Рішення

від 04.07.2024 по справі 520/7077/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 липня 2024 року № 520/7077/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника позивача - Халабурдіна С.В.,

представника відповідача - Книги Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Престиж Автомоторс" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "Престиж Автомоторс", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 №№ №00000510503, 00000520503, 00000530503, 00000540503, 00000550503.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року позов Приватного підприємства "Престиж Автомоторс" (вул. Клочківська, б. 95, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 32436962) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 №№ №00000510503, 00000520503, 00000530503, 00000540503, 00000550503; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Приватного підприємства "Престиж Автомоторс" (вул. Клочківська, б. 95, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 32436962) судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року по справі № 520/7077/2020 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.12.2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

10 січня 2024 року дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року адміністративну справу за вказаним вище позовом прийнято до розгляду; розгляд адміністративної справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання прибув, надав до суду пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.12.2023 року у цій справі, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, надав до суду пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.12.2023 року у цій справі, проти заявленого позову заперечував з огляду на їх необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області з 04.02.2020 року проводилась планова виїзна документальна перевірка ПП «Престиж Автомоторс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

Результати перевірки оформлено у вигляді акту від 02.03.2020 № 610/20-40-05-03-08/32436962, в якому встановлено порушення законодавства з оподаткування прибутку підприємств відповідно до пунктів 44.2, 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України щодо заниження суми доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на загальну суму 3233457 грн та завищення суми витрат на загальну суму 3233457 грн, завищення суми різниць, на які зменшується фінансовий результат на загальну суму 2884690 грн, в результаті чого контролюючий орган прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3947703 грн та встановлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 66071302 грн (за 9 місяців 2018 року). Також в акті контролюючий орган прийшов до висновку про порушення позивачем податку на додану вартість відповідно до пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, підпункту «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 ст. 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту в розмірі 17598027 грн та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 869559 грн, в результаті чого контролюючий орган стверджує про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 948758 грн та завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на загальну суму 311444 грн.

Позивач не погодився з висновками та обставинами, встановленими в акті перевірки, у зв`язку з чим останнім подано заперечення на акт перевірки до Головного управління ДПС України 10.03.2020.

Листом Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2020 № 11170/10/20-40-05-03-15 позивача повідомлено, що висновки акту від 02.03.2020 № 610/20-40-05-03-08/32436962 залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки 24 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000510503 форми «Р» про нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в сумі 3947703 грн, штрафних санкцій 986925,75 грн, №00000520503 форми «П» про зменшення від`ємного значення з податку на прибуток підприємств у розмірі 66071302 грн, №00000530503 форми «Р» про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 948758 грн, штрафних санкцій 474379 грн, №00000540503 форми «В4» про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість 0 грн, №00000550503 форми «ПН» про нарахування штрафу за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму 434779,50 грн, які отримані позивачем 03 квітня 2020 року.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області, звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України у порядку адміністративного оскарження вищевказаних рішень.

Рішенням Державної податкової служби України від 22.05.2020 № 16896/6/99-00-08-05-01-06 за наслідком розгляду скарги ПП «Престиж Автомоторс» (вх. № 14001/6 від 07.04.2020, вх. № 14727 від 13.04.2020) оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Вказане рішення за наслідком адміністративного оскарження позивачем було отримано 26 травня 2020 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій за окремими податковими повідомленнями рішеннями за податковим повідомленням-рішенням форма «Р» від 24.03.2020 року № 00000510503 донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 3947703 грн за об`єктом оподаткування 21931684 грн, в тому числі: 3365681 грн податку за об`єктом оподаткування 18698227 грн у зв`язку зі списанням кредиторської заборгованості за договором позики, 271338 грн податку за об`єктом оподаткування 1507431 грн у зв`язку з невизнанням витрат на інформаційні послуги ТОВ З ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД», 182183 грн податку за об`єктом оподаткування 1012130 грн у зв`язку з невизнанням витрат на послуги з організації та проведення тренінгів ТОВ З ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД», 12946 грн податку за об`єктом оподаткування 71920 грн віднесення до складу витрат без документального підтвердження за взаємовідносинами з ТОВ З ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД», податку 13545 за об`єктом оподаткування 75250 щодо включення до складу витрат платежу за податковим повідомленням-рішенням, 102010 грн податку за об`єктом оподаткування 566726 грн за амортизаційними відрахуваннями по автотранспортним засобам, які не використовувались в господарській діяльності.

Податкове повідомлення-рішення форми «П» від 24.03.2020 року № 00000520503 за розшифровкою відповідача про списання суми від`ємного значення з податку на прибуток підприємств в розмірі 66071302 грн у зв`язку зі списанням кредиторської заборгованості за договором позики.

За розрахунком відповідача за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 24.03.2020 року №00000530503 позивачу донараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 948758 грн, в тому числі: 869559 грн включено до складу податкового кредиту суми за податковими накладними щодо придбаних транспортних засобів, які в перевіряємому періоді не використовувались в господарській діяльності, 10275 грн податку за неврахування коригування податкових накладних ТОВ «СКС ІНЖИНІРИНГ», 68924 грн податку за повторне включення сум ПДВ відповідно уточнюючого розрахунку до складу податкового кредиту, нараховано штрафних санкцій 474379 грн.

За податковим повідомленням-рішенням форма «В4» від 24.03.2020 року №00000540503 позивачу зменшено від`ємне значення податку на додану вартість в розмірі 311444 грн за повторне включення сум ПДВ відповідно уточнюючого розрахунку до складу податкового кредиту, штрафні санкції склали 0 грн.

За податковим повідомленням-рішенням форми «ПН» від 24.03.2020 року № 00000550503 застосовано штрафну санкцію 434779,50 грн, що складає 50% від незареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 869559 грн.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції встановлено щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 3365681 грн та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000520503 судом встановлено таке.

20 грудня 2012 року між позикодавцем DLS INVESTMENT SOLUTIONS LTD, яке створене і діє за законодавством Об`єднаного Королівства Великобританії, та позичальником, Приватним підприємством «Престиж Автомоторс», укладено договір позики № 201212. Відповідно до умов договору позикодавець надає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 20000000 грн в позику, зі сплатою процентів 6,95 відсотків річних, строком повернення частинами або одною сумою не пізніше 01 лютого 2014 року.

В акті перевірки (підпункт б) п.п. 3.1.1.5 п.п 3.1.1. п. 3.1. Розділу ІІІ) вказано, що строк позовної давності сплинув 23.08.2019, отже, в силу п.п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 ПК України заборгованість в сумі 3385000 доларів США (визначений податковим органом еквівалент 84769529,35 грн) за договором позики № 201212 від 20.12.2012 є безнадійною, у зв`язку з чим входить до загального оподатковуваного доходу.

Відповідно до умов договору позики № 201212 від 20 грудня 2012 року в п. 5.6 передбачено, що позичальник має право звертатися до позикодавця щодо перенесення строків платежів у випадку виникнення тимчасових фінансових чи інших ускладнень з незалежних від нього причин. У випадку згоди позикодавця сторони підписують додаткові угоди.

Умови договору № 201212 від 20.12.2012 не містять умови про набрання законної сили такими додатковими угодами після їх реєстрації в Національному Банку України.

При первинному розгляді справи судом було досліджено додаткову угоду № 1 від 14.01.2014 року до договору позики № 201212 про продовження строку повернення позики до 01 грудня 2015 року, додаткову угоду № 4к від 25.01.2017 року, додаткову угоду № 5к від 30 вересня 2019 року до договору позики № 201212, якими встановлено остаточний строк повернення позики за договором № 201212 від 20.12.2012 не пізніше 01 грудня 2021 року, додаткову угоду № 6 від 10.06.2020 до договору позики № 201212 про встановлення остаточного терміну повернення позики 25 січня 2022 року, інформація за договором внесена до АІС Національного банку України «Кредитні договори з нерезидентами» за станом на 27.07.2020 року, що підтверджується листом директора відділення «Харківське № 28» АТ «Альфа-банк» ОСОБА_1 вих. № 63657 від 27.07.2020 та випискою з АІС Національного банку України.

Із посиланням на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений в постанові від 20 березня 2018 року у справі №805/10886/13-а, адміністративне провадження №К/9901/1424/18 (ЄДРСРУ №72863889), висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений в постанові від 4 грудня 2018 року у справі №813/2230/13-а, адміністративне провадження №К/9901/28484/18 (ЄДРСРУ №78325837), а саме щодо того, що встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства судом при первинному розгляді справи вказано, що вимога про обов`язкову реєстрацію договорів з нерезидентами про залучення кредитів та додаткових угод до них, які передбачають продовження строку дії, впроваджена постановою Національного Банку України «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» від 17.06.2004 № 270, яка діяла до 07.02.2019, скасована постановою Правління Національного Банку України від 05.02.2019 № 31 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набрала чинності одночасно з введенням в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме 07.02.2019. З 07 лютого 2019 року банки зобов`язані надавати НБУ інформацію про договори до Автоматизованої системи НБУ «Кредитні договори з нерезидентами» в електронній формі, що по суті є повідомною реєстрацією. Що стосується договорів, які були зареєстровані до 07 лютого 2019 року, така реєстрація втрачає чинність. При цьому, вся інформація щодо таких договорів систематизується в автоматизованому режимі і переноситься до облікових записів Автоматизованої системи. Вказані зміни внесені до Закону України «Про валюту і валютні операції», Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 6. Одним із принципів валютного регулювання згідно ст. 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» є свобода здійснення валютних операцій. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів. ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Отже, судом першої інстанції при первинному розгляді справи вказано, що з 07 лютого 2019 року, відповідно до Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 6, обслуговування банками операцій резидентів за договорами, що передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами (позиками) реєстрація договорів, яка була здійснена Національним банком України (реєстраційні свідоцтва, що були видані Національним банком України резидентам-позичальникам) у період до 07 лютого 2019 року, втрачає(ють) чинність, банки, а не платник податку, зобов`язані надавати інформацію щодо договорів в електронній формі до автоматизованої інформаційної системи Національного банку України Кредитні договори з нерезидентами згідно з порядком, установленим Положенням про надання інформації, з 10 год. 07 лютого 2019 року та з урахуванням підпунктів 4 та 5 пункту 3 цієї постанови.

Судом було встановлено, що ПП «Престиж Автомоторс» протягом 2018, 2019 років подавало звіти за формою 503, 504 до обслуговуючого банку щомісячно, з зазначенням заборгованості перед DLS Investment Solutions Ltd. Договір позики від 20.12.2012 № 201212 зареєстрований Управлінням Національного банку України, отже, зобов`язання з повернення позики не припинились. Інформація внесена до автоматизованої інформаційної системи Національного банку України «Кредитні договори з нерезидентами» (АІС) за договором позики № 201212 від 20.12.2012 р. (обліковий номер 93 від 28.12.2012 р.) за номером В7118 від 27.07.2020 р., що у тому числі, підтверджується випискою з відомостями, в якій вказано, що одночасно з договором позики № 201212 від 20.12.2012 до АІС внесено додаткові угоди, які змінюють графік, строки, суми проведення операцій, зокрема додаткову угоду № 6 від 10.06.2020 року, якою визначено граничний строк виконання резидентом-позичальником платежів за договором 25.01.2022. Аналогічним чином внесено до АІС відомості щодо договору позики № 160512 від 16.05.2012 за номером В7480 від 25.08.2020 граничним строком виконання зобов`язань резидентом до 25.01.2022, що підтверджується листом АТ «Альфа-Банк» від 25.08.2020 № 72105.

Також судом було досліджено додаткову угоду № 4 до договору позики № 201212 від 20.12.2012 про збільшення строку позовної давності за договором до 5 років, що свідчить про дотримання сторонами угоди приписів статті 259 ЦК України про збільшення позовної давності, встановленої законом, за домовленістю сторін.

Умовами договору позики № 201212 від 20.12.2012 передбачено, що до договору застосовується матеріальне право України та сторони повинні керуватися законодавством України у випадках, прямо не визначених договором.

Судом були досліджені акти звіряння розрахунків між позичальником ПП «Престиж Автомоторс» і позикодавцем DLS Investment Solutions Ltd за договором № 201212 від 20.12.2012, якими станом на 31.12.2017, 31.12.2018, 31.12.2019 підтверджується заборгованість ПП «Престиж Автомоторс» перед DLS Investment Solutions Ltd за договором № 201212 від 20.12.2012 в сумі 3385000,00 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції при первинному розгляді справи дійшов висновку про те, що твердження про сплив строків позовної давності за договором позики № 201212 від 20.12.2012 не відповідає фактичним обставинам і нормам матеріального права, що підтверджується документами, які надані до справи.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість це зокрема заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Отже, судом було вказано, що оскільки строк позовної давності та строк виконання зобов`язання за договором позики № 201212 від 20.12.2012 не минув, заборгованість за договором не є безнадійною в контексті податкового законодавства, у зв`язку з чим не знайшло свого підтвердження проведеним судовим розглядом порушення позивачем п.п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України щодо заниження позивачем суми доходів за рахунок невідображення доходів від списання безнадійної кредиторської заборгованості на загальну суму 84769529 грн. за ІІІ квартал 2019 року.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 3365681 грн та податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000520503 прийняті відповідачем всупереч вищенаведеним нормам права, а тому є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 року вказано, що під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що строк позовної давності за вказаним договором сплинув 23 серпня 2019 року, тому в силу підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України заборгованість в сумі 3385000,00 доларів США (84769529,35 грн) за договором позики від 20 грудня 2012 року № 201212 є безнадійною, отже включається до загального оподатковуваного доходу. Колегією суддів касаційного суду вказано, що такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що додаткова угода від 25 січня 2017 року № 4к, якою продовжено строк розрахунків за договором позики від 20 грудня 2021 року № 201212, підлягала обов`язковій реєстрації Національним банком України (далі НБУ), проте платником до перевірки не було надано документа, який засвідчує факт такої реєстрації. Крім того, колегією суддів вказано, що задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди попередніх інстанцій зазначили, що встановлення контролюючим органом під час перевірки нікчемності даного правочину знаходиться поза межами його компетенції та не належить до функції контролю за дотриманням платниками податків податкового законодавства. Водночас колегією суддів вказано, що доходячи наведених вище висновків, судові інстанції не надали належної правової оцінки встановленому під час перевірки факту відсутності реєстрації додаткової угоди від 25 січня 2017 року № 4к, яка була передбачена постановою НБУ від 17 червня 2004 року № 270 «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», чинного до 07 лютого 2019 року, тобто на момент укладання додаткової угоди. Крім того, вказано, що судами не надано правової оцінки доводам відповідача стосовно відсутності з 23 серпня 2016 року документального підтвердження дій, направлених на погашення заборгованості за договором позики від 20 грудня 2012 року № 201212 з боку ПП «Престиж Автомоторс».

Приписами ч.5 ст. 353 КАС України визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Під час нового розгляду справи судом встановлено доводи представника контролюючого органу стосовно того, що додаткова угода від 25.01.2017 № 4к, якою продовжено строк розрахунків за договором позики від 20.12.2012 № 201212 підлягала обов`язковій реєстрації Національним банком України. Позивачем до перевірки не надано документу, який засвідчує факт реєстрації Національним банком України додаткової угоди від 25.01.2017 № 4к до договору позики, з огляду на що контролюючий орган вважає, що строк позовної давності сплинув 23.08.2019. Також представником відповідача вказано, що документального підтвердження здійснення контрагентом дій, направлених на стягнення заборгованості, до перевірки не надано, а згідно з наданими до перевірки документами, будь-яких дій з 23.08.2016 щодо погашення заборгованості за договором позики від 20.12.2012 № 201212 з боку ПП «Престиж Автомоторс» за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 не здійснювалося. В той же час представником контролюючого органу вказано, що згідно із п. 5.1 договору позики від 20.12.2012 № 201212 (з урахуванням додаткової угоди від 14.01.2014 № 1), кінцевий строк повернення позики не пізніше 01.12.2015. Перебіг строку позовної давності по кредиторській заборгованості за договором позики від 20.12.2012 № 201212 почався з 23.08.2016 (дата останньої дії за договором). При цьому станом на 23.08.2019 сума заборгованості, що обліковується за даними бухгалтерського обліку підприємства по К-ту рах. 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)» по контрагенту DLS INVESTMENT SOLUTION LTD за договором позики від 20.12.2012 № 201212, становить 3385000 доларів США (84769529,35 гривні).

Отже, під час нового розгляду справи представником відповідача у наданих до суду поясненнях зазначено, що позивач повинен був відобразити зазначене списання кредиторської заборгованості на рах. 71 «Інші доходи», який кореспондує з рахунком 791 «Фінансовий результат» та збільшує відповідний результат, а невідображення суми 84769529 грн по рах. 71 «Інші доходи» призвело до заниження доходів підприємства за 9 місяців 2019 року, що згідно з висновками акту перевірки, є свідченням того, що позивач в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, далі - П(С)БО 11), п. 7, п. 15 П(С)БО 15, занизив суму доходів, за рахунок невідображення доходів від списання безнадійної кредиторської заборгованості, за ІІІ квартал 2019 року на суму 84769529 грн.

Також під час нового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та зазначено, що до матеріалів справи ПП «Престиж Автомоторс» було надано, зокрема, додаткову угоду № 4к від 25.01.2017, якою встановлено остаточний строк повернення позики за договором № 201212 від 20.12.2012 не пізніше 01 грудня 2021 року. Представником позивача у наданих під час нового розгляду справи поясненнях вказано, що реєстрація відповідного договору позики та змін до нього передбачена підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом, а отже враховуючи те, що жодним законом не передбачено реєстрацію договору позики з нерезидентом-кредитором та/або реєстрацію змін до нього, то відсутність державної реєстрації не впливає на чинність відповідних договору та змін до нього. Також представником позивача вказано, що умовами договору позики № 201212 від 20.12.2012 передбачено, що (мовою оригіналу): «правом, регулирующим настоящий договор, является материальное право Украины (п. 8), в случаях, не предусмотренных настоящим договором, стороны должны руководствоваться законодательством Украины (п. 11.4)», а отже, навіть без врахування додаткової угоди № 4к від 25.01.2017, якою встановлено остаточний строк повернення позики за договором № 201212 від 20.12.2012 не пізніше 01 грудня 2021 року, строк позовної давності щодо повернення позики не сплив на період, який перевірявся (01.01.2017 по 30.09.2019), оскільки, враховуючи додаткову угоду №1 від 14 січня 2014 р. та додаткову угоду № 4 від 25 січня 2017 р., строк позовної давності становив 5 років і починав відлік не раніше 01 грудня 2015 року. Водночас, представник позивача, обґрунтовуючи власну правову позицію під час нового розгляду справи послався на обставини того, що в матеріалах справи є акти звіряння розрахунків між позичальником ПП «Престиж Автомоторс» і позикодавцем DLS Investment Solutions Ltd за договором № 201212 від 20.12.2012, якими станом на 31.12.2017, 31.12.2018, 31.12.2019 підтверджується заборгованість ПП «Престиж Автомоторс» перед DLS Investment Solutions Ltd за договором № 201212 від 20.12.2012 в сумі 3385000,00 доларів США.

Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, повідомленим суду під час нового розгляду справи, враховуючи висновки Верховного Суду, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно із ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. За ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, з аналізу вказаних вище норм вбачається, що правочин підлягає державній реєстрації виключно у випадках, передбачених законом.

Водночас суд зазначає, що вимога про обов`язкову реєстрацію договорів з нерезидентами про залучення кредитів та додаткових угод до них впроваджена постановою Національного Банку України «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» від 17.06.2004 № 270, яка діяла до 07.02.2019.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що реєстрація відповідного договору позики та змін до нього передбачена підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом.

Отже, оскільки жодним законом не передбачено реєстрацію договору позики з нерезидентом-кредитором та/або реєстрацію змін до нього, то відсутність державної реєстрації не впливає на чинність відповідних договору та змін до нього.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09 листопада 2023 року у справі № 400/1794/19 невиконання визначеного Положенням № 270 обов`язку з реєстрації договору про отримання кредиту або позики в іноземній валюті від нерезидента або змін до такого договору тягне за собою відповідальність, встановлену Указом Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» та Порядком застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 04 жовтня 1999 року № 542), однак не може свідчити про нечинність такого договору або змін до нього. Крім того, колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для ототожнення поняття «державної реєстрації правочинів», наведеного у статті 210 ЦК України, з видачею Національним банком України реєстраційного свідоцтва, що за своєю суттю є формою валютного контролю.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 826/10625/18.

Враховуючи вище вказане суд доходить висновку про те, що факт відсутності реєстрації додаткової угоди від 25 січня 2017 року № 4к не впливає на її чинність і обов`язковість для сторін.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії додаткової угоди № 4 від 25.01.2017, вбачається, що останньою встановлено позовну давність до зобов`язань сторін 5 (п`ять) років.

Суд зазначає, що відповідно до положень абз. 4 п. 2.1 глави 2 розділу I постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» від 17.06.2004 № 270, зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Згідно із положеннями п. 1.16 глави 1 розділу I постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» від 17.06.2004 № 270, резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік. Вимоги абзацу першого цього пункту поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

Отже, як вбачається із положень відповідної постанови Національного Банку України, додаткова угода про внесення змін щодо позовної давності не відноситься до змін, які підлягають реєстрації.

Суд зазначає, що приписами ст. 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

З наявних в матеріалах справи доказів під час нового розгляду справи судом встановлено, що згідно актів звіряння розрахунків між позичальником Приватним підприємством «Престиж Автомоторс» і позикодавцем DLS Investment Solutions Ltd за договором № 201212 від 20.12.2012, якими станом на 31.12.2017, 31.12.2018, 31.12.2019 підтверджується заборгованість позивача перед DLS Investment Solutions Ltd за договором № 201212 від 20.12.2012 в сумі 3385000,00 доларів США.

Також судом встановлено, що з виписки з АІС Національного банку України "Кредитні договори з нерезидентами" з відомостями щодо кредитного договору/договору позики вбачається, що остання передбачає виконання резидентом-позичальником боргових зобов`язань перед нерезидентом станом на 27.07.2020, граничний строк виконання резидентом позичальником платежів за договором (кінцева дата згідно з умовами договору) 25.01.2022.

В той же час, зі змісту наданих до суду представником позивача доказів встановлено, що починаючи з 23 серпня 2016 року позивачем вчинялися дії направлені на погашення заборгованості за договором позики від 20 грудня 2012 року, а саме позивач купував іноземну валюту, здійснював перерахування (погашення) заборгованості за договором позики.

Так, зокрема, 23 серпня 2016 року перераховано як погашення заборгованості 44860,82 долари США, також 23 серпня 2016 року перераховано 109500 доларів США, 30 серпня 2016 року перераховано 305500 доларів США, 08 жовтня 2020 року перераховано 50000 доларів США, 09 червня 2021 року перераховано ще 50000 доларів США.

Таким чином, лише починаючи з 23 серпня 2016 року позивачем здійснено погашення заборгованості за договором позики від 20 грудня 2012 року на суму 559 доларів США. Крім того, після 23 серпня 2016 року не тільки здійснювалося погашення заборгованості, але й узгоджувалися питання подальшої реструктуризації заборгованості, зміни строків повернення, про що свідчить листування між позивачем та нерезидентом (контрагентом).

Відтак, враховуючи вище вказане та встановлені під час нового розгляду справи обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів представника контролюючого органу в цій частині.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції встановлено стосовно податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 271338 грн. з формування витрат за надання інформаційних послуг ТОВ з ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД» таке.

01 січня 2017 року між виконавцем ТОВ з ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД» та замовником, Приватним підприємством «Престиж Автомоторс», укладено договір № 054-info/P на інформаційне та консультативно-довідкове обслуговування на виконання умов Дилерського договору про продаж та обслуговування автомобілів № 054/P від 01 січня 2017 року.

Під час первинного розгляду справи позивачем надано пояснення стосовно того, що Приватне підприємство «Престиж Автомоторс» є офіційним дилером автомобілів марки Porsche в Україні, а ТОВ з ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД» імпортером таких автомобілів, тобто представляє виробника в Україні. Вказані обставини представником контролюючого органу не заперечувались.

Також судом першої інстанції вказано, що відповідно до додатків до договору № 054-info/P від 01.01.2017р., № 1/Р від 01.01.2017р., № 2/Р від 01.01.2018р. № 3/Р від 26.03.2018р. № 4/Р від 20.12.2019р. ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд», в якості виконавця, та ПП «Престиж Автомоторс», в якості замовника, узгодили предмет та ціну послуг, які надаються за Договором № 054-info/Р, а саме: послуги інформаційно-довідкової системи PCSS (Porsche Central Service System), послуги інформаційно-технічної підтримки одного приладу PIWIS Tester III (за один прилад), користування діагностичними модулями A, B, C, D, E, F приладу PIWIS Tester III, послуги з формування звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин за 1 звіт. Ціна в додаткових угодах визначена за 1 місяць наданої послуги, акти складені та підписані сторонами щодо наданих послуг за 1 квартал, тобто 3 місяці. Як узгоджено сторонами в додатках до договору № 054-info/P від 01.01.2017р., якщо офіційний курс НБУ євро по відношенні до гривні змінюється в сторону збільшення/зменшення, вартість інформаційного обслуговування перераховується за формулою: Z=(Kp/Kд)*Zд, де: Z вартість інформаційного обслуговування на дату здійснення платежу; Zд - вартість інформаційного обслуговування на день підписання Додатку; Kд офіційний курс НБУ гривні до євро на день підписання додатку; Kp офіційний курс НБУ гривні до євро в останній календарний день відповідного кварталу.

Суд першої інстанції при первинному розгляді справи оцінив розшифровки в таблицях, які додаються до актів, як узгоджений детальний розрахунок наданих послуг ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд», що формуються на базі електронних систем обміну даними між дилером ПП «Престиж Автомоторс» та імпортером ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд».

Так, додатковою угодою до договору № 054-info/P від 01.01.2017р. № 1/Р від 01.01.2017р. передбачено ціну послуг в місяць: послуги інформаційно-довідкової системи PCSS (Porsche Central Service System) 12692,28 грн з ПДВ, послуги інформаційно-технічної підтримки одного приладу PIWIS Tester III (за один прилад) 2131,70 грн з ПДВ, користування діагностичними модулями A, B, C, D, E, F приладу PIWIS Tester III 30188,39 грн з ПДВ, послуги з формування звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин за 1 звіт 909,52 грн з ПДВ. Всього вартість послуг за місяць складає 45921,89 грн з ПДВ, курс НБУ гривні до Євро становить 28,422604 грн/1 Євро.

При первинному розгляді справи було встановлено, що під час обрахування послуг за 1 квартал 2017 року сторонами здійснено детальний розрахунок до акту № Info-001079 від 31.03.2017 з урахуванням збільшення курсу НБУ гривні до Євро, який на 31.03.2017 становив 28,964193, а саме ціна послуги за місяць становила: послуги інформаційно-довідкової системи PCSS (Porsche Central Service System) 12934,25 грн з ПДВ, послуги інформаційно-технічної підтримки одного приладу PIWIS Tester III (за один прилад) 2172,31 грн з ПДВ, користування діагностичними модулями A, B, C, D, E, F приладу PIWIS Tester III 30763,74 грн з ПДВ, послуги з формування звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин за 1 звіт 926,85 грн з ПДВ. Всього вартість послуг за місяць складає 46797,16 грн з ПДВ, за квартал 140391,47 грн з ПДВ за 1 прилад PIWIS Tester III. Вартість послуг за квартал обраховується за формулою: (12934,25 + 2172,31*2 + 30763,74 + 926,85) * 3 = 146908,41 грн за два прилади за 3 місяці, що відповідає вартості інформаційних послуг в акті № Info-001079 від 31.03.2017. Аналогічним чином виконано обрахунок по договору № 054-info-P від 01.01.2017 та оформлені акти виконаних робіт за 2 квартал 2017 року за актом № Info-001141 від 30.06.2017 на суму 125900,53 грн без ПДВ, за 3 квартал 2017 року за актом № Info-001273 від 30.09.2017 на суму 132028,28 грн без ПДВ, за 4 квартал 2017 року за актом № Info-001295 від 31.12.2017 на суму 140516,21 грн без ПДВ, за 1 квартал 2018 року за актом № Info-000061 від 31.03.2018 на суму 143652,55 грн без ПДВ, за 2 квартал 2018 року за актом № Info-000222 від 30.06.2018 на суму 141911,17 грн без ПДВ, за 3 квартал 2018 року за актом № Info-000353 від 30.09.2018 на суму 153799,51 грн без ПДВ, за 4 квартал 2018 року за актом № Info-000594 від 31.12.2018 на суму 145010,17 грн без ПДВ, за 1 квартал 2019 року за актом № Info-000780 від 31.03.2019 на суму 141909,62 грн без ПДВ, за 2 квартал 2019 року за актом № Info-000920 від 30.06.2019 на суму 138021,91 грн без ПДВ, за 3 квартал 2019 року за актом № Info-001111 від 30.09.2019 на суму 122257,50 грн без ПДВ. Всього по договору № 054-info-P від 01.01.2017 надано послуг на загальну суму 507431,20 грн без ПДВ.

Отже, судом першої інстанції було вказано, що враховуючи досліджені судом докази у їх сукупності, а саме Договір № 054-info/P від 01.01.2017р., додатки до договору № 1/Р від 01.01.2017р., № 2/Р від 01.01.2018р. № 3/Р від 26.03.2018р. № 4/Р від 20.12.2019р., акти наданих послуг, суд приходить до висновку, що такі документи містять відомості про господарську операцію, затверджені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять всі реквізити, затверджені та підписані сторонами, отже підтверджують реальність господарських операцій.

За результатом первинного розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки на підставі досліджених судом первинних документів у позивача відбулись зміни в зобов`язаннях, віднесення таких сум до витрат є обґрунтованим, у зв`язку з чим не знайшло свого підтвердження порушення п.п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України щодо завищення витрат по взаємовідносинах з ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» на суму 1507431 грн за 2017, 2018, три квартали 2019 року, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 271338 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 року вказано, що під час судового розгляду встановлено, що 01 січня 2017 року між ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» (виконавець) та ПП «Престиж Автомоторс» (замовник) укладено договір № 054-info/P на інформаційне та консультативно-довідкове обслуговування, а саме: надання послуг інформаційно-довідкової системи PCSS (Porsche Central Service System); надання послуг інформаційно-технічної підтримки приладу PIWIS Tester III; користування діагностичними модулями A, B, C, D, E, F приладу PIWIS Tester III; надання послуг з формування звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин. На підтвердження виконання умов вказаного договору платником були надані копії актів виконаних робіт та наданих послуг. Колегією суддів касаційної інстанції вказано, що дослідивши вказані акти, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони містять достатні відомості про господарські операції та підтверджують реальність їх здійснення. Водночас, зазначено, що Верховний Суд вважає передчасними такі твердження судових інстанцій, оскільки платником до перевірки не було надано будь-яких інших первинних документів, які б підтверджували надання/виконання придбаних послуг, у зв`язку з чим неможливо визначити реальний обсяг та вартість придбаних позивачем інформаційних послуг, які надані зазначеним вище контрагентом.

Враховуючи згідно положень ч.5 ст. 353 КАС України висновки Верховного Суду, суд під час нового розгляду справи встановив таке.

Представником позивача було надано пояснення та вказано, що ТОВ з II «Віннер Імпорте Україна, Лтд» є офіційним імпортером автомобілів марки Porshe в Україні, відповідає за представлення та впізнаваність в Україні бренду Porshe, за впровадження високих стандартів бренду.

При цьому ТОВ з II «Віннер Імпорте Україна, Лтд» розробляє стратегії по просуванню відповідного бренду в Україні; розробляє стратегії по розвитку дилерської мережі в Україні; надає послуги з передпродажної підготовки автомобілів; проводить навчання власників, керівників, співробітників дилерських центрів; здійснює переклад, адаптацію матеріалів виробників (сервісні книжки, гарантійні політики, стандарти, рекламні матеріали тощо); здійснює адаптацію та правове оформлення проектів виробників на території України; надає правову допомогу; організовує та забезпечує можливості навчати персонал за адаптованими матеріалами виробників; проводить дилерські конференції; проводить опитування дилерів стосовно співпраці, регулярно здійснює контроль якості послуг, що надаються його офіційними дилерами, та приймає зауваження та пропозиції від споживачів автомобілів брендового ряду WINNER щодо роботи офіційних дилерів.

З огляду на вказані обставини та враховуючи сферу діяльності контрагента позивача, між позивачем та ТОВ з II «Віннер Імпорте Україна, Лтд» було укладено досліджуваний в рамках розгляду цієї справи договір № 054-info/Р на інформаційне та консультативно-довідкове обслуговування, а саме: надання послуг інформаційно-довідкової системи РСSS (Рorshe Central Service System); надання послуг інформаційно-технічної підтримки приладу PIWIS Tester III; користування діагностичними модулями А, В, С, D, Е, F приладу PIWIS Tester III; надання послуг з формування звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин.

Як повідомлено представником позивача у наданих під час нового розгляду поясненнях, з метою виконання відповідного договору, ТОВ з II «Віннер Імпорте Україна, Лтд» передало, а позивач прийняв в експлуатацію PIWIS Tester III Starter Kit (2 PIWIS Tester +1) Пристрій діагностичний 00072199000100, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 02.06.2016, Діагностичний пристрій PIWIS Tester III 00072199000, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 19.04.2018.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 104 за січень 2017 р. - вересень 2019 р. підтверджується, що на обліку позивача знаходилися наступні основні засоби: PIWIS Tester III Starter Kit (2 PIWIS Tester +1) Пристрій діагностичний 00072199000100, Діагностичний пристрій PIWIS Tester III 00072199000, що також підтверджується - відомостями по амортизації ОЗ (бухгалтерський облік).

Представником позивача під час нового розгляду справи вказано, що в рамках виконання відповідного договору ТОВ з II «Віннер Імпорте Україна, Лтд» надавалося програмне, інформаційне та технічне забезпечення відповідних пристроїв, без чого б відповідні пристрої не могли б використовуватися позивачем, а такі використовувалися позивачем для аналізу та діагностики технічного стану автомобілів «Роrsche», їх техобслуговування.

Так, представником позивача під час розгляду справи повідомлено суду про те, що до прикладу до позивача звернувся власник автомобіля «Роrsche» - наряд - замовлення №013804, замовник ОСОБА_2 , перелік робіт: самодіагностика, пошук несправності. Для виконання відповідного замовлення використовувалися вказані пристрої. За допомогою відповідних пристроїв було виявлено код несправності, що відображено на сторінці №2 документа «Інформація РАР», який створений за допомогою відповідних пристроїв діагностики.

Також стосовно надання послуг з формування звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин, судовим розглядом справи встановлено доводи представника позивача щодо того, що контрагентом надавалися позивачу послуги щодо формування звітів, в яких аналізувалася/відображалася інформація стосовно контрактів в аспекті дилерів, моделей, типів двигунів, продавців, стосовно ринку преміум сегменту по регіонам та брендам тощо. Тобто, контрагентом надавалася звітність, в якій містилась інформація стосовно того, що відбувається на ринку автомобілів, аксесуарів для автомобілів (шин, килимків тощо), яка допомагала, позивачу встановити можливі недопрацювання, прогалини в роботі тощо. Відповідна звітність створювалась за допомогою відповідного програмного забезпечення в електронному вигляді.

З метою підтвердження наданих пояснення та доведення власної правової позиції представником позивача під час розгляду справи було надано до суду роздрукований звіт та копії первинних документів щодо такого звернення клієнта (т.5 а.с. 138-145).

Відтак, враховуючи вище вказане та встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить до висновку про недоведеність доводів контролюючого органу стосовно допущення позивачем порушення податкового законодавства в цій частині.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції встановлено щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 про нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 182183 грн щодо організації та проведення тренінгів на суму 1012129,84 грн (без ПДВ) таке.

Судом першої інстанції вказано, що 24.05.2017р. між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № PR-240501 від 24.05.2017 року про організацію та проведення заходу в межах рекламного заходу Porsche on Track 2017 у м. Стамбул, Туреччина, з 02.06.2017 року по 04.06.2017 року. Вартість послуг згідно додатку №1 до договору № PR-240501 від 24.05.2017 року становить 22104,03 грн без ПДВ за 1 особу, 26524,83 грн з ПДВ за 1 особу, розрахована загальна вартість з ПДВ за шість осіб 159149 грн 29 травня 2017 року вартість тренінгу оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №1064 від 29.05.2017 р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001190 від 06.06.2017 року на суму 132624,17 грн без ПДВ, на суму 159149 грн з ПДВ.

Отже, відповідно до наказу № 31/05-1 від 31.05.2017р. позивачем для збільшення кількості продажів автомобілів організовано поїздку за рахунок підприємства для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламного заходу Porsche on Track 2017 до м. Стамбул, Туреччина, з 02.06.2017 по 04.06.2017. За реєстраційною формою від 31.05.2017 у заході взяли участь 5 клієнтів та 1 супроводжуюча особа, що підтверджує акт здачі-прийняття виконаних робіт № від 06.06.2017 на суму 159149,00 грн. за договором № PR-240501 від 24.05.2017.

Відповідно до наказу № 24/03-1 від 24.03.2017р. для участі в навчальному заході тренінгу для механіків «Форум механіків Золотого рівня» 27-29 березня 2017 року у м. Стамбул, Туреччина, відряджено механіка ОСОБА_3 , а надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт № Serv-001210 від 31.05.2017 на суму 16339,20 грн без ПДВ, на суму 19607,04 грн з ПДВ. Послуги оплачені позивачем 14.06.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням від 14.06.2017 року № 1130.

Також під час первинного розгляду справи встановлено, що 03 січня 2017 року між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № Event-17518 від 03.01.2017 року про організацію та проведення заходів. Вартість послуг за навчальний захід для консультантів сервісу та консультантів з продажу «Панамера Гібрид та Спорт Туризмо» 22-23 липня 2017 року в м. Лейпциг Німеччина за 2 особи визначена 32780 грн без ПДВ, 39336 грн з ПДВ з перерахунком вартості у зв`язку зі зміною курсу євро. 08 серпня 2017 року вартість тренінгу оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №1261 від 08.08.2017р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001265 від 31.07.2017 року на суму 33330 грн без ПДВ, на суму 39996 грн з ПДВ.

Відповідно до наказу № 20/07-1 від 20.07.2017р. для участі в навчальному заході тренінгу для консультантів з продажу «Панамера Гібрід та Спорт Туризмо» 22-23 липня 2017 року у м. Лейпциг, Німеччина, відряджено менеджера з продажу автомобілів Подгорного Миколу Володимировича, генерального директора ОСОБА_4 .

Вартість послуг за навчальний захід для консультантів сервісу та консультантів з продажу «Cayenne E3 RTA» 11-13 листопада 2017 року в м. Малага Іспанія за 2 особи визначена 59280 грн без ПДВ, 71136 грн з ПДВ з перерахунком вартості у зв`язку зі зміною курсу євро. 19 грудня 2017 року вартість тренінгу оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1676 від 19.12.2017р., а надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001448 від 30.11.2017 року на суму 60895 грн без ПДВ, на суму 73074 грн з ПДВ.

Відповідно до наказу № 09/11-1 від 09.11.2017р. для участі в навчальному заході тренінгу для консультантів сервісу та консультантів з продажу «Cayenne E3 RTA» 11-13 листопада 2017 року у м. Малага, Іспанія, відряджено начальника відділу продажу автомобілів ОСОБА_5 , фахівця зі спеціалізованого обслуговування ОСОБА_6 .

01 листопада 2017 року між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № PR-011101 від 01.11.2017 року про організацію та проведення заходу Porsche on Track 2017 в м. Стамбул, Туреччина, з 10.11.2017 по 12.11.2017. Вартість послуг за додатком № 1 до договору № PR-011101 за 1 особу визначена 25220 грн. без ПДВ, 30264 грн. з ПДВ, захід розраховано на трьох осіб, загальна вартість визначена у розмірі 75660 грн. без ПДВ, 90792 грн. з ПДВ. 19 грудня 2017 року вартість тренінгу оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1677 від 19.12.2017р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001455 від 30.11.2017 року на суму 75660 грн. без ПДВ, на суму 90792 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 15/10-1 від 15.10.2017р. позивачем для збільшення кількості продажів автомобілів організовано поїздку за рахунок підприємства для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламного заходу Porsche on Track 2017 до м. Стамбул, Туреччина, з 10.11.2017 по 12.11.2017. За реєстраційною формою у заході взяли участь 3 клієнтів, що підтверджується договорами, укладеними з клієнтами на організацію заходу № 021117 event від 02.11.2017, № 281017-2 event від 28.10.2017, № 281017-1 event від 28.10.2017 та випискою банку про сплату за надані послуги.

15 травня 2018 року між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № PR-150501 про організацію та проведення заходу Porsche on Track 2018 в м. Будапешт, Угорщина, з 05-07 травня 2017 року. Вартість послуг за додатком № 1 до договору № PR-150501 за 1 особу визначена 27541,93 грн без ПДВ, 33050,32 грн з ПДВ, захід розраховано на чотирьох осіб, загальна вартість визначена у розмірі 110167,75 грн без ПДВ, 132201,30 грн з ПДВ. 24 травня 2018 року вартість тренінгу оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 356 від 24.05.2018р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000277 від 31.05.2018 р. на суму 110167,75 грн без ПДВ, на суму 132201,30 грн з ПДВ.

Відповідно до наказу № 24/04-1 від 24.04.2018р. позивачем для збільшення кількості продажів автомобілів організовано поїздку за рахунок підприємства для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламного заходу Porsche on Track 2017 до м. Будапешт, Угорщина, з 05.05.2018 по 07.05.2018. За реєстраційною формою у заході взяли участь 4 клієнтів, що підтверджується договорами, укладеними з клієнтами на організацію заходу № 260412018-03 event від 26.04.2018, № 26042018-02 event від 26.04.2018, № 260412018-01 event від 26.04.2018, № 260412018-04 event від 26.04.2018, та випискою банку про сплату за надані послуги.

01 жовтня 2018 року між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № Service-26094 про організацію та проведення заходів. 12 грудня 2018 року вартість тренінгу оплачена позивачем в сумі 147420 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 941 від 12.12.2018р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000653 від 30.11.2018 року за організацію та проведення тренінгу в межах заходу «Macan II» 27 жовтня 2018р. - 07 листопада 2018 року у м. Мюнхен, Німеччина на суму 122850,00 грн. без ПДВ, на суму 147420,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 25/10-1 від 25.10.2018р. для участі в навчальному заході тренінгу для консультантів сервісу та консультантів з продажу «Macan II» 27 жовтня 2018р. - 07 листопада 2018 року у м. Мюнхен, Німеччина, відряджено начальника відділу продажу автомобілів ОСОБА_5 , фахівця зі спеціалізованого обслуговування ОСОБА_6 , менеджера з продажу автомобілів ОСОБА_7 , генерального директора ОСОБА_4 .

04 грудня 2018 року вартість тренінгу оплачена позивачем в сумі 112230 грн., що підтверджується платіжним дорученням №908 від 04.12.2018р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000657 від 30.11.2018 року за організацію та проведення тренінгу в межах заходу on Track 2018 до м. Стамбул, Туреччина, з 09.11.2018 по 12.11.2018 на суму 93525 грн. без ПДВ, на суму 112230 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 15/11-1 від 15.11.2018р. позивачем для збільшення кількості продажів автомобілів організовано поїздку за рахунок підприємства для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламного заходу Porsche on Track 2018 до м. Стамбул, Туреччина, з 09.11.2018 по 12.11.2018. За реєстраційною формою у заході взяли участь 6 клієнтів, одна особа супроводжуюча.

05 квітня 2019 року вартість тренінгу оплачена позивачем в сумі 139764 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1267 від 05.04.2019р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000853 від 01.03.2019 року за організацію та проведення тренінгу в межах заходу « Porsche 992» 20 лютого -01 березня 2019 року у м. Майорка, Іспанія на суму 116470 грн. без ПДВ, на суму 139764 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 18/02-1 від 18.02.2019р. для участі в навчальному заході тренінгу для консультантів відділу післяпродажного обслуговування та консультантів з продажу «Porsche992» 20 лютого 2019р. - 01 березня 2019 року у м. Майорка, Іспанія, відряджено начальника відділу продажу автомобілів ОСОБА_5 , фахівця зі спеціалізованого обслуговування ОСОБА_6 , менеджера з продажу автомобілів ОСОБА_8 , генерального директора ОСОБА_4 .

05 квітня 2019 року вартість тренінгу оплачена позивачем в сумі 22032 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1268 від 05.04.2019р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000866 від 31.03.2019 року за організацію та проведення тренінгу в межах заходу « New model 911» 08-11 березня 2019 року у м. Пальма, Іспанія на суму 18360 грн. без ПДВ, на суму 22032 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 03/03-1 від 06.03.2019р. для участі в навчальному заході тренінгу для консультантів відділу післяпродажного обслуговування «New model 911» 08-11 березня 2019 року у м. Пальма, Іспанія, відряджено механіка ОСОБА_3 .

16 серпня 2019 року вартість тренінгу оплачена позивачем в сумі 33880,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1786 від 06.09.2019р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001185 від 16.08.2019 року за організацію та проведення тренінгу в межах заходу Всеукраїнська презентація Porsche 911 до м. Стамбул, Туреччина, з 27.03.2019 по 29.03.2019 на суму 28233,64 грн. без ПДВ, на суму 33880,37 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 25/03-1 від 25.03.2019р. позивачем для збільшення кількості продажів автомобілів організовано поїздку для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламного заходу Всеукраїнська презентація Porsche 911 до м. Стамбул, Туреччина, з 27.03.2019 по 29.03.2019. За реєстраційною формою у заході взяли участь 8 клієнтів, одна особа супроводжуюча, що підтверджується договорами, укладеними з клієнтами на організацію заходу № 07032019-02 event від 07.03.2019, № 06032019-02 event від 06.03.2019, № 06032019-01 event від 06.03.2019, № 07032019-05 event від 07.03.2019, № 07032019-03 event від 07.03.2019, № 07032019-06 event від 07.03.2019, № 07032019-05 event від 07.03.2019, № 07032019-01 event від 07.03.2019, № 07032019-04 event від 07.03.2019, та випискою банку про сплату за надані послуги.

11 березня 2019 року між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № 11032019 про організацію та проведення заходів. 05 квітня 2019 року вартість тренінгу оплачена позивачем в сумі 244410 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1266 від 05.04.2019р., надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000862 від 31.03.2019 року за організацію та проведення тренінгу в межах заходу Всеукраїнська презентація Porsche 911 до м. Стамбул, Туреччина, з 27.03.2019 по 29.03.2019 на суму 203675 грн. без ПДВ, на суму 244410 грн. з ПДВ.

Відповідно до наказу № 25/03-1 від 25.03.2019р. позивачем для збільшення кількості продажів автомобілів організовано поїздку для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламного заходу Всеукраїнська презентація Porsche 911 до м. Стамбул, Туреччина, з 27.03.2019 по 29.03.2019. За реєстраційною формою у заході взяли участь 8 клієнтів, одна особа супроводжуюча, що підтверджується договорами, укладеними з клієнтами на організацію заходу № 07032019-02 event від 07.03.2019, № 06032019-02 event від 06.03.2019, № 06032019-01 event від 06.03.2019, № 07032019-05 event від 07.03.2019, № 07032019-03 event від 07.03.2019, № 07032019-06 event від 07.03.2019, № 07032019-05 event від 07.03.2019, № 07032019-01 event від 07.03.2019, № 07032019-04 event від 07.03.2019, та випискою банку про сплату за надані послуги.

Відповідно до Наказу ПП «Престиж Автомоторс» б/н від 03 січня 2017 року «Про організацію службових відряджень по Україні і за кордон працівників ПП «Престиж Автомоторс» службовим відрядженням вважається поїздка працівника за наказом керівника підприємства до іншого населеного пункту для виконання службового доручення (п. 1.1), зв`язок відрядження з господарською діяльністю підприємства підтверджують: укладений договір або інші документи, що підтверджують намір установити цивільно-правові відносини, укладання угод, отримання товарно-матеріальних цінностей, підвищення кваліфікації персоналу. У вартість навчання згідно дилерської угоди входить харчування, забезпечення роздатковим матеріалом, інструментом (п. 1.2.). Відрядження та вибуття у відрядження оформлюється наказом.

Після повернення з відрядження працівник до закінчення п`ятого банківського дня за днем прибуття до місця постійної роботи, зобов`язаний подати звіт про використання коштів на відрядження. Уразі відсутності документів, які підтверджують витрати, відшкодування працівнику не здійснюється. (п. 3.1.-3.2.).

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції було викладено висновок стосовно того, що позивач пояснив, що враховуючи, що працівники не надали у передбачений положенням строк документи та звіт на підтвердження витрат на відрядження, такі витрати не обліковувались і не відшкодовані відрядженим працівникам.

Також вказано, що неподання працівниками позивача до бухгалтерії підприємства звітів про відрядження та підтвердних документів підтверджується також актом перевірки № 610/20-40-05-03-08/32436962, в якому не вказані відомості щодо виплат працівникам підприємства витрат на відрядження.

Відповідно до пояснень позивача, наданих під час первинного розгляду справи, такі витрати на відрядження відрядженим особам не відшкодовувались, так як ними не були належним чином оформлено і подано звіт про відрядження з підтвердними документами.

Суд першої інстанції, оцінюючи аргументи контролюючого органу щодо спірних правовідносин, зазначив, що відсутність відшкодування витрат на відрядження не спростовує витрати, понесені позивачем у зв`язку з організацією господарської діяльності, на користь ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд», код 20054535, діяльність якого збігається з діяльністю позивача - 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.12 Веб-портали; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 69.10 Діяльність у сфері права.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції вказано, що позивачем надано до суду докази того, що ТОВ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» є імпортером автомобілів марки Porsche в Україні і є стороною дилерського договору, укладеного ПП «Престиж Автомоторс», здійснює відповідно до умов договорів на проведення тренінгів (івентів) надання послуг персоналу та діючим або потенційним клієнтам замовника з метою підвищення якісних та кількісних характеристик співпраці на ринку елітних (преміум) автомобілів, що підтверджується відповіддю ТОВ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» вих. № 2107 від 12.10.2020 на адвокатський запит.

Отже, суд першої інстанції, враховуючи, що на підставі досліджених первинних документів у позивача відбулись зміни в зобов`язаннях, віднесення таких сум до витрат є обґрунтованим, у зв`язку з чим не знайшло свого підтвердження порушення п.п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України щодо завищення витрат по взаємовідносинах з ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» на суму 1012130 грн. за 2017-2019 роки, відтак, податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 182183 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 року вказано, що під час судового розгляду встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» (виконавець) було укладено ряд договорів, направлених на організацію та здійснення рекламних заходів, навчальних заходів (тренінгів), які проводилися замовником за кордоном України, а саме у Турецький Республіці, Федеративній Республіці Німеччина, Королівстві Іспанія, Угорській Республіці. Суди встановили, що на виконання умов укладених договорів ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» організовувалися поїздки до зазначених вище країн для постійних і потенційних клієнтів в межах рекламних заходів та для працівників підприємства в межах навчальних заходів та на підтвердження виконання умов вказаних договорів платником надані копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), платіжних доручень, банківських виписок. При цьому колегією суддів касаційного суду вказано, що невизнання податковим органом реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» в цій частині ґрунтується на тому, що підприємством не надано будь-яких звітів про виконання послуг та/або інших документів, які б підтверджували фактичне надання (виконання) таких послуг. Крім того, відповідач вказував, що до перевірки на надано первинні документи, які оформлюються у зв`язку з відрядженням та підтверджують факт участі працівників підприємства у проведенні навчальних заходів (звіти про відрядження, запрошення приймаючої сторони, транспортні квитки, посадкові талони тощо). На думку Верховного Суду, таким доводам податкового органу судами не було надано належної оцінки, що призвело до передчасних висновків про задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи згідно положень ч.5 ст. 353 КАС України висновки Верховного Суду, суд під час нового розгляду справи встановив таке.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000862 від 31.03.2019 року на організацію та проведення тренінгу в межах заходу Всеукраїнська презентація Рогsche 911 до м. Стамбул, Туреччина, з 27.03.2019 по 29.03.2019 під час нового розгляду справи представником позивача було долучено до матеріалів справи копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 , який відряджався на відповідний захід, яким підтверджується, що ОСОБА_9 здійснив в`їзд до Туреччини 27.03.2019 та виїзд з Туреччини 29.03.2019.

Також під час нового розгляду справи представником позивача було надано до суду копії документів на підтвердження надання послуг за актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Serv-000862 від 31.03.2019, а саме - програма заходу, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за лютий 2017 - вересень 2019, податкові накладні №№32, 29, 43, 56, 33, 34, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за січень 2017 - вересень 2019, податкові накладні №№31, 30, 45, 57, 42, 44, реєстраційна форма, наказ №25/03-1, договори №07032019-04 event, №07032019-02 event, №07032019-01 event, №07032019-03 event, №06032019-02 event, №06032019-01 event, №07032019-05 event, №07032019-06 event, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 491, 489, 490, 492, 496, 495, 494, 493, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за січень 2017 - вересень 2019, інформація заходу.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000866 від 31.03.2019 року, на організацію та проведення тренінгу в межах заходу «New model 911» 08-11 березня 2019 року у м. Пальма, Іспанія представником позивача під час нового розгляду справи надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 , який відряджався на відповідний захід, яким підтверджується, що ОСОБА_11 здійснив в`їзд до Іспанії 08.03.2019 та здійснив виїзд з Іспанії 12 березня 2019 р. Крім того, представником позивача надано роздруківки з електронної пошти, в яких міститься запрошення і підтвердження участі в заході ОСОБА_10 .

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт №Serv- 001210 від 31.05.2017, на організацію та проведення заходу для механіків «Форум механіків Золотого рівня» 27-29 березня 2017 року у м. Стамбул, Туреччина представником позивача надано до суду копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 , який відряджався на відповідний захід, яким підтверджується, що ОСОБА_11 здійснив в`їзд до Туреччини 27.03.2017 та здійснив виїзд з Туреччини 30.03.2017. Крім того, надано до суду роздруківки з електронної пошти, з яких вбачається, що ОСОБА_11 був обраний учасником відповідного заходу, та офіційну інформацію організатора заходу «Рorsche» стосовно відповідного заходу.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000853 від 01.03.2019 року, на організацію та проведення тренінгу в межах заходу «Porsche 992» 20 лютого - 01 березня 2019 року у м. Майорка, Іспанія представником позивача надано до суду роздруківку з електронної пошти, з якої вбачається інформування щодо проходження тренінгу «Porsche 992» з 20 по 23 лютого 2019 року та з 20 лютого по 01 березня 2019 року. Також до суду надано копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які відряджалися на відповідний захід з 20 по 23 лютого 2019 року, якими підтверджується, що вони здійснили в`їзд до Іспанії 20.02.2019 та виїхали з Іспанії 24.02.2019, а також копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які відряджалися на відповідний захід та з 26 лютого по 01 березня 2019 року, якими підтверджується що вони здійснили в`їзд до Іспанії 26.02.2019 та виїхали з Іспанії 02.03.2019. Крім того, надано до суду роздруківки з електронної пошти, в яких, міститься інформація стосовно завершення реєстрації на захід та стосовно бронювання готелю.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №Serv-001265 від 31.07.2017 року, на організацію та проведення тренінгу для консультантів сервісу та консультантів з продажу « ОСОБА_12 та Спорт Туризмо» 22-23 липня 2017 року в м. Лейпциг Німеччина представником позивача надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , які відряджалися на відповідний захід, якими підтверджується, що вони в`їхали до Німеччини (м. Лейпциг) 22.07.2017 та виїхали з Німеччини 23.07.2017. Крім того, надано листи-запрошення та роздруківку з електронної пошти, в якому міститься інформація стосовно запрошень та графіку тренінгу.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-000653 від 30.11.2018 року, на організацію та проведення тренінгу в межах заходу «Масаn II» 27 жовтня 2018 р. - 07 листопада 2018 року у м. Мюнхен, Німеччина представником позивача надано роздруківки з електронної пошти, з яких вбачається підтвердження участі в тренінгу чотирьох учасників - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з 27.10 по 29.10.2018, а ОСОБА_9 та ОСОБА_16 з 05.11 по 07.11.2018, а також інформація стосовно тренінгу (місце проведення, вартість навчання, цільова аудиторія та дати проведення). Крім того, надано копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які відряджалися на відповідний захід з 27.10 по 29.10.2018, якими підтверджується, що вони в`їхали до Німеччини (м. Мюнхен) 26.10.2018 та виїхали з Німеччини 30.10.2018, а також копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які відряджалися на відповідний захід з 05.11 по 07.11.2018, якими підтверджується, що вони в`їхали до Німеччини (м. Мюнхен) 04.11.2018 та виїхали з Німеччини 08.11.2018, а також надано офіційну інформацію організатора заходу «Porsche» стосовно відповідного заходу.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001448 від 30.11.2017 року, на організацію та проведення тренінгу для консультантів сервісу та консультантів з продажу «Сауеnnе ЕЗ RТА» 11-13 листопада 2017 року у м. Малага, Іспанія, надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_6 , який відряджався на відповідний захід, яким підтверджується, що ОСОБА_16 в`їхав до Іспанії 11.11.2017 та виїхав з Іспанії 14.11.2017. Крім того, надано офіційну інформацію організатора заходу «Porsche» стосовно заходу «Сауеnnе ЕЗ RТА» та роздруківку з електронної пошти, в якій міститься запрошення на відповідний захід.

Також під час нового розгляду справи представником позивача було надано до суду копії документів на підтвердження надання послуг за актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Serv-000277 від 31.05.2018, а саме: реєстраційна форма, наказ №24/04-1, договір №РК- 150501, платіжне доручення №356, інформація заходу, оборотно-сальдові відомості по рахунку №361 за січень 2017 - грудень 2021 р., оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за січень 2017 - вересень 2019, податкові накладні №№6, 208, 223, 4, 205, 220, 207, 221, 206, 222, 5, договори №260412018-03 event, №260412018-04 event, №260412018-01 event, №260412018-02 event, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1905, №1904, №4636, №4635.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001455 від 30.11.2017 року, під час нового розгляду справи представником позивача було надано до суду копії документів, а саме: договір №РК-011101, програма заходу, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за лютий 2017 вересень 2019, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2017 вересень 2019, податкова накладна №22, картка рахунку 361 за січень 2017 - вересень 2019, картка рахунку 361 за 01.07.2017 - 19.03.2024, картка рахунку 361 за липень 2017 - грудень 2017, платіжне доручення №1677, договори №281017-2 event, №281017-1 event, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1852, №1848, №1879, податкова накладна №223, наказ №15/11-1, реєстраційна форма на захід.

Також під час нового розгляду справи представником позивача було надано до суду копії документів на підтвердження надання послуг за актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Serv-000657 від 31.05.2018, а саме: реєстраційна форма від 01.11.2018, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №330, договори №10102018-02 event, №10102018-01 event, 30102018-01 event, податкова накладна №1, розрахунок коригування №31, податкова накладна № 178, платіжне доручення №908, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2017 р. - вересень 2019 р., картка рахунку 361 за січень 2017 - вересень 2019, договори №011118 event, №25102018-01 event, наказ №15/11-1.

Щодо послуг, наданих за актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № Serv-001190 від 06.06.2017 представником позивача під час нового розгляду справи надано до суду копії первинних документів, а саме: платіжне доручення №1064, наказ №31/05-1, реєстраційна форма на захід, програма заходу, фотокартки.

Також з метою підтвердження власної правової позиції представником позивача долучено до матеріалів справи копії звітів з продажу автомобілів та/або запасних частин за 2017 рік по маркам преміум сегмента, регіонам, маркам загалом.

Отже, надані до суду докази підтверджували фактичне надання (виконання) таких послуг і підтверджують обставини відбуття працівників позивача на відповідні заходи та виїзд і повернення таких працівників в Україну після проведення останніх, що є прямим свідченням необґрунтованості та недоведеності доводів представника контролюючого органу в цій частині

Водночас, суд вважає доводи представника контролюючого органу стосовно того, що вказані взаємовідносини не мають реального характеру у зв`язку з чим тим, що підприємством не надано будь-яких звітів про виконання послуг та/або інших документів, які б підтверджували фактичне надання (виконання) таких послуг, не надано первинні документи, які оформлюються у зв`язку з відрядженням та підтверджують факт участі працівників підприємства у проведенні навчальних заходів (звіти про відрядження, запрошення приймаючої сторони, транспортні квитки, посадкові талони тощо) суд вважає необґрунтованими та недоведеними, оскільки доказів запиту або витребування таких первинних документів під час проведення контролюючим органу заходу контролю до суду під час нового розгляду справи надано не було.

Відтак надані до суду під час нового розгляду докази підтверджують обставини відбуття працівників позивача на відповідні заходи та виїзд і повернення таких працівників в Україну після проведення останніх, що є свідченням необґрунтованості та недоведеності доводів представника контролюючого органу в цій частині.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції встановлено стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 в частині нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 102010 грн. за амортизаційними відрахуваннями з придбання транспортних засобів, податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 869559 грн. за зменшенням податкового кредиту з придбання транспортних засобів та податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 0000550503 нарахованої штрафної санкції в сумі 434779,50 грн. за нереєстрацію податкових накладних на суму 869559 грн, таке.

Позивачем 23.10.2018 року придбано автомобіль Volvo XC90 258 RCA вартістю 1572000 грн. у тому числі ПДВ 262000 грн. Наказом №23\11-1 у зв`язку виробничою необхідністю взято на облік у ДАІ. Наказом №03-12-18 від 03.12.2018 введено в експлуатацію.

05.12.2018 року ПП «Престиж Автомотрс» придбано автомобіль Skoda Oktavia A7 Active вартістю 540 354 грн. у тому числі ПДВ 90059 грн. Наказом №05\12-1 зв`язку виробничою необхідністю взято на облік у ДАІ. Наказом № 14-12-18 від 14.12.2018 року введено в експлуатацію.

13.03.2019 року ПП «Престиж Автомотрс» придбано автомобіль Lexus LX 450d вартістю 3 105 000 грн. у тому числі ПДВ 517500 грн. Наказом №13\03-1 зв`язку виробничою необхідністю взято на облік у ДАІ. Наказом № 14-03-19 від 14.03.2019 року введено в експлуатацію.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що позивачем надано до суду пояснення про те, що вказані автомобілі використовувались в господарській діяльності позивача як підмінні автомобілі, про що надано такі докази.

Так, судом було встановлено, що між позивачем та громадянином ОСОБА_17 01.01.2019 укладено договір на сервісне обслуговування з наданням підмінного авто, за умовами якого на час ремонту автомобіля PORSCHE CAYENNE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить замовнику, йому надавався підмінний автомобіль.

Надаючи пояснення в судовому засіданні під час первинного розгляду справи, представник позивача зазначив, що вказаний автомобіль PORSCHE CAYENNE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , придбаний ОСОБА_17 як не новий, а був у вжитку.

Судом було встановлено відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу PORSCHE CAYENNE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що цей автомобіль зареєстровано за власником 01.10.2016р.

Згідно додатків № 1, №2 до Договору від 01.01.2019 до підмінних автомобілів Виконавця, які можуть бути надані Замовнику, відносяться всі перелічені вище автомобілі.

Відповідно до акту № 1 про надання та повернення підмінного автомобіля за вказаним договором, на 30-31 січня 2019 року ОСОБА_17 надавався підмінний автомобіль Skoda Oktavia A7 Active.

Згідно з актом № 2 надання та повернення підмінного автомобіля за вказаним договором, на 26-27 лютого 2019 року ОСОБА_17 надавався автомобіль Volvo XC90 258 RCA.

27-29 березня 2019 року споживачу надавався автомобіль Lexus LX 450d, що підтверджується актами надання та повернення підмінного авто №3.

Судом першої інстанції було встановлено, що вказані пояснення підтверджуються також актами виконаних робіт № 118 від 30.01.2019, № 263 від 27.02.2019, № 442 від 29.03.2019, які підтверджують виконання ремонтних робіт транспортного засобу PORSCHE CAYENNE, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 позивачем.

За результатом первинного розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що транспортні засоби ПП «Престиж Автомоторс» не використовувались в неоподатковуваних операціях, у вигляді невиробничого використання, в операціях, що не є господарською діяльністю. Враховуючи необґрунтованість нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 869559 грн, необґрунтованим і протиправним є також нарахування штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних.

Отже, суд під час первинного розгляду справи дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 в частині нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 102010 грн за амортизаційними відрахуваннями з придбання транспортних засобів, податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 869559 грн. за зменшенням податкового кредиту з придбання транспортних засобів та податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 0000550503 нарахованої штрафної санкції в сумі 434779,50 грн. за нереєстрацію податкових накладних на суму 869559 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 року вказано щодо доводів акта перевірки про те, що позивачем до складу витрат включено амортизаційні відрахування за автотранспортними засобами, які не використовувалися у власній господарській діяльності таке. Суди встановили, що платником були придбані автотранспортні засоби Volvo XC90 256, Skoda Oktavia A7 Active, Lexus LX 450d з метою використання в господарській діяльності позивача як підмінних автомобілів. Задовольняючи позовні вимоги в частинні визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року № 00000510503 щодо нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 102010,00 грн за амортизаційними відрахуваннями з придбання транспортних засобів, податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 869559,00 грн за зменшенням податкового кредиту з придбання транспортних засобів та податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року № 0000550503, яким нараховано штрафну санкцію в сумі 434779,50 грн за нереєстрацію податкових, суди попередніх інстанцій зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази того, що транспортні засоби ПП «Престиж Автомоторс» не використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. При цьому, колегією суддів касаційної інстанції зазначено, що в якості підтвердження використання вказаних автомобілів в господарській діяльності підприємства суди врахували надані позивачем акти про надання та повернення підмінного автомобіля громадянину ОСОБА_17 . Разом з тим, Верховним судом зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам податкового органу щодо відсутності доказів того, що підприємством придбавались паливно-мастильні матеріали, які є необхідними для використання автомобілів, а також що на підприємстві відсутні підтверджуючі документи щодо факту технічного обслуговування автомобілів, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи та передчасність висновків про задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи згідно положень ч.5 ст. 353 КАС України висновки Верховного Суду, суд під час нового розгляду справи встановив таке.

Під час нового розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи останнього стосовно того, що позивач здійснює технічне обслуговування/ремонт автомобілів «Porsche». У свою чергу, представником позивача вказано, що автотранспортні засоби Volvo XC90 256, Skoda Oktavia A7 Active, Lexus LX 450d надаються як підмінні автомобілі, тобто вони надаються позивачем в тимчасове користування осіб, які звертаються до позивача для ремонту свого автомобіля. Таким чином, поки автомобіль замовника знаходиться на ремонті у позивача, замовник користується підмінним транспортом.

З метою підтвердження власної правової позиції представником позивача під час нового розгляду справи повідомлено суд про те, що до прикладу позивачем було надано до суду в якості підтвердження використання вказаних автомобілів як підмінних акти про надання та повернення підмінного автомобіля громадянину ОСОБА_17 .

Додатково представником позивача під час нового розгляду справи надано акти виконаних робіт, акти передання-прийняття ДТЗ, його складових після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, наряди-замовлення, які підтверджують обставини звернення ОСОБА_17 з необхідністю здійснення технічного обслуговування/ремонту його автомобіля.

Відтак слід дійти висновку про те, що надані до суду докази в сукупності є свідченням того, що власник автомобіля звертався до позивача з замовленням щодо технічного обслуговування/ремонту свого автомобіля, а позивач на час проведення відповідних робіт надавав замовнику (власнику автомобіля) підмінний автомобіль.

В той же час представником позивача під час нового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що оскільки автомобілі надавалися в користування громадян як підмінні, забезпечення їх паливно-мастильними матеріалами здійснювалось безпосередньо відповідними громадянами, які користувалися автомобілями, а не позивачем.

Також представником позивача повідомлено суду стосовно технічного обслуговування підмінних автомобілів, що у період, за який проводилася перевірка, стосовно підмінних автомобілів не здійснювалося техобслуговування, оскільки відповідні автомобілі були придбані новими, а саме: 23.10.2018 року придбано Volvo XC90 256 RCA, 03.12.2018 введено в експлуатацію; 05.12.2018 року придбано Skoda Oktavia A7 Active, 14.12.2018 року введено в експлуатацію; 13.03.2019 року придбано Lexus LX 450d, 14.03.2019 року введено в експлуатацію.

З метою підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи представником позивача долучено копії документів на право власності на підмінні автомобілі.

Також під час нового розгляду справи представником позивача було повідомлено суду, що на час проведення перевірки строки для технічного обслуговування вказаних транспортних засобів не настали, тому таке було здійснено позивачем пізніше.

Так, з метою підтвердження вказаних обставин до суду надано копії нарядів заказів щодо Volvo, щодо Lexus, щодо Skoda, а також договорів продажу зазначених транспортних засобів.

Відтак надані до суду докази є свідченням того, що вказані транспортні засоби ПП «Престиж Автомоторс» не використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю позивача. При цьому, з огляду на надані представником позивача під час нового розгляду справи пояснення та докази, суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на відсутність доказів того, що підприємством придбавались паливно-мастильні матеріали, які є необхідними для використання автомобілів, а також доказів того, що на підприємстві відсутні підтверджуючі документи щодо факту технічного обслуговування автомобілів.

Під час первинного розгляду справи судом першої інстанції встановлено стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в сумі 12946 грн щодо віднесення до складу витрат послуг ТОВ з ІІ «ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД» встановлено таке.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

22.03.2017 р. між виконавцем ТОВ з ІІ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» та замовником ПП «Престиж Автомоторс» укладено договір № PR-220301 від 22.03.2017 року про організацію та проведення заходу в межах рекламного заходу Porsche on Track 2017 м. Стамбул, Туреччина, з 17.03.2017 року по 19.03.2017 року. Вартість послуг згідно додатку №1 до Договору № PR-220301 від 22.03.2017 року становить 23973,33 грн. без ПДВ за 1 особу, 28768 грн. з ПДВ за 1 особу, розрахована загальна вартість з ПДВ за трьох осіб 86304 грн. 06 квітня 2017 року вартість тренінгу оплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 945 від 06.04.2017р. та випискою ПАТ «МЕГАБАНК».

На момент перевірки в обліку згідно бухгалтерських регістрів наявна дебіторська заборгованість по цій оплаті, як пояснив позивач під час первинного розгляду справи, в зв`язку з тим, що виконавець не надав позивачу акт виконаних робіт.

Судом першої інстанції при первинному розгляді зазначено, що проведення будь-якої господарської операції підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Первинні документи повинні містити такі обов`язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції та інші.

Як зазначено судом першої інстанції, у зв`язку з відсутністю акта виконаних робіт, ПП «Престиж Автомоторс» не було включено до складу витрат суму 71920 грн. В регістрах бухгалтерського обліку за перевіряємий період наявна дебіторська заборгованість в сумі 86304,00 грн. по договору PR-22 0301 від 22.03.17 (журнал ордер по рахунку 6851 станом на 30.09.2019 Розрахунки з постачальниками). Відповідачем не доведено включення 86304 грн позивачем до складу витрат.

Також судом першої інстанції було встановлено стосовно податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в сумі 12946 грн, що в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000510503 про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 13545 грн. представник позивача на стадії розгляду справи по суті погодився та не оспорював цей факт, тому, керуючись принципом диспозитивності, суд не досліджував вказані обставини.

Однак, судом було вказано, що оскільки нарахування податкових зобов`язань є дискреційними повноваженнями податкового органу, то суд не вправі виокремлювати вказану суму податкових зобов`язань і оцінює законність прийнятого рішення в цілому.

Також в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000530503 про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 10275 грн за взаємовідносинами з ТОВ «СКС ІНЖИНІРИНГ» судом першої інстанції було вказано, що представник позивача на стадії розгляду справи по суті погодився з донарахуванням, тому суд не здійснював дослідження таких обставини. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000530503 складено на загальну суму 948758 грн, а враховуючи, що нарахування податкових зобов`язань є дискреційними повноваженнями податкового органу, суд не вправі виокремлювати вказану суму податкових зобов`язань і зменшувати податкове повідомлення-рішення, а здійснив оцінку законності прийнятого рішення в цілому.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 року з приводу вказаних вище висновків суду першої інстанції зауважень викладено не було.

Також під час первинного розгляду справи судом першої інстанції встановлено стосовно оспорювання податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 68924 грн та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000540503 про зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 311444 грн. у зв`язку з повторним включенням сум податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками, встановлено таке.

Відповідно до підпункту 5) підпункту 3.1.2.1 п. 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки від 02.03.2020 № 610/20-40-05-03-08/32436962 вказано, що перевіркою відображених у рядку 16.2 Декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення показника за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 у загальній сумі 283808 грн, зокрема завищення даних декларації підприємства за лютий 2017 року (від 20.03.2017 року № 9044762209) по рядку 16.2 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» на загальну суму 380368 грн. В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді суми від`ємного значення по декларації за попередній звітний (податковий) період включено (враховано, віднесено) до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду наступним чином, в т.ч.: в декларації з податку на додану вартість, подану підприємством за січень 2017 року (від 16.02.2017 року № 9021849522) по рядку 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду:», відображено суму 4023008 грн., по рядку 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду)» відображено суму 4023008 грн., по рядку 16.2 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» відображено суму 0 грн., по рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відображено суму 4382298 грн. Аналогічно сума 4382298 грн. вказана в рядках 20.3 та 21 декларації за січень 2017 року. Різниця між податковим кредитом минулого періоду грудень 2016 року до коригування (рядок 16.1) 4023008 грн. та сумою від`ємного значення поточного податкового періоду січень 2017 року до коригування (рядок 19) 4382298 грн. становить 359290 грн; в декларації з податку на додану вартість, подану підприємством за лютий 2017 року (від 20.03.2017 року № 9044762209), по рядку 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду:», відображено суму 4762666 грн, по рядку 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» відображено суму 4382298 грн, по рядку 16.2 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» відображено суму 380368 грн.

Отже, судом першої інстанції було вказано, що за результатом діяльності в січні 2017 року збільшено від`ємне значення з ПДВ на суму 359290 грн, а саме: рядок 10.1 «Податковий кредит. Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України» 1659287 грн рядок 12 Д1 «Коригування податкового кредиту» 35 грн рядок 9 «Усього податкових зобов`язань» 1299962 грн: 1659287 грн. 35 грн 1299962 грн = 359290 грн, що не відповідає сумі коригування податкового кредиту в лютому 2017 року.

У лютому 2017 року позивачем самостійно виявлено та виправлено помилки шляхом реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих у попередніх податкових періодах та відображених у поданих податкових деклараціях за листопад 2015, квітень 2016, жовтень 2016 та листопад 2016 року на загальну суму 380 368 грн.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено судом під час первинного розгляду справи, помилки виправлено шляхом подання в лютому 2017 року уточнюючих розрахунків за відповідні податкові періоди.

09.02.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок як самостійний документ за листопад 2015 року. Реєстраційний номер звіту 9014084912 від 09.02.2017. Збільшено податковий кредит на суму 58333 грн.

Позивачем виписана та зареєстрована податкова накладна № 27 від 04.11.2015 на суму 637200 грн без урахування передплати в сумі 350000 грн. (ПДВ 58333,33 грн), яку відкориговано розрахунком коригування № 5 від 01.02.2017 на суму 58333,33 грн.

09.02.2017 позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок як самостійний документ за квітень 2016 року. Реєстраційний номер звіту 9014341685 від 09.02.2017. Збільшено податковий кредит на суму 385,18 грн.

Позивачем виписана і зареєстрована податкова накладна № 213 від 27.04.2016 на суму 2311,06 грн в т.ч. ПДВ 385,18 грн помилково (повторно).

09.02.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок як самостійний документ за жовтень 2016 року. Реєстраційний номер звіту 9014486080 від 09.02.2017. Збільшено податковий кредит на суму 289750 грн.

Позивачем виписана та зареєстрована податкова накладна № 145 від 25.10.2016 на суму 1884800 грн без урахування передплати в сумі 1738500 грн, в т.ч. ПДВ 289750 грн, яку відкориговано розрахунком коригування від 01.02.2017 на суму ПДВ 289750 грн.

09.02.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок як самостійний документ за листопад 2016 року. Реєстраційний номер звіту 9014580653 від 09.02.2017. Збільшено податковий кредит на суму 31900 грн.

Позивачем виписана та зареєстрована податкова накладна № 16 від 01.11.2016 на суму 191400 грн, в т.ч. ПДВ 31900 грн, без урахування передплати, яку відкориговано розрахунком коригування від 01.02.2017 на суму ПДВ 31900 грн.

Суд першої інстанції під час первинного розгляду справи дійшов висновку про те, що за наслідком камеральної перевірки поданих ПП «Престиж Автомоторс» декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року (від 20.03.2017 № 9255515620), уточнюючих розрахунків за лютий 2017 року щодо податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 09.02.2017 № 9014084912 щодо податкової декларації з ПДВ за листопад 2015 року (від 17.12.2015 № 9255515620), від 09.02.2017 № 9014341685 щодо податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року (від 20.05.2016 № 9081911876), від 09.02.2017 № 9014486080 щодо податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (від 16.11.2016 № 9219644152), від 09.02.2017 № 9014580653 щодо податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року (від 19.12.2016 № 9245673858) відсутні відомості щодо порушень, акт камеральної перевірки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, а також приписів податкового законодавства, суд першої інстанції при первинному розгляді справи дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 68924 грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000540503 про зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 311444 грн. у зв`язку з повторним включенням сум податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками в розмірі 380368 грн є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи протиправність нарахування основного зобов`язання нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 24.03.2020 року № 00000530503 також підлягає скасуванню.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 року стосовно податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 68924,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року № 00000540503 про зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 311444,00 грн у зв`язку з повторним включенням сум податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками, зазначено таке. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди попередніх інстанцій врахували, що у лютому 2017 року позивачем самостійно виявлено та виправлено помилки шляхом реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих у попередніх податкових періодах та відображених у поданих податкових деклараціях за листопад 2015 року, квітень 2016 року, жовтень 2016 року та листопад 2016 року на загальну суму 380368,00 грн. Коригування за поданими уточнюючими розрахунками в сумі 380368,00 грн було відображено позивачем у рядку 16.2 декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року. Суди зазначили, що за наслідком камеральної перевірки поданих ПП «Престиж Автомоторс» декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року від 20 березня 2017 року № 9255515620, уточнюючих розрахунків за лютий 2017 року щодо податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відсутні відомості щодо порушень. При цьому, суди констатували, що акт камеральної перевірки в матеріалах справи відсутній. Разом з тим, колегією суддів касаційної інстанції вказано, що судами попередніх інстанцій не враховано, що податкові періоди, за які надані вищевказані розрахунки, були охоплені попередньою плановою виїзною документальною перевіркою платника за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року (акт від 14 березня 2017 року № 1068/20-40-14-02-07/324369662) та суми вищезазначених уточнень були враховані (відображені) в матеріалах попередньої виїзної документальної перевірки. Відтак, Верховний Суд вважає передчасним висновок судових інстанцій, котрого вони дійшли без дослідження висновків акта перевірки від 14 березня 2017 року №1068/20-40-14-02-07/324369662, на який посилається податковий орган.

Враховуючи згідно положень ч.5 ст. 353 КАС України висновки Верховного Суду, суд під час нового розгляду справи встановив таке.

Представником контролюючого органу під час нового розгляду справи було надано пояснення, в яких зазначено, що позивачем у лютому 2017 року до контролюючого органу надані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі Розрахунок) до податкових декларацій з податку на додану вартість за податкові (звітні) періоди, що були перевірені попередньою плановою перевіркою, в яких зменшено суму податкового зобов`язання та збільшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у загальному розмірі 380368,00 грн. Платником податків у лютому 2017 року проведено уточнення податкових зобов`язань (зменшення) за листопад 2015 року (у сумі (-) 58333,0 грн); за квітень 2016 року (у сумі (-) 385,0 грн); за жовтень 2016 року (у сумі (-) 289750,0 грн); за листопад 2016 року ( у сумі (-) 31 900,0 грн).

При цьому представником контролюючого органу вказано, що податкові періоди, за які надані вказані розрахунки, охоплено попередньою плановою виїзною документальною перевіркою позивача за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 (акт від 14.03.2017 № 1068/20-40-14-02-07/32436962) та суми вищезазначених уточнень були враховані (відображені) в матеріалах попередньої планової виїзної документальної перевірки.

З огляду на зазначене, на думку контролюючого органу позивачем в порушення п. 5 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, із змінами та доповненнями, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України завищено суму податкового кредиту у розмірі 380368 грн за лютий 2017 року.

Надаючи оцінку вказаним доводам представника відповідача, суд зазначає, що під час нового розгляду справи судом було досліджено зміст акту від 14.03.20217 року №1068/20-40-14-02-07/32436962 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП «ПРЕСТИЖ АВТОМОТОРС» податковий номер 32436962, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року» та встановлено, що під час проведення такої перевірки, податковим органом дійсно здійснено перевірку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірність декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

При цьому відповідно до висновків зазначеного акту перевірки контролюючим органом не було встановлено порушень стосовно податкових декларацій за листопад 2015, квітень 2016, жовтень 2016 та листопад 2016 року.

Отже, враховуючи вище вказане, суд доходить висновку про те, що твердження представника контролюючого органу в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, а відтак податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 00000530503 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 68924 грн та податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 00000540503 про зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 311444 грн у зв`язку з повторним включенням сум податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками є протиправними.

Суд зазначає, що представником контролюючого органу під час нового розгляду справи було неодноразово наголошено на обставинах того, що подані під час нового розгляду справи представником позивача документи під час перевірки не надавались, а відтак такі не можуть бути враховані судом.

Надаючи оцінку вказаним доводам представника контролюючого органу, суд зазначає таке.

Статтею 44 ПК України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, за приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (…) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (…).

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За приписами пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі, якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Таким чином, зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 804/15542/13-а.

Також згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої зокрема у постанові від 20.04.2021 року у справі 560/1158/20, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку, а норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Представником позивача під час нового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що під час проведення перевірки позивачем було надано усі запитані податковим органом документи, а останнім було здійснено дослідження таких, проте контролюючим органом наданих до суду під час нового розгляду справи доказів не було запитано під час проведення перевірки, як і не було складено жодних вимог щодо надання таких до перевірки, у зв`язку з чим позивачем такі докази надано до суду на виконання вимог Верховного Суду, викладених у постанові від 20.12.2023 року у цій справі.

Суд зазначає, що доказів на спростування вказаних доводів представника позивача представником контролюючого органу під час нового розгляду справи надано не було, а відтак такі доводи представника позивача суд вважає обґрунтованими та доведеними.

Відтак, на підставі наведеної вище правової позиції суду касаційної інстанції, яка в силу приписів ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом, суд зазначає, що в рамках розгляду цієї справи встановлено обставини дотримання позивачем вимог контролюючого органу стосовно подання до перевірки первинних документів та подальшого подання таких документів до суду на виконання вимог постанови Верховного Суду від 20.12.2023 року.

Таким чином подані до суду первинні документи підлягали дослідженню в рамках нового розгляду цієї справи.

Враховуючи встановлені під час нового розгляду справи обставини та досліджені судом пояснення сторін і докази долучені до матеріалів справи, суд доходить висновку про доведеність та обґрунтованість позиції представника позивача.

Отже, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 24.03.2020 року №№ №00000510503, 00000520503, 00000530503, 00000540503, 00000550503.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Престиж Автомоторс".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Престиж Автомоторс" (вул. Клочківська, б. 95, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 32436962) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 №№ №00000510503, 00000520503, 00000530503, 00000540503, 00000550503.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2024 року.

Суддя Мельников Р.В.