Рішення

від 11.07.2024 по справі 280/5210/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 липня 2024 року Справа № 280/5210/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЗОР»

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЗОР» (надалі позивач, ТОВ «ТЕНЗОР») до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі відповідач, Шевченківський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області в межах зведеного виконавчого провадження №74403832;

2) зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження №74403832:

а) здійснити запит щодо наявності у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових;

б) не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) рахунки;

в) провести перевірку майнового стану Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) і у разі виявлення майна, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати.

У позовній заяві зазначено наступне: «…19.02.2024 Господарським судом Запорізької області видано Судовий наказ 908/373/24 про стягнення з боржника: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор» 81 500 грн та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору. 11.04.2024 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74714925 та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого №74403832. 12.04.2024 представником позивача до відповідача направлено заяву про вчинення виконавчих дій, в якій просив державного виконавця здійснити запит щодо наявності у боржника банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових; не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки; одержати інформацію про майно (майнові права) боржника з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Держпродспоживслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства економічного розвитку і торгівлі; провести перевірку майнового стану Боржника і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє; оголосити в розшук транспортні засоби, судна, тощо, що належить на праві власності боржнику ; одержати інформацію про дебіторську заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом» боржника шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів. Відповідач відповідь на вказану заяву не надав. Оскільки, заборгованість залишається не погашеною, а державним виконавцем не вчинено жодних дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання вищезазначеного судового наказу, позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів примусового виконання Судового наказу протиправною та такою , що порушує його права на належне виконання судового наказу. Позов просив задовольнити.

Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином.

Ухвалою судді від 10.06.2024 адміністративний позов залишено без руху.

Позивачем усунено недоліки.

Ухвалою судді від 01.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

19.02.2024 Господарським судом Запорізької області видано Судовий наказ у справі №908/373/24 про стягнення з боржника: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор» 81 500 (вісімдесят одну тисячу п`ятсот) грн. заборгованості та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору.

11.04.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74714925 щодо примусового виконання Судового наказу №908/373/24 виданого 18.03.2024 Господарським судом Запорізької області.

11.04.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено Постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №74403832.

12.04.2024 представником позивача до відповідача направлено заяву про вчинення виконавчих дій, в якій просив державного виконавця здійснити запит щодо наявності у боржника банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових; не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки; одержати інформацію про майно (майнові права) боржника з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Держпродспоживслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства економічного розвитку і торгівлі; провести перевірку майнового стану Боржника і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє; оголосити в розшук транспортні засоби, судна, тощо, що належить на праві власності боржнику ; одержати інформацію про дебіторську заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом» боржника шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів.

Відповідач відповідь на вказану заяву не надав.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаними позовом.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон України №1404-VIII).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із приписами частини 2 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частинами 1, 2 статті 48 Закону України №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Одночасно частиною 5 вказаної вище статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України №1404-VIII, виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України №1404-VIII, виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України №1404-VIII, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Приписами частини 1 статті 56 Закону України №1404-VIII встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача.

Чинне законодавство не містить заборони накладення виконавцем арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника з метою забезпечення примусового виконання судового наказу. У цьому випадку в першу чергу здійснюється примусове списання грошових коштів, а за їх відсутності у достатньому для виконання рішення обсязі - відбувається вилучення та примусова реалізація виявленого майна боржника. При цьому, враховуючи динамічність руху грошових коштів на рахунках боржника, черговість здійснення таких виконавчих дій визначається виконавцем самостійно, з урахуванням конкретних обставин, у тому числі фінансового стану боржника.

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. (зареєстровано в Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за №489/20802 (далі Інструкція) встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження (частина 1 статті 30 Закону України №1404-VIII).

Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Так, звертаючись до суду та обираючи спосіб захисту порушеного права, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання судового наказу №908/366/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області в межах зведеного виконавчого провадження №74403832.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з метою примусового виконання судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, який був виданий Господарським судом Запорізької області, головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. 11.04.2024 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зокрема, постановлено:

1 Відкрити виконавче провадження з виконання Судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з боржника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ ВП:19355964, 71503, Запорізька обл., місто Енергодар, вул. Промислова, будинок 133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор», ідентифікаційний код юридичної особи 30956420 (Південне шосе, буд. 57, оф. 36, м. Запоріжжя, 69032) 81 500 (вісімдесят одну тисячу п`ятсот) грн. заборгованості та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору.

2. Зобов`язати боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї неправдивих відомостей.

3 Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 8184 , 22 гривні.

Відповідно до частин 2, 5 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що позивачем під час судового розгляду не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем не вжито всіх необхідних передбачених Законом України №1404-VIII заходів на виконання рішення суду.

При цьому, на думку суду, сам факт ненакладення арешту на майно боржника не є беззаперечним свідченням протиправної бездіяльності відповідача, оскільки держаним виконавцем виконання рішення може бути забезпечено в порядку і способом і без накладення арешту на належне майно боржнику.

Враховуючи факт не доведення позивачем протиправної бездіяльності відповідача, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження №74403832: здійснити запит щодо наявності у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових; не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) рахунки; провести перевірку майнового стану Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) і у разі виявлення майна, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також, необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26.10.2000 р. у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria», заява №30985/96).

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи те, що суд не може підміняти орган державної виконавчої служби (державного виконавця), якого уповноважено на виконання функцій щодо примусового виконання рішень, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 5), суд дійшов висновку, що відновлення порушених прав та інтересів позивача у заявлений останнім в прохальній частині позовної заяви спосіб призведе до прямого втручання в функціонування (дискрецію) органу державної виконавчої служби та може вплинути на права інших учасників зведеного виконавчого провадження (стягувачів).

Виходячи з положень пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень всупереч обов`язку доказування, визначеного частиною другою статті 77 КАС України, не надав суду заперечень щодо позову (відзиву на позовну заяву), беручи до уваги положення частини четвертої статті 159 КАС України (неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову шляхом зобов`язання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832 вжити всіх можливих і необхідних заходів, що передбачені Законом України №1404-VIII, з метою належного виконання Судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області, у визначені чинним законодавством строки.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження чи спростування цих обставин.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №62 від 28.05.2024.

За таких обставин, враховуюче часткове задоволення заявлених позовних вимог судовий збір у розмірі 1514,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЗОР» (вул. Південне шосе, буд.57, оф. 36, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 30956420) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, буд.110, м. Київ, 01032; ЄДРПОУ 34967593) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832 вжити всіх можливих і необхідних заходів, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, з метою належного виконання Судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області, у визначені чинним законодавством строки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, буд.110, м. Київ, 01032; ЄДРПОУ 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЗОР» (вул. Південне шосе, буд.57, оф. 36, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 30956420) судовий збір у розмірі 1514,00грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова