Ухвала

від 10.07.2024 по справі 363/1466/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" липня 2024 р. Справа № 363/1466/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря судового засідання Василенко Г.В., за участі представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

встановив:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позивач та представник за первісним позовом до суду не з`явилися.

Представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з черговою неявкою позивача та представника у судові засідання.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, в судові засідання призначені на 16.05.2024 р., 10.07.2024 року позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом не з`явилися, причини неявки суду не відомі, повідомлялися належним чином.

Крім того, 16.05.2024 року судом направлений лист на адресу Позивача та її представника, в якій роз`яснено, що у разі повторної неявки в судове засідання буде вирішено питання щодо застосування наслідків передбачених частиною 5 статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

При цьому, ні позивач ні представник повича поважності причин неявки не повідомляли, із заявами та/або клопотаннями, зокрема про розгляд справи за їх відсутності до суду не зверталися.

Частиною 3 статті 131ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 223ч.5ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 257ч.1п.3ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 3 частини першої статті 257ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Згідно з вимогами частини першої статті 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 223ЦПК України - приписи даних норм процесуального закону є імперативними, тому при наявності сукупності підстав, зазначених у цих нормах (належне повідомлення позивача, повторність неявки, не повідомлення про причини неявки, відсутність заяви про розгляд справи у відсутності позивача), суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за їх відсутності ні позивачем ні представником суду подані не були.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257, 259, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України вона має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.07.2024 року.

Головуючий М.Б. Баличева