Рішення

від 11.07.2024 по справі 320/39515/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року № 320/39515/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОДА-ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення за наслідками адміністративного оскарження, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОДА-ТРЕЙД» (далі також ТОВ «ОДА-ТРЕЙД», позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також ГУ ДПС в Одеській області, відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №31546/6/99-00-06-01-02-06 від 20 жовтня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 23872/15-32-07-07-23 від 20 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того звертає увагу на порушення порядку прийняття оскаржуваних рішень.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданих суду відзивах.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповідях на відзиви.

Заслухавши у судовому засіданні 20 травня 2024 року позиції присутніх представників учасників справи (відповідача-2), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, yа підставі направлення від 11.08.2023 № 12144/15-32-07-07-16, виданого ГУ ДПС в Одеській області, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 08.08.2023 № 6123-п, проведена документальна позапланова, виїзна перевірка ТОВ «ОДА-ТРЕЙД» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 17.10.2022 № 0108-1-К8 (дати операції - 21.10.2022, 22.10.2022, 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022), від 20.10.2022 № 0108-2-К8 (дати операції - 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022), від 27.10.2022 №07-10-1/22 (дати операції - 13.10.2022, 22.10.2022), від 12.10.2022 № 12-3/22 (дати операції - 01.11.2022), від 14.10.2022 № 14-1/10/22 (дати операції: 20.10.2022, 21.10.2022, 22.10.2022, 27.10.2022, 05.11.2022, 07.11.2022, 08.11.2022, 17.11.2022), від 27.10.2022 № 27-10-2/22 (дати операції - 29.10.2022, 31.10.2022 02.11.2022), від 01.11.2022 № 0110-2-118 (дати операції - 02.11.2022, 03.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 09.11.2022, 11.11.2022, 18.11.2022, 19.11.2022, 21.11.2022) від 02.11.2022 №02.11.2022 (дата операції - 04.11.2022) за період з 27.04.2022 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 24.08.2023 №22964/15-32-07-07-18.

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «ОДА-ТРЕЙД» пунктів 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УШ «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»:

- по контрактам, укладеним з компанією «RUFAHIA TRADING and LOGISTICS LTD», (ОАЕ), у тому числі:

по контракту від 17.10.2022 № 0108-1-RS, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 1 757 948, 40 грн. та не надходження валютної виручки у сумі 8 706 905, 70 грн,

по контракту від 20.10.2022 № 0108-2-RS, в частині не надходження валютної виручки у сумі 3 931 131, 74 грн,

но контракту від 27.10.2022 № 07-10-1/22, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 72 050, 00 дол. США (2 634 767, 63 грн) та не надходження валютної виручки у сумі 50 556, 00 дол. США (1 848 762, 14 грн),

по контракту від 12.10.2022 № 12-3/22, в частині не надходження валютної виручки у сумі 960 494, 08 грн,

по контракту по контракту від 14.10.2022 № 14-1/10/22 в частині несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 1 972 049, 53 грн та не надходження валютної виручки у сумі 7 211 702, 87 грн,

по контракту від 27.10.2022 № 27-10-2/22, в частині не надходження валютної виручки у сумі 3 920 182, 20 грн,

по контракту від 01.11.2022 №0110-2-RS, в частині не надходження валютної виручки у сумі 18 604 907, 53 грн,

по контракту від 02.11.2022 № 02.11.2022, в частині не надходження валютної виручки у сумі 1 824 926, 40 грн,

-прострочену дебіторську заборгованість по розрахунках з «RUFAHIA TRADING and LOGISTICS LTD», (OAE) в загальній сумі 45 090 989, 10 грн, у тому числі:

по контракту від 17.10.2022 № 0108-1-RS у сумі 8 706 905, 70 грн,

по контракту від 20.10.2022 № 0108-2-RS у сумі 3 931 131, 74 грн,

по контракту від 27.10.2022 № 07-10-1/22 у сумі 50 556, 00 дол. США (1 848 762, 14 грн) по контракту від 12.10.2022 № 12-3/22 у сумі 960 494, 08 грн,

по контракту від 14.10.2022 № 14-1/10/22 у сумі 7 211 702, 87 грн,

по контракту від 27.10.2022 № 27-10-2/22 у сумі 3 920 182,20 грн,

по контракту від 01.11.2022 № 0110-2-RS у сумі 16 686 884, 00 грн,

по контракту від 02.11.2022 № 02.11.2022 у сумі 1 824 926, 40 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №23872/15-32-07-07-23 від 20.09.2023, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 14 824 560, 17 грн.

Відповідачем-2, за наслідками перегляду такого податкового повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, прийнято рішення № 31546/6/99-00-06-01-02-06 від 20.10.2023, яким у задоволенні скарги позивача відмовлено.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.l статті 75 ПК України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої с своєчасність, достовірність, повнота нарахування та спати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу

Відповідно до підпункту «б» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

В свою чергу, за приписами статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України мас право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів (або) галузей та економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 142 Постанови № 18 Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповіло до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас, Торгово-промисловою палатою України встановлено спрощену процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Зокрема особа, яка порушує свої зобов`язання у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією російської Федерації проти Украйни, в період дії введеного воєнного стану, мас право долучати цей лист до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту у встановлений термін, задля можливості перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. При цьому, у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин також має право звертатися до за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини.

Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення до Національного банку України чи до Головного управління Державної податкової служби України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов`язань за контрактом компанією «RUFAHIA TRADING and LOGISTICS LTD», a також доказів отримання у Торгово-промислової палати України сертифіката про форс-мажорні обставини через збройну агресію рф.

Також, суд звертає увагу на безпідставні доводи ТОВ «ОДА-ТРЕЙД» щодо відсутності підстав для нарахування пені, оскільки відповідно до частин 2 та 3 статті 3 Закону №2473-VI питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі, якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відтак, до спірних правовідносин не застосовуються норми абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

В той же час, доводи позивача щодо встановлення обмеження на проведення перевірок під час воєнного стану є невірним, оскільки, перевірку позивача здійснено на підставі наказу від 08.08.2023, який виданий на виконання приписів підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту «б» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 12.05.2022 року № 2260-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» на податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення позивачем валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями.

В свою чергу, як вже зазначалось вище, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що і мало місце у даному випадку.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем-1, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Щодо питання про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача-2, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 56.1 та пунктом 56.2 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до п. 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

В межах спірних правовідносин, рішення ДПС України про результати розгляду скаргу не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Тобто, оскаржуване рішення лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) прийняте раніше відповідачем-1 податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасуванні рішення відповідача-2 та відсутність юридичних підстав для їх задоволення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 826/10853/17 та у постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОДА-ТРЕЙД» (65058, місто Одеса, вулиця Армійська, будинок 18-А, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 38155147) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення за наслідками адміністративного оскарження відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.