Постанова

від 12.02.2025 по справі 200/2275/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року справа №200/2275/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 р. у справі № 200/2275/24 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали у незарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів його роботи: - з 01 червня 2014 року по 12 січня 2020 року на ПАТ Шахтоуправління Донбас гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем; - з 15 січня 2018 року по 16 березня 2020 року на ПАТ Шахтоуправління Донбас гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за інвалідністю від 28 листопада 2023 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за інвалідністю від 28 листопада 2023 року повторно розглянути питання зарахування до загального страхового стажу та пільгового стажу періоди роботи гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року та з 15 січня 2018 року по 20 березня 2020 року у Публічному акціонерному товаристві "Шахтоуправління "Донбас", у відповідності до приписів Порядку № 22-1 та Порядку № 18-1.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд:

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягали у незарахуванні ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у ПАТ Шахтоуправління Донбас гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року повторно розглянути питання зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у Публічному акціонерному товаристві Шахтоуправління Донбас, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 гривні 48 копійок.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування скарги зазначено, що позивачу призначено пенсію по 3 групі інвалідності з 25.10.2023.

Страховий стаж складає 32 роки 1 місяць 12 днів, з додатковим зарахуванням 4 років підземної роботи по Списку №1 та додаткового стажу згідно з ст. 24 Закону №1058 (з дати встановлення групи інвалідності до досягнення 60-ти річного віку) - 12 років 10 місяців 4 дні.

Пільговий стаж зарахований згідно спеціального стажу зазначеному в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за Списком № 1 становить 4 роки 0 місяців 23 днів.

Скаржник щодо зарахування судом першої інстанції періоду роботи позивача з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року зазначає, що у силу частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004 - дати набрання чинності законом) - па підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано: з 01.06.2014 по 31.12.2014 в ПАТ «Шахтоуправління Донбасс», оскільки відсутня інформація про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; з 01.01.2015 по 12.01.2018 в ПАТ «Шахтоуправління Донбасс», оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (сплата внесків та спеціальний стаж) та відсутні пільгові довідки відповідно додатку 5 Постанови Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

З 25 жовтня 2023 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності на строк до 01 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ №541824.

26 вересня 2023 року позивачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1455-5002973878, фактичне місце проживання зазначено за адресою: АДРЕСА_1 .

28 листопада 2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

Звернення позивача було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до розрахунку стажу форми РС -право, позивачу з 25 жовтня 2023 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

12 грудня 2023 року позивач звернувся до Головного управління із зверненням з питання розрахунку стажу.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР Про звернення громадян листом від 15 грудня 2023 року повідомлено, що страховий стаж складає 32 роки 1 місяць 12 днів, з додатковим зарахуванням 4 років підземної роботи по Списку №1 та додаткового стажу згідно з ст. 24 Закону №1058 (з дати встановлення групи інвалідності до досягнення 60-ти річного віку) - 12 років 10 місяців 4 дні. Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 необхідно надати уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи.

09 січня 2024 року позивач звернувся до Головного управління із зверненням з питання розрахунку стажу.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР Про звернення громадян листом від 30 січня 2024 року повідомлено, що страховий стаж розрахований за даними трудової книжки та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пільговий стаж згідно відомостей про спецстаж.

За матеріалами пенсійної справи страховий стаж враховано по 31.05.2014 і складає 32 роки 1 місяць 12 днів, у тому числі додатковий 12 років 10 місяці 4 днів та додаткові роки за Списком №1 - 4 роки, коефіцієнт страхового стажу 0,32083. Для призначення пенсії заробітна плата врахована за період з 01.07.2000 по 31.04.2014 і складає 47519,55грн (12236,71грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 роки х 3,88336 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Враховуючи вищезазначене, розмір пенсії складає: 7622,85грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.06.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 12.01.2018 в ПАТ Шахтоуправління Донбас, оскільки відсутня інформація про сплату внесків та спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутні пільгові довідки відповідно додатку 5 Постанови Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 : з 01 вересня 2009 року прийнятий в ПАТ Шахтоуправління Донбас гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем (запис 19); 12 січня 2018 року звільнений (запис 20).

З даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) слідує, що страхувальником ПАТ Шахтоуправління Донбас (код ЄДРПОУ: 00174668) у період з 01.06.2014 по 31.12.2014 не сплачувались страхові внески.

При цьому, в Індивідуальних відомостях міститься інформація по спеціальному стажу позивача за кодом ЗП301ЗА1 у період з 01.06.2014 по 31.12.2014.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 8 Закону №1058-IVпередбачено право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страховик - фінансова установа, яка отримала ліцензію на здійснення діяльності із страхування за класами страхування життя та відповідає вимогам, встановленимЗаконом України"Про страхування" та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV,страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченогочастиною першоюстатті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період діїкарантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Частиною 2 - 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991(далі - Закон № 1788-XII) гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

Умови призначення пенсії по інвалідності встановлені у статті 30 Закону №1058.

Так, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5)

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не зараховано при призначенні пенсії по інвалідності до страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.06.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 12.01.2018 в ПАТ Шахтоуправління Донбас, оскільки відсутня інформація про сплату внесків та спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відсутні пільгові довідки відповідно додатку 5 Постанови Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637.

Матеріли справи свідчать, що записи трудової книжки позивача містять необхідні відомості про умови праці та характер виконуваної роботи позивачем, а саме повний робочий день під землею.

Так, відповідно до відомостей трудової книжки позивача, він з 01 вересня 2009 року прийнятий в ПАТ Шахтоуправління Донбас гірничим робітником очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем та з 12 січня 2018 року звільнений (запис 20).

Як зазначалось, з даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) слідує, що страхувальником ПАТ Шахтоуправління Донбас (код ЄДРПОУ: 00174668) у період з 01.06.2014 по 31.12.2014 не сплачувались страхові внески. В Індивідуальних відомостях міститься інформація по спеціальному стажу позивача за кодом ЗП301ЗА1 у період з 01.06.2014 по 31.12.2014.

Відповідач посилається на не зарахування до стажу спірного період роботи, оскільки відсутня інформацію про сплату підприємством страхових внесків, колегія суддів зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов`язок щодо сплати страхового внеску так і обов`язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, від 30 вересня 2019 року у справі №316/1392/16-а.

З огляду на викладене, відповідачем протиправно при призначенні пенсії по інвалідності не зараховано до страхового та до пільгового стажу позивача період роботи 01.06.2014 по 12.01.2018 у ПАТ Шахтоуправління Донбас.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ Шахтоуправління Донбас здійснило реєстрацію за адерсою: Україна, 01103, місто Київ, вул.Менделєєва, будинок 12, офіс 94/1.

За положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Згідно п. 1.8 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбаченихчастиною четвертоюстатті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно до п. 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємства, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

При цьому, за п. 4, 6, 11, 12, 13 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 (далі - Порядок № 18-1), підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Іззаявою про підтвердження стажу роботи(додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними упункті 11,абзаці дев`ятомупункту 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Суд зазначає, що Додатком № 2 Порядку № 18-1 затверджено форму Заяви про підтвердження стажу роботи, з якої вбачається що заява подається до територіального органу Пенсійного фонду України.

При цьому, з урахуванням вимог Порядку № 22-1 відповідачем незалежно виконано вимоги вказаного Порядку та Порядку № 18-1, та порушено права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства, вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення порушеного прав позивача, є визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у ПАТ Шахтоуправління Донбас гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії по інвалідності від 28 листопада 2023 року та повторно розглянути питання зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем з 01 червня 2014 року по 12 січня 2018 року у Публічному акціонерному товаристві Шахтоуправління Донбас, з урахуванням висновків суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в іншій частині, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 р. у справі № 200/2275/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 12 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

А.В. Гайдар