Постанова

від 11.07.2024 по справі 160/29901/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29901/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року (суддя Прудник С.В.) у справі №160/29901/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропостачання 2006» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Донагропостачання 2006», а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.06.2023 № 19539, прийнятого комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю Донагропостачання 2006 критеріям ризиковості платника податку;

визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.09.2023 № 39754, прийнятого комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю Донагропостачання 2006 критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю Донагропостачання 2006 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

16.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява, в якій заявник просив ухвалити у справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу.

У заяві зазначено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, які він просить стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року заяву задоволено частково, а саме:

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагропостачання 2006» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з наданням останньому правничої допомоги адвокатом, з огляду на надані позивачем докази, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з укладеним договором про надання правової допомоги вартість правничої допомоги становить 10000,0 грн., але враховуючи такі принци як співмірність та пропорційність, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 1000,0грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції позивачем понесені витрати на правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію платіжної інструкції від 10.10.2023 року №1 щодо оплати за юридичні послуги у сумі 10 000 грн.; копію рахунку-фактури № СФ-0000084 від 09.10.2023 року на суму 10 000 грн.; копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 15.02.2024 року на суму 10 000 грн.; копію договору №0910/23 від 09.10.2023 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.04.2021 року (Серія РН №1974) відносно адвоката Ольховик-Красільнікової Любов Павлівни; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 27.10.2023 року (Серія ВК №1108216) відносно адвоката Ольховик-Красільнікової Любов Павлівни задля представництва інтересів у суді товариства з обмеженою відповідальністю Донагропостачання 2006.

Отже, документально підтверджені витрати на правничу допомогу становлять 10000,0грн. В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, співмірним розміром витрат на правничу допомогу, який повинен бути стягнутий на користь позивача, становить 1000,0грн.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витрачений адвокатом час , розмір визначеного гонорару.

Вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, який гонорар адвоката є справедливим у контексті складності цієї справи, та який зазвичай застосовуються при визначенні винагороди адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У спірному випадку Договором визначено порядок формування вартості послуг (гонорар адвоката).

Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, при цьому, зменшивши заявлену до відшкодування суму до 1000,0грн.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі №160/29901/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 11.07.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк