ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року м.Черкаси Справа № 925/478/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави у особі:
1) Державного агентства водних ресурсів України, м.Київ, вул.Велика Васильківська,8
2) Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області, м.Черкаси, вул.Смілянська,118
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна,78
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 4144166,63 грн,
за участю повноважних представників сторін:
від прокуратури: Пидорич Д.М. прокурор відділу, за посвідченням;
від позивачів: участі не брали;
від відповідача: Лисенко С.В. адвокат, за довіреністю.
Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави у особі Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" з вимогами про:
визнання недійсними додаткових угод від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3, від 22.03.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії від 18.01.2021 №9, укладеного між Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія";
стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області 4114166,60 грн, з яких: 2809735,5 грн безпідставно сплачені кошти, 1082632,93 грн інфляційні втрати, 221798,17 грн 3% річних;
та відшкодування судових витрат.
Ухвалами суду: від 19.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 15.05.2024; від 15.05.2024 задоволено клопотання відповідача, проведення підготовчого засідання відкладено на 27.05.2024; від 27.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судове засідання 01.07.2024.
Позивачі (Державне агентство водних ресурсів України, Регіональний офіс водних ресурсів в Черкаській області) були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак участі повноважних представників не забезпечили.
У справі наявні клопотання позивача-1 від 10.05.2024 (вх.суду №7787/24 від 10.05.2024, а.с.139) та позивача-2 від 14.05.2024 №825/01/04-11-24 (вх.суду №7955/24 від 14.05.2024) про розгляд справи без участі їх представників.
Явка учасника справи обов`язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.
Прокурор у позовній заяві (а.с.1-108), відповіді на відзив від 13.05.2024 (вх.суду №7891/24 від 14.05.2024, а.с.156-167) та у судових засіданнях позовні вимоги підтримав і пояснив, що:
за результатами проведених Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (код ДК021:2015:09310000-5: електрична енергія СPV:09310000-5 обсягом 6700000 кВтгод; код ДК021:2015:09310000-5: електрична енергія СPV:09310000-5 обсягом 1500000 кВтгод, з очікуваною вартістю 26000000 грн) переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" з остаточною пропозицією 14095800,00 грн, з яким 18.01.2021 укладено договір №9 про постачання електричної енергії споживачу. Строк дії договору до 31.12.2021;
внаслідок укладення протягом березня-грудня 2021 року шести додаткових угод до договору №9 про постачання електричної енергії реальна вартість 1 кВтгод електричної енергії зросла з 1,719 грн до 2,1564 грн (на 25,45% порівняно з її первинною ціною) і, як результат, за зменшений об`єм отриманої електричної енергії 6463445 кВтгод (замість обумовленого умовами договору об`єму 8200000 кВтгод) замовник сплатив 13920397,48 грн (зокрема 45207,98 грн за ціною 1,719 грн/кВтгод, 1851,21 грн за ціною 1,78344 грн/кВтгод, 54984,75 грн за ціною 1,9608 грн/кВтгод та 13818353,54 грн (99,3% від загальної вартості) за ціною 2,1564 грн/кВтгод). Таким чином неправомірне збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладення послідовних спірних додаткових угод з порушенням законодавства призвело до повного нівелювання мети публічного конкурсу, результатів тендерної закупівлі та переплати бюджетних коштів на користь відповідача (постачальника) у розмірі 2809735,50 грн;
внесення зазначених змін до умов договору про постачання електричної енергії шляхом укладення численних додаткових угод, на думку прокурора, відбулося з порушенням вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та прав замовника, тому ці додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними;
підставою укладення додаткової угоди від 17.03.2021 №2 (якою збільшено ціну електричної енергії до 1,78344 грн/кВтгод) сторони зазначили умови п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та зміну регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353. Разом з тим, зазначена постанова НКРЕКП не може бути застосована, як підстава зміни умов договору, оскільки вона була оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 10.12.2020, набрала чинності з 01.01.2021 /п.5 постанови/, - тобто ще до моменту укладення договору (18.01.2021). Крім того, 24.11.2020 на порталі Prozorro у розділі "Запитання до процедури" на запитання "Шановний замовник, при розрахунку вартості закупівлі вами була врахована ціна на передачу та що діє до 01.12.2020 чи та, що буде збільшена постановою НКРЕКП з 01.12.2020?" оприлюднено відповідь "При розрахунку вартості закупівлі була врахована ціна на передачу та що буде збільшена з 01.12.2020". Враховуючи наведене, додаткова угода від 17.03.2021 №2 суперечить положенням п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для її визнання недійсною згідно з положеннями ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України;
підставою укладення додаткової угоди від 18.03.2021 №3, якою ціну електричної енергії збільшено до 1,9608 грн/кВтгод, сторони зазначили умови п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/5. Разом з тим, враховуючи недійсність додаткової угоди від 17.03.2021 №2, ціна енергії зросла з 1,719 грн/кВтгод до 1,9608 грн/кВтгод на 14,07%, що суперечить положенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни договору та зумовлює підстави для визнання її недійсною відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України за рішенням суду;
враховуючи недійсність додаткових угод від 17.03.2021 №2 та від 18.03.2021 №3, збільшення укладеною на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/8 додатковою угодою від 22.03.2021 №4 ціни електричної енергії до 2,1564 грн/кВтгод на 25,45% суперечить положенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни договору та зумовлює підстави для визнання її недійсною відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України за рішенням суду;
окрім викладених вище, підставами недійсності додаткових угод від 18.03.2021 №3 та від 22.03.2021 №4 є також їх невідповідність вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо пропорційності збільшення ціни за одиницю товару відповідно до збільшення ціни такого товару на ринку у разі її коливання. Так, згідно з експертними висновками Кіровоградськї регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/5 (в якому порівняно ціни на електричну енергію на РДН по ОЕС України станом на 12.01.2021 (1251,63 грн) та 31.01.2021 (1457,52 грн) та обраховано її коливання за вказаний період на 16,449%) та від 09.02.2021 №В-67/8 (в якому порівняно ціни на електричну енергію з 31.01.2021 (1457,52 грн) до 05.02.2021 (1640,97 грн) та констатовано її зростання за вказаний період на 12,58%). Однак вказані висновки за своїм змістом та суттю є документами довідково-інформаційного характеру, фактично вибірково наводять статистичні дані із сайту АТ "Оператор ринку" та не містять релевантної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент укладення договору, складення самих висновків, так і на момент підписання спірних додаткових угод до основного договору №9; містять вибіркові дати і періоди, які формально покликані відображати збільшення ціни електричної енергії, безвідносно до правовідносин за договором №9. Реальна ж картина коливання ціни на ринку електричної енергії абсолютно не відповідала динаміці та темпам її зростання, установленим додатковими угодами №3 та 4. Так, досліджуючи алогічним методом публічно доступні відомості АТ "Оператор ринку" (www.oree.com.ua) установлено, що станом на дату укладення договору від 18.01.2021 №9 середньозважена ціна на електричну енергію на РДН по ОЕС Україна становила 1711,66 грн/МВтгод; на дату укладення додаткової угоди від 18.03.2021 №3 така ціна зменшилась до 1644,72 грн/МВтгод (-3,91%); на дату укладення додаткової угоди від 22.03.2021 №4 1621,18 грн/МВтгод (-5,29%); на дату складення експертних висновків від 09.02.2021 1610,53 грн/МВтгод (-5,91%). В цілому графік індексів РДН по Україні (Вase-UA) за період з 18.01.2021 (дата укладення договору №9) до 22.03.2021 (дата додаткової угоди №4) демонструє коливання ціни електроенергії в обох напрямках (з піковими значеннями 55,22 EUR/МВтгод (+6,22%) та 30,64 EUR/МВтгод (-37,67%) із загальною тенденцією до зниження (з 49,16 EUR/МВтгод до 46,72 EUR/МВтгод);
укладаючи додаткові угоди до договору №9, сторони на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України розповсюдили їх дію (змінені ціни на товар) на правовідносини, що склалися до їх укладення (додаткова угода від 17.03.2021 №2 з 01.02.2021; додаткова угода від 18.03.2021 №3 з 02.02.2021; додаткова угода від 22.03.2021 №4 з 01.03.2021). Водночас, на момент цих додаткових угод товар, ціни на який було збільшено, вже був частково поставлений, що підтверджується відповідними актами. За ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас, вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини. Інше трактування вказаної норми невілює принцип добросовісної конкуренції публічних закупівель (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 12.10.2018 №910/21791/17). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі №922/2321/22 дійшла висновку, що зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Таким чином, в наведеній частині укладені додаткові угоди суперечать положенням Цивільного кодексу України, а отже не відповідають і приписам ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі";
відповідно до Цивільного кодексу України: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216); особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212); положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином (п.1 ч.3 ст.1212);
враховуючи умови договору від 18.01.2019 №9 та недійсність додаткових угод до нього від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3, від 22.03.2021 №4 ціна електричної енергії становить 1,719 грн/МВтгод, - загальна вартість спожитої електричної енергії (6463445 кВтгод) становить 11110661,96 грн (6463445 х 1,719), а відтак, сума безпідставно отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" грошових коштів становить 2809735,50 грн (13920397,48 11110661,96), які мають бути повернуті Регіональному офісу водних ресурсів у Черкаській області;
враховуючи юридичну природу кондикційних правовідносин, що виникли між ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" і Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області, до них підлягають застосуванню правила ст.625 Цивільного кодексу України. Стягувані з ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" суми інфляційних втрат та 3% річних від неповернутих безпідставно отриманих грошових коштів є відповідальністю сторони за допущене нею правопорушення у сфері господарювання (аналогічний правовий висновок викладено в п.п.69,70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Позивач-1 у письмових поясненнях від 10.05.2024 (вх.суду 37787/24 ВІД 10.05.2024, а.с.139) вказав, що
твердження прокурора про те, що Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області є суб`єктом владних повноважень до компетенції якого відноситься захист інтересів держави, не відповідає дійсності, оскільки Офіс є бюджетною неприбутковою організацією та належить до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, який є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;
як вбачається з листа Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області до прокуратури від 28.02.2024 №392/01/06-13-24 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 для утримання виробничих приміщень, насосних станцій та надання послуг, пов`язаних із забором води із використанням водозабірних споруд з водних об`єктів для поливу сільськогосподарських культур, здійснено видатків за кодом економічної класифікації 2273 "Оплата електроенергії" на загальну суму 13920397,48 грн (кошти спеціального фонду). Заборгованість перед ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" станом на 31.12.2021 відсутня;
усі додаткові угоди до вказаного договору укладені згідно з нормами чинного законодавства на підставі експертних висновків торгово-промислової палати. Порушень законодавства не встановлено, а відтак підстави для звернення до суду про стягнення коштів з ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" у Офісу відсутні;
Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області відповідно до п.5 Положення організовує планово-фінансову роботу, забезпечує цільове та ефективне використання фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законом порядку, бере участь у справах, діє в судах від імені та в інтересах Офісу, забезпечує в установленому законом порядку самопредставництво Офісу в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Офісу або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво Офісу в судах та інших органах через представників. Прокурор, мотивуючи необхідність свого звернення до суду з метою захисту інтересів держави, послався на інформацію про неподання такого позову до відповідача та відсутність заперечень щодо представництва Черкаською обласною прокуратурою інтересів держави в суді, викладену Державним водним агентством України в листі від 18.03.2024 вих.№1483/14/11/24, а також вказав на неналежне виконання останнім повноважень щодо необхідного захисту та незвернення до суду з цієї підстави. Разом з тим, Державне водне агентство України в своєму листі повідомило Черкаську обласну прокуратуру про те, що Офіс є юридичною особою, здійснює свою фінансово-господарську діяльність відповідно до Положення та чинного законодавства та має право на власний розсуд вживати заходів щодо звернення до суду у випадку порушення його законних прав та інтересів, а відтак, бездіяльність в діях Державного водного агентства України відсутня.
Позивач-2 у письмовому клопотанні від 14.05.2024 №825/01/04-11-24 (вх.суду №7955/24 від 14.05.2024, а.с.176) вказав, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі; просив здійснити розгляд справи без участі його представника.
Відповідач у відзиві від 10.0.5.2024 (вх.суду №7779/24 від 10.05.2024, а.с.129), запереченні на відповідь на відзив від 22.05.2024 (вх.суду №8372/24 від 22.05.2024) та його представник у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив і пояснив, що:
позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.226 ГПК України з огляду на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в Регіонального офісу водних ресурсів в Черкаській області. Оскільки засновником Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області та власником його майна є держава у особі центрального органу виконавчої влади Державне агентство водних ресурсів України, що фінансує та контролює діяльність такої організації, а також зобов`язане контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеною організацією коштів цього бюджету за договором про закупівлю товарів, то вказаний центральний орган виконавчої влади є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету (подібні правові висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20, від 21.12.2022 у справі №904/8332/21);
у задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки останній пред`явлено не до усіх учасників спірних правочинів;
прокурором порушено вимоги як ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині державного контролю у сфері закупівель, яким унормовано, що уповноваженим органом в частині державного контролю у сфері закупівель є Державна аудиторська служба України, так і ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" згідно з якою право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п.8); накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення (п.9); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10); порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях (п.15), - надано органу державного фінансового контролю. Крім того, ст.2 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено проведення моніторингу державних закупівель та постановлення висновків щодо незаконності господарської діяльності підприємств, установ та організацій;
ст.1212 Цивільного кодексу України застосуванню до спірних правовідносин не підлягає. Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є вимоги ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України;
у позивача відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За результатами судового розгляду судом проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області у електронній системі публічних закупівель "Prozorro" оприлюднено оголошення UA-2020-11-23-000325-с про проведення відкритих торгів, предметом яких визначено електричну енергію як різновид товару (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:09310000-5 електрична енергія, загальною кількістю 8200000 кВтгод, очікуваною вартістю 26000000 грн).
Учасниками проведення відкритих торгів зареєструвалися: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" з первинною пропозицією 16631863,20 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська енергетична компанія" з первинною пропозицією 16236000,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ернерінг" з первинною пропозицією 16482000,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "АС" з первинною пропозицією 16728000,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" з первинною пропозицією 17220000,00 грн.
За результатами проведених відкритих торгів переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" із ціною тендерної пропозиції після закінчення аукціону 14095800,00 грн за 8200000 кВтгод (із розрахунку ціна купівлі електричної енергії 1,719 грн за 1 кВтгод).
18.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №9 (далі договір, а.с.26) за умовами якого: постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1); постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 18.01.2021 до 31.12.2021 включно (п.3.1); постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п.3.3); місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: Україна, Черкаська область, об`єкти замовника, межа балансової належності електроустановок; кількість 8200000 кВтгод (п.3.4); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 14095800,00 грн з ПДВ. /.../ (п.5.1); спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.2); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.3); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.4); розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі й разі його зміни (п.5.5); оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду /.../ (п.5.6); споживач має право: 1) отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; /.../ 3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов`язків, інформацію про ціну, порядок оплати електричної енергії, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору; /.../ 8) вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати це договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.6.1); споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п.6.2); постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.п.1 п.7.1); постачальник зобов`язується: 1) забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; 2) нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; 3) надавати споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством /.../ (п.7.2); цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до їх повного виконання (п.13.1); постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає умови (п.13.2); дія цього договору також припиняється у наступних випадках: у разі зміни електропостачальника (п.13.4); усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача /.../ (п.13.5); у випадку коливання ціни електричної енергії в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом (п.13.6); зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.13.7); додатки до договору: додаток 1 Комерційна пропозиція (п.14).
Відповідно до додатку №2 до договору "Комерційна пропозиція" (а.с.34): ціна за одиницю товару для споживача складає:1,4325 грн/кВтгод. без ПДВ і 1,719 грн/кВтгод. з ПДВ (п.1); загальний обсяг постачання електричної енергії становить: 8200000 кВтгод. (в т.ч. 1 кл. напруги 6700000 кВтгод.; 2 кл. напруги 1500000 кВтгод.) (п.4); загальна сума договору становить: 14095800,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2349300,00 грн (п.5); цей договір набуває чинності з 18 січня 2021 року і діє до 31 грудня 2021 року включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9); істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у розділі 13 даного договору (п.10); зміни та доповнення до цього договору та комерційної пропозиції можливі лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством та вносяться шляхом складання та підписання сторонами відповідних письмових угод, які є його невід`ємною частиною, у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.11).
04.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області (споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 (а.с.35) за умовами якої, у зв`язку із змінами банківських реквізитів, сторони дійшли згоди внести зміни до договору шляхом викладення реквізитів постачальника в новій редакції.
17.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області (споживач) у зв`язку із зміною регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії згідно з постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353, що є складовою ціни товару, укладено додаткову угоду №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 (а.с.36), за умовами якої: сторони дійшли згоди внести зміни до договору, виклавши п.5.1 в наступній редакції: "5.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 14095799,26 грн з ПДВ. /..." (п.1); сторони дійшли згоди внести зміни до п.1 додатку №1 до договору та викласти його в наступній редакції: "Ціна за одиницю товару для споживача складає: з 18.01.2021 до 31.01.2021 1,4325 грн/кВтгод без ПДВ і 1,719 грн/кВтгод з ПДВ; з 01.02.2021 до 31.12.2021 1,4862 грн/кВтгод без ПДВ і 1,78344 грн/кВтгод з ПДВ. Загальна сума розрахунків за цим договором не може перевищувати 14095799,26 грн в тому числі ПДВ 2349299,88 грн за весь строк дії договору у т.ч. за періодами споживання електричної енергії: з 18.01.2021 до 31.01.2021 45207,98 грн, з 01.02.2021 до 31.12.2021 14050591,28 грн" (п.2); сторони дійшли згоди внести зміни до договору, виклавши п.3.4 в наступній редакції: "3.4. Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: Україна, Черкаська область, об`єкти замовника, межа балансової належності електроустановок; кількість 7904664 кВтгод" (п.3); сторони дійшли згоди внести зміни до п.4 додатку №1 до договору, виклавши його в наступній редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії споживачем за цим договором становить 7904664 кВтгод у т.ч. за періодами споживання електричної енергії: з 18.01.2021 до 31.01.2021 26299 кВтгод, з 01.02.2021 до 31.12.2021 7878365 кВтгод" (п.4); сторони дійшли згоди внести зміни до п.5 додатку до договору, виклавши його в наступній редакції: "Загальна сума договору становить: 14095799,26 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2349299,88 грн" (п.5); інші умови договору від 19.01.2021 №9 не змінені додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують їх обов`язковість для виконання (п.6); ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання їх сторонами з 01.02.2021 відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України та діє до 31.12.2021 (п.8).
У період з 18.03.2021 до 24.12.2021 (у зв`язку із коливанням ціни товару (електричної енергії) на ринку в бік збільшення порівняно із тарифами на передачу електричної енергії, з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" перемогло у відкритих торгах, та зменшенням обсягів постачання електричної енергії договір №9 неодноразово змінювався сторонами та доповнювався шляхом укладення між сторонами додаткових угод до нього.
Зокрема, між сторонами (за ініціативою відповідача) були укладені наступні додаткові угоди до договору №9:
додаткова угода від 18.03.2021 №3 (а.с.38-39) у якій ціну електричної енергії за 1 кВтгод з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/5 (а.с.45) збільшено на період з 02.02.2021 до 31.12.2021 до 1,634 грн/кВтгод без ПДВ (1,9608 грн/кВтгод з ПДВ) та встановлено, що: загальна сума договору становить 14095799,03 грн (в тому числі ПДВ 2349299,84 грн); обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 7192137 кВтгод;
додаткова угода від 22.03.2021 №4 (а.с.40-41) у якій ціну електричної енергії за 1 кВтгод з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/8 (а.с.46) збільшено на період з 01.03.2021 до 31.12.2021 до 1,797 грн/кВтгод без ПДВ (2,1564 грн/кВтгод з ПДВ) та встановлено, що: загальна сума договору становить 14095796,88 грн (в тому числі ПДВ 2349299,48 грн); обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 6544784 кВтгод;
додаткова угода від 09.08.2021 №5 (а.с.42) якою пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: "3.1. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 18.01.2021 до 06.08.2021 включно" (п.1); усі інші умови договору залишено незмінними;
додаткова угода від 24.12.2024 №6 (а.с.43-44) у якій ціну електричної енергії за 1 кВтгод з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/8 встановлено на період з 01.03.2021 до 06.08.2021 у розмірі: 1,797 грн/кВтгод без ПДВ (2,1564 грн/кВтгод з ПДВ) та встановлено, що: загальна сума договору становить 13920397,48 грн (в тому числі ПДВ 2320066,25 грн); обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 6463445 кВтгод.
У період з 18.01.2021 до 06.08.2021 споживачем Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області фактично отримано 6463445 кВтгод електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії (а.с.47-54):
від 12.03.20021 №9/01 згідно з яким в січні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 26299 кВтгод електроенергії на загальну суму 45207,98 грн (з ПДВ);
від 19.03.2021 №9/02 згідно з яким в лютому 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито електричної енергії: з 01.02.2021 до 01.02.2021 1038 кВтгод по тарифу 1,78344 грн на суму 1851,21 грн, з 02.02.20021 до 28.02.2021 28042 кВтгод по тарифу 1,9608 грн на суму 54984,75 грн, - всього за лютий на суму 56835,96 грн (з ПДВ);
від 13.04.2021 №9/03 згідно з яким в березні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 24825 кВтгод електричної енергії на загальну суму 53532,63 грн (з ПДВ);
від 17.05.2021 №09/04 згідно з яким в квітні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 167547 кВтгод електричної енергії на загальну суму 361298,35 грн (з ПДВ);
від 16.06.2021 №407000009/5/1 згідно з яким в травні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 300774 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 648589,06 грн (з ПДВ);
від 14.07.2021 №407000009/6/1 згідно з яким в червні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 816985 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 1761746,46 грн (з ПДВ);
від 25.08.2021 №407000009/7/1 згідно з яким в липні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 4362135 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 9406507,92 грн (з ПДВ);
від 15.09.2021 №407000009/8/1 згідно з яким в серпні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 735800 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 1586679,12 грн,
та здійснено її оплату у загальній сумі 13920397,48 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.55-62):
від 12.03.2021 №63 на суму 45207,98 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за січень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/01 від 12.03.2021; ПДВ 7534,66 грн";
від 19.03.2021 №90 на суму 56835,96 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за лютий 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/02 від 19.03.2021; ПДВ 9472,66 грн";
від 13.04.2021 №146 на суму 53532,63 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за березень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/03 від 13.04.2021; ПДВ 8922,11 грн";
від 17.05.2021 №193 на суму 361298,35 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за квітень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/04 від 17.05.2021; ПДВ 60216,39 грн";
від 17.06.2021 №276 на суму 648589,06 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за травень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/5/1 від 16.06.2021; ПДВ 108098,18 грн";
від 14.07.2021 №380 на суму 1761746,46 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за червень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/6/1 від 14.07.2021; ПДВ 293624,41 грн";
від 25.08.2021 №461 на суму 9406507,92 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за липень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/7/1 від 25.08.2021; ПДВ 1567751,32 грн";
від 15.09.2021 №508 на суму 1586679,12 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за січень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/8/1 від 15.09.2021; ПДВ 264446,52 грн".
Оплата електроенергії проведена за рахунок бюджетних коштів через Державну казначейську службу України, м.Київ, про що свідчать відмітки у платіжних дорученнях.
На думку прокурора:
додаткова угода від 17.03.2021 №2 до договору №9 суперечить положенням п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для її визнання недійсною згідно з положеннями ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, оскільки підставою її укладення сторонами зазначено умови п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та зміну регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 (оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 10.12.2020, набрала чинності з 01.01.2021 /п.5 постанови/, - тобто ще до моменту укладення договору №9 від 18.01.2021), в той час, як відповідно до умов проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії замовником, "при розрахунку вартості закупівлі електричної енергії була врахована ціна на передачу (енергії) та що буде збільшена з 01.12.2020";
додаткові угоди від 18.03.2021 №3 та від 22.03.2021 №4 (яками із врахуванням недійсності додаткової угоди від 17.03.2021 №2 ціну електричної енергії збільшено до 1,9608 грн/кВтгод на 14,07% та до 2,1564 грн/кВтгод на 25,45% /відповідно/) суперечать положенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни договору та зумовлює підстави для визнання їх недійсними відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України;
додаткові угоди №№2-4 до договору від 18.01.2021 №9 укладені сторонами усупереч інтересам держави: без будь-яких належних на те підстав, та у порушення приписів ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також положень договору про закупівлю за державні кошти, та не відповідають тендерним пропозиціям на закупівлю товару (енергоносіїв), оскільки вказаними додатковими угодами підвищено ціни на предмет договору, а також зменшено обсяги електричної енергії, які планувалось закупити (так, споживачем у період з січня 2021 року до серпня 2021 року із 8200000 кВтгод фактично отримано 6463445 кВтгод електричної енергії, за яку (з урахуванням спірних додаткових угод) сплачено 13 920 397,48 грн (з ПДВ), в той час, як повинно бути сплачено лише 11 110 661,96 грн переплата за вказаний обсяг електричної енергії становить 2 809 735,50 грн (що є предметом спору);
внаслідок укладання між сторонами додаткових угод та підняття ціни на поставлену електричну енергію за договором №9, споживачем Регіональним офісом водних ресурсів в Черкаській області було надмірно та безпідставно сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" бюджетні кошти в загальному розмірі 2 809 735,50 грн за непоставлений товар, які підлягають примусовому стягненню з відповідача.
09.02.2024 Черкаською обласною прокуратурою в межах здійснення функції представництва інтересів держави в суді направлено на адреси Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області лист №15/2-184вих.-24 (а.с.93) із детальним описом фактичних обставин виявлення порушень чинного законодавства під час укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9, із проханням про надання документів, якими обґрунтовано укладення додаткових угод до договору, а також вирішення питання про вжиття заходів, спрямованих на стягнення коштів за недопоставлений, проте оплачений товар за договором, та отримано відповіді:
від Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області від 28.02.2024 вих.№392/01/06-13-24, що за результатами аналізу договору про постачання електричної енергії від 18.01.2021 №9 та додаткових угод до нього, експертних висновків Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що додаткові угоди укладені згідно з нормами чинного законодавства України, законні підстави для вжиття заходів, спрямованих на стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" відсутні; від 01.04.2024 вих.№607/01/06-13-24 (а.с.101), що Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області не заперечує проти подання позову до суду Черкаською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія";
від Державного агентства водних ресурсів України від 18.03.2024 вих.№1483/14/11-24 (а.с.102) що Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області відповідно до Положення, затвердженого наказом Держводагентства від 13.11.2020 №1021, є самостійною юридичною особою, яка, діючи в межах своїх повноважень та функцій, має право на самостійне звернення до суду для вирішення порушеного прокуратурою у листі питання; що Державне агентство водних ресурсів не зверталось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та не заперечує проти представництва Черкаською обласною прокуратурою інтересів держави в суді.
Незважаючи на обізнаність порушень вимог законодавства України, ні Державним агентством водних ресурсів України, ні Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області заходів представницького характеру на захист інтересів держави вжито не було.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора у Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" за захистом порушеного права та з вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3, від 22.03.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії від 18.01.2021 №9 та про стягнення 4114166,60 грн, з яких: 2809735,5 грн безпідставно сплачені кошти за товар (недоотримана електроенергія), який не був поставлений відповідно до вказаного договору, 1082632,93 грн інфляційні втрати, 221798,17 грн 3% річних за користування грошовими коштами.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з приписами постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси, а також відключення електромережі відповідно до Графіку погодинного відключення електричної енергії по електричним мережам Черкаської області, розробленого ПАТ "Черкасиобленерго", у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Щодо статусу прокурора в господарському процесі.
Згідно із вимогами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.4, ч.5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Обираючи форму представництва, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі позивачів: Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів в Черкаській області.
Юридичний статус позивачів в даному провадженні:
Позивач-1 - Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів; у своїй діяльності Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до Положення "Про Державне агентство водних ресурсів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 №393:
п.п.3, 6 п.5 ст.3. Держводагентство з метою організації своєї діяльності: організовує планово-фінансову роботу в апараті Держводагентства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; бере участь у справах, діє в судах України від імені та в інтересах Держводагентства, забезпечує в установленому порядку самопредставництво Держводагентства в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Держводагентства або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Держводагентства в судах та інших органах через представників;
ст.7. Держводагентство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Позивач-2 - Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області:
Відповідно до Положення "Про регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області", затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 21.09.2019 №119:
1. Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області (далі - Офіс) є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (далі Держводагентство);
2. Офіс у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами центральний органів виконавчої влади, що мають міжгалузева значення, рішеннями обласної та місцевих державних адміністрацій, наказами, рішеннями колегії та іншими нормативними документами, актами Держводагентства та цим Положенням;
5. Офіс з метою організації своєї діяльності: /.../ 2) організовує планово-фінансову роботу, забезпечує цільове та ефективне використання фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законом порядку; /.../ 10) бере участь у справах, діє в судах України від імені та в інтересах Офісу, забезпечує в установленому законом порядку самопредставництво Офісу в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (Службових) осіб юридичної служби Офісу або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Офісу в судах та інших органах через представників;
6. Офіс для виконання покладених на нього завдань має право: /.../ 10) здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти згідно з чинним законодавством; /.../;
7. Офіс у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодії в установленому порядку з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, територіальними органами Держводагентства, ДСНС, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами, водогосподарськими організаціями та підприємствами і установами, які належать до сфери управління Держаодагентства, басейновими радами, іншими організаціями, підприємствами і установами;
12. Утримання Офісу здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом;
17. Перевірки та аудит діяльності Офісу здійснюються Держводагентством та іншими контролюючими органами у порядку, встановленому чинним законодавством України та цим Положенням.
Отже, Держводагентство є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня (головним розпорядником бюджетних коштів) щодо Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області, який здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, виконує інші повноваження.
З урахуванням викладених вище правових норм та розпорядчих документів суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у цьому випадку є Державне агентство водних ресурсів України та Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області, тому саме ці суб`єкти є належними позивачами у даній справі.
Листом від 09.02.2024 №15/2-184вих.-24 (а.с.93) Черкаська обласна прокуратура проінформувала Державне агентство водних ресурсів України та Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області про виявлені порушення чинного законодавства під час укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 та про необхідність вирішення питання про вжиття заходів, спрямованих на стягнення коштів за недопоставлений, проте оплачений товар за договором. Проте позивачами дієвих заходів для усунення порушень законодавства вжито не було; направлено прокурору відповіді від 18.03.2024 №1483/14/11-24 та від 28.02.2024 №392/01/06-13-24 і 01.04.2024 №607/01/06-13-24 (відповідно), що із позовом про повернення безпідставно сплачених коштів до суду вони не звертались, однак не будуть заперечувати щодо можливого представництва їх інтересів в суді прокурором.
Пасивна позиція позивачів не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання останнім своїх повноважень із захисту інтересів держави. Враховуючи наведені вище обставини, наявний випадок, який розцінюється як винятковий, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Державного агентства водних ресурсів України та Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області.
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний та державний інтерес.
З огляду на викладене, прокурор належно та підставно звернувся до суду для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу по належному розпорядженню бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Така позиція підтверджена Верховним Судом. Так, Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Щодо статусу відповідача в процесі.
Відповідач є самостійною юридичною особою, суб`єктом господарювання на енергоринку України, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесення даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Здійснює ліцензовану статутну діяльність на ринку енергопостачання України.
Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
визнати недійсними додаткові угоди від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3, від 22.03.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії від 18.01.2021 №9;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" 4114166,60 грн, з яких: 2809735,5 грн безпідставно сплачених коштів за товар (недоотриману електроенергію), який не був поставлений відповідно до вказаного договору, 1082632,93 грн інфляційних втрат та 221798,17 грн 3% річних за користування грошовими коштами.
Застосування судом норм права до спірних відносин:
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами постачання енергоносіїв замкнутими енергетичними мережами України, на підставі укладеного між сторонами письмового, оплатного строкового консенсуального договору відповідно до вимог гл.54 Цивільного кодексу України як різновид купівлі-продажу.
Зазначені правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України з особливостями застосування Господарського кодексу України по суб`єктному складу сторін.
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, у силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Під час виконання умов договору про постачання електричної енергії сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії.
Згідно з частинами 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Судом встановлено, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Так, за результатами проведених Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області відкритих публічних торгів щодо закупівлі 8200000 кВтгод електричної енергії (код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:09310000-5), очікуваною вартістю 26000000 грн, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" з остаточною пропозицією 14095800,00 грн, з яким 18.01.2021 укладено договір №9 про постачання електричної енергії споживачу. Строк дії договору до 31.12.2021.
Умови цього договору розроблені відповідно до приписів Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Договір №9 не заперечений сторонами, не визнаний недійсним за рішенням суду, не розірваний за згодою Сторін чи за рішенням суду. Суд враховує презумпцію правомірності правочину відповідно до приписів ст.204 Цивільного кодексу України.
За умовами договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 (а.с.26): постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія") продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу (Регіональному офісу водних ресурсів у Черкаській області) для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1); постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 18.01.2021 до 31.12.2021 включно (п.3.1); постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п.3.3); місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: Україна, Черкаська область, об`єкти замовника, межа балансової належності електроустановок; кількість 8200000 кВтгод (п.3.4); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 14095800,00 грн з ПДВ. /.../ (п.5.1); спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.2); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.3); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.4); розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі й разі його зміни (п.5.5); оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду /.../ (п.5.6); споживач має право: 1) отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; /.../ 3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов`язків, інформацію про ціну, порядок оплати електричної енергії, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору; /.../ 8) вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати це договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.6.1); споживач зобов`язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п.6.2); постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.п.1 п.7.1); постачальник зобов`язується: 1) забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; 2) нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; 3) надавати споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством /.../ (п.7.2); цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до їх повного виконання (п.13.1); постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає умови (п.13.2); дія цього договору також припиняється у наступних випадках: у разі зміни електропостачальника (п.13.4); усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача /.../ (п.13.5); у випадку коливання ціни електричної енергії в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом (п.13.6); зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.13.7); додатки до договору: додаток 1 Комерційна пропозиція (п.14).
Відповідно до додатку №2 до договору "Комерційна пропозиція" (а.с.34): ціна за одиницю товару для споживача складає: 1,4325 грн/кВтгод. без ПДВ і 1,719 грн/кВтгод. з ПДВ (п.1); загальний обсяг постачання електричної енергії становить: 8200000 кВтгод. (в т.ч. 1 кл. напруги 6700000 кВтгод.; 2 кл. напруги 1500000 кВтгод.) (п.4); загальна сума договору становить: 14095800,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2349300,00 грн (п.5); цей договір набуває чинності з 18 січня 2021 року і діє до 31 грудня 2021 року включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9); істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у розділі 13 даного договору (п.10); зміни та доповнення до цього договору та комерційної пропозиції можливі лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством та вносяться шляхом складання та підписання сторонами відповідних письмових угод, які є його невід`ємною частиною, у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.11).
17.03.2021 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду №2 до договору (а.с.36), за умовами якої: з 01.02.2021 ціну за одиницю товару (електричної енергії) збільшено з 1,4325 грн/кВтгод без ПДВ (1,719 грн/кВтгод з ПДВ) до 1,4862 грн/кВтгод без ПДВ (1,78344 грн/кВтгод з ПДВ); загальний обсяг постачання електричної енергії зменшено з 8200000 кВтгод до 7904664 кВтгод (за періодами споживання електричної енергії: з 18.01.2021 до 31.01.2021 26299 кВтгод, з 01.02.2021 до 31.12.2021 7878365 кВтгод"); установлено, що загальна сума договору становить: 14095799,26 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2349299,88 грн.
Підставами укладення додаткової угоди від 17.03.2021 №2 сторонами зазначено п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зміну регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 №23531.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про ринок електричної енергії", доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, що затверджуються Регулятором та оприлюднюються оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку. Частиною 5 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.
Відповідно до вимог п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 №2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" на 2020 рік" (із врахуванням змін, внесених згідно з постановами НКРЕКП від 11.07.2020 №1329 та від 04.11.2020 №1998) встановлено наступні тарифи на послуги з передачі електричної енергії: з 01.08.2020 у розмірі 240,23 грн/МВтгод (без урахування ПДВ), а з 01.12.2020 у розмірі 312,76 грн/МВтгод (без урахування ПДВ).
Суд звертає увагу, що на сайті Prozorro на сторінці закупівлі за номером UA-2020-11-23-000325-c у розділі "Роз`яснення до процедури" на запитання учасника від 23.11.2021: "Шановний замовник, при розрахунку вартості закупівлі вами була врахована ціна на передачу та що діє до 01.12.2020 чи та, що буде збільшена постановою НКРЕКП з 01.12.2020?" замовником відкритих торгів Регіональним офісом з водних ресурсів у Черкаській області 24.11.2023 було опубліковано відповідь: "При розрахунку вартості закупівлі була врахована ціна на передачу та що буде збільшена з 01.12.2020", тобто 312,76 грн/МВтгод.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 №23531 установлено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн/МВтгод (без урахування ПДВ) (п.1); визначено, що постанова набирає чинності з 01.01.2021, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п.5).
Враховуючи, що вказана постанова Регулятора була прийнята 09.12.2021, опублікована на веб-сайті Національної комісії 10.12.2020 та набрала чинності/вступила в дію з 01.01.2021, тобто ще до моменту укладення між Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області (замовником відкритих торгів) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (переможцем відкритих торгів) договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9, - вона не могла бути застосована, як підстава зміни умов останнього.
Крім того, вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 №2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" на 2020 рік", якою (із врахуванням змін, внесених згідно з постановами НКРЕКП від 11.07.2020 №1329 та від 04.11.2020 №1998) тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.08.2020 було встановлено у розмірі 240,23 грн/МВтгод (без урахування ПДВ), а з 01.12.2019 у розмірі 312,76 грн/МВтгод (без урахування ПДВ), а відтак, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 №23531, на яку сторони посилаються як на підставу збільшення ціни за одиницю товару (електричної енергії), тариф на послуги з передачі електричної енергії було не збільшено, а навпаки зменшено з 312,76 грн/МВтгод до 293,93 грн/МВтгод (без урахування ПДВ).
Відповідно до положень Цивільного кодексу України:
ч.1 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
ч.1 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
ч.3 ст.215. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
ч.1 ст.216. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;
ч.1 ст.1212. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала;
п.1 ч.3 ст.1212. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином;
Враховуючи викладене, додаткова угода від 17.03.2021 №2 суперечить положенням п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічна закупівлі", що зумовлює підстави для її визнання недійсною.
Положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" визначено:
ч.1 ст.5. Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;6) запобігання корупційним діям і зловживанням;
ч.1 ст.41. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
ч.4 ст.41. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;
п.2 ч.5 ст.41. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
п.2 ч.1 ст.43. Договір про закупівлю є нікчемним у разі: укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
У абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічні умови щодо можливої зміни істотних умов договору сторони визначили та погодили у договорі (п.13.6) та комерційній пропозиції до нього (п.10).
У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.
Отже, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Суд відзначає, що чинне законодавство у сфері публічних закупівель не містить порядку обрахунку показників коливання ціни товару на ринку, а лише передбачає, що коливання повинно бути не більше ніж на 10 відсотків з урахуванням попередніх змін.
Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У зв`язку із коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення порівняно із тарифами на передачу електричної енергії, з пропозицією якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" перемогло у відкритих торгах, договір за ініціативою постачальника (відповідача) неодноразово змінювався сторонами та доповнювався шляхом укладення додаткових угод.
Так, умовами додаткових угод:
від 18.03.2021 №3 (а.с.38-39) ціну електричної енергії за 1 кВтгод з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/5 (а.с.45) збільшено на періоди: з 01.02.2021 до 01.02.2021 до 1,4862 грн/кВтгод без ПДВ (1,78344 грн/кВтгод з ПДВ); з 02.02.2021 до 31.12.2021 до 1,634 грн/кВтгод без ПДВ (1,9608 грн/кВтгод з ПДВ), та встановлено, що загальна сума договору становить 14095799,03 грн (в тому числі ПДВ 2349299,84 грн), при цьому обсяг постачання електричної енергії споживачу зменшено з 7904664 кВтгод до 7192137 кВтгод;
від 22.03.2021 №4 (а.с.40-41) ціну електричної енергії за 1 кВтгод з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/8 (а.с.46) збільшено на період з 01.03.2021 до 31.12.2021 до 1,797 грн/кВтгод без ПДВ (2,1564 грн/кВтгод з ПДВ) та встановлено, що загальна сума договору становить 14095796,88 грн (в тому числі ПДВ 2349299,48 грн), при цьому обсяг постачання електричної енергії споживачу зменшено з 7192137 кВтгод до 6544784 кВтгод;
від 09.08.2021 №5 (а.с.42) строк постачання електричної енергії споживачу встановлено з 18.01.2021 до 06.08.2021 включно" (п.1); усі інші умови договору залишено незмінними;
від 24.12.2024 №6 (а.с.43-44) ціну електричної енергії за 1 кВтгод з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 09.02.2021 №В-67/8 встановлено на період з 01.03.2021 до 06.08.2021 у розмірі: 1,797 грн/кВтгод без ПДВ (2,1564 грн/кВтгод з ПДВ) та встановлено, що загальна сума договору становить 13920397,48 грн (в тому числі ПДВ 2320066,25 грн), при цьому обсяг постачання електричної енергії споживачу зменшено з 6544784 кВтгод до 6463445 кВтгод.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія (ресурсів), ефективність та пропорційність.
Одним із критеріїв проведення тендерної процедури була ціна за поставку електроенергії. Разом з тим, відповідно до запропонованої ціни за результатами проведеної закупівлі (1,719 грн з ПДВ), яка стала визначальною для переможця торгів (Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"), та визначеної в подальшому в договорі від 18.01.2021 №9 постачальник здійснив поставку споживачу (Регіональному офісу водних ресурсів у Черкаській області) електричної енергії в об`ємі 26299 кВтгод (0,32% від об`єму електричної енергії, погодженого умовами договору) на загальну суму 45207,98 грн.
Оскільки додаткова угода від 17.03.2021 №2 є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини між позивачем-2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором від 18.01.2021 №9, мали регулюватись додатком №1 "Комерційна пропозиція", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,4325 грн/кВтгод без ПДВ і 1,719 грн/кВтгод з ПДВ.
Таким чином, відповідно до додаткових угод від 18.03.2021 №3 та від 22.03.2021 №4 постачальник змінив ціну товару в сторону збільшення з 1,4325 грн/кВтгод без ПДВ (1,719 грн/кВтгод з ПДВ) до 1,797 грн/кВтгод без ПДВ (2,1564 грн/кВтгод з ПДВ), що становить 25,44% від початкової ціни товару (зокрема 14,07% за додатковою угодою від 18.03.2021 №3) та, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.
Відтак, споживач недоотримав того обсягу електричної енергії, на який розраховував при укладенні договору (8200000 кВтгод), оскільки постачання електроенергії склало лише 6463445 кВтгод тобто 78,8% від обумовленого об`єму при проведенні торгів.
Вказане суперечить умовам проведеної закупівлі та істотним умовам договору.
Таким чином відбулось нівелювання результатів відкритих торгів, у той час як метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у подібних правовідносинах, у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% збільшення вартості застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Відкритий тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених преамбулою та ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі".
У постанові від 24.01.2024у справі №922/2321/22 викладено висновок Верховного Суду про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі":
"88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".
Враховуючи наведене, перемога відповідача у тендері (джерело фінансування: кошти Державного бюджету України) та укладення договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 з ціною за 1 кВтгод електричної енергії 1,4325 грн без ПДВ (1,719 грн/кВтгод з ПДВ) та її подальше підвищення до 1,797 грн/кВтгод без ПДВ (2,1564 грн/кВтгод з ПДВ), що становить 25,44% від початкової ціни товару, шляхом укладення додаткових угод №№3,4 - є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.
Одночасно суд зауважує, що внаслідок підписання сторонами вказаних додаткових угод з ініціативи відповідача відбулась зміна ціни електричної енергії, яка не тільки вже була поставлена позивачу-2, а і (згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції від 12.09.20021 №9/01, від 19.03.2021 №9/02, а.с.47-48) спожита останнім.
Відповідно до вимог ст.ст.632, 638 Цивільного кодексу України, ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця згідно із ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України не допускається.
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки та є істотною умовою договору.
Відповідна правова позиція щодо незаконності укладення додаткових угод за відсутності коливання цін на ринку викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі №913/308/18, які враховує Господарський суд Черкаської області при вирішені даної справи та прийнятті рішення.
Надані відповідачем на підтвердження зміни ціни товару експертні висновки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати не містять даних щодо порівняння чинної ринкової ціни на товар з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення.
Документ про зміну ціни предмету закупівель повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18), тому суд не враховує експертні висновки Кіровоградської регіональної ТПП як належний та допустимий доказ відповідача.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди від 18.03.2021 №3 та від 22.03.2024 №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Оскільки додаткові угоди від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3 та від 22.03.2024 №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем-2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, постановленої за договором про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2021 №9 мали регулюватися додатком №1 до договору "Комерційна пропозиція", підписаним сторонами при укладенні договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії 1,4325 грн/кВтгод без ПДВ і 1,719 грн/кВтгод з ПДВ.
Від відповідача на виконання умов спірного договору та додаткових угод до нього у період з січня 2021 року до серпня 2021 року споживачем, Регіональним офісом водних ресурсів в Черкаській області фактично отримано 6463445 кВтгод електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії (а.с.47-54):
від 12.03.20021 №9/01 згідно з яким в січні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 26299 кВтгод електроенергії на загальну суму 45207,98 грн (з ПДВ);
від 19.03.2021 №9/02 згідно з яким в лютому 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито електричної енергії: з 01.02.2021 до 01.02.2021 1038 кВтгод по тарифу 1,78344 грн на суму 1851,21 грн, з 02.02.20021 до 28.02.2021 28042 кВтгод по тарифу 1,9608 грн на суму 54984,75 грн, - всього за лютий на суму 56835,96 грн (з ПДВ);
від 13.04.2021 №9/03 згідно з яким в березні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 24825 кВтгод електричної енергії на загальну суму 53532,63 грн (з ПДВ);
від 17.05.2021 №09/04 згідно з яким в квітні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 167547 кВтгод електричної енергії на загальну суму 361298,35 грн (з ПДВ);
від 16.06.2021 №407000009/5/1 згідно з яким в травні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 300774 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 648589,06 грн (з ПДВ);
від 14.07.2021 №407000009/6/1 згідно з яким в червні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 816985 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 1761746,46 грн (з ПДВ);
від 25.08.2021 №407000009/7/1 згідно з яким в липні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 4362135 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 9406507,92 грн (з ПДВ);
від 15.09.2021 №407000009/8/1 згідно з яким в серпні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 735800 кВтгод, вартістю 1,797 грн/кВтгод, на загальну суму 1586679,12 грн,
та здійснено її оплату у загальній сумі 13920397,48 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.55-62):
від 12.03.2021 №63 на суму 45207,98 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за січень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/01 від 12.03.2021; ПДВ 7534,66 грн";
від 19.03.2021 №90 на суму 56835,96 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за лютий 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/02 від 19.03.2021; ПДВ 9472,66 грн";
від 13.04.2021 №146 на суму 53532,63 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за березень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/03 від 13.04.2021; ПДВ 8922,11 грн";
від 17.05.2021 №193 на суму 361298,35 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за квітень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/04 від 17.05.2021; ПДВ 60216,39 грн";
від 17.06.2021 №276 на суму 648589,06 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за травень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/5/1 від 16.06.2021; ПДВ 108098,18 грн";
від 14.07.2021 №380 на суму 1761746,46 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за червень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/6/1 від 14.07.2021; ПДВ 293624,41 грн";
від 25.08.2021 №461 на суму 9406507,92 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за липень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/7/1 від 25.08.2021; ПДВ 1567751,32 грн";
від 15.09.2021 №508 на суму 1586679,12 грн, з призначенням платежу: "2707050; 2273; активна електроенергія за січень 2021; договір №9 від 18.01.2021, акт №9/407000009/8/1 від 15.09.2021; ПДВ 264446,52 грн".
Суд враховує, що оплата електроенергії проведена за рахунок бюджетних коштів через Державну казначейську службу України, м.Київ, про що свідчать відмітки про оплату у платіжних дорученнях.
Таким чином, за період з січня 2021 року до серпня 2021 року позивачем отримано 6463445 кВтгод електричної енергії, за яку мав би сплатити 11110661,96 грн, а фактично сплатив 13920397,48 грн внаслідок безпідставного збільшення вартості електроенергії. Переплата становить 2809735,50 грн, що є предметом спору.
Враховуючи викладене, грошові кошти в сумі 2809735,50 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу-2, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (п.70-72, 82).
Одночасно позовна заява містить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у задоволенні якої суд відмовляє з огляду на таке:
Зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст.1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відсутності на майбутнє підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.
Із цього моменту виникає передбачений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Оскільки право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, виникає у кредитора внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
У постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему, яка полягає в тому, що у судовій практиці склались протилежні підходи щодо визначення моменту прострочення виконання зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна, звернула увагу на таке:
"77. В ухвалі від 29 травня 2023 року про передачу цієї справи №910/3831/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд зазначає про наявність у справі виключної правової проблеми, яка полягає в тому, що в судовій практиці склались протилежні підходи щодо визначення моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна. При цьому Касаційний господарський суд виокремлює три підходи.
78. Перший підхід: початком нарахування прострочення виконання зазначеного зобов`язання вважається дата набрання законної сили судовим рішенням, яким встановлено факт безпідставності отримання майна. Як приклад наведені постанови Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі №344/2483/18, від 12 квітня 2023 року у справі №461/4066/21 та постанова Касаційного господарського суду від 27 березня 2019 року у справі №905/1313/18.
79. Другий підхід: нарахування прострочення виконання зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна здійснюється з урахуванням дати пред`явлення та отримання вимоги про виконання такого зобов`язання відповідно до статті 530 ЦК України. Як приклад наведені постанова Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2021 року у справі № 330/2142/16-ц та постанови Касаційного господарського суду від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 17 серпня 2021 року у справі № 913/371/20.
80. Третій підхід: моментом початку нарахування прострочення виконання зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна вважається наступний день після зарахування/отримання безпідставно набутого майна. Як приклад наведена постанова Касаційного господарського суду від 01 вересня 2022 року у справі №910/9544/19.
81. У зв`язку із цим Касаційний господарський суд вважає необхідним відступити від висновків Касаційного цивільного суду щодо застосування статей 625, 1212 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 330/2142/16-ц, про те, що нарахування прострочення виконання зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна здійснюється з урахуванням дати пред`явлення та отримання вимоги про виконання такого зобов`язання відповідно до статті 530 ЦК України.
82. При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що момент виникнення прострочення виконання зобов`язання по поверненню безпідставно набутого майна слід пов`язувати з таким юридичним фактом, як дата набрання законної сили судовим рішенням, яким встановлено факт безпідставності отримання майна, оскільки саме з цього моменту боржник у зобов`язанні стає достеменно проінформованим про наявність свого зобов`язання по відношенню до кредитора щодо повернення безпідставно отриманого майна.
83. Вирішуючи окреслену Касаційним господарським судом виключну правову проблему, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
84. Як Велика Палата Верховного Суду зазначила вище, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.
85. Подібний висновок викладений у пунктах 66, 67 постанови Касаційного господарського суду від 01 вересня 2022 року у справі №910/9544/19, на яку посилається колегія суддів Касаційного господарського суду в цій справі. За обставинами цієї справи особа отримала кошти за нікчемним правочином, відповідно обов`язок повернути ці кошти виник у неї з моменту їх безпідставного отримання, оскільки недійсність нікчемного правочину встановлена законом і визнання його недійсним судом не вимагається. Такий висновок Велика Палата Верховного Суду вважає правильним.
86. Разом із тим, як убачається з висновків Касаційного цивільного суду у постановах від 11 серпня 2021 року у справі №344/2483/18 та від 12 квітня 2023 року у справі №461/4066/21, зобов`язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Враховуючи презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), можна зробити висновок, що особа отримала майно на підставі укладеного правочину, але ця підстава згодом відпала з визнанням судом цього правочину недійсним. Отже, Касаційний цивільний суд у наведених справах зробив правильний висновок про виникнення у особи обов`язку повернути майно з моменту визнання судом відповідного правочину недійсним.
87. При цьому Велика Палата Верховного Суду не може погодитись з висновком, викладеним у постанові Касаційного господарського суду від 27 березня 2019 року у справі № 905/1313/18, про те, що зобов`язання продавця повернути кошти, сплачені йому за розірваним договором купівлі-продажу, виникло з набранням чинності рішенням суду від 16 січня 2017 року у справі №905/1290/16 про стягнення з нього цих коштів на підставі статті 1212 ЦК України, тоді як договір купівлі-продажу був розірваний судовим рішенням від 31 серпня 2010 року у справі №905/3512/13, цим же рішенням покупця було зобов`язано повернути придбане за договором майно. Отже, саме з набранням законної сили рішенням суду у справі №905/3512/13 про розірвання договору та зобов`язання покупця повернути придбане майно відпала підстава набуття продавцем коштів, сплачених йому покупцем за це майно. Саме з цього моменту у продавця виник обов`язок повернути безпідставно утримані кошти покупцю, а не з моменту набранням чинності рішенням суду у справі №905/1290/16 про стягнення з нього цих коштів на підставі статті 1212 ЦК України, яке в цьому випадку було механізмом примусового виконання продавцем свого обов`язку з повернення безпідставно утриманих коштів, який він не виконав добровільно".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що з набранням законної сили рішенням суду у даній справі про визнання недійсними додаткових угод від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3, від 22.03.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії від 18.01.2021 №9, укладеного між Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", відпала підстава набуття останнім коштів в сумі 2809735,5 грн. Саме з цього моменту у відповідача виникає обов`язок повернути безпідставно утримані кошти позивачу-2, а у позивача-2, як кредитора право на отримання обтяжень та застосування відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання за увесь час прострочення.
Суд враховує що вимога управленою стороною про повернення безпідставно отриманих коштів відповідачеві не направлялась. Прокурор не є стороною спірного договору №9.
За вказаних обставин, вимога прокурора про стягнення з відповідача 1082632,93 грн інфляційних втрат та 221798,17 грн 3% річних є передчасною та такою, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.13, ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів положення ч.1 ст.86 ГПК України.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивачів у спірних правовідносинах. Суд вважає, що прокурором та позивачами використано належний спосіб захисту свого порушеного права в розумінні вимог ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене позов прокурора підлягає до часткового задоволення.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За вказаних обставин, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури належить стягнути 51230,03 грн (3028*3 + 2809735,5*1,5/100) судового збору. Решту судового збору належить покласти на прокурора та не стягувати.
Керуючись ст.ст.129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
1.1. Визнати недійсними додаткові угоди від 17.03.2021 №2, від 18.03.2021 №3 та від 22.03.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії від 18.01.2021 №9, укладеного між Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".
1.2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна,78, код ЄДРПОУ 42132581) на користь Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області (м.Черкаси, вул.Смілянська,118, код ЄДРПОУ 01035213) 2809735,5 грн безпідставно сплачених коштів.
1.3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна,78, код ЄДРПОУ 42132581) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119; 18015, м.Черкаси, бул.Шевченка,286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ) 51230,03 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
2. В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11.07.2024.
Суддя Г.М.Скиба
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120341289 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Скиба Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні