Рішення

від 11.07.2024 по справі 340/627/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/627/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом підприємства споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ: 45057544, 27651, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Клинцівське, вул. Шевченка, 23/а) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ: 44729283, 49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1 Д) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.11.2023 № 6747/11/28/РРО/45057544/ТД - ФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Південно Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 07.11.2023 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 6747/11/28/PPO/45057544/ТД-ФС, оскільки, як вказано у даній постанові підприємством споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства було допущено порушення вимог ст. 24, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту». Вказана постанова винесена на підставі акту фактичної перевірки Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04 жовтня 2023 року №6747/11/28/PPO/45057544.

Позивач вказує, що на думку працівників Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Головного управління ДПС у Кіровоградській області, працівниця ОСОБА_1 04 жовтня 2023 року перебувала на робочому місці, а саме в приміщенні магазину підприємства споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства, що свідчить про те, що її було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та не повідомлення про це органів ДПС. Натомість, на думку позивача, відповідачем не враховано що 04.10.2023 Директором ПСК «Клинцівське» було прийнято Наказ №09-ОС про прийняття ОСОБА_1 на посаду продавця продовольчих товарів, за сумісництвом, з випробуванням два дні в магазин с. Клинці з 04.10.2023 по 05.10.2023, з оплатою праці згідно штатного розпису та укладено трудовий договір, проте було відсутнє повідомлення органів ДПС, а отже вказані обставини не утворюють порушення ст. 265 КЗпП України.

Також позивач зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, яка набрало законної сили 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною Постанову №823, якою, серед іншого, внесено зміни до Порядку №509, в тому числі в частині можливості накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а також порядку розгляду справи про накладення штрафу. Пунктом 2 Порядку № 509 у відповідній редакції передбачалося можливість накладення штрафу на підставі акта лише документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а не акта фактичної перевірки, що має місце в даному спорі, а отже, на думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 06.02.2024 провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач адміністративний позов не визнав повністю, свої мотиви виклав у письмовому відзиві на адміністративний позов, в якому, зокрема, вказав, що Порядок №509 передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю. Тобто самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є також акт перевірки ДПС, її територіального органу. Зважаючи на те, що в процесі перевірки підприємства споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства встановлено порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови КМУ від 17.06.2015 №413, а саме допущення працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення податкової служби про прийняття працівника на роботу, що зафіксовано в акті фактичної перевірки Головного управління ДПС в Кіровоградської області, які є підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю, тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірною. Також, представник відповідача зазначає, що фактична перевірка, яка проводилася посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області, незаконною не визнавалась, тому акт фактичної перевірки від 04.10.2023 №6747/11/28/РРО/ НОМЕР_1 є допустимим доказом у справі, оскільки одержаний у встановлений законом порядку. За таких обставин, представник вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

У відповіді на відзив, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області 04.10.2023 проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПСК «Клинцівське» Кіровоградського РСТ (код ЄДРПОУ 45057544), про що складений відповідний акт, дата реєстрації акта в ГУ ДПС у Кіровоградській області 05.10.2023, реєстраційний №6747/11/28/РРО/45057544 (а.с. 51-52).

Перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція, в ході якої особою, що здійснювала розрахункові операції ОСОБА_1 , видано фіскальний чек №4660004 від 04.10.2023, що підтверджується актом проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг), який є додатком до матеріалів перевірки, здійснений опис готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків від продажу підакцизних товарів, оформлені як додаток до матеріалів фактичної перевірки і є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (а.с. 13).

Відповідно до п.2.2.8 акту фактичної перевірки, ПСК «Клинцівське» Кіровоградського РСТ допущено до роботи продавця ОСОБА_1 , яка здійснила продаж при проведені контрольної розрахункової операції без повідомлення органів ДПС та укладення трудового договору.

Листом від 24.10.2023 №26534/ПС/1-23 ГУ ДПС в Кіровоградській області направило на адресу відповідача (Південно-Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці) матеріали перевірки для прийняття заходів фінансового впливу відповідно до вимог діючого законодавства (зв. б. а.с. 50).

Рішенням уповноваженої особи Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 26.10.2023 №6747/11/28/РРО/4505744/ТД вирішено розглянути справу про накладення штрафу згідно абз.2 та абз.10 ч.2 ст. 265 КЗпПУ на ПСК «Клинцівське» Кіровоградського райспоживтовариства, розгляд справи провести о 10:00 годині 07 листопада 2023 року (а.с. 49).

Листом від 26.10.2023 відповідач повідомив позивача про надходження зазначених матеріалів, призначення розгляду справи, дату, час та місце такого розгляду (зв. б. а.с. 49). Зазначений лист ПСК «Клинцівське» Кіровоградського РСТ отримано 31.10.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50).

Постановою уповноваженої особи відповідача від 07 листопада 2023 року №6747/11-28/РРО/45057544/ТД-ФС за порушення вимог, передбачених Постановою КМУ №413, статті 24 КЗпПУ відносно 1 працівниці ОСОБА_1 , на ПСК «Клинцівське» Кіровоградського РСТ накладено штраф у розмірі 67000,00 грн. (зв.б. а.с.54-а.с.55).

Не погоджуючись з такою постановою, позивач ініціював розгляд даної справи в Кіровоградському окружному адміністративному суді.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

За приписами частини 1 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 4 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №826/16738/17 дійшов висновку про те, що обов`язковою передумовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Отже, вказаним нормативним актом встановлено обов`язок подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2023 ОСОБА_1 прийнято на посаду продавця продовольчих товарів, за сумісництвом, з випробуванням два дні в магазин в с.Клинці з 04.10.2023 по 05.10.2023, з оплатою праці згідно штатного розпису, що підтверджується копією Наказу №9-ОС від 04.10.2023 та копією трудового договору №6 від 04.10.2023 (а.с. 18, 21-22).

Однак позивачем не було скеровано повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту до ГУДПС у Кіровоградській області на момент проведення фактичної перевірки, що є порушенням ч. 4 ст 24 КЗпП України, в частині не повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 та абзацем 2 частини 2 статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Суд зазначає, що абзац 2 частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 440/45/19, 24 вересня 2020 року у справі № 200/929/19-а, від 02 серпня 2023 року у справі №380/1146/20.

Крім того суд зазначає, що механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (Порядок № 509).

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (Постанова №823)) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, яка набрало законної сили 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною Постанову №823, якою, серед іншого, внесено зміни до Порядку №509, в тому числі в частині можливості накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а також порядку розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з приписами статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Тобто, дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, до спірних правовідносин Порядок №509 підлягав застосуванню в редакції, чинній до внесення в нього змін Постановою № 823.

Так, пунктом 2 Порядку №509 у відповідній редакції передбачалося можливість накладення штрафу на підставі акта лише документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а не акта фактичної перевірки, що має місце в даному спорі.

В розумінні вимог статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З огляду на вищезазначене, докази, отримані за результатами вказаного заходу державного контролю (фактичної перевірки податкового органу) та відображені в акті фактичної перевірки від 04.10.2023, дата реєстрації акта в ГУ ДПС у Кіровоградській області 05.10.2023, реєстраційний №6747/11/28/РРО/ НОМЕР_1 , є недопустимими доказами.

Отже, накладення на позивача штрафу на підставі акта фактичної перевірки від 04.10.2023 №6747/11/28/РРО/ НОМЕР_1 не може вважатись правомірним.

Таким чином, постанова Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.11.2023 № 6747/11/28/РРО/45057544/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3028 грн. підлягає стягненню з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Слід зазначити, що представником позивача в адміністративному позові зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн., разом з тим детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат до суду не надано, в зв`язку з чим заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов підприємства споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ: 45057544, 27651, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Клинцівське, вул. Шевченка, 23/а) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ: 44729283, 49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1 Д) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.11.2023 № 6747/11/28/РРО/45057544/ТД ФС.

Стягнути на користь підприємства споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА