Рішення

від 12.07.2024 по справі 380/5219/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 рокусправа № 380/5219/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 01.12.2023 № 224 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту призначити та виплачувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до статей 16, 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року встановлення інвалідності III групи.

Ухвалою судді від 12.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою від 27.03.2024 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 27.102023 за результатами медичного огляду медико-соціальна експертна комісія встановила позивачеві третю (ІІІ) групу інвалідності та зазначила, що захворювання пов`язані із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соніальною експертною комісію серії 12 ААГ № 2386488. У зв`язку з встановленням III групи інвалідності по захворюванню, пов`язаному з проходженням військової служби, позивач звернувся з заявою та відповідним пакетом документів до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про виплату йому одноразової грошової допомоги. Проте, 01.12.2023 року комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сулі Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту прийняте рішення № 9224 про відмову у виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги. Відповідач зазначив, що у зв`язку з тим, що строк між встановленням груп інвалідності перевищив два роки, згідно з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25 грудня 2013 року № 975 позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги. Вказане не відповідає дійсності, оскільки у 2016 році за результатом медичного огляду медико-соніальною експертною комісією позивачеві була встановлення третя група інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням (перенесеним інсультом). Щороку до 2022 року включно позивач проходив повторні медичні огляди. 27.10.2023 (III) група інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби, була встановлена вперше.

Вважає відмову відповідача протиправною та такою, то підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 10.04.2024 (вх. № 27511), у якому зазначає, що у 2016 році за результатом медичного огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) Позивачу була встановлена третя (ІІІ) група інвалідності. Причиною інвалідності МСЕК зазначив загальне захворювання. Отже, під час проходження військової служби у Держспецтрансслужбі позивач вже мав ІІІ групу інвалідності із зазначенням причини інвалідності загальне захворювання, встановлену у 2016 році. Водночас, після повторного огляду органами МСЕК позивачу повторно встановлено ІІІ групу інвалідності і змінено причину інвалідності на захворювання, пов`язане із проходженням військової служби (довідка МСЕК від 27.10.2023 № 386488). Відповідно до пункту дев`ятого статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 975 у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Оскільки повторне встановлення групи інвалідності та зміна причин її виникнення у позивача відбулась у понад дворічний термін, підстав для виплати Позивачу одноразової грошової допомоги відсутні. Отже, на підставі вищевикладеного, позов не підлягає задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

У 2016 МСЕК позивачу вперше встановлена 3 група інвалідності, причиною інвалідності зазначене «загальне захворювання».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2023 капітана ОСОБА_1 , офіцера групи цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 19.04.2023 № 48 з військової служби у відставку Збройних Сид України за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я), на підставі свідоцтва про хворобу від 24.03.2023 № 2422, вважати таким, що справи та посаду здав.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 16.10.2023 № 2113:

"Захворювання громадянина ОСОБА_2 , 1966 року народження, підтверджені медичними документами та свідоцтвом про хворобу №2422 від 20.03.2023 ВЛК клініки АПД ВМКЦ Західного регіону, по яким він, на підставі статті 61а графи III Розкладу хвороб наказу МО України від 14.08.2008 №402 (із змінами) був визнаний Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку:

Захворювання: Міжхребцевий остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта з незначним порушенням функції хребта. Деформуючий артроз правого кульшового суглоба третьої стадії, лівого кульшового суглоба другої стадії. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз. СН-І. Атеросклероз аорти., - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Захворювання: Наслідки перенесеного інфаркту мозку (жовтень 2016) у басейні лівої середньомозкової артерії. Стійкі залишкові явища у вигляді помірного правобічного геміпарезу, елементів моторної дизартрії з помірним порушенням функцій правих кінцівок, легко вираженим когнітивно-мнеетичним дефіцитом. Гіпертонічна хвороба третьої стадії, другого ступеню, ризик високий. СН-ІІА. Ангіопатія сітківки обох очей., - ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

Постанову ВЖ клініки АПД ВМКЦ Західного регіону про причинний зв`язок захворювань по свідоцтву про хворобу №2422 від 20.03.2023, - ВІДМІНИТИ."

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 386488 від 27.10.2023 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання, так пов`язане з проходженням військової служби. Термін встановлення інвалідності безстроково, огляд інваліда повторний.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.11.2023, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 (третьої) групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Листом від 07.12.2023 № 518/1.6/1037 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки з наданих документів термін з первинним встановленням інвалідності та повторним оглядом перевищує дворічний строк комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Адміністрації державної спеціальної служби транспорту від 01.12.2023 № 224 на підставі вимог пункту 8 Порядку прийнято рішення у виплаті одноразової грошової допомоги старшому лейтенанту ОСОБА_1 - відмовити.

Позивач, уважаючи поведінку відповідача щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи ( підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з ч.ч. 4, 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, прийнятою відповідно до п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 975).

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 8 Порядку № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено, що зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, якщо така зміна буде встановлена протягом двох років. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.

Тобто, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 17.02.2021 по справі № 240/1623/20 зазначив, що визначена у частині 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборона щодо виплати одної грошової допомоги, може мати місце лише у разі спливу дворічного строку саме після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров`я, а не внаслідок різних.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу у 2016 році встановлена інвалідність ІІІ групи, причина інвалідності - загальне захворювання.

При цьому, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 386488 від 27.10.2023 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. Термін встановлення інвалідності безстроково.

Тобто, первинне встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання загального та встановлення ІІІ групи інвалідності 27.10.2023 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби відбулося з різних підстав та внаслідок різних захворювань.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивач не звертався щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після встановлення йому у 2016 році ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання загального.

Отже, враховуючи наведені норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, через те, що між первинним встановленням інвалідності з загальних причин та встановлення інвалідності, у зв`язку з проходженням військової служби минуло понад 2 роки.

Доводи про те, що огляд інваліда відбувається повторно, не спростовує висновки суду про те, що причини встановлення інвалідності позивачу є різними та той факт, що позивач, після встановлення ІІІ групи інвалідності у 2016 році не отримував одноразову грошову допомогу.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 5 КАС України).

Отже, строк звернення до суду з даною позовною заявою є загальним та складає 6 місяців.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.11.2023, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 (третьої) групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, так пов`язаного з проходженням військової служби.

Листом від 07.12.2023 № 518/1.6/1037 відповідач повідомив позивача про те, що рішенням Адміністрації державної спеціальної служби транспорту від 01.12.2023 № 224 на підставі вимог пункту 8 Порядку відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги старшому лейтенанту ОСОБА_1 .

Не погодившись з такою відмовою позивач 08.03.2024 звернувся до суду з позовною заявою.

Тому, позивач не пропустив строк звернення до суду.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту (вул. Червоноармійська, 50, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 33145904) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 01.12.2023 № 224 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1211,20 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 12.07.2024.

Суддя Кедик М.В.