює виникнення у відповідача за зустрічним позовом зустрічного обов`язку з оплати такого товару у встановлений строк.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу Україн, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено вище, пунктом 7.2. Договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунаків коригування (далі - ПН/РК) з операцій з постачання товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки (п.7.2.Договору).

У разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, розрахунки за поставлений товар здійснюються на 5 банківський день з дати поставки товару(п.7.4.Договору).

Згідно з п. 7.5. Договору у разі, якщо реєстрація ПН/РК не відбулася в ЄРПН через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, термін сплати за поставлений товар настає на 5 банківський день з дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).

Зі змісту пунктів 7.2. та 7.5 Договору вбачається що ними встановлено два окремі випадки обчислення строку оплати товару, а саме: пунктом 7.2 Договору - в разі, якщо відбулась реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування з операцій з постачання товарів; пунктом 7.5- якщо така реєстрація не відбулась через зупинення або відмову в реєстрації контролюючими органами ДПС, що має місце у спірних правовідгносинах.

В останньому випадку, врегульованому пунктом 7.5.Договору, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, початок обчислення 5-денного строку оплати товару пов`язано з настанням події - дати отримання замовником від постачальника письмового повідомлення (листа) з інформацією про реєстрацію контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації), і при цьому в наведеному пункті Договору не зазначено, що відповідна інформація повинна містити відомості лише щодо позитивного вирішення контролюючим органом питання реєстрації контролюючими органами ДПС раніше зупинених ПН/РК (або щодо яких було відмовлено у реєстрації).

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РВЗ Україна» листом -вимогою про оплату поставленого товару вих. № 123 від 06.06.2023 (т.1 а.с. 12,13) повідомило Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця інофрмацію щодо здійснення дій щодо усунення обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.10.2023 № 7, оскарження в адміністративному та судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації відповідної податкової накладної, додавши копію цієї податкової накладної, а також копії квитанції контролюючого органу про зупинення в її реєстрації, рішення цього органу про відмову в її реєстрації, скарги від 28.11.2022 № 215 та рішення Комісії від 08.12.2022 № №70348/40602601/2, з огляду на наведену умову пункту 7.5. Договору, з моменту отримання вказаного листа відповідачем за зустрічним позовом і має обчислюватись строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 31.10.2022 № 17.

Зазначений лист вимогу про оплату поставленого товару вих. № 123 Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця згідно з трекінгом УКРПОШТИ(т. 1 а.с. 65) отримано 12.06.2023, а тому строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 31.10.2022 № 17, настав 17.06.2023.

Таким чином, на час звернення ТОВ «РВЗ Україна» із зустрічним позовом у даній справі 03.01.2024 строк оплати товару поставленого за Договором за видатковою накладною від 31.10.2022 № 17 є таким, що настав, але докази здійснення відповідачем за зустрічним позовом відповідної оплати відсутні, у зв`язку з чим господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення зустрічного позову.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця щодо ненастання строку оплати товару з посиланням на те, що умови пункту 7.5. Договору пов`язують початок відліку 5-ти денного строку оплати товару з фактом реєстрації податкової накладної, який не мав місце.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржниками.

Керуючись ст.129, ст.43, пунктом 4 частини 1 ст.275, ст.282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2024 у справі №922/47/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.09.2024

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза