Постанова
від 01.10.2024 по справі 340/627/24
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/627/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (суддя Притула К.М.) в адміністративній справі

за позовом Підприємства споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства

до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Підприємство споживчої кооперації «Клинцівське» Кіровоградського районного споживчого товариства звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.11.2023 № 6747/11/28/РРО/45057544/ТД-ФС.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що перевірка була проведена відповідно до вимог чинного законодавства, оскаржувана постанова прийнята обґрунтовано та правомірно.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції встановив, що Головним управлінням ДПС в Кіровоградській області, з метою прийняття заходів фінансового впливу відповідно до вимог діючого законодавства, було направлено на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Акт фактичної перевірки від 04.10.2023, реєстраційний № 6747/11/28/РРО/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано виявлене під час перевірки позивача порушення трудового законодавства, а саме, допущено до роботи особу, яка здійснила продаж при проведені контрольної розрахункової операції, без повідомлення позивачем про це органів ДПС та без укладення трудового договору.

Постановою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 07.11.2023 № 6747/11-28/РРО/45057544/ТД-ФС, за порушення вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2015 № 413, статті 24 КЗпПУ на позивача накладено штраф у розмірі 67 000,00 грн.

Позивач вважає названу постанову протиправною, прийняту з порушенням законодавчо встановленої процедури, адже Акт перевірки податкового органу не може слугувати підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності органами Держпраці, без проведення відповідного інспекційного відвідування. Також стверджує, що позивачем було повідомлено податковий орган про укладання трудового договору з продавцем, але з порушення строку, визначеного законом, що не є тотожним порушенню, за яке позивач притягнутий до фінансової відповідальності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування. Крім того, до спірних правовідносин Порядок № 509 підлягав застосуванню в редакції, чинній до внесення в нього змін Постановою № 823. Пунктом 2 Порядку № 509 у відповідній редакції передбачалося можливість накладення штрафу на підставі акту лише документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а не акту фактичної перевірки, що має місце в даному спорі.

Відповідач не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зазначає, що діяв в межах наданих законом повноважень, обґрунтовано та правомірно. Виявлене порушення зафіксовано в акті перевірки податкового органу, який мав бути врахований Держпрацею відповідно до чинної постанови КМУ № 509. Виявлене порушення не спростовано позивачем належним та допустимими доказами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Пунктом 2 названого Порядку передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі, в тому числі, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Редакція пункту 2 Порядку № 509 змінена на підставі постанови КМУ № 823 від 21.08.2019.

Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції, згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року в справі № 640/17424/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Відтак, з 14.09.2021 пункт 2 Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 509 в редакції постанови КМУ № 823 від 21.08.2019 не застосовується.

До внесення відповідних змін до п. 2 Порядку № 509, пункт 2 мав таку редакцію: «Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: … акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю…».

Стаття 75 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Тобто, податкове законодавство чітко вирізняє види перевірок, які за своєю правовою природою діляться на три типи: камеральні, документальні та фактичні.

Відтак, системне тлумачення приписів пункту 2 Порядку № 509, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а саме, до внесення змін постановою КМУ № 823, та статті 75 ПКУ, дають можливість погодитися з висновком суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах відповідач не мав права на прийняття оскаржуваної постанови на підставі Акту фактичної перевірки органу ДПС України.

Відтак, сам факт прийняття Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.11.2023 № 6747/11/28/РРО/45057544/ТД-ФС на підставі Акту фактичної перевірки від 04.10.2023, реєстраційний № 6747/11/28/РРО/45057544, складеного Головним управлінням ДПС в Кіровоградській області, є достатньою самостійною підставою для визнання такої постанови протиправною, адже остання прийнята не в спосіб, визначений законом.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року в адміністративній справі № 340/627/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 01 жовтня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 01 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.10.2024
Оприлюднено03.10.2024
Номер документу122005735
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо

Судовий реєстр по справі —340/627/24

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Постанова від 01.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 10.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Рішення від 11.07.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

К.М. ПРИТУЛА

Ухвала від 06.02.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

К.М. ПРИТУЛА

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні