ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 липня 2024 року м. Дніпросправа № 908/1717/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. (суддя Прасов О.О.) у справі за позовом Підприємства об`єднання громадян «Колос» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень і зобов`язання вчинити дії-,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023 р. визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення від 11.11.2022 р. № 108650705, № 108660705 та від 10.01.2023 р. № 5720705.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2023 р. рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023 р скасоване, провадження по справі закрите.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 р. заяву Підприємства об`єднання громадян «Колос» про передачу справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи задоволено та справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
23.11.2023 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства об`єднання громадян «Колос», яке є громадською організацією «Подільський центр реабілітації осіб з інвалідністю» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та зобов`язання вчинити певні дії, де просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 11.11.2022 р. № 108650705 (форми «В1») та № 108660705 (форми «В3») і від 10.01.2023 р. № 5720705 (форми В3). Зобов`язати ГУ ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої Підприємством об`єднання громадян «Колос» в розмірі 3 601 140,00 грн за податковий період січень 2022 р. та в розмірі 20 602 662 грн за податковий період червень 2022 р. відповідно абзацу 2 п. 200.15 статті 200 ПК України і стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Київській області на користь ПОГ «Колос» судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. адміністративний позов задоволений в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду ГУ ДПС у Київській області подали апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р., ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з п.п. 200.7 п.200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до п.п. 200.7.2 р. 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
В разі набрання даним рішенням суду законної сили не пізніше наступного дня контролюючим органом буде вчинені відповідні дії щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо узгодженості сум бюджетного відшкодування на підставі чого в подальшому буде здійснено заходи по відшкодуванню ПДВ на рахунок платника податку.
Також, у перевірці бере участь сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування за звітній податковий період січень 2022 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.09.2022 р При аналізі зазначеної податкової звітності встановлено, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.09.2022 р. підписано та подано посадовими особами, які не відповідають реєстраційним даним платника, наявних в Реєстрації та органах ДПС, чим порушено п. 48.3 ст. 48 ПК України. А податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою звітністю, тому у позивача відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2022 р. у зв`язку з неможливістю ідентифікувати посадових осіб ПОГ «Колос». Крім того, відповідач в скарзі посилається на той факт, що платник податків при виборі контрагентів та укладенні з ним договорів має керуватися належною обачністю, оскільки перевіркою позивача встановлено формування позивачем від`ємного значення з ПДВ за рахунок контрагента з ознаками ризику ТОВ «Логістична компанія «Захід Ресурс» за період серпень вересень 2021 р. в сумі ПДВ 6 425 грн. Але перевіркою встановлено, що ТОВ «Логістична компанія «Захід Ресурс» на момент проведення перевірки за січень 2022 р. не відповідає критеріям ризиковості, але період, що бере участь у відшкодуванні (серпень та вересень 2021 р.) був ризиковим, в зв`язку з чим позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування в сумі 6 425 грн.
Тому вважають прийняті ППР є обгрунтованими та такими, що прийняті відповідно норм чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв`язку з наступним.
Основним видом економічної діяльності позивача є 14.19 виробництво іншого одягу й аксесуарів (основний); оптова та роздрібна торгівля текстильними вироби, тощо.
Судом встановлено, що відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, ст. 79 глави 8 розділу 11 ПК України в період з 26.09.2022 р. по 04.10.2021 р. посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПОГ «Колос» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 р. від`ємного значення з податку на додану вартість, в т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами чого 11.10.2022 р. складений акт № 9814/10-36-07-05/43564496, де зафіксовані виявлені порушення:
-перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 р. у Декларації від`ємного значення ПДВ, в т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету ПОГ «Колос» порушено п.48.3 ст. 48, п. 198.1, п. 198.3, п 198.5 ст. 198, п.200.1, п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України з урахуванням вимог п. 200.14 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ (р.20.2.1 податкової декларації з ПДВ) за січень 2022 р. в сумі 1 071254 грн, тому відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 20.2.1 декларації) за звітні (податкові) періоди за січень 2022 р. в сумі 2 29886 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 11.11.2022 р.:
- № 108650705 (форми «В1»), яким зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за період січень 2022 р. в розмірі 1 071 254 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 107 125 грн;
- № 108660705 (форми «В3»). чим відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період січень 2022 р. в розмірі 2 529 886 грн.
Також відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, ст. 79 глави 8 розділу 11 ПК України в період з 24.10.2022 р. по 28.10.2022 р. посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПОГ «Колос» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 р. від`ємного значення з податку на додану вартість, в т.ч. Заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами чого 04.11.2022 р. складений акт № 11668/10-36-07-05/43564496, де зафіксовані виявлені порушення:
-перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 р. у Декларації від`ємного значення ПДВ, в т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету ПОГ «Колос» порушено п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України з урахуванням вимог п. 200.14 ст. 200 ПК України, в результаті чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника в банку (рядок 20.2.1 декларації) за звітні (податкові) періоди: за червень 2022 р. в сумі 20 602 662 грн.
10.01.2023 р. на підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 5720705 (форми «В3»), яким відмовив в отриманні бюджетного відшкодування за період червень 2022 р. в розмірі 20 602 662 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2020 р. між позивачем, як покупцем та MODERNTREND S.R.O. (Прага, Чеська Республіка), як продавцем укладений Контракт купівлі продажу № MOD2020/55, де продавець зобов`язався поставити на територію України покупцю товар за ціною в доларах США згідно з Фактурою на умовах DAP, DAF або FCA згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки вказуються у Фактурі до кожної поставки. Оплата за товар може бути як передоплата так і відстрочка на 180 днів з моменту перетину митного кордону України.
На виконання даного Контракту, контрагент позивача передав, а позивач прийняв в березні вересні 2021 р. товар, а саме:
-одяг і додаткові речі до одягу та їх частин, вживані зі ступенем зносу до 25%, призначений до подальшого використання, невідсортований, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезинфіковані в мішках;
-взуття вживане, ступінь зносу до 25%, призначене до подальшого використання, невідсортоване, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезинфіковане у мішках.
Вироби з текстильних матеріалів (іграшки, дорожні пледи, постільна білизна, скатертини), вживані зі ступенем зносу до 25%, призначені до подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезинфіковані у мішках.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що MODERNTREND S.R.O. поставив позивачу товари:
У січні 2021 р. на загальну суму 2 002 587, 12 грн, де ПДВ 333 764,52;
У березні 2021 р. на суму 48 532 370,76 грн, де ПДВ 8 088 728,46 грн;
У квітні 2021 р. на суму 30 510 617,28 грн, де ПДВ 5 05 102,88 грн;
У травні 2021 р. на суму 36 782 094 грн, де ПДВ 6 130 349 грн;
У червні 2021 р. на суму 51 364 404,84 грн, де ПДВ 8 560 734,14 грн;
У липні 2021 р. на суму 44 981 263,98 грн, де ПДВ 7 496,877,33 грн;
У серпні 2021 р. на суму 52 680 726,90 грн, де ПДВ 8 780 121,15 грн;
У вересні 2021 р. на суму 68 926 557,84 грн, де ПДВ 11 487 759,64 грн.
Виконання даного контракту підтверджене Контрактом, вантажно митними деклараціями, інвойсами, сертифікатами якості, сертифікатами про дезінфекцію, висновками Міндовкілля та товарно транспортними накладними, що надавалися до перевірки і зауважень до форми чи змісту чого у податкового органу не виникло.
Крім того, судом встановлено, що під час митного оформлення митних декларацій позивач сплатив митниці 61 393 522,72 грн, про що свідчить банківська виписка і акти перевірки.
Також встановлено, що на час перевірки розрахунок за поставлений товар здійснений не в повному обсязі, що відповідає умовам Контракту, де зазначено про відстрочку оплати на 180 днів з моменту перетину кордону і з даного приводу у податкового органу зауважень не було.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з:
ТОВ «К-Маркет» щодо поставки позивачу вживаного товару (одяг, взуття, текстильні та інші вироби), що підтверджене договором купівлі продажу товарів № КМ-01/21 від 15.01.2021 р., видатковими накладними та ТТН;
ТОВ «Біг Софт» щодо надання в січні 2021 р. транспортно =- експедиційних послуг з перевезення вантажу, що підтверджене договором про надання послуг з перевезення вантажу та актом надання послуг;
ТОВ «Депорт Імпорт» щодо поставки вживаного товару (одягу, взуття, текстильних та інших виробів), що підтверджено договором постачання, видатковими накладними;
ДП «Кюне і Нагел» щодо надання послуг митного терміналу та підтверджується договором про надання послуг митного терміналу , та актами здавання прийому наданих послуг;
ТОВ «Захід Ресурс» щодо надання послуг з приймання, перебування та відправлення транспортних засобів в зоні митного контролю, що підтверджується договором про надання послуг та актами здачі прийняття робіт (надання послуг).
Акт перевірки свідчить про відсутність заборгованості позивача перед вказаними контрагентами.
Судом встановлено, що сформований і сплачений в січні вересні 2021 р. податковий кредит заявлено до бюджетного відшкодування в січня та червні 2022 р.
Судом встановлено, що позивач переробляв отриманий від постачальників товар, а саме:
- на першому етапі формувалися відходи взуття, одягу, речей, сумок бувших у використанні, що не підлягали подальшій переробці;
- на другому етапі здійснювали ремонт товару;
- на третьому етапі виявляли виробничий брак та неможливість його використання в подальшому.
Результатом всіх трьох етапів є відремонтований та сортований товар, придатний для подальшого використання.
Судом встановлено, що позивач надавав до перевірки документи на підтвердження переробки придбаного товару за весь період переробки, а саме, з квітня по вересень 2021 р. та в актах перевірки податковий орган зазначив, що «ПОГ «Колос» підтверджено правомірність застосування норми пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в частині застосування пільгового оподаткування з ПДВ».
Крім того, висновком судового експерта № 05/11-2021 за результатами проведення економічної експертизи від 05.11.2021 р. встановлено, що:
1.В межах наданих на дослідження документів та регістрів бухгалтерського обліку, документально підтверджується придбання та відображення обліку ПОГ «Колос» сировини, матеріалів та послуг у вітчизняних та іноземних постачальників придбання ПОГ «Колос» сировини, матеріалів та послуг у вітчизняних та іноземних постачальників у сумах: січень 2021 р.- 6 059 805,78 грн, люти1 2021 28 837 486,05 грн, березень 2021 р. 37 333 507,82 грн, квітень 2021 р. -22 90 349,09 грн, травень 2021 р. 27 975 432,49 грн, червень 2021 р. 39 911 556,49 грн, липень 2021 р. 35 901 174,59 грн, серпень 2021 р. 42 820 130,66 грн, вересень 29021 р. 51 400 945,05 грн. (валютна складова вартості придбання наведена в гривневому еквіваленті); використання у виробництві сировини та матеріалів: квітень 2021 р. 23 430 166,80 грн (вагою 568 401 ,000 кг), травень 2021 р. - 25 186 827,35 грн (вагою 639 078 кг), червень 2021 р. 52 832 960,93 грн (вагою 1 286 412,149 кг), липень 2021 р. 62 788 743,52 грн (вагою 1 535 768,224 кг), серпень 2021 р. 60 214381,80 грн (вагою 1 485 871,000 кг), вересень 2021 р. -74 250 998,25 грн (вагою 1 832 430,600 кг), у січні, лютому, березні 2021 р. виробництво не здійснювалось.
2.В межах наданих на дослідження документів та регістрів бухгалтерського обліку документально підтверджується отримання ПОГ «Колос» в процесі переробки сировини зворотніх відходів та втрат від браку за квітень 2021 р 4 331 964,76 грн (вагою 119 394,800 кг), за травень 2021 р. 6 390 396,38грн (вагою 185 580,100 кг), за червень 2021 р. 9 715 039,05 грн (вагою 269 286,549 кг), за липень 2021 р. 11 476 094,82 грн (агою 319 907,324 кг), за серпень 021 р. - 10 958 944,37 грн (вагою 308 482,800 кг), за вересень 2021р.-13 599 897,34 грн (вагою 382 933,100 кг), а також що відсоток вартості відходів у загальній вартості виготовленої продукції у місяцях аналізованого періоду складає відповідно: квітень 2021 р. 9,25%, травень 2021 р. 12,85%, червень 2021 р. 9,26%, липень 2021 р. 9,21%, серпень 2021 р. 9,16%, вересень 2021 р. - 9,22%.
3.Наданими на дослідження первинними та зведеними документами, регістрами бухгалтерського обліку та звітністю документально і розрахунково підтверджені витрати на переробку ПОГ «Колос» продукції за квітень 2021 р. на суму4 632 500,76 грн, за травень 2021 р. - у сумі 6 690 932, 38 грн, за червень 2021 р. у сумі 10 163 763,5 грн, за липень 2021 р. у сумі 12 053 603,07 грн, за серпень 2021 р. у сумі 11 555 972,62 грн, за вересень 29021 р. у сумі 14 247 840,55 грн. У січні, лютому, березні 2021 р. Підприємством не здійснювалось виробництво продукції».
Судом встановлено, що даний висновок експерта надавався податковому органу під час перевірки.
Крім того, судом встановлено, що перероблений товар позивачем реалізовувався в переважній більшості ТОВ «Клоуз Мікс», що підтверджено договорами поставок, видатковими накладними, актами приймання передачі за червень липень 2021 р., фізичним особам підприємця, що підтверджено договорами поставок, видатковими накладними, а також суб`єктам господарювання, які не є платниками ПДВ.
Як слідує з актів перевірки відповідачем зауважень до документів чи вищезазначених господарських операцій зауважень не виникло.
Також в акті перевірки відповідач зробивши висновок про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по відносинам з ТОВ «Депорт Імпорт» і ТОВ «Біг Софт» та відмову в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ по відносинам з ТОВ «Логістична компанія «Захід ресурс», зіслався на наявну податкову інформацію, не прийнявши уваги на надані первинні фінансово розрахункові документи позивача.
Оскільки відповідач прийняв до уваги лише наявну податкову інформацію, не перевірену жодним чином, не отримав від контрагентів позивача пояснень та не перевірив даних контрагентів, суд апеляційної інстанції, враховуючи наявні первинні документи щодо здійснення господарських операцій, а також рух активів платника податку, вважає таку податкову інформацію недостовірною, не підтвердженою жодними доказами, що не є підставою для визнання нереальними господарських операцій позивача з його контрагентами.
Крім того, відповідач вказав на віднесення контрагентів позивача до ризикових платників податків, однак, з матеріалів справи слідує, що позивач мав відносини з ТОВ «Депорт Імпорт» в січні 2021 р., а рішення про відповідність даного контрагента критеріям ризиковості прийняте 17.02.2021 р.
Позивач мав відносини з ТОВ «Біг Софт» в січні 2021 р., а рішення про відповідність даного контрагента критеріям ризиковості прийняте 02.12.2021 р.
Позивач мав відносини з ТОВ «Логістична компанія «Захід ресурс» в серпні вересні 2021 р., а рішення про відповідність контрагента критеріям ризиковості прийняте 11.03.2021 р. та зняте 27.05.2022 р., але накладні, виписані платнику податку не були заблоковані комісією відповідача.
Крім того, відповідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскільки податкові накладні від зазначених контрагентів були зареєстровані відповідачам, позивач правомірно включив суми ПДВ до складу від`ємного значення з ПДВ у періоді, що перевірявся.
Стосовно висновку відповідача, що уточнюючий розрахунок від 13.09.2022 р. підписаний посадовими особами, які не ідентифіковані органами ДПС України, чим порушені вимоги п. 48.3 ст. 48 ПК України.
Статтею 49 ПК України передбачено, що «49.11. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:…».
Судом встановлено, що 13.09.2022 р. уточнюючий розрахунок був підписаний директором ПОГ «Колос» Гриніним А.П., який станом на 13.09.2022 р. обіймав посаду директора. Зазначену звітність сформовано в програмі «MEDoc», підписано за допомогою ЕЦП директора ПОГ «Колос» ОСОБА_1 , перевірено та прийнято органами ДПС України, наслідком чого було надіслання відповідних квитанцій.
За таких обстави, посилання відповідача на відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2022 р. в зв`язку з неможливістю ідентифікувати посадових осіб ПОГ «Колос» є безпідставним.
Крім того, відповідно акту перевірки єдиною підставою відмови в отриманні бюджетного відшкодування з ПДВ відповідач вважає неможливість ідентифікації посадових осіб ПОГ «Колос». Але, приймаючи до уваги той факт, що таке посилання є безпідставним та небгрунтованим, а також враховуючи підтверджений матеріалами справи факт здійснення розрахунків ПОГ «Колос» з митними органами та з постачальниками позивача, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання заявленої до відшкодування суми ПДВ в розмірі 2 529 886 грн за січень 2022 р.
Також за внсновками перевірки позивача відповідач відмовив позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за звітній період червень 2022 р. на суму 20 602 662 гр, оскільки до перевірки позивач не надав документів стосовно транспортування придбаного товару територією України. Як слідує з акту перевірки №2 імпорт товарів (одяг, взуття та текстилю) здійснений на умовах Контракту №MOD2020/55 від 16.12.2020 р. на адресу ПОГ «Колос».
Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. визначено, що «Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами».
Відповідно Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, встановленого постановою КМ України №207 від 25.02.2009 р. Встановлено, що 1. Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: є, зокрема, товарно-транспортна накладна, а 2. Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладна не оформляється.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що «Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством».
Таким чином, суд дійшов висновку, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товару та підтверджує рух товару, в зв`язку з чим відсутність ТТН не є підставою для визнання нереальними господарських операцій.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду від 21.01.2021 р. по справі № 813/2204/17 встановлено, що «У постанові від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16) Верховний Суд вказав, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків Верховного Суду, проте зазначає, що останні сформовані за наслідками безпосередньої оцінки обставин у конкретній справі. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні відсутність сертифікатів якості на товар, ні відсутність товарно-транспортних накладних при оформленні операцій з постачання товару самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу».
Як слідує з матеріалів даної справи, позивач надавав відповідачу під час перевірок всі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що повністю підтверджують здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, в результаті чого відбувався рух активів позивача, і відсутність ТТН жодним чином не спростовувало факт здійснення таких господарських операцій.
Статтею 198 ПК України передбачено, що «198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;… .
…198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
…198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
…198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладним и/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу».
Відповідно п. 201.12 ст. 201 ПК України встановлено, що «У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку».
Згідно статті статті 200 ПК України встановлено, що « 200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
…б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200- 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації».
Враховуючи той факт, що товар позивач придбав в межах та для здійснення своєї господарської діяльності, формування податкового кредиту за результатами такої господарської діяльності є правомірним і сплата ПДВ надає право на отримання бюджетного відшкодування.
Примаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, оскільки відповідач не довів жодними належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права останнього на відшкодування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.
Доводи, покладені відповідачем в основу висновків актів перевірок та оскаржуваних рішень, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених належними доказами обставинах, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПОГ «Колос».
Крім того, статтею 200 ПК України передбачено, що « 200.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків».
Аналізуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем за податкові періоди: січень 2022 р. та червень 2022 р. є похідною від позовних вимог про визнання противними та скасування податкових повідомлень - рішень, охоплюються одним спором, та не суперечить п.200.15 ст. 200 ПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв`язку з тим, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не довів суду правомірність своїх рішень, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 315,31,321,322,325 КАС раїни, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 р. залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Головуючий - суддяЛ.А. Божко
суддяА.В. Шлай
суддяО.О. Круговий
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120348504 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Божко Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні