Постанова

від 05.11.2024 по справі 400/4172/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4172/24

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Первомайської міської ради, Первомайської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 , депутат Первомайської міської ради, звернувся до суду з адміністративним позовом до Первомайської міської ради (далі відповідач-1), Виконавчого комітету Первомайської міської ради (далі відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , в якому просив: скасувати рішення Первомайської міської ради № 1 від 29.04.2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що рішення Первомайської міської ради від 29.04.2024 року № 1 «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайськ», в порушення пункту 12 статті 8 Закону України від 21.03.2023 року № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», було прийнято без проведення консультацій з громадськістю, що призвело до порушення його власних прав на висловлення власної точки зору та до порушення прав всіх містян. Також позивач зауважив, що спірне рішення було прийнято Первомайською міською радою з порушенням шестимісячного строку, початком якого є 22.06.2023 року - день оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії зі стандартів державної мови «Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови в Миколаївській області» (додаток 13 до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 22.06.2023 року № 230).

Третя особа - ОСОБА_2 , народний депутат України, у поясненнях позов підтримав.

Первомайська міська рада вимоги ОСОБА_1 заперечила, у відзиві, зокрема, зазначила, що депутат місцевої ради не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Спірним рішенням права ОСОБА_1 , як депутата ради, не були порушені. На думку відповідача-1, позивач, як мешканець міста, мав можливість висловити свою думку щодо його перейменування, а також, як депутат ради, міг взяти участь у відповідному голосуванні. Відповідач-1 вказав на хибність доводів ОСОБА_1 відносно того, що при прийнятті спірного рішення підлягали застосуванню норми Закону України від 21.03.2023 року № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Відповідач-1 послався на те, що позачергова сесія ради, на засіданні якої було прийнято спірне рішення, була ініційована 14 депутатами, що відповідає статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи Первомайської міської ради VIII скликання. Також відповідач-1 вказав, що прийняття спірного рішення не передбачало дотримання вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що предметом судового контролю є рішення Первомайської міської ради № 1 від 29.04.2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська», яке було прийнято після спливу шестимісячного строку та без проведення консультацій з громадськістю щодо перейменування населеного пункту. Позивач зазначає, що вимога щодо проведення консультацій з громадськістю міститься у Законі України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а саме у пункті 12 статті 8, а постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» визначає саме процедуру та інструменти щодо проведення консультацій з громадськістю. Позивач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив питання щодо дискреційних повноважень відповідача-1 та не перевірив, чи при прийнятті оскаржуваного рішення орган діяв на підставі та в межах своїх повноважень в контексті п. 12 ст. 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Позивач вказує, що рішення Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку та містобудування щодо підтримання пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів від 29.05.2024 року № 04-23/03-2024/94494 є лише попереднім розглядом даного питання, а остаточне рішення буде прийматись безпосередньо Верховною Радою України, на підставі рішень органів місцевого самоврядування, а тому, на думку позивача, оскаржуване рішення не вичерпало свою дію.

Також, не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа послалась на аналогічні доводи, які наведені в апеляційній скарзі позивача. Третя особа також вважає, що суд першої інстанції не дослідив питання щодо дискреційних повноважень відповідача-1 та не перевірив, чи при прийнятті оскаржуваного рішення орган діяв на підставі та в межах своїх повноважень в контексті п. 12 ст. 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Окрім того, третя особа посилається на те, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги його пояснення щодо прийняття рішення Первомайської міської ради від 29.12.2023 року про перейменування міста на назву «Первомайськ» та « ОСОБА_3 ». Третя особа зазначає, що рішенню від 29.12.2023 року передувала чергова сесія Первомайської міської ради, яка проходила 22.12.2023 року, на якій проходило обговорення питання про перейменування міста Первомайськ на місто Ольвіополь. Рішення з цього питання не було прийнято 22 грудня 2023 року. Третя особа вказала на те, що він, як народний депутат України, 22.12.2023 року приймав участь в роботі сесії в режимі онлайн та повідомив, що краще прийняти «якесь» рішення, ніж не приймати жодного, тому міський голова на 29 грудня 2023 року скликав позачергову сесію Первомайської міської ради щодо розгляду питання перейменування міста, у зв`язку з цим, було прийнято рішення від 29.12.2023 року про перейменування міста Первомайськ на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь». Посилання суду першої інстанції на те, що зазначене рішення від 29.12.2023 року також прийнято з порушенням строку, однак, це не стало перешкодою для підтримки Комітетом Верховної Ради України, та ті обставини, що це рішення не оскаржено, на думку третьої особи, є недоречним, оскільки предметом судового контролю є рішення від 29.04.2024 року. Третя особа вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що скликання позачергової сесії та прийняття рішення від 29 квітня 2024 року було в контексті Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а не в загальному порядку щодо розгляду питання про перейменування населеного пункту, до якого застосовується інший процедурний механізм. Крім цього, третя особа звернула увагу на те, що під час судового засідання ним, як народним депутатом України, були надані пояснення суду, як відбувається робота Комітетів Верховної Ради України щодо розгляду законопроектів, проектів постанов та обговорення питань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

22.06.2023 року, на виконання вимог Закону України від 21.03.2023 року № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі Закон № 3005-IX), Національна комісія зі стандартів державної мови (далі Комісія) прийняла рішення № 230 «Про схвалення Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартами державної мови, та рекомендацій щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови й оприлюднення їх на офіційному вебсайті Національної комісії зі стандартів державної мови» (далі рішення Комісії).

Місто Первомайськ зазначено у відповідному переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики), - розділ ІІ додатку 13 до рішення Комісії. Рекомендація запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.

29.12.2023 року Первомайська міська рада на засіданні 59-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області».

У преамбулі цього рішення, серед іншого, є посилання на Закон № 3005, на рішення Комісії, а також на результати проведених консультацій з громадськістю та рекомендації постійно-діючої комісії з питань найменування та перейменування об`єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради від 15.12.2023 року (протокол № 8-Т).

Згідно з рішенням від 29.12.2023 року, Рада:

- затвердила пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» (пункт 1);

- затвердила пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання до Верховної Ради України про перейменування міста Первомайська, що додаються (пункт 2);

- зобов`язала відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ради подати затверджені пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» на розгляд Верховної Ради України (пункт 3).

Додатком до рішення від 29.12.2023 року є пропозиції депутатів, в яких вказано, що «… з метою забезпечення виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» … до Первомайської міської ради подано рекомендацію про перейменування міста Первомайськ у місто Ольвіополь … на підставі викладеного, з урахуванням рішення Первомайської міської ради від 29.12.2023 року № 1, звертаємось з проханням: назву місто Первомайськ … змінити на «місто Первомайськ» або «місто Ольвіополь» …».

Згідно з «Висновком про перейменування окремих населених пунктів та районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» (від 29.05.2024 року № 04-23/03-2024/94494), Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку та містобудування підтримав подані пропозиції органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій населених пунктів щодо перейменування (у тому числі пропозиції Ради), рекомендував Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» прийняти в цілому.

У додатку 1 до зазначеного висновку запропонована назва міста Первомайськ місто Ольвіополь, у додатку 2 запропонована назва Первомайського району Ольвіопольський район.

Саме такі назви містяться у зареєстрованому 19.04.2024 року проекті Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів (№ 11188), що підтверджується інформацією на офіційному вебпорталі парламенту України.

25.04.2024 року до Первомайської міської ради надійшло звернення 14 депутатів з проханням скликати 29.04.2024 року позачергову сесію з питання «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області».

Розпорядженням від 26.04.2024 року № 93-р Первомайський міський голова скликав на 29.04.2024 року позачергову сесію Ради з внесенням на її розгляд питання «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області».

Згідно з протоколом від 29.04.2024 року засідання 64-ї позачергової сесії VIII скликання, 22 депутати Ради (загальна кількість 38) проголосували за 2 варіанти перейменування «місто Первомайськ» та «місто Богославськ».

29.04.2024 року Первомайська міська рада на засіданні 64-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1 «Про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області» (далі рішення від 29.04.2024 року).

Відмінності між рішенням від 29.12.2023 року та рішенням від 29.04.2024 року полягають у тому, що у преамбулі рішення від 29.04.2024 року відсутні вказівки на рекомендації постійно-діючої комісії з питань найменування та перейменування об`єктів топоніміки при виконавчому комітеті Первомайської міської ради від 15.12.2023 року (протокол № 8-Т); замість слів «місто Ольвіополь» (рішення від 29.12.2023 року), у Рішенні від 29.04.2024 року містяться слова «місто Богославськ».

Додатком до рішення від 29.04.2024 року є пропозиції депутатів, в яких вказано, що «… з метою забезпечення виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» … згідно з результатами проведених консультацій з громадськістю щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області за рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області від 29.04.2024 року № 1, звертаємось з проханням: назву місто Первомайськ … змінити на «місто Первомайськ» або «місто Богославськ» …».

Рішення від 29.04.2024 року було подано на розгляд до Верховної Ради України.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що Проект постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів, в тому числі, щодо перейменування міста Первомайськ у місто Ольвіополь, Первомайський район Ольвіопольський район (№ 11188) не набрав голосів, що підтверджується інформацією на офіційному вебпорталі парламенту України (порядок денний 18.09.2024 року).

Крім того, Проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Ольвіополь та Первомайського району Миколаївської області на Ольвіопольський район № 12085Д та Проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Ольвія та Первомайського району Миколаївської області на Ольвійський район № 12096Д відхилені (сесія ВРУ 09.10.2024 року).

Також, Проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Богославськ та Первомайського району Миколаївської області на Богославський район зареєстровано за № 12100 від 07.10.2024 року.

У даній справі ОСОБА_1 , як депутат Первомайської міської ради, звернувся до суду з позовом про скасування рішення Первомайської міської ради № 1 від 29.04.2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

Відповідачами ОСОБА_1 вказав Первомайську міську раду та Виконавчий комітет Первомайської міської ради.

У підготовчому засіданні позивач пояснив, що зазначення у позові, як другого відповідача, Виконавчого комітету Первомайської міської ради обумовлено виключно порядком відшкодування судових витрат.

Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 вказав ОСОБА_2 , народного депутата України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Згідно п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

21.03.2023 року був прийнятий Закон України від 21.03.2023 року № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (публікація в офіційному виданні 27.04.2023 року, дата набрання чинності 27.07.2023 року, далі Закон № 3005-IX).

Відповідно до п.п. 11-13 ст. 8 Закону № 3005-IX, Національній комісії зі стандартів державної мови протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність із стандартами державної мови.

Органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям населеного пункту (населених пунктів), військово-цивільним адміністраціям населеного пункту (населених пунктів) у шестимісячний строк з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії зі стандартів державної мови переліку, передбаченого пунктом 11 цієї статті, у встановленому законодавством порядку провести консультації з громадськістю та подати з урахуванням рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів з метою приведення їх назв у відповідність із стандартами державної мови.

Верховна Рада України у шестимісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 12 цієї статті, приймає рішення про перейменування населених пунктів з урахуванням пропозицій, поданих органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями населених пунктів, військово-цивільними адміністраціями населених пунктів, та рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови. У разі якщо протягом строку, визначеного пунктом 12 цієї статті, відповідні пропозиції не подані до Верховної Ради України, рішення про перейменування населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови, приймається Верховною Радою України на підставі рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною другою статті 2 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV) передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 11 Закону № 93-IV, у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону № 93-IV визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, правовий статус депутата місцевої ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом № 280-97/ВР та Законом № 93-IV .

З аналізу положень вказаних Законів слідує, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Водночас, депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах.

Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу, як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону № 280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом № 280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва.

Водночас, депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

З матеріалів справи вбачається, що позов до суду подано депутатом Первомайської міської ради про скасування рішення цієї ради № 1 від 29.04.2024 року «Про затвердження пропозиції щодо перейменування міста Первомайська».

Обґрунтовуючи свої вимоги депутат Первомайської міської ради посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято без проведення консультацій з громадськістю, що призвело до порушення його власних прав на висловлення власної точки зору та до порушення прав всіх містян.

В свою чергу, відповідач-1 вважає, що депутат місцевої ради не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах та спірним рішенням права ОСОБА_1 , як депутата ради, не були порушені.

На думку відповідача-1, позивач, як мешканець міста, мав можливість висловити свою думку щодо його перейменування, а також, як депутат ради, міг взяти участь у відповідному голосуванні.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд уже вирішував питання можливості звернення окремих депутатів до суду з позовом в інтересах територіальної громади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 803/413/18 викладені такі висновки:

«…депутат місцевої ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону № 280/97-ВР, є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом № 280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.».

Аналогічну правову позицію було висловлено в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 26 лютого 2020 року у справі № 320/740/16-а (2-а/320/66/16), від 18 травня 2022 року у справі № 461/5439/17, від 16 січня 2024 року у справі № 150/928/14-а, від 14 лютого 2024 року у справі № 380/17653/21.

За наведеного правового регулювання та висновків ВС, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не наділений повноваженнями звертатися в інтересах громади до судових органів.

Стосовно доводів позивача про те, що у спірному випадку порушені не лише права всіх містян, а і його власне право на висловлення власної точки зору, колегія суддів зазначає наступне.

Захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення.

Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує «кожному» захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

В позовній заяві, яка подана на виконання вимог ухвали суду першої інтонації про залишення позову без руху, визначено, що позов подано в даному випадку позивачем, як депутатом Первомайської міської ради.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом та обґрунтовуючи свої вимоги, позивач не розмежовує порушені права територіальної громади міста Первомайськ та його права, як він зазначає, на висловлювання власної думку.

Більш того, колегія суддів зазначає, що оскаржуване у даній справі рішення прийнято на засіданні сесії Ради, на якому приймав участь позивач, як депутат Первомайської міської ради.

Згідно з протоколом від 29.04.2024 року засідання 64-ї позачергової сесії VIII скликання, депутату міської ради ОСОБА_1 надано слово для виступу, позивач висловив свої зауваження по питанню прийняття рішення про затвердження пропозицій щодо перейменування міста Первомайська Миколаївської області.

Відповідно до протоколу від 29.04.2024 року засідання 64-ї позачергової сесії VIII скликання, 22 депутати Ради (загальна кількість 38) проголосували за 2 варіанти перейменування «місто Первомайськ» та «місто Богославськ».

29.04.2024 року Первомайська міська рада на засіданні 64-ї позачергової сесії VIII скликання прийняла рішення № 1, додатком до якого є пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання до Верховної Ради України про перейменування міста Первомайська Миколаївської області.

Рішення від 29.04.2024 року було подано на розгляд до Верховної Ради України.

Проект Постанови про перейменування міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області на місто Богославськ та Первомайського району Миколаївської області на Богославський район зареєстровано за № 12100 від 07.10.2024 року.

Таким чином, у даному випадку на засіданні сесії ради, на якому був присутній ОСОБА_1 , як депутат цієї ради та висловлював свої зауваження, були затверджені пропозиції депутатів Первомайської міської ради Первомайського району Миколаївської області VIII скликання про перейменування міста Первомайська Миколаївської області, які передані до Верховної Ради України, оскільки повноваження щодо перейменування міста Первомайськ віднесені саме до повноважень ВРУ.

За таких обставин, а також враховуючи, що депутати міських рад не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг позивача та третьої особи і погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова