Постанова

від 10.07.2024 по справі 320/7171/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7171/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенко Я.М.

за участю секретаря Барміної Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бредлін Прайм" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бредлін Прайм» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі Наказу № 4053-п від 27.09.2020 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕДЛІН ПРАЙМ»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.11.2022 № 00297110702 щодо збільшення ТОВ «БРЕДЛІН ПРАЙМ» суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 156 493,00 грн, штрафні (фінансові) санкції на суму 39 123,00 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.11.2022 № 00297140702 щодо зменшення ТОВ «БРЕДЛІН ПРАЙМ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2022 року у сумі 872 180,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.11.2022 № 00297110702 .

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.11.2022 № 00297140702.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже перевіркою виявлено обставини, які дають підстави вважати доведеними факти порушення вимог ПК України. Вказано, що посадовими особами підприємства на запит контролюючого органу не надано до перевірки письмових пояснень та документів щодо підтвердження показників, задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі підпункту пп.78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві видано наказ від 27.09.2022 № 4053-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бредлін Прайм» (код 44225253)».

На підставі вказаного наказу ГУ ДПС у м. Києві оформлено повідомлення про проведення перевірки від 27.09.2022 № 462/26-15-07-02-05-09, адресоване директору, головному бухгалтеру ТОВ «Бредлін Прайм» (код ЄДРПОУ 44225253).

У період з 28.09.2022 по з 29.09.2022 на підставі наведеного наказу та повідомлення ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бредлін Прайм» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додатку вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2022 року.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено Акт від 06.10.2022 № 29474/26-15-07-02-05-03/44225253 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бредлін Прайм» (код ЄДРПОУ 44225253) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за липень 2022" (далі - «Акт»).

Згідно з висновками, зазначеними в Акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення платником податків:

1. п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті ненадання платником податків первинних документів , облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.;

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями , у результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за липень 2022 року на загальну суму 872 180 грн. та занижено податок на додану вартість за липень 2022 року на суму 156 493 гривень.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.11.2022:

№ 00297110702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 195616,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 156493,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39123,00 грн.;

№ 00297140702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 872180,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що прийняті на підставі протиправно проведеної перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статі 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із приписами пункту 42.4, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція висловлена неодноразово Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Отже, податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, в силу положень Конституції України, повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак зобов`язаний був вчинити дії аби завчасно (в розумні строки) проінформувати платника податків про початок проведення перевірки щодо нього.

Статтею 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України)

Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім.

Зазначене узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПК України).

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналізуючи зміст норм ПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що з метою дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, ПК України встановлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії, зокрема і податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція висловлена неодноразово Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 визначено, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Так, ГУ ДПС у м. Києві видано наказ від 27.09.2022 № 4053-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бредлін Прайм» (код 44225253)» та повідомлення про проведення перевірки від 27.09.2022 № 462/26-15-07-02-05-09, при цьому, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було надано до суду доказів направлення зазначено наказу та повідомлення на адресу позивача.

Стосовно твердження відповідача про те, що копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.09.2022 р. № 4053-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бредлін Прайм» (код ЄДРПОУ 44225253)» та письмового повідомлення від 27.09.2022 р. № 462/26-15-07-02-05-09 про проведення невиїзної позапланової перевірки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий ідентифікатор №031512444136), суд вірно зазначив, що зі змісту наданих до суду доказів, зокрема фіскального чеку відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» ВПЗ, Київ, 151 від 27.09.2022 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0315124441316 не вбачається, які саме документи було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бредлін Прайм».

При цьому, у поштовому відправленні зі штриховим ідентифікатором № 0315124441316, яке було вручене представнику ТОВ «Бредлін Прайм» 13.10.2022, позивачем було отримано листи Головного управління ДПС у м. Києві, а саме Лист Головного управління ДПС у м. Києві №55988/6/26-15-07-02-05-09 від 26.09.2022 року про надання інформації щодо неможливості проведення перевірки та Акт від 22.09.2022 року № 4378/Ж6/26-15-07-02-05 неможливості проведення перевірки ТОВ «Бредлін Прайм» (код згідно з ЄДРПОУ 44225253).

Водночас, у відповідь на запит про отриманні інформації ТОВ «Бредлін Прайм» про надання доказів надіслання Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу ТОВ «Бредлін Прайм» копії наказу від 27.09.2022 № 4053-п та письмового повідомлення від 27.09.2022 № 462/26-15-07-02-05-09 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бредлін Прайм», Головне управління ДПС у м. Києві надано копії вказаних документів та список № 46 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих. Водночас, опису вкладення до поштового відправлення за номером 031512444136, відповідачем не було надано.

Рекомендований лист з повідомленням про вручення з поштовим ідентифікатором 031512444136, був направлений позивачу 27 вересня 2022 року, тобто вже після того, як документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бредлін Прайм» було розпочато контролюючим органом, що свідчить про незаконність початку проведення такої перевірки.

При цьому, згідно із відомостями фіскального чеку відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» ВПЗ, Київ, 151 зазначене рекомендоване повідомлення було вручене представнику ТОВ «Бредлін Прайм» 13.10.2022.

Представник відповідача жодним чином не спростував твердження позивача та не надав належних і допустимих доказів, які підтверджували б надіслання копії наказу та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки позивачу у встановлені податковим законодавством спосіб та строки.

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази отримання ТОВ «Бредлін Прайм» наказу від 27.09.2022 № 4053-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення. При цьому, позивач зазначив, що про існування вказаних документів йому стало відомо лише після отримання відповіді на запит про отримання інформації.

Окрім того, на податкову адресу ТОВ «Бредлін Прайм» було направлено запит від 29.09.2022 про надання документів та інформації з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Згідно відомостей копії наданого до суду конверту адресованого Головним управлінням ДПС у м. Києві зі штриховим ідентифікатором № 0315125781080, останній був направлений на адресу ТОВ «Бредлін Прайм» 07.10.2022, що підтверджується відомостями відбитку штемпелю відділення поштового зв`язку та отриманий позивачем 13.10.2022, тобто після закінчення документальної позапланової перевірки.

Вказане свідчить про те, що вже після проведення перевірки, платником було отримано вимогу контролюючого органу про надання відповідних витребуваних документів, разом з тим перевірка була завершена 29.09.2022 року та вказаною датою оформлено акт перевірки.

Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, зокрема, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі № 640/32377/20.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02.11.2022 № 00297110702 та від 02.11.2022 № 00297140702, прийняті відповідачем за наслідками спірної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на порушення податковим органом встановленої Податковим кодексом України процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бредлін Прайм" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко

Повний текст постанови складено 12.07.2024.