Рішення

від 05.07.2024 по справі 520/5027/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 року № 520/5027/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкової вимоги, скасування податкових повідомлень - рішень -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просила суд:

- скасувати податкову вимогу №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 614 157,90 грн. складену Головним управлінням ДПС у Сумській області;

- скасувати податкові повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №91054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.), за 2020 рік (№15507-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 164875,88 грн.; №15508-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 6061,28 грн.; №15509-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 7387,26 грн.), за 2021 рік (№150457-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 7387,26 грн.; №150458-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 164875,88 грн.; №150459-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 6061,28 грн.), на загальну суму 897340,29 грн.;

- скасувати податкові повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Харківській області за 2019 рік: (№0066272-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1379,59 грн.; №0066274-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1432,80 грн.; №0066275-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 23624,19 грн.; №0066276-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 50,91 грн.; №0066277-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 10114,73 грн.), на загальну суму 36 602,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення та податкова вимога, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповіді на відзиви, в яких просила задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Білопільською міською радою та позивачем укладено договори оренди:

-договір оренди земельної ділянки б/н, від 01.01.2016, відповідно до якого орендна плата становить 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,9417 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики», кадастровий номер 5920610100:00:009:0531;

-договір оренди земельної ділянки б/н, виданий 02.01.2015, відповідно до якого орендна плата становить 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0870 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики», кадастровий номер 5920610100:00:009:0982;

-договір оренди землі б/н, виданий 02.01.2015, відповідно до умов якого орендна плата становить 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0819 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної,машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики», кадастровий номер 5920610100:00:009:1079.

Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення - рішення, якими ОСОБА_1 нараховано податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки за звітній (податковий) період - 2017-2021 рр., на загальну суму 897 340,29 грн., зокрема:

№1054351-0000 від 21.04.2017, яким за звітній (податковий) період - 2017 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 7 387,26 грн.

№1054349-0000 від 21.04.2017, яким за звітній (податковий) період - 2017 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 6 061,28 грн.

№1054353-0000 від 21.04.2017, яким за звітній (податковий) період - 2017 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 164 875,88 грн.

№1054353-0000 від 05.07.2017, яким за звітній (податковий) період - 2017 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 5 718,19 грн.

№532152-1308-1819 від 30.06.2018, яким за звітній (податковий) період - 2018 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 6 061,28 грн.

№532153-1308-1819 від 30.06.2018, яким за звітній (податковий) період - 2018 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 7 387,26 грн.

№532154-1308-1819 від 30.06.2018, яким за звітній (податковий) період - 2018 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 164 875,88 грн.

№3893717-5413-1819 від 07.05.2019, яким за звітній (податковий) період - 2019 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 6 061,28 грн.

№3893719-5413-1819 від 07.05.2019, яким за звітній (податковий) період - 2019 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 7387,26 грн.

№3893721-5413-1819 від 07.05.2019, яким за звітній (податковий) період - 2019 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 164 875,88 грн.

№15507-5433-1819 від 24.02.2020, яким за звітній (податковий) період - 2020 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 164 875,88 грн.

№15508-5433-1819 від 24.02.2020, яким за звітній (податковий) період - 2020 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 6 061,28 грн.

№15509-5433-1819 від 24.02.2020, яким за звітній (податковий) період - 2020 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 7 387,26 грн.

№150457-2406-1819 від 08.02.2021, яким за звітній (податковий) період - 2021 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 7 387,26 грн.

№150458-2406-1819 від 08.02.2021, яким за звітній (податковий) період - 2021 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 164 875,88 грн.

№ 150459-2406-1819 від 08.02.2021, яким за звітній (податковий) період - 2021 р. нараховано податкові зобов`язання на суму 6 061,28 грн.

Головним управлінням ДПС у Сумській області складено податкову вимогу від 26.02.2020 №2631-10 на загальну суму 614 157,90 грн.

ОСОБА_1 є власником об`єктів нежитлової нерухомості, а саме будівля - заводоуправління, загальна площа 2830,6 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_1 , нежитлова будівля- механоскладальний корпус , загальна площа 1615,9 кв.м, розташована за адресою АДРЕСА_2 , будівля - кузнечно-пресовий цех, загальна площа 228,9 кв.м, розташована за адресою АДРЕСА_3 , будівля - грузова прохідна № 2, загальна площа 6,1 кв.м, розташована за адресою АДРЕСА_4 , будівля - центральна розподільча підстанція (ЦРП), загальна площа 165,3 кв.м, розташована за адресою АДРЕСА_5 .

Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0066272-5606-2030 від 14.04.2020, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період 2019 рік на суму 1379,59 грн.;

№0066274-5606-2030 від 14.04.2020, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період 2019 рік на суму 1432,80 грн.;

№0066275-5606-2030 від 14.04.2020, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період 2019 рік на суму 23624,19 грн.;

№0066276-5606-2030 від 14.04.2020, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період 2019 рік на суму 50,91 грн.;

№0066277-5606-2030 від 14.04.2020, яким визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період 2019 рік на суму 10114,73 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, звернулась з даним позовом до суду.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкової вимоги №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 540 691,45 грн. складену Головним управлінням ДПС у Сумській області та скасування податкових повідомлень - рішень складених Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №1054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.), суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Отже, законодавцем визначено, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати. При цьому, одночасне стягнення такої плати і як земельного податку і як орендної плати нормами закону не передбачено.

Білопільська міська рада Сумської області звернулася до Білопільського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати по вищезазначеним договорам оренди земельної ділянки за період 2015-2017 роки. Білопільська міська рада Сумської області посилалась на те, що станом на 30 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 з орендної плати становить 213727,75 грн.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 24.01.2020 року по справі № 573/2336/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Білопільської міської ради Сумської області 213727 гривень 75 копійок заборгованості з орендної плати за договорами: 1) оренди земельної ділянки площею 0,0819 га, кадастровий номер 5920610100:00:009:1079, від 02 січня 2015 року; 2) оренди земельної ділянки площею 0,0870 га, кадастровий номер 5920610100:00:009:0982, від 02 січня 2015 року; 3) оренди земельної ділянки площею 1,9417 га, кадастровий номер 5920610100:00:006:0531, від 01 січня 2016 року, а також 9235,21 грн. пені.

Вказане рішення суду набрало законної сили 29.07.2020 року.

Також, Білопільська міська рада Сумської області звернулася до Білопільського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати по зазначеним договорам оренди земельної ділянки за період 2017-2019 роки.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 27.01.2020 року по справі № 573/2073/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Білопільської міської ради Сумської області 358434 грн. 96 коп. заборгованості з орендної плати за період з 31 жовтня 2017 року по 30 вересня 2019 року, 25126 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять шість) грн. 30 коп. пені, 5753 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят три) грн. 43 коп. судових витрат.

Вказане рішення суду набрало законної сили 14.07.2020 року.

За таких обставин, складені Головним управлінням ДПС у Сумській області податкові повідомлення-рішення фактично повторно визначають зобов`язання позивачу з орендної плати за одні і ті ж земельні ділянки та за той самий період.

Суд, вважає, що повторне визначення зобов`язання зі сплати орендної плати за той самий період є неможливом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що податкова вимога №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 540691,45 грн. складена Головним управлінням ДПС у Сумській області та податкові повідомлення - рішення складені Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №1054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкової вимоги №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 73466,45 грн. складену Головним управлінням ДПС у Сумській області, суд зазначає наступне.

Так, в оскаржуваній податковій вимозі зокрема зазначено податкове зобов`язання на суму 73466,45 грн., що визначено на підставі податкових повідомлень рішень, які не є предметом оскарження у даній справі.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкової вимоги №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 73466,45 грн. складеної Головним управлінням ДПС у Сумській області не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2020 рік (№15507-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 164875,88 грн.; №15508-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 6061,28 грн.; №15509-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 7387,26 грн.), за 2021 рік (№150457-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 7387,26 грн.; №150458-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 164875,88 грн.; №150459-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 6061,28 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Позивач посилалась на те, що податковий орган не врахував положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 17.03.2020 № 533-ІХ, якими підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 52-4, яким передбачено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Так, Закон України від 17 березня 2020 року № 533- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (Закон № 533-ІХ), яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю, набув чинності 18 березня 2020 року.

Отже, податкові повідомлення рішення за 2020 рік №15507-5433-1819 від 24.02.2020, №15508-5433-1819 від 24.02.2020 та №15509-5433-1819 від 24.02.2020 складені до набрання чинності Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ.

Тобто, податковий орган не мав правових підстав для врахування приписів вказаного Закону України під час винесення таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд оцінює рішення суб`єкта владних повноважень на час їх прийняття.

За таких обставин, суд не вважає обставину зазначену позивачем, підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Також, позивач посилалась на те, що спірні рішення не відповідають нормам п. 286.5 ст. 286 ПК України через відсутність детальних розрахунків суми податку, який має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільг зі сплати податку.

Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних коштів п.286.5 ст.286 ПК України викладено в наступній редакції: «Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку».

Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ набув чинності 01.01.2022 року.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення рішення складені до набрання чинності Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ.

Тобто, податковий орган не мав враховувати приписи вказаного Закону України під час винесення таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд оцінює рішення суб`єкта владних повноважень на час їх прийняття, а в даному випадку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд не вважає обставину зазначену позивачем, підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Також, позивач посилалась на те, що зверталася до Головного управління ДПС Сумській області зі скаргою на ППР №15507-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 164875,88 грн., №15508-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 6061,28 грн., №15509-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 7387,26 грн., проте дана скарга ГУ ДПС Сумської області залишена без уваги, рішення щодо її розгляду в тому числі податкових повідомлень-рішень кращої якості, позивач не отримала.

Позивач зазначила, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ст. 56 ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.

Відповідно до 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Тобто, процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень передбачає направлення скарги до контролюючого органу вищого рівня - ДПС України.

Позивачем не надано доказів подання скарги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень за 2020 р. до ДПС України, а тому відсутні підстави вважати, що в даному випадку наявне визнання скарги такою, яка повністю задоволена на користь платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних посилань позивача.

Крім того, позивач посилалась на те, що їй не направлялись оскаржувані рішення.

Також, зазначила, що згідно з пункту 287.9 статті 287 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Суд зазначає, що вказаною нормою фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, а не від сплати податкового зобов`язання взагалі.

Так, відповідно до п. 287.1 ст.287 ПУ України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю, виникає з дня набуття права користування земельною ділянкою, яка відповідно до норм ПК України є об`єктом оподаткування.

За таких обставин, суд не вважає обставину зазначену позивачем, підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд вважає, що у даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вищевказаній частині.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень рішень складених Головним управлінням ДПС у Харківській області за 2019 рік: (№0066272-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1379,59 грн.; №0066274-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1432,80 грн.; №0066275-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 23624,19 грн.; №0066276-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 50,91 грн.; №0066277-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 10114,73 грн.), на загальну суму 36602,22 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Так, позивач посилалась на те, що належні їй на праві власності об`єкти нежитлової нерухомості, стосовно яких сформовані оскаржувані податкові повідомлення рішення, за своїм функціональним призначенням належить до будівель промисловості та складів відповідно до пункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Відповідно до пункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 із змінами та доповненнями (далі-Класифікатор) будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією кваліфікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Зокрема, ведення Класифікатора та право надання експертного висновку щодо приналежності об`єктів до відповідно класу будівель або споруд здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Держбуду України.

Таким чином, для застосування звільнення від оподаткування будівля промисловості має однозначно відповідати таким ознакам: бути класифікована у групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) ДК 018-2000; використовуватись протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб`єктам господарювання; основний вид діяльності суб`єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010.

За таких обставин, звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки пов`язується не стільки із статусом будівлі, а й з використанням будівлі за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 820/3556/17 зазначено: «З урахуванням наведеного судова палата в цій справі вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 справа № 806/2676/17, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду)».

Так, сама ознака належності об`єктів нерухомого майна до категорії виробничих будівель не звільняє приватну особу від виконання податкового обов`язку з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивачем доказів використання об`єктів оподаткування за призначення у господарській діяльності не надано.

Отже, суд позбавлений можливості прийти до висновку про застосування приписів пункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

За таких обставин, вищевказані нежитлові будівлі не підпадає під визначення пункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ та не звільняється від оподаткування.

При цьому, позивач посилалась на те, що зверталася до ГУ ДПС Харківській області зі скаргою на ППР №0066272-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1379,59 грн., № 0066274-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1432,80 грн., № 0066275-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 23624,19 грн., № 0066276-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 50,91 грн., №0066277-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 10114,73 грн., проте дана скарга ГУ ДПС Харківської області залишена без уваги, рішення щодо її розгляду в тому числі ППР з розрахунками позивач не отримала.

Позивач зазначила, що, юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ст. 56 ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.

Відповідно до 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Тобто, процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень передбачає направлення скарги до контролюючого органу вищого рівня - ДПС України.

Позивачем не подавалась скарга про скасування спірних податкових повідомлень-рішень до ДПС України, а тому відсутні підстави вважати, що в даному випадку наявне визнання скарги такою, яка повністю задоволена на користь платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних посилань позивача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0066272-5606-2030 від 14.04.2020, №0066274-5606-2030 від 14.04.2020, №0066275-5606-2030 від 14.04.2020, №0066276-5606-2030 від 14.04.2020, №0066277-5606-2030 від 14.04.2020, якими визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є правомірними та не підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), Головного управління ДПС у Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13) про скасування податкової вимоги, скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 540691,45 грн. складену Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Скасувати податкові повідомлення - рішення складені Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №1054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ ВП 43995469, 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) сплачений судовий збір в сумі 5406 (п`ять тисяч чотириста шість) грн. 59 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.