Рішення

від 10.07.2024 по справі 200/2275/24

НЕ ВКАЗАНО

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 року Справа№200/2275/24

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів його роботи: - з 01 червня 2014 року по 12 січня 2020 року на ПАТ «Шахтоуправління Донбас» гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем; - з 15 січня 2018 року по 16 березня 2020 року на ПАТ «Шахтоуправління Донбас» гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за інвалідністю від 28 листопада 2023 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за інвалідністю від 28 листопада 2023 року повторно розглянути питання зарахування до загального страхового стажу та пільгового стажу періоди роботи гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року та з 15 січня 2018 року по 20 березня 2020 року у Публічному акціонерному товаристві "Шахтоуправління "Донбас", у відповідності до приписів Порядку № 22-1 та Порядку № 18-1.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Головним управлінням протиправно не зараховано період роботи позивача з 01.06.2014 року по 12.01.2018 року та з 15.01.2018 року по 16.03.2020 року у ПАТ «Шахтоуправління Донбас», що вплинуло на розмір його пенсії, яка була розрахована, на думку позивача, з порушенням вимог ст.ст. 24, 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій подано відзив на позов, у якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Позивач звернувся з заявою від 28.11.2023 про призначення пенсії відповідно статті 30-33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України». За результатом опрацювання заяви, позивачу призначено пенсію по 3 групі інвалідності з 25.10.2023. За даними електронної пенсійної справи страховий стаж складає 32 роки 1 місяць 12 днів, з додатковим зарахуванням 4 років підземної роботи по Списку №1 та додаткового стажу згідно з ст. 24 Закону №1058 (з дати встановлення групи інвалідності до досягнення 60-ти річного віку) - 12 років 10 місяців 4 дні. Пільговий стаж зарахований згідно спеціального стажу зазначеному в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за Списком № 1 становить 4 роки 0 місяців 23 днів.

До страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано:

- з 01.06.2014 по 31.12.2014 в ПАТ «Шахтоуправління Донбас», оскільки відсутня інформація про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- з 01.01.2015 по 12.01.2018 в ПАТ «Шахтоуправління Донбас», оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (сплата внесків та спеціальний стаж) та відсутні пільгові довідки відповідно додатку 5 Постанови Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637.

Головне управління ПФУ в Донецькій області звертає увагу суду на те, що відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.04.2004, відсутні відомості про роботу у спірний період з 15.01.2018 по 16.03.2020. До того відповідач зазначає, що до матеріалів адміністративної справи, позивач надав копію трудової книжки НОМЕР_3 від 15.01.2018, що має герб рф, запис про роботу з 15.01.2018 по 16.03.2020 в Публічному акціонерному товаристві "Шахтоуправління "Донбас" здійснений відділом кадрів м. Донецьк.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії. Надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви із зазначенням адреси електронної пошти позивача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та його представника, відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

29 квітня 2024 року представником позивача надано до суду через підсистему «Електронний Суд» заяву про усунення недоліків, у якій вказано адресу електронної пошти позивача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та його представника, відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та надано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, вимоги ухвали суду від 23 квітня 2024 року були виконані позивачем та його представником.

Ухвалою суду від 06 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/2275/24.

27 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано до суду відзив на позов.

Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 КАС України.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 .

З 25 жовтня 2023 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 01 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ №541824.

26 вересня 2023 року позивачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1455-5002973878, фактичне місце проживання зазначено за адресою: АДРЕСА_2 .

28 листопада 2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

З пояснень відповідача, які викладені у відзиві на позов слідує, що звернення позивача було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до розрахунку стажу форми РС -право, позивачу з 25 жовтня 2023 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

12 грудня 2023 року позивач звернувся до Головного управління із зверненням, яке було зареєстровано та розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» та за результатами розгляду у листі від 15 грудня 2023 року повідомлено наступне.

За даними електронної пенсійної справи страховий стаж складає 32 роки 1 місяць 12 днів, з додатковим зарахуванням 4 років підземної роботи по Списку№1 та додаткового стажу згідно з ст. 24 Закону №1058 (з дати встановлення групи інвалідності до досягнення 60-ти річного віку) - 12 років 10 місяців 4 дні.

Страховий та пільговий стаж обчислено відповідно до ст. 24 Закону №1058 за даними персоніфікованого обліку. Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 необхідно надати уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи.

09 січня 2024 року позивач звернувся до Головного управління із зверненням, яке було зареєстровано та розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» та за результатами розгляду у листі від 30 січня 2024 року повідомлено наступне.

Страховий стаж розрахований за даними трудової книжки та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пільговий стаж згідно відомостей про спецстаж.

За матеріалами пенсійної справи страховий стаж враховано по 31.05.2014 і складає 32 роки 1 місяць 12 днів, в тому числі додатковий 12 років 10 місяці 4 днів та додаткові роки за Списком №1 - 4 роки, коефіцієнт страхового стажу 0,32083. Для призначення пенсії заробітна плата врахована за період з 01.07.2000 по 31.04.2014 і складає 47519,55грн (12236,71грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 роки х 3,88336 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Враховуючи вищезазначене, розмір пенсії складає: 7622,85грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що Головним управлінням протиправно не зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.06.2014 року по 12.01.2018 року та з 15.01.2018 року по 16.03.2020 року, що на думку позивача вплинуло на розмір його пенсії, яка була розрахована з порушенням вимог ст.ст. 24, 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з ч. 1ст. 9 Закону № 1058відповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Ст. 10 Закону № 1058гарантує право вибору пенсійних виплат.

Так, у вказаній статті зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Умови призначення пенсії по інвалідності встановлені у статті 30 Закону №1058. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченогостаттею 32цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно доЗакону України"Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка, тому лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (уточнюючі довідки, відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентованийст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1ст. 44 Закону № 1058заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3ст. 44 Закону № 1058органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За правилами ч. 5ст. 45 Закону № 1058документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 травня 2023 року.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії- додаток 2);заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування(додаток 3);заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера(додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Перелік документів які можуть бути додані до заяви про призначення пенсії за віком, встановлений пунктом 2.1 Порядку № 22-1, зокрема відповідно до підпункту 2 цього пункту до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі-Порядок № 637). Пункт 5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно допункту 20Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно зпунктами 1-6,8частини другої,частиною третьоюстатті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно зПорядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року№ 442«Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Пунктом 4.10 Порядку 22-1 встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

З урахуванням вимог Порядку №22-1, суд приходить до наступних висновків:

з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;

після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку із не зарахуванням при призначенні пенсії по інвалідності до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.06.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 12.01.2018 в ПАТ «Шахтоуправління Донбас», оскільки відсутня інформація про сплату внесків та спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутні пільгові довідки відповідно додатку 5 Постанови «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637.

Позивач не погоджується з такою позицією пенсійного органу зазначає, що спірний період роботи підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 . В трудовій книжці наявні відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, а тому відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» подання додаткових документів для підтвердження пільгового стажу не потребує.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 , яка видана на ім`я позивача:

з 01 вересня 2009 року прийнятий в ПАТ «Шахтоуправління Донбас» гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем (запис 19);

12 січня 2018 року звільнений (запис 20).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року за №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Положення 10-1), яке визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 4 та 5 Розділу 1 Положення 10-1, реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація (далі - обробка інформації) про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування із: звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу; системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; електронних пенсійних справ; системи обліку сплати страхових внесків; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням; реєстру страхувальників Державного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; звернень громадян до органів Пенсійного фонду України; інших джерел, передбачених законодавством (пункт 2 Розділу ІІ Положення 10-1).

Відповідно до норм Розділу 4 Положення 10-1, до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;

відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;

відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно дочастини третьоїстатті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім`ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;

періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;

інформація щодо виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;

інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно доПоложення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);

інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.

Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналізуючи викладене вище, слід зробити висновок про те, що до облікових карток яка створюється для кожної застрахованої особи та яка є складовою Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про таких осіб в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду, зокрема: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства, тощо.

З даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) слідує, що страхувальником ПАТ «Шахтоуправління Донбас» (код ЄДРПОУ: 00174668) у період з 01.06.2014 по 31.12.2014 не сплачувались страхові внески.

Водночас, в Індивідуальних відомостях міститься інформація по спеціальному стажу позивача за кодом «ЗП301ЗА1» у період з 01.06.2014 по 31.12.2014.

Цей код міститься у Довіднику кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України) (Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам).

Оскільки, страхувальник звітував щодо спецстажу позивача за період з 01.06.2014 по 31.12.2014, інформація щодо спецстажу позивача в частині періоду з 01.06.2014 по 31.12.2014 є в системі персоніфікованого обліку, з урахуванням відомостей, що наявні у трудовій книжці по спірному періоду 01.06.2014 по 12.01.2018 щодо роботи позивача гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті та в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), період роботи позивача з 01.06.2014 по 12.01.2018 має бути зарахований як до страхового, так і до пільгового стажу позивача.

При цьому, суд вважає, що позивачем при викладенні позовних вимог в частині зазначення періоду роботи у шахті з 01.06.2014 по 12.01.2020 допущено описку у році звільнення, тому вірним періодом роботи позивача слід вважати 01.06.2014 по 12.01.2018, що підтверджується матеріалами справи. Отже, спірним періодом роботи, зазначеним у позовних вимогах, слід вважати 01.06.2014 по 12.01.2018.

Крім того, суд звертає увагу, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи.

Така правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З огляду на викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно при призначенні пенсії по інвалідності не зараховано до страхового та до пільгового стажу позивача період роботи 01.06.2014 по 12.01.2018 у ПАТ «Шахтоуправління Донбас».

Разом з цим, судом встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку із не зарахуванням при призначенні пенсії по інвалідності до страхового та пільгового стажу позивача періоду роботи з 15.01.2018 по 16.03.2020 в Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас», оскільки позивачем була надана копія трудової книжки НОМЕР_3 від 15.01.2018,

Позивач не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає, що спірний період роботи підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 15.01.2018, у якій наявні відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, а тому відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» подання додаткових документів для підтвердження пільгового стажу не потребує.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_5 , яка видана на ім`я позивача та заповнена 15 січня 2018 року:

з 15 січня 2018 року прийнятий в ПАТ «Шахтоуправління Донбас» гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем (запис 1);

16 березня 2020 року звільнений (запис 2).

Щодо позиції пенсійного органу в частині не зарахування періоду роботи позивача в Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас» з 15.01.2018 по 16.03.2020 у зв`язку з тим, що копія трудової книжки серії НОМЕР_3 від 15.01.2018 містить герб рф, слід зазначити наступне.

27 квітня 1993 року Кабінетом Міністрів України затверджена постанова «Про трудові книжки працівників» №301 (далі - у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено зразки бланків трудової книжки і вкладиша до неї (пункт 1). При влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше (пункт 2).

Відповідно до зразка трудової книжки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», на першій сторінці трудової книжки повинен міститися герб України.

Судом встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , яка видана на ім`я позивача, герб України не міститься.

Крім того, у вищезгаданій трудовій книжці серія та номер зазначені у правому куті, а відповідно до зразка трудової книжки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», серія та номер зазначається під гербом України, посередині. Крім того, у даній трудовій книжці містяться розділи щодо «освіти, професії, спеціальності», які не передбачені затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 зразку.

Отже, суд приходить до висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_3 , яка видана на ім`я позивача не відповідає зразку трудової книжки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», а тому не може підтверджувати спірний період роботи позивача у Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас» з 15.01.2018 по 16.03.2020.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, які підтверджують спірний період роботи позивача у Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас» з 15.01.2018 по 16.03.2020 (дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки (уточнюючі довідки), виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині періоду роботи у Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас» з 15.01.2018 по 16.03.2020 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилання представника позивача на невиконання відповідачем вимог Порядку 18-1, слід зазначити наступне.

Відповідно допункту 20Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (із змінами),пункту 12Положення про Пенсійний фонд України, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії №18-1 від 10 листопада 2006 року (далі Порядок 18-1).

Пунктом 1 Порядку №18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку №18-1).

Із заявою про підтвердження стажу роботи заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу (пункт 11 Порядку №18-1).

В абзаці другому пункту 11 Порядку №18-1 визначено, що для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відтак, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника у Порядку №18-1 визначена процедура підтвердження певних періодів роботи, що зараховується до стажу роботи. Для підтвердження стажу роботи заявник (уповноважений представник) подає до територіального органу Пенсійного фонду України відповідну заяву, за результатами розгляду якої комісією, що діє при органі Пенсійного фонду, приймається рішення про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Доказів того, що позивачем (уповноваженим його представником) була подана до територіального органу Пенсійного фонду України відповідна заява як це вимагає пункт 11 Порядку №18-1 матеріали справи не містять.

З огляду на що, посилання сторони позивача на порушення відповідачем вимог Порядку №18-1 є необґрунтованими.

При цьому, позивач не позбавлений у будь-який момент звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про підтвердження стажу роботи та відповідними документами з урахуванням вимог Порядку №18-1.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, в даному випадку слід задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом :

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали у незарахуванні ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року повторно розглянути питання зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас», з урахуванням висновків суду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначаються:

1) дата і місце його ухвалення;

2) найменування суду;

3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;

4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;

5) номер справи;

6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи;

7) вимоги позивача;

8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.

В описовій частині рішення зазначаються:

1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;

2) заяви, клопотання учасників справи;

3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;

5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;

6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;

7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимогчастини другоїстатті 2 цього Кодексу.

У резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.

Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

Позовна заява подана через підсистему «Електронний Суд».

Згідно з положеннями частини першоїстатті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали у незарахуванні ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року повторно розглянути питання зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у Публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 10 липня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративногосуду.

Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов