Ухвала

від 11.07.2024 по справі 758/81/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 липня 2024 року

м. Київ

справа № 758/81/20

провадження № 51-3514 впс 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання, подане від імені обвинуваченої ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК України, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

до Верховного Суду надійшло клопотання, подане від імені обвинуваченої ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК України, з Подільського районного суду м. Києва до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає, що таке підлягає поверненню, з огляду на наступні обставини.

Зокрема, як вбачається зі змісту поданого клопотання, таке надійшло електронною поштою на офіційну електронну адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду: kks@supreme.court.gov.ua.

При цьому, клопотання подане від імені ОСОБА_4 у вигляді електронного документу, натомість, вказаний документ не скріплений електронним цифровим підписом, що не відповідає приписам ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", згідно яких, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

07.11.2018 року набув чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги» та даним Законом запроваджені такі механізми, як електронна ідентифікація, електронний підпис, електронна печатка, електронна позначка часу, реєстрована електронна доставка, інтероперабельність тощо.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про електронні довірчі послуги», ідентифікація особи здійснюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (його відокремленим пунктом реєстрації) шляхом перевірки та підтвердження належності фізичній чи юридичній особі, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, ідентифікаційних даних особи, отриманих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (його відокремленим пунктом реєстрації).

Для створення клопотання не було використано офіційне програмне забезпечення та ключі для накладання електронного цифрового підпису, як того вимагає зазначений Закон.

Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Із надісланого на електронну адресу суду листа не вбачається можливості ідентифікувати підписувача та підтвердити цілісність вкладеного файлу, оскільки документ надіслано у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом.

З наведеного вище слідує, що подане клопотання про направлення кримінального провадження за підсудністю до іншого суду не є оригіналом електронного документу в розумінні зазначеного Закону, тобто не є офіційним документом.

Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

До клопотання, направленого від імені ОСОБА_4 на електронну пошту суду, не долучено будь-яких даних, необхідних для встановлення статусу особи, яка її подала, та саме клопотання не містить її електронно-цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію цієї особи, як суб`єкта звернення із відповідним клопотанням.

Крім того, відсутність відомостей про належність цій особі електронної адреси, з якої вона надійшла (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позбавляє Cуд можливості встановити, що скарга була надіслана саме тією особою, від імені якої вона подана та її зміст не був спотворений.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Разом із тим, із змісту документу, що надійшов до суду електронною поштою та станом на 10.07.2024 не підтверджений оригіналами, неможливо встановити, чи є суб`єкт звернення стороною кримінального провадження та чи має така особа право на подання відповідного клопотання, у зв`язку із чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення поданого клопотання.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись ст. 34, 441 КПК, Суд

постановив:

Клопотання, подане від імені обвинуваченої ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК України з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів повернути особі яка його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3