Рішення

від 12.07.2024 по справі 160/7780/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 рокуСправа №160/7780/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання від 26 січня 2024 року за № 12031300021450;

-зобов`язати Головне управління Державною міграційною служби України в Дніпровській області повторно розглянути питання стосовно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 на підставі заяви анкети (про відмову ОСОБА_1 від 17.11.2022 року та доданими до неї документами);

-зобов`язати Головне управління Державною міграційною служби України в Дніпровській області видати ОСОБА_1 посвідку на тимчасове проживання на підставі заяви анкети (про відмову ОСОБА_1 від 17.11.2022 року та доданими до неї документами).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 2017 року він постійно проживає на території України та 03.11.2017 уклав шлюб із громадянкою України. 14.06.2022 подано заяву про продовження строку дії (обміну) посвідки, однак отримав відмову, що зумовило звернення до суду із позовом. Позов розглянуто у справі №160/1422/23 та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 відмовлено у задоволенні позову. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі № 160/1422/23 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №12031400000498 від 08.12.2022 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину та зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання стосовно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети від 17.11.2022 та доданих до неї документів. На виконання постанови суду за результатами повторного розгляду заяви-анкети від 17.11.2022 та доданих до неї документами відповідачем прийнято рішення від 26.01.2024 №12031300021450 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Позивач категорично не погоджується з вказаним рішенням відповідача, оскільки вважає, що воно прийнято з підстав, які суперечать постанові Третього апеляційного адміністративного суду № 160/1422/23 від 09.01.2024. Крім того, наведених в оскаржуваному рішенні підстав не існувало станом на час відмови відповідачем у видачі посвідки вперше, тобто на момент подачі позову у 2023 році. Це встановлено рішенням суду. Тобто підстав, передбачених підпунктами 3, 11 пункту 61 Порядку від 25.04.2018 № 322, при розгляді заяви анкети від 17.11.2022 та при винесенні рішення від 08.12.2022 не існувало, відповідно вони не могли виникнути при повторному розгляді цієї ж заяви. Крім того, оскаржуване рішення за своїм змістом взагалі не вмотивоване, не містить фактичних обставин, які безпосередньо стали причиною для відмови у оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, а містить лише пункти Порядку №322, за якими відмовлено у видачі посвідки. За таких обставин, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7780/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області усі докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування підстав для прийняття рішення №12031300021450 від 26.01.2024.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

15.04.2024 від відповідача надійшов відзив, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Громадянин російської федерацій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.11.2022 звернувся до ГУ ДМС у Дніпропетровській області із документами на обмін тимчасової посвідки у зв`язку із закінченням строку дії на підставі возз`єднання з громадянином України. Після перевірки документів на відповідність оформлення згідно вимог чинного законодавства України, уповноважена посадова особа запросила позивача для реєстрації заяви-анкети №105131312 про обмін посвідки на тимчасове проживання. Відповідно до пункту 35 Порядку, після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів. 08.12.2022 прийнято рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання на підставі пп.7 п.61 Порядку №322 (отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином). Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 09.01.2024 постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №160/1422/23 скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 по справі №160/1422/23 Управлінням у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області було повторно розглянуло заяву-анкету від 17.11.2022 №105131312 про оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства. У вказаній заяві-анкеті позивач зазначив усі необхідні дані, зокрема: місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Відповідно до Порядку, уповноваженою посадовою особою здійснено перевірку інформації, зазначеної позивачем в заяві-анкеті №105131312. Відповідно до відомостей ВОМІРМП УПГПРЕ ТУ ДМС України в Дніпропетровській області від 22.01.2024 позивач знявся з реєстрації 24.05.2023. Отже, дані отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, а саме: інформацію про місце реєстрації не підтверджено. При цьому, реєстрація проживання є обов`язковою процедурою для всіх іноземців, які перебувають на території України тривалий період часу. Також, відповідно до ч. 14 ст. 5 Закону, підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Відповідно до матеріалів справи, поліс медичного страхування, який було надано іноземцем разом із заявою-анкетою №105131312 від 17.11.2022, не охоплює весь період дії посвідки на тимчасове проживання. Поліс медичного страхування дійсний з 26.10.2022 року по 25.10.2023 року. Отже, для оформлення посвідки на тимчасове проживання позивач повинен надати дійсний поліс медичного страхування, який охоплює весь період дії посвідки на тимчасове проживання. Враховуючи викладене, правових підстав для оформлення та видачі позивачу посвідки не було. Рішення №12031300021450 від 26.01.2024 про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 цілком правомірне. Щодо доводів позивача про невмотивованості оскаржуваного рішення, відповідачем зазначено, що міграційною службою використовується спеціальне програмне забезпечення, Єдина інформаційно-аналітична система управління міграційними процесами (ЄІАС УМП) та підсистема «Облік іноземців та біженців», за допомогою якої здійснюється контроль за видачею документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус - для запобігання їх підробленню або незаконному використанню. Починаючи з 25 квітня 2018 року, усі документи, що стосуються оформлення, прийняття до розгляду, рішення про видачу посвідки або рішення про відмову у видачі посвідки та інші документи автоматично формуються та заповнюються друкованими засобами у підсистемі «Облік іноземців та біженців» ЄІАС УМП, уповноважена особа має доступ до внесення даних у відповідну форму і не має доступу до внесення змін у саму форму встановленого зразка.

До відзиву долучено витребувані докази.

Також, разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з обов`язковим викликом представника відповідача.

Ухвалою суду від 15.04.2024 у задоволенні такого клопотання відповідача відмовлено.

25.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з відзивом відповідача, обґрунтовуючи свою позицію, аналогічними за змістом доводами, що вказані в позові. Додатково зауважує, що оскаржуване рішення від 26.01.2024 за №12031300021450 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання містить буквально лише пункти, за якими позивачу відмовлено у видачі посвідки, а відтак не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що позбавило права дізнатися, що однією з підстав для незаконної відмови була відсутність полісу страхування.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином громадянин Російської Федерації, що підтверджується паспортом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданого 02.08.2017, який дійсний до 02.08.2027.

03.11.2017 між громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, що вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 та про що 03.11.2017 зроблено відповідний актовий запис №1620 Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

28.07.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено та видано посвідку на тимчасове проживання в України № НОМЕР_3 зі строком дії - до 27.07.2022, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19921023-07471.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи вих.№02 3-24/13007 від 13.08.2021 Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за відомостями ВФВР ТГ ДАПДП ДМР Шевченківського району, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство РФ, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19921023-07471, з 13.08.2021 за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивачем укладено договір добровільного медичного страхування №21/01-10С-1047073 від 18.05.2022 зі строком дії з 26.10.2022 по 25.10.2023 та договір добровільного медичного страхування №1767497 від 16.11.2022 зі строком дії з 26.10.2023 по 25.03.2024.

17.11.2022 позивач звернувся до ГУ ДМС в Дніпропетровській області із заявою-анкетою №105131312 від 17.11.2022 щодо оформлення (обміну) посвідки на тимчасове проживання; підстава видачі: 04/14 Возз`єднання сім`ї громадянином України (на підставі шлюбу).

В заяві-анкеті позивачем зазначено, що його місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

08.12.2022 відповідачем прийнято рішення №12031400000498 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із позовом (адміністративна справа №160/1422/23).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №160/1422/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №160/1422/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №160/1422/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031400000498 від 08.12.2022 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання стосовно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети (про відмову) ОСОБА_1 від 17.11.2022 року та доданими до неї документами.

У задоволенні позову в іншій частині вимог відмовлено.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №160/1422/23 відповідачем повторно розглянуто заяву-анкету №105131312 від 17.11.2022 та долучені до неї документи та прийнято рішення №12031300021450 від 26.01.2024 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання з посиланням на підпункти 3, 11 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Супровідним листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області №1201.3.1-1263/1263/12.3-24 від 29.01.2024 рішення №12031300021450 від 26.01.2024 надіслано позивачу.

У вказаному листі №1201.3.1-1263/1263/12.3-24 від 29.01.2024 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області додатково повідомлено позивачу про прийняте рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_4 від 26.01.2024 на підставі підпунктів 3, 11 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, оскільки дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, а саме: інформацію про місце реєстрації не підтверджено (знято з реєстрації місця проживання); поліс медичного страхування, який було надано іноземцем разом із заявою №105131312 від 17.11.2022, не охоплює весь період дії посвідки на тимчасове проживання, яке прийнято ГУ ДМС у Дніпропетровській області у відношенні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи протиправним рішення про відмову в оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання від 26.01.2024 №12031300021450, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантуються свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 серпня 2011 року №3773-VІ (далі - Закон №3773-VІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частинами першою, третьою статті 3 Закону встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Положення статті 1 Закону №3773-VI визначають, серед іншого, такі терміни:

іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, або якщо строк їх тимчасового проживання на території України продовжено в установленому порядку, якщо інше не встановлено законом;

посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Частиною 14 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

За змістом пункту 5 частини першої статті 5-1 цього Закону строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить: в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік.

Частиною 14 статті 5 Закону №3773-VI передбачено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування.

Відповідно до частини 21 статті 5 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №322).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Посвідка видається на строк відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 322 посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

При цьому, пунктом 58-1 Порядку №322 встановлено, що іноземець або особа без громадянства, які отримали посвідку вперше чи мають посвідку, зобов`язані здійснити декларування/реєстрацію свого місця проживання в порядку, встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Відповідно до пункту 7 Порядку №322 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання.

Пункту 9 Порядку №322 визначено, що оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обмін посвідки здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - Центр).

За змістом пунктів 10 12 Порядку №322 порядок взаємодії ДМС з Центром встановлюється шляхом укладення відповідних договорів згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про захист персональних даних». Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Згідно із пунктами 16, 17 Порядку №322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Відповідно до пункту 19 Порядку №322, у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Відповідно до пункту 21 Порядку №322 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Згідно із пунктами 22-33 цього Порядку, у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

До заяви-анкети вноситься інформація про номер контактного телефону заявника та адресу особистої електронної пошти.

Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.

За змістом пункту 32 Порядку №322 для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:

1) дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;

2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);

3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

4) дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки;

5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;

6) документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності).

Іноземець або особа без громадянства можуть подати також інші документи, які підтверджують наявність підстав для отримання посвідки або підтверджують інформацію, зазначену в заяві-анкеті (зокрема, документи, що підтверджують право власності на житло, договір наймання (піднаймання, оренди) тощо). Копії таких документів долучаються до заяви-анкети.

Відповідно до пункту 35 Порядку №322 після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів.

Згідно із пунктом 36 Порядку №322 ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, що містяться у базі даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.

Перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України проводиться на підставі інформації, що міститься у базах даних Реєстру, з урахуванням інформації про перетинання іноземцем або особою без громадянства державного кордону України.

Перевірка інформації про перетинання державного кордону України іноземцем або особою без громадянства проводиться з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан), або шляхом надсилання запитів на адресу органу Держприкордонслужби, визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби, відповідь на які надається протягом трьох робочих днів з дня надходження таких запитів.

Перевірка відсутності майнових зобов`язань перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім примусовим поверненням чи видворенням за межі України або реадмісією, проводиться з використанням Єдиного реєстру боржників та відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі необхідності одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть такі відомості одержуються в установленому законодавством порядку.

Інформація про те, що іноземець або особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, перевіряється за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі необхідності підтвердження інших відомостей про іноземця або особи без громадянства або дійсності поданих ними документів надсилаються запити до відповідних державних органів або їх територіальних органів (підрозділів), які надають відповідь протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.

Усі матеріали проведених перевірок долучаються до заяви-анкети і скануються із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.

Пунктом 36-1 Порядку №322 передбачено, що з метою підтвердження наданої іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті інформації про місце проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС проводить перевірку адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства.

У разі коли іноземцем або особою без громадянства не подавалися документи, що підтверджують інформацію, зазначену в заяві-анкеті (зокрема, документи, що підтверджують право власності на житло, договір наймання (піднаймання, оренди) тощо), перевірка проводиться шляхом відвідання заявника за зазначеною ним адресою.

Про час проведення перевірки іноземець або особа без громадянства повідомляються телефоном та електронною поштою за один робочий день до перевірки.

Результат перевірки оформляється у вигляді акта, який повинен бути підписаний двома працівниками територіального органу/територіального підрозділу ДМС та іноземцем або особою без громадянства (у разі, коли його проживання за зазначеною адресою підтверджено). У разі потреби для перекладу тексту акта іноземцеві або особі без громадянства на зрозумілу їм мову може бути залучений перекладач.

У разі відсутності іноземця або особи без громадянства за місцем проживання акт може бути також підписаний власником житла, сусідами (мешканцями прилеглих квартир, приватних будинків).

Після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні (пункт 45 Порядку №322).

Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні не пізніше ніж протягом десятого робочого дня з дати прийняття документів (пункт 42 Порядку).

Згідно із пунктом 61 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:

1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), військовий квиток, який підтверджує факт служби за контрактом у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії, посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;

2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду;

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;

4) встановлено належність особи до громадянства України;

5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;

6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;

7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;

8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;

9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім примусовим поверненням чи примусовим видворенням за межі України або реадмісією, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну;

11) в інших випадках, передбачених законом.

За умовами пункту 62 Порядку №322 копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття надсилається рекомендованим листом такій особі.

Пункт 77 Порядку №322 передбачає, що рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома іноземця або особи без громадянства або до суду в установленому порядку.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. При цьому, в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання може бути відмовлено у випадку, якщо дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, а також в інших випадках, передбачених законом.

У межах спірних правовідносинах питання полягає у правомірності прийняття відповідачем рішення від 26.01.2024 №12031300021450 про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, прийнятого за результатами повторного розгляду його заяви-анкети від 17.11.2022 на доданих до неї документів на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №160/1422/23.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відмова позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання обґрунтована підставами, наведеними у пунктах 3, 11 пункту 61 Порядку №322, за змістом яких територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, а також в інших випадках, передбачених законом.

Обґрунтовуючи протиправність прийнятого рішення від 26.01.2024 №12031300021450, позивач у позові та відповіді на відзив вказує, що підстави, якими відповідач обґрунтовує рішення, не існували на час подання заяви-анкети від 17.11.2022, тому не мали бути підставами для відмови в оформленні посвідки, крім того оспорюване рішення не є обґрунтованим, що позбавило право дізнатися про фактичні підстави відмови.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, на виконання положень пункту 62 Порядку №322 копія оспорюваного рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання із зазначенням причин відмови надіслано позивачу супровідним листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області №1201.3.1-1263/12.3-24 від 29.01.2024.

У вказаному листі позивачу додатково повідомлено про прийняте рішення на підставі підпунктів 3, 11 пункту 61 Порядку №322, оскільки дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію, а саме: інформацію про місце реєстрації не підтверджено (знято з реєстрації місця проживання); поліс медичного страхування, який було надано іноземцем разом із заявою №105131312 від 17.11.2022, не охоплює весь період дії посвідки на тимчасове проживання.

Отже, відповідачем надано обґрунтоване пояснення позивачу щодо причин відмови в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання. Крім того, у примітці до оспорюваного рішення надано роз`яснення, що іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися за оформлення посвідки на тимчасове проживання в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в оформленні чи видачі посвідки, за умови дотримання строків звернення.

За таких обставин, доводи позивача про те, що рішення невмотивоване, що позбавило його права бути обізнаним з фактичними причинами, що стали підставою для прийняття рішення, що оскаржується, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Зауваження позивача про те, що підстави, якими відповідач обґрунтовує оспорюване рішення, не існували на час подання заяви-анкети від 17.11.2022, тому, на переконання позивача, вони не могли виникнути при повторному розгляді цієї заяви-анкети, суд вважає цілком безпідставними, оскільки зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянину російської федерації ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети (про відмову) ОСОБА_1 від 17.11.2022 та доданих до неї документів не виключає обов`язку суб`єкта владних повноважень, яким у спірному випадку є відповідач, дотримання вимог чинного законодавства.

Поряд з цим, чинним законодавством чітко визначено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів. З метою підтвердження наданої іноземцем або особою без громадянства у заяві-анкеті інформації про місце проживання територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС проводить перевірку адреси місця проживання іноземця або особи без громадянства.

Лише після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.

Виключень з цих правил положення Порядку №322 не містить.

За таких обставин, суд не вбачає процедурних порушень при повторному розгляді заяви-анкети від 17.11.2022 та доданих до неї документів, вчиненому на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №160/1422/23, про які зазначає позивач.

Щодо фактичних причин, що стали підставою для відмови позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що іноземець або особа без громадянства, які отримали посвідку вперше чи мають посвідку, зобов`язані здійснити декларування/реєстрацію свого місця проживання в порядку, встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві-анкеті №105131312 від 17.11.2022 позивачем зазначено, що його місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Згідно із особистим підписом у вказаній заяві-анкеті, позивач підтвердив правильність внесених до заяви-анкети відомостей про себе.

На виконання вимог пунктів 35, 36-1 Порядку №322 відповідачем здійснено перевірку інформації, зазначеної в заяві-анкеті, та адреси місця проживання позивача, та встановлено, що за даними ВОМІРМП УПГПРЕ ГУДМС України в Дніпропетровській області від 22.01.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, з 24.05.2023 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, з 24.05.2023 позивач є таким, що знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

На спростування наведених обставин позивачем не наведено жодних обґрунтувань та не додано жодних доказів.

За таких обставин, інформація, зазначена позивачем щодо зареєстрованого місце проживання, дійсно не відповідала фактичним даним на час повторного розгляду заяви-анкети №105131312 від 17.11.2022.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність беззаперечних доказів на спростування відомостей щодо встановленого факту невідповідності наданої позивачем інформації щодо зареєстрованого місце проживання, вказаної в заяві-анкеті від 17.11.2022, висновки відповідача в цій частині є обґрунтованими.

Також, за змістом пункту 32 Порядку №322 дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки є одним з обов`язкових документів, що подаються іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви-анкети від 17.11.2022 позивачем надавались договір добровільного медичного страхування №21/01-10С-1047073 від 18.05.2022 зі строком дії з 26.10.2022 по 25.10.2023 та договір добровільного медичного страхування №1767497 від 16.11.2022 зі строком дії з 26.10.2023 по 25.03.2024.

Отже, станом на час повторного розгляду заяви-анкети №105131312 від 17.11.2022 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №160/1422/23 серед долучених до заяви документів відсутні докази медичного страхування позивача на весь строк дії посвідки.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що правових підстав для оформлення (видачі) позивачу посвідки на тимчасове проживання у відповідача не було, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством, тому рішення №12031300021450 від 26.01.2024 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання є правомірним, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернутись до відповідача, у разі усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в оформленні (видачі) посвідки.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд.7) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова