Ухвала

від 12.07.2024 по справі 524/7217/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 524/7217/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рибальченко О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 від 02.07.2024 (вх.№39700/24 від 05.07.2024) про подання заяви зі зміною предмета позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука з позовною заявою до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- зобов`язати Константинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, Донецьку обласну державну адміністрацію забезпечити позивача грошовою компенсацією за належне йому житлове приміщення як для дитини, яка позбавлена батьківського піклування, у розмірі та у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 02.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в адміністративній справі на 01.12.2023.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13.03.2024 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії направлено Полтавському окружному адміністративному суду для розгляду по суті, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) цього суду за правилами предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду та за фактичним місцем проживання позивача як ВПО.

Справа №524/7217/23 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 18.04.2024, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями справу №524/7217/23 передана до провадження судді Канигіній Т.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Призначено судове засідання о 10:00 15.05.2024 в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

08.05.2024 позивачем подано до суду уточнений адміністративний позов, у якому просить:

- визнати бездіяльність Константинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації протиправною і зобов`язати вчинити певні дії, а саме: зобов`язати зараховувати ОСОБА_1 , який має статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік для отримання пільгового безкоштовного житла від держави Україна відповідно до статей 3, 52 Конституції України та статті 33 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

- зобов`язати Константинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, Донецьку обласну державну адміністрацію відшкодувати ОСОБА_1 , який має статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а саме: матеріальної компенсації вартості оренди житла на виконання норм статей 3, 52, 55, 56 Конституції України в сумі 6480000 грн, а також судовий збір 1070 грн, моральної шкоди, завданої за 27 років жебракуванням, що дорівнює 5760000 грн.

У судовому засіданні 15.05.2024 судом оголошено зміст первісного позову та уточненої позовної заяви. Після оголошення наведеного судом відмовлено позивачу в прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви з огляду на одночасну зміну предмета та підстав позову відповідно до статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, про що негайно занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання в режимі конференції 15.05.2024 про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви.

Згідно з частинами другою, п`ятою, сьомою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Окремим документом викладаються ухвали з питань: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об`єднання справ та роз`єднання позовних вимог; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз`яснення судового рішення; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Після занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання в режимі конференції 15.05.2024 про відмову у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви позивачем заявлено недовіру до судді ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою суду надано позивачу строк 10 днів для підготування заяви про відвід судді, оголошено перерву до 27.05.2024.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 для вирішення питання про відвід судді Канигіної Тетяни Сергіївни заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.05.2024 (вх.№31204/24 від 27.05.2024) про відвід судді Канигіної Т.С. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Наступне судове засідання призначено на 27.06.2024.

26.06.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій вимагав:

- добровільно скласти незаконно отримані повноваження судді та взяти самовідвід від розгляду справи № 524/7217/23 згідно з Європейської конвенції з прав людини та практикою Європейського суду;

- справу № 524/7217/23 передати на розгляд до суду, утвореному законом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 для вирішення питання про відвід судді Канигіної Тетяни Сергіївни заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.06.2024 (вх.№37771/24 від 26.06.2024) про відвід судді Канигіної Т.С. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Наступне судове засідання призначено на 11.07.2024.

05.07.2024 до суду від позивача надійшла заява про подання заяви зі зміною предмета позову у справі №524/7217/23, у якій просить додати до матеріалів справи уточнений позов зі зміною позовних вимог та уточнення відповідача.

В уточненому адміністративному позові позивач просить:

- визнати бездіяльність Константинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, а саме: зобов`язати зараховувати ОСОБА_1 , який має статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік для отримання пільгового безкоштовного житла від держави Україна відповідно до статей 3, 52 Конституції України та статті 33 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

- зобов`язати Константинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, Донецьку обласну державну адміністрацію відшкодувати ОСОБА_1 , який має статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а саме: матеріальної компенсації вартості оренди житла на виконання норм статей 3, 52, 55, 56 Конституції України в сумі 6480000 грн, а також судовий збір 1070 грн, моральної шкоди, завданої за 27 років жебракуванням, що дорівнює 5760000 грн.

В обґрунтування уточненого адміністративного позивачем зазначено, що останній, зі зміною виключно предмету позову, який ґрунтується на тих самих юридичних фактах та тих же обставинах, що і перший позов, але викладений в іншій стилістичній формі, в хронологічній послідовності, із зазначенням тих же обставин, які були відомі заявнику під час подання ним первісної заяви, але були кваліфіковані як низка кримінальних правопорушень, поданий до суду за 8 діб до початку розгляду, відповідає нормам КАС України та має бути прийнятий та розглянутий судом.

Також позивачем зазначено, що зухвалою недбалістю та бездіяльністю органів державної виконавчої влади, яка має здійснювати контроль за виконання органами місцевого самоврядування їх посадовими особами Конституції та Законів України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб територіальної громади міста Костянтинівки, на яких Законом покладено обов`язок від імені Держави Україна піклуватися, опікати та здійснювати повне державне забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 була завдана особливо велика матеріальна та моральна шкода, яка за 27 років знущань станом на 07.05.2024 дорівнює 6480000 грн, згідно з нормою статті 56 Конституції України.

02.07.2024 Костянтинівською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 клопотання Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

У судовому засіданні 11.07.2024 з`ясовано судом та підтверджено позивачем, що заява зі зміною предмета позову не направлена іншим учасникам у справі. Позивач просив суд надати час для направлення цієї заяви іншим учасникам справи. Суд задовольнив клопотання позивача та оголосив перервну на 12.07.2024 для надання доказів направлення позивачем заяви зі зміною предмета позову іншим учасникам у справі.

У судовому засіданні 12.07.2024 позивач заяву підтримав, просив прийняти заяви зі зміною предмета позову. Представники відповідачів не з`явилися у судове засідання, про час, місце та дату судового засіданні повідомлені належним способом.

Вирішуючи питання щодо прийняття заяви зі зміною предмета позову, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами другою, п`ятою, сьомою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Окремим документом викладаються ухвали з питань: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об`єднання справ та роз`єднання позовних вимог; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз`яснення судового рішення; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Таким чином, у даному випадку Кодекс адміністративного судочинства України не зобов`язує суд виносити ухвалу щодо уточненого позову (заяви про зміну предмета та/або підстав позову) окремим документом. Це право суду виносити ухвалу щодо уточненого позову (заяви про зміну предмета та/або підстав позову) окремим документом чи постановляти без виходу до нарадчої кімнати, що заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

У даному випадку щодо заява про подання заяви зі зміною предмета позову у справі №524/7217/23, у якій позивач просить додати до матеріалів справи уточнений позов зі зміною предмета позову, який подається вдруге, суд вважає за можливе винести ухвалу окремим документом.

Так, за змістом принципу диспозитивності адміністративного судочинства, закріпленого у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з пунктами 3, 6 частини третьої цієї статті учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.

Суд зауважує, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 30.11.2018 у справі № 806/1723/17, від 19.07.2022 у справі № 420/13476/20: позивач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними "стадійними вимогами"; однак, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.

Так, у первісному адміністративному позові позивач зазначив, що відповідно до книги первинного обліку неповнолітніх, які залишилися без батьківського піклування, та їх влаштування в ІНФОРМАЦІЯ_1 за 1975-1996 роки, перебував на обліку як дитина, позбавлена батьківського піклування, про що був внесений відповідний запис від 25.02.1983 за № 165/164. Причиною взяття позивача на вказаний облік обґрунтовувалася наступним чином: батько, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_4 була позбавлена батьківських прав.

Нагляд за ним у дитинстві здійснювала бабуся ОСОБА_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Додатково зазначив, що його особова справа як дитин-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, від управління освіти м. Костянтинівки до служби у справах дітей, при її утворенні в якості юридичної особи, не передавалась. В архівному відділі Костянтинівської міської раді особова справа позивача не зберігається її місцезнаходження невідоме.

Указане вище підтверджується листом виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 09.08.2021 за № 3-291-17, листом управління освіти Костянтинівської міської ради від 10.12.2021 за №24/01-18, листом служби у справах дітей Костянтинівської міської ради від 03.08.2021 за № 13-411/03, рішенням народного суду м. Костянтинівки Донецької області від 25.02.1983, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 191 від 06.04.1983, належним позивачу свідоцтвом про народження.

Станом на дату подання позову у власності власного житла не має, що підтверджується інформаційною довідкою № 265594846 від 13.07.2021.

За доводами позивача у первісному позові, що на даний час ні Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ні Донецька обласна державна адміністрація не забезпечили позивача житлом або грошовою компенсацією за належне позивачу житло; він неодноразово звертався із даним питанням до відповідачів з метою його вирішення у досудовому порядку, проте, законні вимоги досі не виконано.

Таким чином, позивач зазначив про наявність підстав для зобов`язання Константинівську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, Донецьку обласну державну адміністрацію забезпечити позивача грошовою компенсацією за належне йому житлове приміщення як для дитини, яка позбавлена батьківського піклування, у розмірі та у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Водночас, у заяві зі зміною предмета позову позивач зазначає наступне.

Не зважаючи уваги на норми законодавства України у зв`язку з явною службовою недбалістю та зухвалою бездіяльністю, або корисним умислом керівник учбового закладу загальноосвітній школі інтернаті №1 міста Костянтинівки вчасно, після виповнення позивачу 16 років, не подала відповідну заяву та не поставила позивача на квартирний облік, як дитини, що позбавлена батьківського піклування. Далі з 01.09.1996 по 16.06.1999 позивач проходив навчання в ПТУ №20 міста Костянтинівки. Тобто на момент закінчення цього учбового закладу йому виповнилося 19 років 7 місяців, але керівником цього закладу з невідомих позивачу обставин також не була подана заява для зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік, та не було надано соціальне тимчасове житло згідно з нормою статті 33 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Також зазначено позивачем: "далі в житті позивача, в очікуванні житла від держави, було тільки злидні, жебракування, та мандри по найманим квартирам, за які сплачував оренду з тих незначних сум коштів, які міг заробити чесним трудом молодий робітник після ПТУ, обмежуючи себе в нормальному харчуванні, одязі та інших соціальних благах. Позивач як дитина сирота не знав про свої права та пільги, а посадові особи органу опіки та піклування місцевого самоврядування Костянтинівської міської ради та учбових закладів Костянтинівської міської ради приховували від позивача встановлені та гарантовані державою Україна права, пільги, грошову допомогу, що мають отримувати від держави діти-сиріти, діти, позбавлені батьківського піклування, до статусу яких належу і я ОСОБА_1 , а особисто посадові особи цих органів та закладів умисно не виконували своїх прямих службових та посадових обов`язків в межах своїх повноважень, покладених на них статтею 52 Конституції та Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Позивач стверджує, що він, як гідний громадянин України не знав та не здогадувався про злочинні дії проти нього посадових осіб органу опіки та піклування місцевого самоврядування Костянтинівської міської ради та учбових закладів Костянтинівської міської ради та був впевнений, що внесений до черги на отримання житла від держави Україна, як дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування.

За доводами позивача: коли, очікуючи на свою чергу, втратив надію на отримання безкоштовного житла від держави Україна і в 2021 році став звертатися з заявами та запитами до органу опіки та піклування місцевого самоврядування Костянтинівської міської ради та учбових закладів Костянтинівської міської ради, де проходив навчання, як дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування. Офіційно повідомили, що позивачу був встановлений статус як дитині-сироті, дитині, позбавленої батьківського піклування, але він ні в якої пільговій черзі на отримання житла від держави не зареєстрований і взагалі його особиста справа зникла невідомо куди. Після закінчення позивачем ПТУ №20 міста Костянтинівки в 16.06.1999 з його особливою справою дитини-сироти та дитини, позбавлені батьківського піклування ОСОБА_1 "взагалі почалася детективна історія".

За відомостями з офіційної відповіді начальника управління освіти Костянтинівської міської ради Лариси Мінаєвої від 16.08.2021 та 10.12.2021 книга обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також інші документи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування були передані до служби у справах дітей Костянтинівської міської ради в 2006 році.

За відомостями з офіційної відповіді від 09.08.2021 Костянтинівського міського голови О.А. Азарова можливо встановити наявність особистої справи та статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування записом від 25.02.1983 за № 165/164, внесеним до книги первинного обліку неповнолітніх, які залишилися без батьківського піклування та їх влаштування в ІНФОРМАЦІЯ_1 за 1975 - 1996 роки. Також міський голова цим листом підтверджує вчинення посадовими особами місцевого самоврядування та органів освіти Костянтинівської міської ради кримінального правопорушення, яке має ознаки статті 367 КК України та повідомляє таке: "Особова справа ОСОБА_1 , як дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування від управління освіти м. Костянтинівки до служби у справах дітей при її утворенні в якості юридичної особи не передавалась. В архівному відділі Костянтинівської міської ради вона не зберігається, її місцезнаходження не відоме. Отже видати вам копію особливої справи дитини, позбавленої батьківського піклування не можливо."

Такі дії службових та посадових осіб органів та закладів місцевого самоврядування Констянтинівської міської ради мають ознаки кримінального правопорушення, встановленого статті 367 КК України. Такою зухвалою недбалістю та бездіяльністю органів державної виконавчої влади, яка має здійснювати контроль за виконання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами виконання Конституції та законів України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб Територіальної громади міста Костянтинівки, на яких саме законом покладено обов`язок від імені Держави Україна піклуватися, опікати та здійснювати повне державне забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування позивача дитині сироті, дитині, позбавленому батьківського піклування ОСОБА_1 була завдана особливо велика матеріальна та моральна шкода, яка за 27 років знущань станом на 07.05.2024 дорівнює 6480000 грн, згідно з нормою статті 56 Конституції України.

Таким чином, у частини первісного позову щодо зобов`язання відповідачів забезпечити позивача грошовою компенсацією за належне йому житлове приміщення як для дитини, яка позбавлена батьківського піклування, у розмірі та у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України, позивач у заяві зі зміною предмета позову змінив предмет позову, зазначив конкретну суму матеріальної компенсації вартості оренди житла в сумі 6480000 грн. При цьому, у цій же позовній вимозі у заяві зі зміною предмета позову позивач просить зобов`язати відповідачів відшкодувати позивачу матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, питання щодо якого регулюється частиною п`ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто це вже різні підстави та предмет позову навіть в одній позовній вимозі.

Також у заяві зі зміною предмета позову позивач додатково просить:

- визнати бездіяльність відповідачів протиправною;

- зобов`язати зараховувати ОСОБА_1 на квартирний облік для отримання пільгового безкоштовного житла від держави Україна відповідно до статей 3, 52 Конституції України та статті 33 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

- стягнути моральної шкоди, завданої за 27 років жебракуванням, що дорівнює 5760000 грн.

Тобто, у цьому випадку позивач змінює предмет позову (вимоги до відповідачів) та підстави (зазначає інші обставини у справі, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки).

Таким чином, зазначеною заявою у справі №524/7217/23 позивач одночасно змінює і предмет, і підстави адміністративного позову, що суперечить частині першій статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові від 22.01.2020 у справі №826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тобто, у такому випадку продовжується розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.

Щодо доводів позивача про те, що відмова від права на звернення до суду є недійсною, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, який неодноразово зазначав: у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку (зокрема, постанови верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, 19.07.2022 у справі № 420/13476/20, від 19.09.2023 у справі № 160/1235/21).

Отже, суд дійшов висновку, що заява зі зміною предмета позову в справі №524/7217/23 не підлягає прийняттю до розгляду у даному провадженні.

Керуючись статтями 44, 47, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В АЛ И В:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 зі зміною предмета позову від 02.07.2024 (вх.№39700/24 від 05.07.2024) в справі №524/7217/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Донецької обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12.07.2024.

Суддя Т.С. Канигіна