Рішення

від 12.07.2024 по справі 120/6327/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 р. Справа № 120/6327/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" (далі також ТОВ "Землі Житомирщини", позивач, платник податку) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі також ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач, контролюючий орган), за вимогами якого позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Вінницькій області щодо відмови ТОВ «Землі Житомирщини» в підтвердженні платником єдиного податку четвертої черги;

- зобов`язати ГУ ДПС у Вінницькій області підтвердити ТОВ "Землі Житомирщини" у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи ДПС України з 13.03.2024, з наданням відповідного документального підтвердження.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування в якості платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Проте ним отримано лист від відповідача за № 9286/6/02-32-04-06-13 від 12.03.2024 про не підтвердження реєстрації платника єдиного податку з підстав не надання контролюючому органу розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 20.05.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

07.06.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає про те, що ТОВ «Землі Житомирщини» порушено вимоги п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п. 297-1 ст. 297 Податкового кодексу України, а саме не подано контролюючому органу за своїм місцем знаходження розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік, у зв`язку з чим такому платнику не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік. Усім послідуючим податковим звітностям, які подавались товариством, було присвоєно «історія подання» позаяк така податкова звітність не відповідає системі оподаткування такого платника.

За таких обставин відповідач вказує, що ним не було допущено порушення жодних прав позивача, а тому вважає заявлений адміністративний позов необґрунтованим, у зв`язку з чим просить відмовити у його задоволенні.

13.06.2024 представником позивача до суду подана заява про продовження позивачу процесуального строку для подання відповіді на відзив, в задоволенні якої ухвалою суду від 02.07.2024 було відмовлено. При цьому судом роз`яснено позивачу його право в спірному випадку ініціювати питання про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив у визначеному ч. 4 ст. 121 КАС України порядку.

Втім, відповіді на відзив разом із заявою про поновлення пропущеного строку на її подання зі сторони позивача до суду не надходило. Натомість, 04.07.2024 представником позивача подано письмове клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Житомирській області та витребування у цієї особи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 12.07.2024 в задоволенні даного клопотання було відмовлено.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ТОВ «Землі Житомирщини» (код ЄДРПОУ 40877010) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.10.2016, та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області (за основним місцем знаходження).

Основним видом діяльності позивача є "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" (код КВЕД 01.11).

Як зазначено в позовній заяві, 20.02.2024 позивач маючи бажання бути зареєстрованим платником єдиного податку 4 групи на 2024 рік, подав до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням відповідний пакет документів згідно п.п. 298.8.1 ст. 298 ПК України, в тому числі Загальну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи на 2024 рік №9034842563 від 20.02.2024 та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва № 9034608344 від 20.02.2024.

Проте, листом ГУ ДПС у Вінницькій області № 9283/6/02-32-04-06-13 від 12.03.2024 позивача повідомлено, що ним порушено вимоги п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п. 297-1.1 ст. 297 ПК України, у зв`язку з чим не підтверджено статус платника єдиного податку 4-ї групи. Також в цьому листі зазначено, що оскільки подана податкова звітність не відповідає системі оподаткування, то ГУ ДПС у Вінницькій області їй присвоєно статус «історія подання».

Основною підставою для такого висновку відповідача слугувало те, що позивачем вчасно, тобто до 20 лютого поточного року, не подано контролюючому органу за своїм місцем знаходження розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Надалі, намагаючись виправити існуючий недолік, позивач 13.03.2024 подав на адресу контролюючого органу уточнюючу загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік №9056956761 від 13.03.2024; уточнюючу загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9057522214 від 13.03.2024; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва № 9056956935 від 13.03.2024.

Втім, листом ГУ ДПС у Вінницькій області №13439/6/02-32-04-06-13 від 28.03.2024 позивачу надані ідентичні попереднім роз`ясненням відповіді щодо підстав подання податкової звітності та неможливості її прийняття.

Позивач, вважаючи наведені дії контролюючого органу щодо відмови йому у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку урегульовані у розділі XIV ПК України.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

В свою чергу згідно з положеннями підпункту 4 пункту 291.4 цієї ж статті ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку, з них: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 291.5-1 статті 291 ПК України визначено підстави, коли суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Так, за змістом підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У свою чергу згідно п. 297-1.1 ст. 297-1 ПК України платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов`язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Абзацом 4 пункту 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Отже, із наведених вище правових приписів слідує, що для переходу на спрощену систему оподаткування сільськогосподарський товаровиробники в термін до 20 лютого поточного року має подати визначені цим Кодексом відповідні документи, в тому числі і розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Проте, як встановлено судом та й фактично визнається і самим позивачем, ТОВ «Землі Житомирщини» при поданні 20.02.2024 податкової декларації за податковий (звітний) рік не подало в її складі до контролюючого органу розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання, що свідчить про недотримання таким платником вимог п. 297-1.1 ст. 297-1, п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, а тому цілком обґрунтовано дозволяло відповідачу зробити висновок про не підтвердження за позивачем відповідного статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік у зв`язку з неподанням ним у строк до 20 лютого поточного року усіх необхідних документів.

Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем процедури розгляду його документів, суд зважає на наступне.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України.

Відповідно до пунктів 299.1 - 299.3 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Пунктом 299.5 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку.

Положеннями пункту 299.6 статті 299 ПК України визначено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку і у разі відсутності визначених Податковим кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. При цьому, у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку, контролюючий орган у дводенний термін з моменту подання відповідної заяви суб`єктом господарювання має надати письмову вмотивовану відмову.

Отже, наведені вище дії контролюючого органу у випадку як реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку так і відмови у такій реєстрації, що передбачені процитованими нормами статті 299 ПК України, пов`язані із фактом подання платником заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування.

Втім, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Землі Житомирщини» подавало 20.02.2024 чи 13.03.2024 разом із згаданими вище документами заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування. Таким чином, за відсутності такої заяви від суб`єкта господарювання відсутні й підстави для застосування правових наслідків визначених п. 299.3, 299.5 ст. 299 ПК України щодо процедури та строку як реєстрації так і відмови в реєстрації платником єдиного податку.

В цьому контексті суд акцентує увагу на тому, що згідно п. 298.8 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.9 цієї статті (які для сільськогосподарських товаровиробників визначають перелік документів та податкової звітності, необхідних для переходу на спрощену систему оподаткування та які мають бути подані не пізніше 20 лютого поточного року), та який позивачем у спірному випадку не був в повній мірі дотриманий (не подано контролюючому органу в строк до 20 лютого 2024 року розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік).

Дійсно, можливо погодитись із доводами позивача, що положення Податкового кодексу України не містять норм, відповідно до яких платник, який подав звітність за відповідний рік після 20 лютого, зазначену у п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України не може бути платником єдиного податку 4 групи.

Однак, в цьому випадку суд не ставить під сумнів право позивача на можливість набуття ним статусу платника єдиного податку четвертої групи. Ключовим моментом цього спору є те, що позивач не підтвердив таке право у визначеному п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України порядку та строк, що в цілому не давало контролюючому органу законних підстав для підтвердження за позивачем на підставі поданих ним 20.02.2024 документів статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Заглиблюючись у дане питання доречно звернути увагу на положення п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України, згідно яких реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу якщо, зокрема, платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п. та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу.

Відповідно, неподання платником податкової звітності, передбаченої п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України є законодавчо визначеною умовою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку. А отже, неподання (подання не в повному обсязі, несвоєчасне подання) платником таких документів для переходу на спрощену систему оподаткування та які мають бути подані не пізніше 20 лютого поточного року, вочевидь також унеможливлює підтвердження за таким суб`єктом господарювання статусу платника єдиного податку четвертої групи та включення його до реєстру платників єдиного податку.

Враховуючи вищевикладені обставини суд доходить висновку, що оскільки ТОВ «Землі Житомирщини» вчасно не подало включно до 20 лютого 2024 року контролюючому органу за своїм місцем знаходження розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік, як то передбачено положеннями п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295, п. 297-1.1 ст. 297-1 та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, тому в ГУ ДПС у Вінницькій області були відсутні підстави для підтвердження за позивачем статусу платника єдиного податку четвертої групи.

За таких обставин суд вважає вимоги заявленого позову такими, що не знайшли свого належного підтвердження в процесі розгляду справи, а тому задоволеними бути не можуть.

Відносно доводів позивача про те, що ГУ ДПС у Житомирській області, як контролюючий орган за місцем розташування земельних ділянок, вчинив дії які свідчать про віднесення позивача до категорії платників єдиного податку четвертої групи і товариство здійснило оплату існуючого за ним боргу по єдиному податку в розмірі 20550 грн. згідно платіжної інструкції № 417 від 03.05.2024, то такі судом не беруться до уваги та спростовуються, власне, наявним у матеріалах справи листом ГУ ДПС у Житомирській області №12841/6/06-30-04-04-20 від 12.06.2024 в якому вказується на те, що за позивачем статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024 не був підтверджений та на даний час за товариством обліковується переплата по платежу «18050500» - єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників в сумі 20550 грн. Тобто, і за неосновним місцем обліку (за місцем реєстрації земельних ділянок) відсутні докази наявності за позивачем статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає заявлений адміністративний позов необґрунтованим та таким, в задоволенні якого необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати згідно ст. 139 КАС України присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 12.07.24.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Землі Житомирщини" (код ЄДРПОУ: 40877010, місцезнаходження: вул. Праведників світу, 4А, м. Вінниця, Вінницька область, 21036);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович