Постанова

від 17.10.2024 по справі 280/5210/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5210/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в адміністративній справі №280/5210/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЗОР» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕНЗОР» звернулося до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в частині невжиття заходів примусового виконання судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області в межах зведеного виконавчого провадження №74403832;

зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження №74403832: здійснити запит щодо наявності у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових;

не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) рахунки;

провести перевірку майнового стану Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДПОУ ВП: 19355965) і у разі виявлення майна, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2024 Господарським судом Запорізької області видано Судовий наказ №908/373/24 про стягнення з боржника: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор» 81 500 грн та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору. 11.04.2024 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74714925 та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого №74403832. Представником позивача 12.04.2024 відповідачу направлено заяву про вчинення виконавчих дій, а саме про здійснення державним виконавцем запиту щодо наявності у боржника банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових; не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки; одержати інформацію про майно (майнові права) боржника з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Держпродспоживслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства економічного розвитку і торгівлі; провести перевірку майнового стану Боржника і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє; оголосити в розшук транспортні засоби, судна, тощо, що належить на праві власності боржнику ; одержати інформацію про дебіторську заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом» боржника шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів. Відповідач відповідь на вказану заяву не надав. Враховуючи те, що заборгованість залишається не погашеною, а державним виконавцем не вчинено жодних дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання вищезазначеного судового наказу, позивач вважає вказану бездіяльність щодо невжиття заходів примусового виконання Судового наказу протиправною та такою, що порушує його права на належне виконання судового наказу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832 вжити всіх можливих і необхідних заходів, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, з метою належного виконання Судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області, у визначені чинним законодавством строки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 10.04.2024 до Відділу надійшла заява стягувача щодо відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 18.03.2024, який видано у справі № 908/373/24, про стягнення з боржника Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Рельєфна, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор» (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 57, офіс 36, ідентифікаційний код юридичної особи 30956420) 81 500 (вісімдесят одну тисячу п`ятсот) грн заборгованості та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору. До вказаної заяви додано оригінал зазначеного вище судового наказу. 11.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74714925 з примусового виконання вказаного вище судового наказу Господарського суду Запорізької області від 18.03.2024, який видано у справі № 908/373/24. Цього ж дня державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника суму мінімальних витрат 457,92 грн. Також, цього ж дня державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 8 174,22 грн. Оскільки на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», код за ЄДРПОУ 24584661, 11.04.2024 державним виконавцем, керуючись статтею 30 Закону, винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 74714925 до зведеного виконавчого провадження.

28.04.2023 до Відділу надійшла ухвала Шевченківського районного суду міста Києва № 761/14227/23 про надання дозволу на проведення обшуку службового приміщення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та вилучення матеріалів виконавчого провадження про стягнення коштів з ДП «НАЕК «Енергоатом». На виконання вказаної ухвали 28.04.2023 детективами Бюро економічної безпеки України в рамках кримінального провадження № 7202300220000 проведено обшук у приміщенні Відділу, тому виконавчі дії щодо примусового стягнення коштів тимчасово не вчинялися. Таким чином, строки вчинення виконавчих дій, які визначені у Законі, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. При цьому, задовольняючи позов суд першої інстанції фактично втручається у дискреційні повноваження державного виконавця шляхом надання йому вказівок вчинення конкретних виконавчих дій, послідовності їх вчинення, термінів їх вчинення тощо.

Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду безмін як законне та обґрунтоване.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статей 289, 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

19.02.2024 Господарським судом Запорізької області видано Судовий наказ у справі №908/373/24 про стягнення з боржника: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор» 81 500 (вісімдесят одну тисячу п`ятсот) грн. заборгованості та 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп. судового збору.

11.04.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74714925 щодо примусового виконання Судового наказу №908/373/24 виданого 18.03.2024 Господарським судом Запорізької області.

11.04.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком Костянтином Петровичем винесено Постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №74403832.

12.04.2024 представником позивача до відповідача направлено заяву про вчинення виконавчих дій, в якій просив державного виконавця здійснити запит щодо наявності у боржника банківських рахунків та винести постанову про арешт коштів, якою накласти арешти на кошти Боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових; не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки; одержати інформацію про майно (майнові права) боржника з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної фіскальної служби України, Держгеокадастру України, Держпродспоживслужби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної служби України з безпеки на транспорті, Міністерства економічного розвитку і торгівлі; провести перевірку майнового стану Боржника і у разі виявлення майна, що належить Боржнику, описати, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє; оголосити в розшук транспортні засоби, судна, тощо, що належить на праві власності боржнику ; одержати інформацію про дебіторську заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом» боржника шляхом звернення до останнього та органів доходів і зборів.

Відповідач відповідь на вказану заяву не надав.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404).

Згідно із частиною першою статті 10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною першою статті 28 Закону №1404 передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частинами першої, другої статті 48 Закону №1404 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Одночасно частиною п`ятою вказаної вище статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Статтею 52 Закону №1404 встановлено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, якою визначено алгоритм дій державного виконавця щодо виконання боржником у примусовому порядку рішень (наказів)суду.

Статтею 56 Закону №1404 встановлено можливість арешту майна (коштів) боржника для забезпечення реального виконання рішення.

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (зареєстровано в Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №489/20802 (далі по тексту - Інструкція) встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження (ч.1 статті 30 Закону №1404).

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертаючись до суду та обираючи спосіб захисту порушеного права, у прохальній частині позовної заяви просить суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МУ МЮ (м.Київ) Савчука К.П. в частині невжиття заходів примусового виконання судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області в межах зведеного виконавчого провадження №74403832, відкритого 11.04.2024.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї неправдивих відомостей, та стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 8174,22 грн.

Апеляційний суд звертає увагу, що на час подання позову відповідачем дій, передбачених Законом №1404 для примусового виконання судового наказу (крім відкриття виконавчого провадження та приєднання до зведеного виконавчого провадження) не виконано.

Доказів протилежного відповідачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд оскаржуваним рішенням втрутився у дискреційні повноваження державного виконавця шляхом надання йому вказівок вчинення конкретних виконавчих дій, послідовності та термінів їх вчинення, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки резолютивна частина рішення суду не містить таких вказівок та містить лише зобов`язання відповідача вжити всіх можливих і необхідних заходів, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, з метою належного виконання Судового наказу №908/373/24 від 19.02.2024, виданого Господарським судом Запорізької області, у визначені чинним законодавством строки.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на проведення обшуку у приміщенні ВДВС та часткового вилучення зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у зв`язку із чим, виконавчі дії щодо примусового стягнення коштів тимчасово не вчинялися.

Проте, вказане не перешкоджало відповідачу прийняту постанову про зупинення виконавчих дій, звернутися до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду. Як і не перешкоджало проводити передбачені Законом №1404 виконавчі дії, оскільки всі постанови ВДВС містяться в Реєстрі виконавчих проваджень або АСВП (єдиний реєстр, в якому обліковуються всі провадження щодо примусового виконання рішень). В реєстрі публікуються як відкриті, так і вже завершені або зупинені виконавчі провадження, тому тут можливо відстежити всю історію проваджень по відношенню до компанії або фізичної особи.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Проте, відповідач не зазначає які саме строки та щодо яких дій чи рішень перериваються, та чи приймалось відповідачем стосовно цього відповідні постанови з повідомленням сторін виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону №1404.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в адміністративній справі №280/5210/24 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в адміністративній справі №280/5210/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко