Рішення

від 05.07.2024 по справі 400/4172/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 р. № 400/4172/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., третьої особи ОСОБА_1 за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Первомайської міської ради, Первомайської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 про скасування рішення №1 від 29.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , депутат Первомайської міської ради (далі позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом (арк. 42-44), що містив вимоги:

скасувати рішення Первомайської міської ради № 1 від 29.04.2024 «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

Відповідачами ОСОБА_2 вказав Первомайську міську раду і виконавчий комітет Первомайської міської ради. У підготовчому засіданні позивач пояснив, що зазначення у позові як другого відповідача виконавчого комітету Первомайської міської ради обумовлено виключно порядком відшкодування судових витрат.

Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 вказав ОСОБА_1 , народного депутата України.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що рішення Первомайської міської ради (далі Рада або відповідач) від 29.04.2024 № 1 «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайськ», в порушення пункту 12 статті 8 Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі Закон № 3005) та постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (далі Постанова № 996), було прийнято без проведення консультацій з громадськістю, що призвело до «… порушення як моїх власних прав на висловлення власної точки зору так і до порушення прав всіх містян …».

Також позивач зауважив, що спірне рішення було прийнято Радою з порушенням шестимісячного строку, початком якого є 22.06.2023 - день оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії зі стандартів державної мови «Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Миколаївській області» (додаток 13 до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 22.06.2023 № 230).

Третя особа у поясненнях (арк. 72-75) позов підтримала.

Рада вимоги ОСОБА_2 заперечила, у відзиві (арк. 103-105), зокрема, вказала, що депутат місцевої ради не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Спірним рішенням права ОСОБА_2 як депутата Ради не були порушені. Позивач як мешканець міста мав можливість висловити свою думку щодо його перейменування, а також як депутат Ради міг взяти участь у відповідному голосуванні. Рада вказала на хибність доводів ОСОБА_2 відносно того, що при прийнятті спірного рішення підлягали застосуванню норми Закону № 3005. Позачергова сесія Ради, на засіданні якої було прийнято спірне рішення, була ініційована 14-ма депутатами, що відповідає статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи Первомайської міської ради VIII скликання. Також Рада вказала, що прийняття спірного рішення не передбачало дотримання вимог, встановлених затвердженим Постановою № 996 «Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики».

Позивач подав відповідь на відзив (арк. 140-141), Рада заперечення (арк. 158-159).

Ухвалою від 18.06.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 02.07.2024.

Ухвалою від 02.07.2024 суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вступ у справу в статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

В судовому засіданні 02.07.2024 позивач і третя особа вимоги адміністративного позову підтримали, представник Ради просила у позові відмовити.

Через вимкнення електрики суд оголосив перерву у судовому засіданні до 05.07.2024.

Дата і час були погоджені позивачем, третьою особою і представником Ради.

04.07.2024 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

04.07.2024 до суду надійшло клопотання представника Ради про відкладення розгляду справи. Підстава хвороба представника.

В судове засідання 05.07.2024 прибула третя особа, яка висловила заперечення проти клопотання представника Ради.

Суд, вирішуючи клопотання представника Ради, виходив з того, що у відповідача (суб`єкта владних повноважень) була можливість забезпечити участь іншого представника, тому хвороба саме тієї особи, яка була присутня в інших засіданнях, не може визнаватися поважною причиною відсутності представника відповідача.

Крім того, у судовому засіданні 02.07.2024 позивач, представник Ради і третя особа надали свої пояснення; перерву було оголошено виключно з технічних причин; 05.07.2024 мали відбутися перевірка обставин у справі доказами, судові дебати та ухвалення рішення.

З урахуванням цього суд 05.07.2024 продовжив розгляд справи.

Третя особа просила позов ОСОБА_2 задовольнити.

Як встановлено судом, 21.03.2023 був прийнятий Закон № 3005; дата набрання чинності 27.07.2023.

Пунктом 11 статті 8 Закону № 3005 Національну комісію зі стандартів державної мови (далі Комісія) було зобов`язано протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону (27.04.2023) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність із стандартами державної мови.

22.06.2023 Комісія прийняла рішення № 230 «Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартами державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови» (далі рішення Комісії, арк. 49-50).

Місто Первомайськ зазначено у відповідному переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики), - розділ ІІ додатку 13 до рішення Комісії. Рекомендація запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку (арк. 5).

Відповідно до пункту 12 статті 8 Закону № 3005, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації населеного пункту (населених пунктів), військово-цивільні адміністрації населеного пункту (населених пунктів) у шестимісячний строк з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії переліку, передбаченого пунктом 11 цієї статі, мали у встановленому законодавством порядку провести консультації з громадськістю та подати з урахуванням рекомендацій Комісії на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів з метою приведення їх назв у відповідність із стандартами державної мови.

29.12.2023 Рада на засіданні 59-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області» (далі Рішення від 29.12.2023, арк. 14).

У преамбулі Рішення від 29.12.2023, серед іншого, є посилання на Закон № 3005, на рішення Комісії, а також на результати проведених консультацій з громадськістю та рекомендації постійно діючої комісії з питань найменування та перейменування об`єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради від 15.12.2023 (протокол № 8-Т).

Згідно з Рішенням від 29.12.2023, Рада:

затвердила пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» (пункт 1);

затвердила пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання до Верховної Ради України про перейменування міста Первомайська, що додаються (пункт 2);

зобов`язала відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ради подати затверджені пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» на розгляд Верховної Ради України (пункт 3).

Додатком до Рішення від 29.12.2023 є пропозиції депутатів, в яких вказано, що «… з метою забезпечення виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» … до Первомайської міської ради подано рекомендацію про перейменування міста Первомайськ у місто Ольвіополь … на підставі викладеного, з урахуванням рішення Первомайської міської ради від 29.12.2023 року № 1, звертаємось з проханням: назву місто Первомайськ … змінити на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» …» (арк. 15).

У пункті 13 статті 8 Закону № 3005 вказано, що Верховна Рада України у шестимісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 12 цієї статті, приймає рішення про перейменування населених пунктів з урахуванням пропозицій, поданих органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями населених пунктів, військово-цивільними адміністраціями населених пунктів, та рекомендацій Комісії. У разі якщо протягом строку, визначеного пунктом 12 цієї статті, відповідні пропозиції не подані до Верховної Ради України, рішення про перейменування населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, приймаються Верховною Радою України на підставі рекомендацій Комісії.

Згідно з «Висновком про перейменування окремих населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» (від 29.05.2024 № 04-23/03-2024/94494, арк. 79-98), Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку та містобудування підтримав подані пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів щодо перейменування (у тому числі пропозиції Ради), рекомендував Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» прийняти в цілому.

У додатку 1 до зазначеного висновку пропонована назва міста Первомайськ місто Ольвіополь, у додатку 2 пропонована назва Первомайського району Ольвіопольський район.

Саме такі назви містяться у зареєстрованому 19.04.2024 проєкті Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів (№ 11188), що підтверджується інформацією на офіційному вебпорталі парламенту України.

25.04.2024 до Ради надійшло звернення 14 депутатів з проханням скликати 29.04.2024 позачергову сесію з питання «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області» (арк. 109).

Розпорядженням від 26.04.2024 № 93-р Первомайський міський голова скликав на 29.04.2024 позачергову сесію Ради з внесенням на її розгляд питання «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області» (арк. 37).

Згідно з протоколом від 29.04.2024 засідання 64-ї позачергової сесії VIII скликання, 22 депутати Ради (загальна кількість 38) проголосували за 2 варіанти перейменування «місто Первомайськ» та «місто Богославськ» (арк. 182-186).

29.04.2024 Рада на засіданні 64-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області» (далі Рішення від 29.04.2024, арк. 9).

Відмінності між Рішенням від 29.12.2023 та Рішенням від 29.04.2024 полягають у тому, що у преамбулі Рішення від 29.04.2024 відсутні вказівки на рекомендації постійно діючої комісії з питань найменування та перейменування об`єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради від 15.12.2023 (протокол № 8-Т); замість слів «місто Ольвіополь» (Рішення від 29.12.2023) у Рішенні від 29.04.2024 містяться слова «місто Богославськ».

Додатком до Рішення від 29.04.2024 є пропозиції депутатів, в яких вказано, що «… з метою забезпечення виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» … згідно з результатами проведених консультацій з громадськістю щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області за рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області від 29.04.2024 № 1, звертаємось з проханням: назву місто Первомайськ … змінити на «місто Первомайськ» або «місто Богославськ» …» (арк. 15).

В судовому засіданні представник Ради повідомила про відсутність доказів проведених консультацій з громадськістю (про що вказано у додатку до Рішення від 29.04.2024), а також зазначила, що Рішення від 29.04.2024 було подано на розгляд до Верховної Ради України.

Пояснень щодо підстав (фактичних та правових) для повторного розгляду депутатами Ради питання, що вже було вирішено у грудні 2023 року, а також щодо того, яке з двох рішень є пропозицією щодо перейменування міста (згідно з пунктом 12 статті 8 Закону № 3005), заяви відповідача по суті справи не містять.

Представник Ради повідомила, що депутати діяли на підставі норм Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280), і голова Ради був зобов`язаний скликати позачергову сесію.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Вимоги ОСОБА_2 про скасування Рішення від 29.04.2024 ґрунтуються на тому, що воно було прийнято з порушенням встановленого пунктом 12 статті 8 Закону № 3005 строку.

Суд цей довід відхилив.

Наслідки неподання органом місцевого самоврядування у визначений строк (з урахуванням дня оприлюднення рішення Комісії останнім днем цього строку було 22.12.2023) відповідних пропозицій встановлені Законом № 3005. Подання пропозицій після закінчення цього строку не може бути підставою для скасування Рішення від 29.04.2024.

Суд зауважив, що Рішення від 29.12.2023 також було прийнято з порушенням строку, але цей факт не став перешкодою для підтримки Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку та містобудування відповідних пропозицій.

Твердження позивача про те, що при прийнятті Рішення від 29.04.2024 Рада не виконала вимоги Постанови № 996, суд визнав помилковими. Норми затверджених цією постановою «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики» та «Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації» для органів місцевого самоврядування носять рекомендаційний характер (пункт 5 Постанови № 996).

На думку суду, дію Рішення від 29.04.2024 (яке, відповідно до Закону № 3005, є пропозицією органу місцевого самоврядування) вичерпано, тому підстави для скасування спірного рішення відсутні.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону № 280, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Пунктом 3 частини другої статті 11 Закону України від 11.07.2012 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі Закон № 93) встановлено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має право вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону № 93, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 вказав на допущені відповідачем процедурні порушення.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 Верховний Суд, зокрема, зазначив: «… порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 …».

Позивач не навів аргументів щодо невідповідності змісту Рішення вимогам Конституції та законів України.

Також суд виходив з того, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Виходячи з цього, задоволення адміністративного позову залежить не тільки від встановлення факту невідповідності рішення Конституції або законам України, а й від доведеності факту порушення цим рішенням прав, свобод або законних інтересів позивача.

Незгода мешканця міста (позивача) з рішенням міської ради не є підставою для висновку про незаконність рішення.

Позивач не довів, що Рішення від 29.04.2024 порушує його права, свободи або законні інтереси, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Первомайської міської ради (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код - 04056575, Первомайської міської ради, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55213, ідентифікаційний код - 35926170) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 12.07.2024.

Суддя В.В. Птичкіна