Ухвала

від 12.07.2024 по справі 925/34/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 925/34/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.03.2024

за заявою заступника керівника Черкаської окружної прокуратури

про забезпечення позову у справі

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави

до: 1) Черкаської міської ради, 2) Приватного акціонерного товариства "Черкаське обласне підприємство автобусних станцій", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Черкаси-Смілянська 166/1", 4) ОСОБА_1 , 5) ОСОБА_2 , 6) ОСОБА_3 , 7) ОСОБА_4 , 8) ОСОБА_5

про визнання недійсним договору, витребування земельних ділянок та зобов`язання повернути та земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 (повний текст складено 12.06.2024) і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.03.2024 про забезпечення позову у справі № 925/34/24. Вказана касаційна скарга була подана 26.06.2024 до Верховного Суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020" - адвокатом Шимановським А. В. через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.03.2024 у справі № 925/34/24 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Черкаської окружної прокуратури про забезпечення позову у цій справі.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки предметом касаційного оскарження у справі № 925/34/24 є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах.

Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8) за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020" додало до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору квитанцію про сплату від 26.06.2024 № ZLD7-5RS8-A47E на суму 3028,00 грн. Однак у поданій квитанції в реквізитах щодо призначення платежу взагалі відсутні відомості щодо судових рішень, за оскарження яких справляється судовий збір, а також не зазначено номера справи у якій вони були прийняті, що свідчить про неналежне виконання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається касаційна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020" необхідно подати до Суду належні докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (2422,40 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рів`єра - 2020" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.03.2024 у справі № 925/34/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі Фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).