Ухвала

від 15.07.2024 по справі 175/9395/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 175/9395/24

провадження №1-кс/175/3142/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022052100000613 від 07.07.2022 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 року до слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло зазначене вище клопотання.

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначає про те, що першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N?42022052100000613 від 07.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 за N? 211 (по стройовій частині) від 31.05.2021 підполковника ОСОБА_5 призначено на посаду начальника логістики цієї ж частини. Відповідно до ст. ст. 11, 16, 58, 59, 76, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статуту) та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_5 зобов?язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов?язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків. Окрім того, згідно ст. ст. 58, 59 Статуту, п. п. 3.1.1., 3.1.9. «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністерства оборони України N? 300 від 16.07.1997, ОСОБА_5 відповідає за матеріальне й технічне забезпечення підрозділів частини, повинен організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів частини матеріальними засобами, якісне харчування особового складу, контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця, зобов`язаний

забезпечувати ощадливе витрачання матеріальних засобів, зокрема, пального, і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням. Відповідно до п. 5 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N?1225 від 04.08.2000, військові частини використовують закріплене за ними військове майно виключно за його цільовим та функціональним призначенням. Згідно посадових обов?язків начальника логістики військової частини A0989. затвердженого наказом командира цієї ж частини N? 624 «Про організацію служби військ та бойового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 на 2022 рік», від 26.12.2021, доведені під особистий підпис ОСОБА_5 , підполковник ОСОБА_5 несе персональну відповідальність за якісне та своєчасне виконання завдань, покладених на логістику, здійснює керівництво його діяльністю, відповідає за своєчасне надання донесень та інших звітних документів підлеглим особовим складом. Начальник логістики зобов?язаний організовувати роботу логістики, визначає (розподіляє) і ставить завдання підлеглим, контролює якість їх виконання. В рамках планування поточної (повсякденної) діяльності логістики організовує планування основних заходів логістики, організовує та приймає особисту участь у виконанні поточних документів. Відповідно до п. 2.1.1 «Основних положень логістичного забезпечення Збройних Сил України», затверджених наказом Міністерства оборони України від 11.10.2016 N? 522, логістичне забезпечення - це комплекс взаємопов?язаних заходів, який забезпечує діяльність Збройних Сил у мирний та воєнний час. Логістичне забезпечення включає: планування логістичного забезпечення, визначення потреб у матеріально-технічних засобах (далі - Мт3), проектування, розроблення (модернізацію та модифікацію) озброєння, військової техніки (далі - ОВТ) та інших Мт3, їх закупівлю, постачання, зберігання, ремонт, технічне обслуговування, контроль експлуатації (використання), реалізації, списання та утилізації надлишкового ОВТ та Мт3, планування та здійснення військових перевезень усіма видами транспорту, розквартирування військ (сил), закупівлю робіт та послуг, лазнево-пральне та торгівельно-побутове обслуговування, організацію харчування, закупівлю або будівництво, технічне обслуговування, експлуатацію об?єктів військової інфраструктури. В п. 2.1.13 зазначених Положень вказано, що постачання Мт3 організовує і здійснює начальник логістики. Відповідальність за своєчасність підвезення (постачання) Мт3 підрозділам, використання шляхів підвезення та евакуації і автомобільного транспорту покладається на начальника логістики.

Окрім того, відповідно до вимог ст. ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов?язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк.

Статтями 29 і 31 Статуту передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

В ст. 32 Статуту вказано, що підполковники за своїми військовим званням є начальниками для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу. Таким чином, відповідно до положень ст. 18 КК України та п. 1 Примітки до ст. 364 КК України у зв?язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника логістики військової частини НОМЕР_1 , був службовою особою.

Однак, ОСОБА_5 у порушення вимог вищевказаних норм, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив злочин за наступних обставин.

Так, у зв?язку з виконанням завдань, пов?язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, військова частина НОМЕР_1 виконувала завдання за призначенням на території Донецької області та станом на 24.02.2022 окремі її підрозділи дислокувались на території АДРЕСА_1 , зокрема, продовольчий склад частини.

Наприкінці лютого 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, до ОСОБА_5 , як до начальника логістики військової частини НОМЕР_1 , у встановленому порядку доведено відомості про те, що з початку березня 2022 року, до укладання офіційного договору, поставкою продуктів харчування та питної води до військової частини НОМЕР_1 буде здійснювати ТОВ «Преміум компані» код ЄДРПОУ 42226852. Після отримання вказаних відомостей у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на розграту чужого майна - дизельного пального, яке перебувало на балансі військової частини НОМЕР_1 . З цією метою він на початку березня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з корисним мотивом, під час дії в Україні воєнного стану, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення домовився з невстановленим працівником ТОВ «Преміум компані» про те, що продукти харчування та питну воду військова частина НОМЕР_1 буде перевозити зі складів постачальника до продовольчого складу військової частини НОМЕР_1 власним транспортом, а ТОВ «Преміум компані» буде передавати ОСОБА_5 грошову компенсацію у готівковій формі за пальне, витрачене військовою частиною НОМЕР_1 .

В подальшому ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , більш точне місце не встановлено, наказав начальнику автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_7 передати в розпорядження начальника продовольчого складу цієї частини ОСОБА_8 солдата ОСОБА_9 , молодшого сержанта ОСОБА_10 , та водія ОСОБА_11 , а також вантажні автомобілі військової частини, на яких останні, як водії, мали перевозити продукти харчування та питну воду, що фактично мали поставлятись до військової частини з боку ТОВ «Преміум компані». Також, маючи в своєму віданні запаси дизельного пального військової частини НОМЕР_1 , та повноваження по розпорядженню ним, зловживаючи своїм службовим становищем, в цей же день наказав начальнику служби пального і мастильних матеріалів тилу логістики військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_12 здійснювати виділення дизельного пального на вантажні автомобілі військової частини НОМЕР_1 , які будуть здійснювати виїзд до складу ТОВ «Преміум компані», Розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для завантаження продуктів харчування та до складу ТОВ «АБК Дніпро», яке за договором з ТОВ «Преміум компані» мало постачати питну воду до військової частини НОМЕР_1 , та розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для завантаження питної води. У подальшому 07.03.2022 Міністерством оборони України в особі т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів офіційно укладено договір N? 286/2/22/14 з ТОВ «Преміум компані» на закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги щодо забепечення харчування, забезпечення комплектами продуктів за Каталогом продуктів харчування особового складу та штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах). Умови даного договору належним чином доведено.

Оперативним командуванням «Південь» до командування військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і до ОСОБА_5 , з наданням копії відповідного договору згідно п. п. 1, 6.4.13, 6.4.17, 6.10 якого передбачено обов?язок ТОВ «Преміум компані» самостійно здійснювати підвіз продуктів харчування до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Незважаючи на умови вищевказаного договору, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи умисел на розтрату дизельного пального військової частини НОМЕР_1 у своїх корисливих цілях, ОСОБА_13 продовжував надавати накази підлеглим військовослужбовцям на перевезення продуктів харчування та питної води транспортними засобами військової частини НОМЕР_1 , які заправляли пальним, яке перебувало на балансі цієї частини. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та за наказами останнього в період з 03.03.2022 по 10.06.2022 у зв?язку з виїздом вантажних транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 до складу ТОВ «Преміум компані», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для завантаження продуктів харчування, та до складу ТОВ «АБК Дніпро», яке за договором з ТОВ «Преміум компані» мало постачати питну воду до військової частини НОМЕР_1 , та розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно розтрачено 19 243 л дизельного пального, яке належало військовій частині НОМЕР_1 , загальною вартістю 365 090, 81 грн., що в 294 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно п. З Примітки до ст. 185 КК України є великим розміром, що спричинило майнову шкоду військовій частині НОМЕР_1 на вказану суму. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, а саме, розтрату чужого майна, яке перебувало у віданні особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах в умовах воєнного стану. 21.06.2024 за даним фактом ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 КК України. Вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у провадженні доказами: - показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ; - висновком судової економічної експертизи; - дорожніми листами; - матеріалами службового розслідування; - іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

27.06.2024 від командира військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про залучення капітана юстиції ОСОБА_17 у кримінальному провадженні в якості представника потерпілого - військової частини НОМЕР_2 , якій завдано кримінальним правопорушенням майнової шкоди на суму 365090,81 гривень.

27.06.2024 слідчим винесено постанову про залучення ОСОБА_17 у кримінальному провадженні в якості представника потерпілого - військової частини НОМЕР_1 , якій завдано кримінальним правопорушенням майнової шкоди на суму 365090,81 гривень.

12.07.2024 до ТУ ДБР у м. Краматорську надійшов цивільний позов представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_17 про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів в рахунок відшкодування збитків, в розмірі 365090,81 гривень.

Таким чином, орган досудового розслідування відповідно до п. 2 ч.1 ст.170 КПК України повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні з метою відшкодування завданої шкоди (цивільний позов), конфіскації та спеціальної конфіскації.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 на праві приватної власності належить транспортний засіб KIA SORENTO, VIN - НОМЕР_3 , н/з НОМЕР_4 .

Враховуючи викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна, виникла необхідність в накладенні арешту на рухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_18 , а саме транспортний засіб KIA SORENTO, VIN - НОМЕР_3 , н/з AP6726BI. Наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження, знищення або спотворення наведеного вище майна, з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також з метою забезпечення цивільного позову, орган досудового розслідування просив здійснити розгляд цього клопотання без повідомлення про це підозрюваного та сторону захисту, з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий у своєму клопотанні просив слідчого суддю накласти арешт шляхом заборони розпорядження та відчуження, на майно громадянина України ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: транспортний засіб KIA SORENTO, VIN - НОМЕР_3 , н/з НОМЕР_4 .

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав клопотання, відповідно до якого просив здійснити розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.

В силу вимог ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання за відсутністі власника майна.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що до скоєння вищевказаного злочину в ході досудового розслідування встановлено причетність громадянина ОСОБА_5 , якому 21.06.2024 за даним фактом повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 КК України. Вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у провадженні доказами: - показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ; - висновком судової економічної експертизи; - дорожніми листами; - матеріалами службового розслідування; - іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Санкція ч. 4 ст. 191 КК України, за якою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022052100000613 та, відповідно, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_5 передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру N?1452, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить транспортний засіб KIA SORENTO, VIN - НОМЕР_3 , н/з НОМЕР_4 .

Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно доположень ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати правовупідставу дляарешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу),розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і підозрюваний ОСОБА_5 в подальшому може перешкоджати кримінальному провадженні шляхом відчуження та розпорядження належного йому майна, яке може бути конфісковане.

Враховуючи наведене, клопотання слідчого необхідно задовольнити та з метою забезпечення збереження майна і забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, накласти арешт, шляхом заборони розпорядження та відчуження, на майно громадянина України ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: транспортний засіб KIA SORENTO, VIN - НОМЕР_3 , н/з НОМЕР_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42022052100000613 від 07.07.2022 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони розпорядження та відчуження, на майно громадянина України ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: транспортний засіб KIA SORENTO, VIN - НОМЕР_3 , н/з НОМЕР_4 .

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1