Постанова

від 03.07.2024 по справі 274/2338/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/2338/24 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т.Б.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №274/2338/24 за заявою Приватного підприємства «Гермес Агро» про забезпечення позову

у справі за позовом Приватного підприємства «Гермес Агро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, штрафу, пені та річних

за апеляційноюскаргою Приватного підприємства «Гермес Агро»

на ухвалу Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 19березня 2024року,яка постановленапід головуваннямсудді БольшаковоїТ.Б.в м.Бердичеві,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року Приватне підприємство «Гермес Агро» (далі ПП «Гермес Агро» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість в сумі 6966952,01 грн, яка складається із: 3 623 450,68 грн основного боргу, 542 975,76 грн штрафу, 1 566 566,72 грн пені та 1 233 958,85 грн річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фермерське господарство «Лада 2005» (далі ФГ «Лада 2005») отримало за договором поставки від 13 квітня 2021 року №15/2021 товари на загальну суму 2 714 878,69 грн, які не оплатило. Загальна сума боргу за поставлений товар з урахуванням курсової різниці складає 3 623 450,68 грн. За договорами поруки від 28 березня 2022 року №№5/2022,6/2022,7/2022 відповідачі, як поручителі, зобов`язані відповідати за порушення зобов`язання ФГ «Лада 2005» (покупець). Ураховуючи, що поручителями добровільно не сплачено борг, ПП «Гермес Агро» має право стягнути з поручителів, окрім основного боргу, також пеню, річні та штраф. За неналежне виконання покупцем зобов`язань, пов`язаних із оплатою поставленого товару, позивач здійснив нарахування 20% штрафу у розмірі 542 975,76 грн, пені - 1 566 566,72 грн, 30% річних у розмірі 1 233 958,85 грн. Господарський суд Житомирської області затвердив мирову угоду в справі №906/704/23 від 23 серпня 2023 року, укладену між ПП «Гермес Агро» та ФГ «Лада 2005». За умовами мирової угоди ФГ «Лада 2005» зобов`язано сплатити на користь ПП «Гермес Агро» за невиконання договору поставки від 13 квітня 2021 року №15/2021 основний борг, пеню, 30% річних, штраф, витрати на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору. ФГ «Лада 2005» грошові кошти ПП «Гермес Агро» у строки, зазначені у мировій угоді, не сплатила. Рішення господарського суду не виконано. ПП «Гермес Агро» звернулося до суду із цим позовом до поручителів, але останні, щоб не виконувати зобов`язання за договорами поруки почали відчужувати належне їм на праві власності майно, що підтверджує ухилення відповідачів від виконання договірних зобов`язань.

Одночасно з позовною заявою, ПП «Гермес Агро» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову. Просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити здійснювати дії щодо відчуження, у тому числі передачу під заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, заборонивши суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо об`єктів нерухомого майна: 1) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886866:04:000:0240 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2842441718208); 2) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820881600:03:000:0146 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2666554118020); 3) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1804953818208); 4) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1804247518208); 5) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820883600:03:000:0579 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1722129218208); 6) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0175 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2842497518208); 7) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:03:000:0171 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2719768418208); 8) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0016 номер об`єкта нерухомою майна: 2264438418208); 9) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2264436718208); 10) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820887200:02:000:0161 номер об`єкта нерухомого майна: 2042135418208); 11) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:06:000:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283856918208); 12) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0118 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2304139318208); 13) піднавіс для зерна літ.А-1, заг.площа 1275,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності 1/3 ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2261296518208); 14) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0117 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2261236918208); 15) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820887201:02:001:0530 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2165177818208); 16) телятник-свинарник, заг.площа 638,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929242018208). Також, просить накласти заборону на будь-яке відчуження, перерозподіл чи заставу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Фермерського господарства «Лада 2005» (код ЄДРПОУ 33136926), засновниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та Фермерського господарства «Агродім+» (код ЄДРПОУ 42418997), засновником якого є ОСОБА_1 , у тому числі проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно часток у статутному капіталі Фермерського господарства «Лада 2005», Фермерського господарства «Агродім+», заборонивши суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», у тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Заява обґрунтована тим, що існує реальна загроза унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПП «Гермес Агро». Вказане підтверджується доказами, що додані до позовної заяви, та свідчать про достатні підстави вважати, що перелічене майно може бути відчужене на користь третіх осіб. ПП «Гермес Агро» стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що поручителі, не сплативши кошти на виконання вимог договорів поруки та будучи пов`язаними особами із покупцем-боржником, відчують належне їм на праві власності майно з метою ухилення виконання зобов`язань за договорами поруки. За відсутності майна у поручителів неможливо буде погасити борг. Так, 01 лютого 2024 року поручитель ОСОБА_1 продала нежитлові приміщення 5 та 6 площами 46,1 кв.м та 20,9 кв.м, які розташовані у АДРЕСА_3 , а 02 лютого 2024 року подарувала квартиру АДРЕСА_4 . Поручитель ОСОБА_3 14 лютого 2024 року продала житловий будинок та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 1820887201:02:001:0261, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 . Дії поручителів направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до третіх осіб (зокрема, до кума поручителя) з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за рахунок цього майна. Такі самі побоювання виникли також стосовно корпоративних прав поручителів, що направлені на уникнення звернення стягнення на корпоративні права. Можливість відчуження корпоративних прав є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності відповідачів до третіх осіб на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення боргу та знівелювати мету пред`явлення цього позову.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року Приватному підприємству «Гермес Агро» у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач ПП «Гермес Агро» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, не врахував висновків Верховного Суду з цього питання. Із огляду на ціну позову (майже 7 млн. грн) запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними та обґрунтованими. Суд першої інстанції не врахував, що позивач просив лише заборонити вчиняти певні дії щодо майна та корпоративних прав поручителів, а не накладати арешт на майно. Такий захід забезпечення позову не призведе до заподіяння якоїсь шкоди чи збитків для відповідачів, які до того ж, будучи засновниками підприємства боржника, знають про наявність виконавчих проваджень про стягнення боргу та у зв`язку із наявністю виконавчих проваджень розпочали відчужувати належне їм нерухоме майно, про що позивачем наголошено у заяві про забезпечення позову, а обставини відчуження нерухомого майна підтверджені належними доказами. Відповідачі наразі продали частину майна та у будь-який момент можуть фіктивно продати усе майно третім особам з метою ухилення від відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Тесля О.С. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що ФГ «Лада 2005» є сільськогосподарським виробником, який потрапив в скрутні обставини у зв`язку з вторгненням в Україну, що зумовило виникнення заборгованості. У силу можливостей ФГ «Лада 2005» здійснює погашення заборгованості та відсутні підстави вважати, що рішення суду буде невиконаним. Забезпечення позову обмежить можливість ОСОБА_3 здійснювати господарську діяльність, яка не ухиляється від виконання рішення, яке ще не прийнято. Накладення арешту на особисте селянське господарство особи пенсійного віку, яка не отримує пенсії та живе за рахунок особистого селянського господарства, позбавляє таку особу джерел існування. Крім того, ОСОБА_3 не підписувала договір поруки від 28 березня 2022 року №7/2022, на підставі якого ПП «Гермес Агро» подало позовну заяву про стягнення заборгованості та заяву про забезпечення позову. Цей договір укладений не з ОСОБА_3 , а з іншою особою за її відсутності та без її відома. Про існування такого договору поруки ОСОБА_3 дізналася у 2024 році, коли одержала позовну заяву із додатками. ОСОБА_3 подала позов про визнання договору поруки недійсним.

Від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За положеннями частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача ПП «Гермес Агро» адвокат Рудик В.Р. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову, задовольнивши заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Тесля О.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належим чином. На минулі судові засідання, які призначалися на 12 червня 2024 року, 19 червня 2024 року, судові повістки повернуті Укрпоштою із відмітками про те, що адресат відсутній за адресою. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, а суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Додатково на судове засідання, яке призначено на 03 липня 2024 року відповідачі викликані до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщено 20 червня 2024 року (а.с.208-209). За положеннями ст.128 ЦПК України відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з опублікуванням оголошень про виклик вважаються про дату, час і місце розгляду справи повідомленими. Підстави для чергового відкладення розгляду справи відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено співмірності розміру позовних вимог вартості майна, щодо якого сторона позивача просить суд в якості забезпечення позову заборонити здійснювати дії щодо його відчуження; не наведено жодних доказів, що відповідачі мають намір відчужити належні їм корпоративні права (частки у статутному капіталі) ФГ «Лада 2005» і ФГ «Агродім+» та вживають для цього будь-які заходи, натомість висловлено лише припущення щодо вказаних дій; а також заявником не зазначено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30 березня 2023 року в справі №906/704/23 затверджена мирова угода від 23 серпня 2023 року, яка укладена між ПП «Гермес Агро» та ФГ «Лада 2005», а провадження у справі закрито. Ухвала суду є виконавчим документом та підлягає обов`язковому виконанню.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до частин першої, другої ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (п.3 частини першої ст.151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При цьому вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 виснувано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 викладений висновок, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 дійшла висновку, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову в разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року в справі №201/9686/23.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 рокув справі №754/5683/22 викладені наступні висновки, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим євстановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що ПП «Гермес Агро» звернулося до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як поручителів ФГ «Лада 2005», про стягнення заборгованості в сумі 6966952,01 грн за договором поставки від 13 квітня 2021 року №15/2021.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві власності належить: земельна ділянка площею 2,5702 га, кадастровий номер: 1820886800:04:000:0240 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2842441718208), земельна ділянка площею 2,4106 га, кадастровий номер: 1820881600:03:000:0146 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2666554118020) та земельна ділянка площею 2,4106 га, кадастровий номер: 1820883600:03:000:0579 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1722129218208), а також телятник-свинарник, заг.площею 638,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929242018208). Земельні ділянки площею 20,2945 га, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1804953818208) та площею 14,2109 га, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1804247518208) ОСОБА_2 орендує у Семенівської сільської ради (а.с.118-122).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належать: земельна ділянка площею 3,2841 га, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0175 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2842497518208); земельна ділянка площею 3,163 га, кадастровий номер: 1820886800:03:000:0171 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2719768418208); земельна ділянка площею 3,1714 га, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна: 2264438418208); земельна ділянка площею 3,0306 га, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2264436718208); земельна ділянка площею 1,7234 га, кадастровий номер: 1820887200:02:000:0161 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2042135418208); земельна ділянка площею 2,5447 га, кадастровий номер: 1820886800:06:000:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283856918208) (а.с.125-131).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на праві власності належить: земельна ділянка площею 2,7652 га, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0118 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2304139318208); 1/3 частка піднавісу для зерна літ.А-1, загальною площа 1275,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2261296518208); земельна ділянка площею 2,7768 га, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0117 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2261236918208); земельна ділянка площею 0,3351 га, кадастровий номер: 1820887201:02:001:0530 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2165177818208) (а.с.132-135).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновниками Фермерського господарства «Лада 2005» є ОСОБА_2 , статутний внесок 29350 грн, та ОСОБА_3 , статутний внесок 1000 грн (а.с.114).

ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства «Агродім+», статутний капітал 129540 грн, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.116).

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що поручителі, не сплативши кошти на виконання вимог договорів поруки та будучи пов`язаними особами із покупцем-боржником, відчужують належне їм на праві власності майно з метою ухилення від виконання зобов`язань за договорами поруки. За відсутності майна у поручителів погасити борг буде неможливим.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 01 лютого 2024 року поручитель ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 нежитлове приміщення 5, загальною площею 46,1 кв.м, розташоване у АДРЕСА_6 , був.45Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225576848104, номер відомостей про речове право: 53522931) (а.с.139-141); 01 лютого 2024 року поручитель ОСОБА_1 продала ОСОБА_4 нежитлове приміщення 6, загальною площею 20,9 кв.м, розташоване у АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2053423218104, номер відомостей про речове право: 53522413) (а.с.137); 02 лютого 2024 року поручитель ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 926798118104, номер відомостей про речове право: 53552750) (а.с.142).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 14 лютого 2024 року поручитель ОСОБА_3 продала ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2165154318208, номер відомостей про речове право: 53698839) (а.с.147-154); 14 лютого 2024 року поручитель ОСОБА_3 продала ОСОБА_6 земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 1820887201:02:001:0261 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2165162718208, номер відомостей про речове право: 53698905) (а.с.155-158).

Отже, існує достатньо мотивована ймовірність, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення вимог ПП «Гермес Агро», за захистом яких підприємство звернулося до суду.

Із огляду на наведене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які мають значення для вирішення питання застосування заходів забезпечення позову, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, переконавшись у наявності спору між учасниками справи, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви ПП «Гермес Агро» про забезпечення позову, шляхом заборони здійснювати дії щодо відчуження, у тому числі передачу під заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, заборонивши суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо об`єктів нерухомого майна, стосовно частини земельних ділянок, що виходячи із їх площі та середньої вартості одного гектара сільськогосподарських угідь у Житомирській області, співмірно із заявленими вимогами, тобто не перевищує ціни позову.

Забезпечення позову за рахунок земельних ділянок площею 20,2945 га, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1804953818208) та площею 14,2109 га, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1804247518208) здійснено бути не може, враховуючи, що ці земельні ділянки не належать на праві власності відповідачам. Орендодавцем цих земельних ділянок є Семенівська сільська рада, яка не є стороною договірних зобов`язань у цьому спорі та не мусить нести відповідальності за рахунок цих двох земельних ділянок. Протилежне призведе до порушення прав і законних інтересів Семенівської сільської ради.

Щодо забезпечення позову за рахунок піднавісу для зерна літ.А-1, загальною площею 1275,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якому 1/3 ід.ч. належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2261296518208) та телятника-свинарника, загальною площа 638,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929242018208), власником якого є ОСОБА_2 , заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість вказаного нерухомого майна, а забезпечення позову має бути співмірним із заявленими вимогами. Отже, апеляційний суд відмовляє у накладенні заборони на вказані об`єкти нерухомості.

Змістом корпоративних прав є майнові та організаційні (немайнові) права, що виникають з факту володіння часткою у статутному капіталі юридичної особи. До майнових корпоративних прав можна віднести: (а) участь у розподілі прибутку юридичної особи; (б) отримання у разі ліквідації юридичної особи частини майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартості. До організаційних (немайнових) корпоративних прав можна віднести такі права: (а) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, передбаченому статутом суб`єкта; (б) отримувати інформацію про господарську діяльність юридичної особи. Серед зазначених прав оборотоздатними є лише майнові. Оскільки організаційні права тісно пов`язані з особою їх носія, то за своїми властивостями вони не здатні до обороту.

Оскільки корпоративні майнові та організаційні права виникають у їх носія із права на частку у статутному капіталі, то в разі відчуження учасником своєї частки корпоративні права не переходять до набувача, а виникають у нього як в учасника юридичної особи.

За своєю природою корпоративні права та обов`язки є змістом корпоративних правовідносин, а частка у статутному капіталі - об`єктом правовідносин. Разом із іншими складовими (суб`єкт, підстави виникнення правовідношення) ці елементи становлять структуру корпоративних правовідносин. Зазначене свідчить про певний правовий зв`язок між часткою в статутному капіталі, статутним капіталом та корпоративними правами. Цей зв`язок полягає в такому: 1) частка в статутному капіталі юридичної особи не збігається з поняттям «корпоративні права» чи «майнові права»; 2) частка у статутному капіталі юридичної особи - це частина статутного капіталу суб`єкта , яка виражена у вартісному еквіваленті у співвідношенні до статутного капіталу в цілому; 3) частка у статутному капіталі є об`єктом цивільних прав, що здатна обертатися у цивільному обороті та спадкуватися. Частка у статутному капіталі засвідчує участь особи у юридичній особі. Право на частку у статутному капіталі є майновим правом; 4) виходячи з юридичного факту набуття права на частку у статутному капіталі закон або статутні документи юридичної особи наділяють її володільця правами та обов`язками як стосовно частки, так і стосовно власне юридичної особи. Слід розрізняти право на частку у статутному капіталі, та права, що випливають з володіння такою часткою; 5) корпоративні права та обов`язки учасника юридичної особи є похідними від права учасника на частку в статутному капіталі; 6) корпоративні права виникають у тієї особи, якій належить частка в статутному капіталі юридичної особи, проте момент виникнення корпоративних прав не завжди збігається з моментом набуття права на частку в статутному капіталі.

Апеляційний суд також відмовляє у накладенні заборони на будь-яке відчуження, перерозподіл чи заставу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Фермерського господарства «Лада 2005» (код ЄДРПОУ 33136926), засновниками якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та Фермерського господарства «Агродім+» (код ЄДРПОУ 42418997), засновником якого є ОСОБА_1 , у тому числі проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно часток у статутному капіталі Фермерського господарства «Лада 2005» та Фермерського господарства «Агродім+», оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідачі вчиняють дії щодо відчуження часток у статутному капіталі фермерських господарств, а також не надано доказів, як накладення заборони на відчуження, перерозподіл чи застава часток в статутному капіталі спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Колегія суддів наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість самого позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, а тому доводи відзиву на апеляційну скаргу стосовно того, що відповідач ОСОБА_3 не підписувала договір поруки є передчасними. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи процесуальне питання, лише пересвідчився в тому, що між сторонами виник спір та дослідив ті обставини, з чого виходив суд першої інстанції, коли відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову в спосіб, який просить позивач.

Також,щоб запобігтиможливому черговомувідчуженню нерухомогомайна,виключити достатньообґрунтоване припущеннянеобхідності зверненняз новимипозовами таприймаючи доуваги співвідношеннянаслідків відвжитих заходівзабезпечення вимогіз тиминегативними наслідками,які можутьнастати узв`язку зневжиттям заходівзабезпечення позову,відповідно доположень ст.376ЦПК Україниколегія суддівапеляційного судускасовує ухвалусуду першоїінстанції тапостановляє нове судове рішення, яким заяву ПП «Гермес Агро» про забезпечення позову, подану через адвоката Рудика В.Р., задовольняє частково.

Заходи забезпечення позову вжиті в межах позову та не порушують прав інших осіб. Застосований судом вид забезпечення позову не перешкоджає відповідачам володіти та користуватися земельними ділянками (не позбавляє джерел існування та можливості здійснювати господарську діяльність), а є лише перешкодою для їх тимчасового відчуження, що й переслідує мета забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гермес Агро» задовольнити частково.

Ухвалу Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 19березня 2024року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву Приватного підприємства «Гермес Агро» про забезпечення позову, подану через адвоката Рудика Віталія Руслановича, задовольнити частково.

Заборонити здійснювати дії щодо відчуження, у тому числі передачу під заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, заборонивши суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо об`єктів нерухомого майна:

1) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:04:000:0240 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2842441718208);

2) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820881600:03:000:0146 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2666554118020);

3) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820883600:03:000:0579 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1722129218208);

4) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0175 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2842497518208);

5) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:03:000:0171 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2719768418208);

6) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна: 2264438418208);

7) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:10:000:0015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2264436718208);

8) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820887200:02:000:0161 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2042135418208);

9) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:06:000:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283856918208);

10) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0118 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2304139318208);

11) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820886800:05:000:0117 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2261236918208);

12) земельної ділянки, кадастровий номер: 1820887201:02:001:0530 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2165177818208).

У задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: