Постанова

від 09.07.2024 по справі 420/1001/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Київ

справа №420/1001/20

адміністративне провадження № К/990/38738/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Змієвська А.С.

за участю:

представника позивача Носенка І.П.,

представника відповідача Аветюка С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу №420/1001/20 за позовом Фермерського господарства "Весна" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 (головуючий суддя Шляхтицький О.І., судді: Семенюк Г.В., Домусчі С.Д.)

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Весна» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 24.10.2019 №0003081401, №0003061401, №0003071401, №0002994004; від 25.10.2019 №0003223304, №0003233304, №0003243304, №0454781304.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №420/1001/20 за касаційною скаргою податкового органу.

До суду надійшов відзив Фермерського господарства «Весна» на касаційну скаргу відповідача.

Ухвалою суду від 26.06.2024 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.07.2024.

Ухвалами від 02.07.2024, від 04.07.2024 задоволено клопотання представника позивача, представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Фермерське господарство «Весна» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 24.10.2019 №0003081401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5421956,00грн.;

від 24.10.2019 №0003061401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6147545,00грн.;

від 24.10.2019 №0003071401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 526865,00грн.;

від 24.10.2019 №0002994004, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00грн.,

від 25.10.2019 №0003223304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00грн.;

від 25.10.2019 №0003233304, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 83478,85грн.;

від 25.10.2019 №0003243304, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170884,61грн.;

від 25.10.2019 №0454781304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 19202,52грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неможливість надання для перевірки первинних, бухгалтерських та інших документів, підтверджуючих здійснення господарських операцій, у зв`язку з їх викраденням у платника податків обумовлює фактичну неможливість проведення перевірки незалежно від того, чи може платник податків відразу на вимогу контролюючого органу відновити та надати перелік документів. Таким чином, контролюючим органом порушено п. 44.5 ст. 44 ПК України щодо порядку та умов перенесення терміну проведення перевірки у випадку втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки, в частині відмови в зупиненні проведення перевірки, призвели до порушення прав платника податків, а саме контролюючим органом визначені факти порушень вимог чинного законодавства за відсутності дослідження первинних документів. У свою чергу, ФГ «Весна» були вжиті заходи з відновлення повного переліку відсутніх документів та розслідування причин, які призвели до втрати, та складено акт від 23.09.2019. Таким чином, під час складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області порушено вимоги чинного законодавства України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на те, що саме ФГ «Весна» не було забезпечено належне зберігання та транспортування первинної документації. Втрата документів, якщо й мала місце, то виключно з вини працівників товариства. Доказів того, що повернення (відновлення) документації потребувало значних зусиль, не надано. Таким чином, наведені обставини, в сукупності, свідчать про недотримання позивачем передбаченого порядку вжиття заходів при втраті (знищенні) документації та відновлення останньої (ст. 44 ПК України). За таких підстав, посилання представника позивача на те, що контролюючим органом порушено процедуру проведення перевірки, в частині відмови в зупиненні проведення перевірки, є неспроможними.

Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції не погодився. Відмовляючи у задоволенні позову, колегія суддів урахувала, що втрата відповідних документів не є безумовною підставою перенесення термінів проведення перевірки. Обов`язковою підставою перенесення терміну проведення перевірки, за змістом пункту 44.5 статті 44 ПК України, є саме неможливість проведення перевірки за відсутності документів, які втрачені платником податків. Суд виходив з того, що відсутність у відповідача первинних бухгалтерських документів ФГ «Весна», втрачених на момент проведення перевірки, невчинення відповідачем дій щодо витребування таких документів у контрагентів позивача, або інших суб`єктів, а також наявність у відповідача виключно податкової інформації, яка не є достатнім доказом в розумінні процесуального Закону, свідчить про об`єктивну неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки позивача. Висновки щодо неможливості встановлення всіх обставин, що мають значення для проведення перевірки та її результатів, зазначено самим відповідачем в акті перевірки. Водночас, проведення податковим органом перевірки, за обставин наведених вище, свідчить про необґрунтованість податкових-повідомлень рішень, прийнятих за її результатами.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду та недослідження зібраних у справі доказів. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що податковим органом до реєстрації Акту перевірки не було отримано повідомлення про втрату документів. Також, з Витягу з єдиного державного реєстру досудового розслідування неможливо дійти висновку про втрату первинних документів. На думку відповідача, враховуючи норми діючого законодавства, відсутні підстави для надання 90-денного терміну для відновлення документів.

Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказує, що за змістом Акту перевірки контролюючим органом підтверджено, що згідно листа від 17.09.2019 ФГ «Весна» повідомлено про втрату первинних документів у зв`язку з пограбуванням. Наведені обставини передбачені положеннями пункту 44.5 статті 44 ПК України в якості умов перенесення терміну проведення перевірки. Крім того, на виконання підпункту 6.10 пункту 6 Положення №88 листом від 23.09.2019 платником направлено на адресу контролюючого органу наказ про призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та акт службового розслідування. Таким чином, позивачем виконано вимоги норм права, що регулюють правовідносини. У свою чергу, відповідачем порушено положення пункту 44.5 статті 44 ПК України щодо порядку та умов перенесення терміну проведення перевірки у випадку втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.08.2019 Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ №6286 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «Весна» з 29.08.2019 по 18.09.2019 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, дотримання іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

10.09.2019 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт про ненадання ФГ «Весна» до перевірки первинних документів (а.с. 219 т. 2).

11.09.2019 директору ФГ «Весна» вручено запит про надання первинних та бухгалтерських документів до перевірки (а.с. 218 т. 2).

17.09.2019 ФГ «Весна» повідомлено Головне управління ДПС в Одеській області про викрадення бухгалтерських документів (а.с. 76-77 т. 1)

25.09.2019 Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт №45/15-32-05-01/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ФГ «Весна» п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4337565 грн.; пп. 44.1 ст. 44, п. 192.1 п. 192.2 п. 192.3 ст. 192, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 199 ПКУ, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 526865 грн., п. 44.1 ст. 44, п. 192.1 п. 192.2 п. 192.3 ст. 192, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4927599 грн., п. 85.2 ст. 85 ПКУ, в результаті чого передбачена відповідальність п. 121.1 ст. 121 ПКУ; порушення податковим агентом пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 119.2 ст. 119 ПКУ, встановлено недостовірність відомостей у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1 ДФ за перевіряємий період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р.; порушення порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 169.1 ст. 169 ПКУ та ставку податку, відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ, в результаті занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 15389,24 грн.; порушення пп. 168.1.2 пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ; порушення пп. 168.1.2 пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.2, пп. 1,3 пп. 1,4 пп. 1,5 п. 16-1 підрозділу 10 ПКУ; порушення пп. 164.2.5, п. 164.2, пп. 168.1.1 пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170, п. 171.2 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ: занижено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 97648,35 грн.; порушення пп. 164.2.5 п. 164.2, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, п. 168.1.2, п. 168.1.4, пп. 168.1.

ФГ «Весна» подано заперечення на акт перевірки від 25.09.2019 № 45/15-32-05-01/22496384, висновки якого, рішенням ГУ ДПС в Одеській області від 22.10.2019 залишено без змін (а.с. 44-51 т. 3).

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 24.10.2019 №0003081401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 4337565,00грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1084391,00грн. (всього 5421956,00грн.);

від 24.10.2019 №0003061401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4918036,00грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1229509,00грн. (всього 6147545,00грн.);

від 24.10.2019 №0003071401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 526865,00грн.;

від 24.10.2019 №0002994004, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00грн., за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України;

від 25.10.2019 №0003223304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00грн., за порушення пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 119.2 ст. 119, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України щодо визначення податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податків, у вигляді заробітної плати;

від 25.10.2019 №0003233304, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 15389,14грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 68089,51грн. (всього 83478,85грн.);

від 25.10.2019 №0003243304, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 97648,35грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 73236,26грн. (всього 170884,61грн.);

від 25.10.2019 №0454781304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 12073,88грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7128,64грн.

Позивач, вважаючи рішення податкового органу протиправними, звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що документальна перевірка проводиться на основі даних наявних у контролюючого органу податкової інформації, звітних даних, витребуваної інформації від інших платників податків, фінансової, статистичної та іншої звітності, а також інформації з первинних документів бухгалтерського обліку, яка наявна у суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 44.5. статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до пункту 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Матеріали справи свідчать, що як зазначив податковий орган в акті перевірки, та не заперечується позивачем, на момент проведення перевірки первинні бухгалтерські документи позивачем контролюючому органу не надано.

Апеляційним судом встановлено, що як зазначено відповідачем у п. 2.6 акта перевірки від 25.09.2019, узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, указаний в додатку 4 до акта перевірки та є його невід`ємною частиною (т. 1 а.с. 36).

Водночас, колегією суддів з аналізу зазначеного додатку 4 до акта встановлено, що в графах узагальненого переліку документів вказано, що такі документи не надано (т. 1 а.с. 56).

Отже, контролюючим органом в основу документальної перевірки позивача покладено документи, які в останнього були відсутні.

На підставі матеріалів справи встановлено, що з 29.08.2019 по 18.09.2019 податковим органом проведено документальну перевірку.

17.09.2019 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про викрадення первинних документів, яке зареєстроване відповідачем 18.09.2019 вх. №40339/10/15-32, що підтверджується відповідачем в акті перевірки від 25.09.2019 та заявах по суті справи, тобто в строк, встановлений статтею 44 ПК України, а також в межах граничного строку проведення документальної перевірки.

Доводи представника відповідача про те, що відповідач отримав вказану заяву в кінці робочого дня, а отже поза межами строку перевірки є неспроможними, оскільки, як зазначено самим відповідачем в акті перевірки, повідомлення надійшло 18.09.2019.

Також, 23.09.2023 позивачем надіслано копію наказу №36 «Про створення комісії для проведення службового розслідування» від 17.09.2019 та акт службового розслідування за фактом крадіжки бухгалтерських документів за 2016-2018 від 23.09.2019.

Зазначені документи зареєстровані відповідачем 03.10.2019 вх. №4577/10/15-32.

Доводи відповідача про недослідження судом апеляційної інстанції доказів у справі, зокрема, що з Витягу з єдиного державного реєстру досудового розслідування неможливо дійти висновку про втрату первинних документів, податковим органом до реєстрації Акту перевірки не було отримано повідомлення про втрату документів, касаційний суд відхиляє, адже з аналізу положень пункту 44.5 статті 44 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які підлягають застосуванню, указані відповідачем доводи не спростовують належне виконання позивачем порядку організації відновлення втрачених документів відповідно до статті 44 ПК України.

Разом з тим, касаційний суд відзначає, що судом апеляційної інстанції надано оцінку доводам представника відповідача про те, що відповідач отримав заяву про втрату документів вкінці робочого дня, тобто, поза межами строку перевірки. Судом з`ясовано, що як зазначено самим відповідачем в акті перевірки, повідомлення надійшло 18.09.2019. При цьому, строк подання закінчився в останню годину дня 18.09.2019, а не в кінці робочого дня як зазначає відповідач.

Також, апеляційним судом оцінено відповідні доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи належних доказів про направлення наказу та акта. У свою чергу, суд констатував, що в матеріалах справи наявна поштова накладна від 23.09.2023 (т. 1 а.с. 78) про відправлення документів, а також відповідачем підтверджено отримання та реєстрація таких документів 03.10.2019.

Крім того, суд апеляційної інстанції не залишив поза увагою відповідні аргументи податкового органу та встановив, що як вбачається з аналізу акта службового розслідування, останній містить перелік викрадених документів, а саме: головні книги за 2016-2018 рр. шт.; книга нарахування заробітної плати за 2015-2018 рр.- 1 шт.; відомості нарахування та виплати орендної плати пайовикам; договори ЦПХ; відомості виплати заробітної плати; табелі обліку використання робочого часу за 2016-2018 рр. 1 папка; книга наказів 1 папка; договори з контрагентами за 2016-2018 рр. 3 папки; банківські виписки та первинні документи по господарських операціях 3 папки; касові книги за 2016-2018 рр. - 3 шт.; підшивки з податковою та статистичною звітністю за 2016-2018 рр. 3 шт.; відомості списання матеріальних цінностей та ПММ; оборотні відомості по бухгалтерських рахунках №№ 01-99; реєстри отриманих та податкових накладних.

Суд касаційної інстанції розглянув доводи скаржника про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду та встановив.

Відповідач посилається на те, що Верховний Суд у постанові від 24.10.2018 у справі №2а/1970/3775/12 погодився із висновком судом ІІ інстанції та зазначив, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що визначення можливості або неможливості проведення перевірки платника податків відноситься до дискреційних повноважень посадових осіб контролюючого органу, які проводять таку перевірку. Також Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції про те, що неможливість продовження перевірки, може бути оцінена (перевірена) судом, зокрема, за наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення прийнятого у зв`язку з відсутністю у платника податків втрачених документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У постанові від 01.04.2020 у справі №640/637/19 Верховний Суд указав, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки. При цьому, колегія суддів вважає помилковим посилання судів попередніх інстанцій на поважність причин неможливості надати на перевірку первинну документацію, оскільки така вилучалась на підставі ухвали суду та протоколу тимчасового доступу до речей і документів.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2018 у справі №808/2593/13-а зазначив, що правильними є також і висновки апеляційного суду при оцінці посилання позивача на втрату ним частини документів при їх копіюванні, про що повідомлено відповідача листом. Так, апеляційний суд, застосовуючи норми пунктів 44.4, 44.5 ст. 44 ПК, а також пункту 6.10 Положення №88, зробив обґрунтований висновок про непідтвердження факту втрати документів бухгалтерського обліку належними доказами (повідомлення правоохоронних органів та наказ про призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення).

Суд звертає увагу у цій справі, що розглядаючи адміністративну справу суд апеляційної інстанції установив, що до закінчення перевірки позивачем було повідомлено контролюючий орган про втрату бухгалтерських документів. При цьому, в матеріалах справи також наявна копія наказу Про створення комісії для проведення службового розслідування та акт службового розслідування за фактом крадіжки бухгалтерських документів.

При цьому, непідтвердження, на думку податкового органу, переліку втрачених документів згідно Витягу з єдиного державного реєстру досудового розслідування, не може свідчити про відсутність підстав для перенесення термінів проведення перевірки, за умови належного повідомлення контролюючого органу про втрату документів відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України.

Тим більше, Верховний Суд у постанові від 31.01.2022 у справі №420/2709/20 зазначив, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання скаржника на недотримання позивачем вимог п. 6.10 Положення №88, згідно з яким у випадку втрати документів керівник підприємства призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі, та посилання не надання акту комісії, складеного за наслідками роботи останньої, затвердженого керівником підприємства, оскільки відсутність акта про перелік втрачених документів не може свідчити про відсутність підстав для перенесення термінів проведення перевірки, за умови належного повідомлення контролюючого органу про втрату документів відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені діючим законодавством.

Таким чином, як вбачається, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені хоча і за подібними правовідносинами, проте не за аналогічних обставин.

Розглянувши доводи сторін, якими вони обґрунтовують свою позицію під час розгляду справи у порядку касаційно перегляду судових рішень, Суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень. Відповідач у касаційній скарзі не обґрунтував незгоду з висновками суду апеляційного суду, порушення норм права не доведено. Фактично ж доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, апеляційний суд неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази. Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №420/1001/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду