Ухвала

від 11.07.2024 по справі 924/416/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"11" липня 2024 р. Справа № 924/416/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Софтеко" м. Хмельницький

до Розсошанської сільської ради с. Розсоша Хмельницького району, Хмельницької області

про визнання протиправними дій Розсошанської сільської ради щодо дискваліфікації товариства з обмеженою відповідальністю "Софтеко", як учасника аукціону електронних земельних торгів №LRE001-UA-20240223-68028 з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша

про визнання недійсним результату електронних земельних торгів №LRE001-UA-20240223-68028 з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша

про зобов`язання Розсошанську сільську раду укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Софтеко" договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дячок В.В. сільський голова

Гадзіна М.Ю. згідно виписки з ЄДР

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтеко" м. Хмельницький звернулося до господарського суду з позовною заявою до до Розсошанської сільської ради с. Розсоша Хмельницького району, Хмельницької області про визнання протиправними дій Розсошанської сільської ради щодо дискваліфікації товариства з обмеженою відповідальністю "Софтеко", як учасника аукціону електронних земельних торгів №LRE001-UA-20240223-68028 з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша про визнання недійсним результату електронних земельних торгів №LRE001-UA-20240223-68028 з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша про зобов`язання Розсошанську сільську раду укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Софтеко" договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2024р.

Представник позивача у судове засідання 03.06.2022р. не з`явився, разом з тим, 03.06.2024р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з тим, що представник братиме участь в іншому судовому засіданні.

За результатами підготовчого засідання 03.06.2024р. оголошено перерву в підготовчому засіданні на 11.06.2024 р.

Ухвалою суду від 11.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/416/24 до судового розгляду по суті на 25.06.2024р.

25.06.2024р. представник позивача у судове засідання не з`явився, на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з тим, що представник не матиме змоги з`явитися в судове засідання у зв`язку із складанням Єдиного вступного іспиту.

За результатами судового засідання 25.06.2024р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 11.07.2024р.

У судове засідання 11.07.2024р. позивач повторно не з`явився, на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з тим, що представник братиме участь у іншому судовому засіданні у м. Києві.

Суд відзначає, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз`яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов`язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог.

У судовому засіданні 11.07.2024р., до початку розгляду справи по суті, перевіривши явку учасників процесу, судом встановлено, що представник позивача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, на виклик суду знову не з`явився.

При цьому, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить судовий розгляд справи відкласти з підстав зайнятості представника позивача в іншому судовому засіданні.

Відповідач проти заявленого клопотання заперечує, посилається на те, що позивач вже вдруге не являється на судовий розгляд та зазначає, що в такому випадку позивач не був позбавлений права взяти участь у засіданнях суду через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), а також щодо відсутності можливості делегування повноважень представництва інтересів позивача у суді іншому представнику.

На підставі наведеного просить в задоволенні клопотання відмовити.

В судовому засіданні розглянувши наявні матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно з статтею 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України „Про судоустрій і статус суддів передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Частиною 5 статті 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

За змістом п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з ч.7 ст.242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

В рішенні від 07.07.1989 у справі „Юніон Аліментаріа проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі „Каракуця проти України).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

У постанові від 05.06.2020 по справі №910/16978/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Між цим у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. При цьому ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Аналогічна правова позиція також була викладена Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

Так, позивач упродовж розгляду справи у судові засідання 25.06.2024р. та 11.07.2024р. не з`являвся, при цьому заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Також, позивач не звертався до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду.

Отже, будучи належним чином повідомленим та завчасно обізнаним про дату, час і місце судових засідань, позивач: не з`явився без поважних причин у судове засідання; не повідомив суду обставин, які перешкоджали взяти участь позивачу у засіданнях суду через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), а також щодо відсутності можливості делегування повноважень представництва інтересів позивача у суді іншому представнику; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності у судове засідання 11.07.2024р., а отже не сприяв вирішенню спору як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Для настання процесуальних наслідків у виді залишення позову без розгляду достатньо лише однієї неявки позивача в засідання суду без поважних причин за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, водночас у цій справі позивачем не виконано процесуальний обов`язок з`явитись в судове засідання двічі.

При цьому, судом враховується також, що під час призначення справи до судового розгляду по суті, суд погоджував зі сторонами як дату так і час проведення судового розгляду, будь-яких заперечень зі сторони позивача не заявлялось.

Судом, також враховується і строки вирішення спору по суті. Так, відповідно до п.п. 1, 2 ст 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 11.06.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/416/24 до судового розгляду по суті на 25.06.2024р.

У зв`язку з неявкою представника позивача 25.06.2024р., судовий розгляд справи відкладено на 11.07.2024р.

Тобто, місячний строк відведений для розгляду справи по суті спливає 11.07.2024р., у зв`язку з чим у суду відсутня можливість втретє відкласти судове засідання за відповідними клопотаннями представника позивача.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову ТОВ «Софтеко» у справі №924/416/24 без розгляду.

У відповідності до ч.2 ст.226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судом враховуються положення ст.7 ЗУ "Про судовий збір", якою врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв`язку з неприбуттям представника позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо скасування заходів забезпечення позову судом враховується наступне.

29.04.2024р. позивачем на адресу суду подано заяву від 29.04.2024р про забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, а саме: заборонити Розсошанській сільській раді вчиняти будь-які правочини з будь-якими фізичними та юридичними особами (в тому числі, але не виключно, відчужувати, передавати в оренду, безоплатне користування тощо) відносної земельної ділянки площею 5 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Розсоша та заборонити Розсошанській сільській раді вчиняти будь-які (в тому числі, але не виключно, поділ, виділ, об`єднання тощо) відносно земельної ділянки площею 5 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Розсоша.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.05.2024р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю Софтеко м. Хмельницький від 29.04.2024р. про забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішенням у справі №924/416/24: заборонено Розсошанській сільській раді вчиняти будь-які правочини з будь-якими фізичними та юридичними особами (в тому числі, але не виключно, відчужувати, передавати в оренду, безоплатне користування тощо) відносної земельної ділянки площею 5 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Розсоша, заборонено Розсошанській сільській раді вчиняти будь-які (в тому числі, але не виключно, поділ, виділ, об`єднання тощо) відносно земельної ділянки площею 5 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Розсоша.

Відповідно до п. п. 1, 5, 9, 11 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову», господарським судам роз`яснено: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, п. 10 постанови N 16 від 26.12.2011 р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а провадження у даній справі залишено без розгляду (ухвала суду набирає чинності з моменту її прийняття, відповідно до ст. 235 ГПК України), суд приходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову по справі №924/416/24, раніше вжитих ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.05.2024р.

Керуючись ст. ст. 13, 42, 129, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226, ст. ст. 232-235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Софтеко" м. Хмельницький до Розсошанської сільської ради с. Розсоша Хмельницького району, Хмельницької області про визнання протиправними дій Розсошанської сільської ради щодо дискваліфікації товариства з обмеженою відповідальністю "Софтеко", як учасника аукціону електронних земельних торгів №LRE001-UA-20240223-68028 з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша про визнання недійсним результату електронних земельних торгів №LRE001-UA-20240223-68028 з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша про зобов`язання Розсошанську сільську раду укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Софтеко" договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,0000 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Розсоша залишити без розгляду.

Скасувати з 11.07.2024р. заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.05.2024р. у справі №924/416/24 шляхом

-заборони Розсошанській сільській раді вчиняти будь-які правочини з будь-якими фізичними та юридичними особами (в тому числі, але не виключно, відчужувати, передавати в оренду, безоплатне користування тощо) відносної земельної ділянки площею 5 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Розсоша та

-заборони Розсошанській сільській раді вчиняти будь-які (в тому числі, але не виключно, поділ, виділ, об`єднання тощо) відносно земельної ділянки площею 5 га, кадастровий номер 6825087200:06:012:0052, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Розсоша.

Ухвала набирає чинності 11.07.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала підписана 12.07.2024р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу електронний суд

3 - відповідачу електронний суд