Постанова

від 04.07.2024 по справі 709/1541/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 709/1541/23Провадження № 22-ц/821/940/24категорія: 304010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

секретаря Ярошенка Б. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» - адвоката Коцар Ольги Сергіївни на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, у складі головуючої судді Кваші І. М.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ПрАТ «ВФ Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

Свої вимоги мотивує тим, що 16.09.2019 між ОСОБА_1 та ПрАТ «ВФ Україна» був укладений договір оренди нерухомого майна №_CHВ від 16.09.2019, на підставі якого ОСОБА_1 передала в користування (оренду) ПрАТ «ВФ Україна» майданчик площею 100 кв. м на земельній ділянці 7125155100:01:000:0506 площею 0,0172 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що об`єкт оренди був переданий для встановлення базової станції мобільного зв`язку. Орендна плата за договором в місяць складала 5400 грн, із збільшенням кожен наступний рік починаючи з 01.01.2021.

Розмір фактичних витрат орендаря на встановлення базової станції мобільного зв`язку (вежі) склав 1486076,88 грн.

14.10.2022 на підставі договору купівлі-продажу № 6539 від 14.10.2022, посвідченого приватним нотаріусом, ОСОБА_1 відчужила на користь ОСОБА_2 земельну ділянку, орендовану ПрАТ «ВФ Україна» разом з побудованою на ній вежею мобільного зв`язку. Ціна продажу 13611,08 грн.

Вважає, що продаж вказаного нежитлового приміщення без повідомлення ПрАТ «ВФ Україна» про продаж об`єкту оренди та без пропозиції викупити вказаний об`єкт оренди неправомірним, оскільки внаслідок таких дій позивача було позбавлено можливості реалізувати своє переважне право на придбання орендованого майна.

Вказує, що продаж власником орендованого майна з порушенням переважного права купівлі орендаря надає право орендарю звернутись до суду з позовом про переведення на нього прав та обов`язків покупця за цим договором по аналогії з нормою ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України.

Просить суд: перевести права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7125155100:01:000:0506, площею 0,0172 га, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 14.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з ОСОБА_2 на ПрАТ «ВФ Україна»; присудити ОСОБА_2 грошові кошти, що становлять вартість земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу № 6539 від 14.10.2022, які були внесені ПрАТ «ВФ Україна» на депозитний рахунок Чорнобаївського районного суду Черкаської області згідно з платіжною інструкцією № 0010187469 від 06.10.2023 в сумі 13611,08 грн в якості компенсації за припинення права власності на земельну ділянку; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПрАТ «ВФ Україна» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «ВФ Україна» здійснило самочинне будівництво вежі.

Зазначає, що договір оренди з ОСОБА_1 не містить посилань, що об`єктом оренди є частина (100 кв. м) земельної ділянки 7125155100:01:000:0506, проте ПрАТ «ВФ Україна» стверджує, що саме частина цієї земельної ділянки є об`єктом договору купівлі-продажу.

Вказує, що будь-яких об`єктів на вказаній земельній ділянці не зареєстровано. Не зареєстровано і право оренди ПрАТ «ВФ Україна» за договором від. 16.09.2019. Земельна ділянка не перебувала і не перебуває у власності чи в оренді ПрАТ «ВФ Україна».

Також умови договору не передбачали будівництва на земельній ділянці, відповідного дозволу ОСОБА_1 не надавала.

Просив зобов`язати ПрАТ «ВФ Україна» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нерухомим майном шляхом проведення перебудови самочинної споруди (вежі мобільного зв`язку, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7125155100:01:000:0506) з об`єкту нерухомого майна в об`єкт рухомого майна; судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року в задоволенні позову ПрАТ «ВФ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПрАТ «ВФ Україна», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою відмовлено.

Повернуто ПрАТ «ВФ Україна» депозитні кошти у розмірі 13611,08 грн, які були внесені на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області № UA888201720355269002000003652 згідно з платіжною інструкцією від 06.10.2023 № 0010187469.

Рішення в частині первісного позову мотивовано тим, що предмет спірного договору купівлі-продажу та предмет договору оренди не є ідентичними.

Суд дійшов висновку, що предмет договору оренди в даному випадку фактично є лише однією зі складових об`єкта нерухомого майна, який був предметом спірного договору купівлі-продажу, переважне право купівлі речі може виникнути лише у того наймача, який наймав (орендував) саме цю, ідентичну річ.

Щодо аргументу представниці позивача про наявність надзвичайного суспільного інтересу у забезпеченні сталої роботи мережі мобільного зв`язку суд зазначив, що вказаний суспільний інтерес не може змінити суттєвих обставин цієї справи та норм закону. Набуття переважного права на купівлю предмету найму, наймач має орендувати ту саму річ, що і річ, яка є предметом договору купівлі-продажу.

В частині зустрічного позову, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав ОСОБА_2 , за захистом яких він звернувся до суду, оскільки останній при придбанні майна усвідомлював особливість та цільове призначення земельної ділянки, був обізнаний про наявність вказаної побудови, від укладення правочину не відмовився.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій ПрАТ «ВФ Україна», скаржник просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року у справі за позовом ПрАТ «ВФ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про переведення на ПрАТ «ВФ Україна» прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки, присудження компенсації та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ «ВФ Україна» у спосіб, що найбільше відповідає обставинам справи та ефективно захищає права та інтереси позивача за первісним позовом, в тому числі як суб`єкта критичної інфраструктури.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку, що предметом найму (оренди), що використовується особою на підставі відповідного договору найму (оренди), та предмет, який планується до продажу власником речі не є ідентичними.

Зазначає, що перше, що має бути встановлено при розгляді даної справи, це правомірність та добросовісність набуття права власності ОСОБА_2 , яка спростовується рядом підтверджених фактів.

Вважає, що дії відповідачів та рішення суду першої інстанції порушують законні права та інтереси суб`єкта критичної інфраструктури одного з провідних мобільних операторів України, забезпечення сталої роботи мережі мобільного зв`язку, як позивача, так і інших мобільних операторів, що користуються трафіком, порушує права кінцевих споживачів на отримання мобільного зв`язку та інтернету, роботу служб швидкого реагування, систем оповіщення, ДСНС, Міноборони, Держзв`язку тощо.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд надав перевагу праву власності недобросовісного покупця перед майновими правами позивача суб`єкта критичної інфраструктури.

Наголошує, що законом не передбачена заборона чи обмеження права орендаря на першочергове придбання об`єкта оренди, чи звернення до суду у разі, якщо ним орендується не 100 відсотків співпадіння площі, або орендоване майно не виділене в окремий об`єкт, тощо. Більш того, з урахуванням того, що визнання договору купівлі-продажу недійсним є також належним способом захисту прав орендаря, позиція суду «щодо ідентичності» об`єкту оренди та предмету купівлі-продажу, протирічить нормам чинного законодавства та повністю позбавляє орендаря права не тільки переважного права на викуп предмету оренди прямо передбаченого ст. 777 ЦК України, та і права на захист взагалі.

17 травня 2024 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд відмовити в задоволенні клопотання в долученні до матеріалів справи висновку експерта № 1714/01-2024 від 19.01.2024 за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та не приймати цей висновок до розгляду.

Апеляційну скаргу ПрАТ «ВФ Україна» відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14.03.2024 залишити без змін.

Вважає, що доводи скаржника є необґрунтованими, не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Безпідставним є твердження скаржника про те, що орендар має беззаперечне та абсолютне право на придбання речі, яка перебувала у його користуванні не залежно від того, в якому вигляді вирішив продати об`єкт попередній власник (повністю/частково/із змінами, добудовами, тощо).

Щодо надання позивачем до суду апеляційної інстанції висновку експерта, зазначає, що пропущений установлений законом строк, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у долученні до справи висновку експерта. В апеляційній скарзі також не наведено жодних поважних причин пропуску строку на подання вказаного доказу.

Фактичні обставини справи

Згідно з договором оренди нерухомого майна № CHВ від 16.09.2019, ОСОБА_1 передала ПрАТ «ВФ Україна» в строкове платне користування (оренду) частину технологічного майданчика загальною площею 100 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом-схемою (т. 1 а.с. 16-19).

Згідно з п. 2.1. Договору, об`єкт оренди був наданий орендарю для встановлення обладнання базової станції мобільного зв`язку з метою здійснення орендарем господарської діяльності (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до п. 5.1. Договору, орендна плата за договором в місяць складала 5400 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 16).

Нарахування орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання- передачі об`єкта оренди (п. 5.2 договору) (т. 1 а.с. 16).

Згідно з п. 5.4 Договору, щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем оплати, орендар самостійно здійснює орендну плату, шляхом банківського переказу на поточний рахунок орендодавця (т. 1 а.с. 16).

Орендодавець є фізичною особою, орендар є податковим агентом та на підставі ст. 18.1 Податкового кодексу України нараховує і утримує податок з доходів фізичних осіб та інші податки в установленому законодавством розмірі. Сума оплати за договором включає в себе суму податку з доходів фізичних осіб та інші податки, які будуть утримані (п. 5.9 договору) (т. 1 а.с. 16 зворот).

Згідно з п. 5.10 Договору, місячна орендна плата за кожний наступний рік, починаючи з 01.01.2021 року збільшується на 7 % (т. 1 а.с. 16 зворот).

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 20.09.2019, ОСОБА_1 відповідно до п. 1.1. договору оренди №_CHВ від 16.09.2019 передала, а ПрАТ «ВФ Україна» в особі керівника ТЦ Черкаси Тєлєгіна О. А. прийняло об`єкт оренди, а саме частину технологічного майданчика загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з платіжними інструкціями ПрАТ «ВФ Україна» сплачено на користь ОСОБА_1 орендну плату за договором №_CHВ від 16.09.2019 за вересень-листопад 2019 року 10287,90 грн, за грудень 2019 року 4347,00 грн, за січень 2020 року 4347,00 грн, за лютий 2020 року 4347,00 грн, за березень 2020 року 4347,00 грн, за квітень 2020 року - 4347,00 грн, за травень 2020 року - 4347,00 грн, за червень 2020 року - 4347,00 грн, за липень 2020 року - 4347,00 грн, за серпень 2020 року - 4347,00 грн, за вересень 2020 року 4347,00 грн, за жовтень 2020 року - 4347,00 грн, за листопад 2020 року 4347,00 грн, за грудень 2020 року - 4347,00 грн, за січень 2021 року - 4347,00 грн, за лютий 2021 року - 4347,00 грн, за березень 2021 року - 4347,00 грн, за квітень 2021 року - 4347,00 грн, за травень 2021 року - 4347,00 грн, за червень 2021 року - 4347,00 грн, за липень 2021 року - 4347,00 грн, за серпень 2021 року - 4347,00 грн, за вересень 2021 року - 4347,00 грн, за жовтень 2021 року - 4347,00 грн, за листопад 2021 року - 4347,00 грн, за грудень 2021 року - 4347,00 грн, доплата за січень-грудень 2021 року 3651,48 грн, за січень 2022 року - 4347,00 грн, за січень 2022 року - 325,59 грн, за лютий 2022 року 4976,88 грн, за березень 2022 року - 4976,88 грн, за квітень 2022 року - 4976,88 грн, за травень 2022 року - 4976,88 грн, за червень 2022 року - 4976,88 грн, за липень 2022 року- 4976,88 грн, за серпень 2022 року 2408,18 грн, за серпень 2022 року 2568,71 грн, за вересень 2022 року- 4347,00 грн, за вересень 2022 року- 1259,76 грн, за жовтень 2022 року 4347,00 грн (т. 1 а.с. 27-46).

Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), ПрАТ «ВФ Україна» від10.10.2019, надано дозвіл на Будівництво мережі стільникового радіотелефонного зв`язку стандарту DCS-1800 LTE-1800 ПрАТ «ВФ Україна» пусковий комплекс № КІЕ CHK СНВ, код об`єкта 2213.3, та на початок будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер № 7125155100:01:000:0087, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 177).

Згідно з актом здачі-приймання робіт, обладнання, матеріалів до договору № VF\UKRTAUER-2017 від 01.10.2017 та рахунку-фактури № КІЕ CHK DBI, акту усунення недоліків від 07.04.2020 загальна вартість робіт із будівництва баштової споруди № КІЕ CHK СНВ складає 1486076,88 грн (т. 1 а.с. 22-26).

14.10.2022 на підставі договору купівлі-продажу № 6539 від 14.10.2022, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, Нестерко І. В. передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 7125155100:01:000:0506, призначену для розміщення та експлуатації об`єктів та споруд телекомунікацій, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 13611,08 грн (т. 1 а.с. 20-21).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 є власником, в тому числі, земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 7125155100:01:000:0506 (т. 1 а.с. 52-56, 77).

Відповідно до листа ПрАТ «ВФ Україна» за період з 2019-2022 років в системі електронного документообігу ПрАТ «ВФ Україна» вхідних листів від ОСОБА_1 не зареєстровано (т. 1 а.с. 168).

02.12.2010 між ПрАТ «МТС Україна» та ОСОБА_2 укладено трудовий договір № 4904, згідно якого ОСОБА_2 був працевлаштований на посаду інженера-енергетика (т. 1 а.с. 49-50).

Пунктом 3.3.7. Трудового договору заборонено працівнику, як під час роботи, так і протягом 5-ти років з моменту припинення дії договору використовувати і розголошувати службову інформацію, що стала йому відомою у зв`язку з виконанням роботи у роботодавця, розголошення якої може нанести шкоду роботодавцю, іншим працівникам та контрагентам роботодавця (т. 1 а.с. 49).

Згідно з наказом № ЛС-92 від 07.02.2022, ОСОБА_2 звільнений з посади інженера договірної роботи 2 категорії 28.02.2022 (т. 1 а.с. 51).

З довіреності від 01.12.2020 вбачається, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 , зокрема, право розпорядження земельною ділянкою, з кадастровим номером 7125155100:01:000:0506 (т. 1 а.с. 167).

ОСОБА_2 долучив до матеріалів справи роздруківки сайту з картою покриття 4G Vodafone в Україні (т. 1 а.с. 235-236).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З апеляційної скарги вбачається, що предметом апеляційного розгляду є рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ПрАТ «ВФ Україна».

В решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, а отже апеляційним судом не переглядається.

Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Положеннями ч. 2 ст. 777 ЦК України закріплено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Отже, вказані норми права надають відповідному суб`єкту (наймачу, орендарю) переважне право купити (придбати) річ, якою він користується на законних підставах - за договором найму (оренди), за умови належного виконання таким суб`єктом своїх обов`язків у тому разі, якщо така річ буде пропонуватися до продажу в період законного користування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19 (провадження № 12-35гс20) дійшла висновку, що за змістом ч. 2 ст. 777 ЦК України переважне право наймача на придбання предмета найму (оренди) існує щодо тієї ж самої речі, яка передана йому в найм (оренду). Тобто предмет найму (оренди), що використовується особою на підставі відповідного договору найму (оренди), та предмет, який планується до продажу власником речі, мають бути ідентичними.

Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно із ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2022 ОСОБА_1 (Продавець) відчужила на користь ОСОБА_2 (Покупця) земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 7125155100:01:000:0506, призначену для розміщення та експлуатації об`єктів та споруд телекомунікацій, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 13611,08 грн.

Згідно п. 1.2 цього Договору земельна ділянка належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Бабаком О. В. приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу, 13.09.2019 за № 1569.

На підставі договору оренди нерухомого майна № CHВ від 16.09.2019, ПрАТ «ВФ Україна» є орендарем технологічного майданчику, загальною площею площею 100 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом-схемою (п. 1.1 Договору).

Суд першої інстанції вірно встановив, що саме на земельній ділянці, яку займає технологічний майданчик і було побудовано вежу (споруду електронних комунікацій (зв`язку), пусковий комплекс КІЕ СНК СНB.

В той же час, площа технологічного майданчику, є значно меншою за площу земельної ділянки, яка є предметом договору купівлі-продажу. Предмет договору оренди в цьому випадку фактично є лише однією зі складових об`єкта нерухомого майна, який був предметом спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, тоді як переважне право купівлі речі може виникнути лише у того наймача, який наймав (орендував) саме цю, ідентичну річ.

Як вірно вказано судом першої інстанції, для набуття переважного права на купівлю предмету найму, наймач має орендувати ту саму річ, що і річ, яка є предметом договору купівлі-продажу.

Разом з тим, позивач ПрАТ «ВФ Україна», звертаючись із позовом до суду, просив перевести на нього права і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2022, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О.

Колегія суддів погоджується з вірними висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «ВФ Україна».

Крім того, твердження скаржника про те, що його право, передбачене ст. 777 ЦК України є абсолютним та беззаперечним незалежно від того, в якому вигляді вирішив продати об`єкт попередній власник є необґрунтованим, оскільки право оренди є похідним від права власності та не може ставитись в залежність від абсолютного права власника на розпорядження своїм майном. Саме власник майна обирає сприятливий для себе спосіб розпорядження своїм майном.

Отже, розглянувши справу в межах визначеного ПрАТ «ВФ Україна» предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач за первісним позовом як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого об`єктивного підтвердження за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про необґрунтованість позовних вимог, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Щодо висновку експерта, який скаржник просив долучити до матеріалів справи, то слід зазначити, що судом встановлено, а сторонами у справі не заперечувалось, що орендована земельна ділянка, площею 100 кв. м повністю перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:01:000:0506 площею 0,0172 га за адресою: АДРЕСА_1 , а тому висновок експерта не має вирішального значення за встановлених обставин справи.

Інші доводи, наведені представником позивача за первісним позовом адвокатом Коцар О. С. в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, однак на правильність висновків суду першої інстанції щодо вирішення справи по суті, не впливають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника ПрАТ «ВФ Україна» - адвоката Коцар О. С. на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року в оскаржуваній частині, судові витрати слід залишити за ПрАТ «ВФ Україна».

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» адвоката Коцар Ольги Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районногосуду Черкаськоїобласті від14березня 2024року в оскаржуваній частині залишити без змін.

В іншій частині рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 березня 2024 року - не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков