Рішення

від 12.07.2024 по справі 615/935/24

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/935/24

Провадження № 2/615/253/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Павлович В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 615/935/24

за позовом ОСОБА_1

до Валківської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до Валківського районного суду Харківської області з позовом до Валківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, у якому просить визначити їй додатковий строк терміном в три місяці для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.02.2022 року почалася збройна агресія російської федерації, та почалися обстріли мікрорайону, де вона мешкала разом з родиною, вимушена була разом з родиною, в якій є малолітні діти, виїхати за межі Харківської області, та пробула там досить тривалий час. Як вказала позивач, вона є спадкоємцем за законом. Інших спадкоємців окрім неї не має. Починаючи з кінця травня до 01.06.2022р. вона почала звертатися до різних місцевих нотаріусів, які їй повідомили та роз?яснили, що постановою від 24.02.2022 року Президентом України введено військовий стан на усій території України, строки прийняття спадщини продовжено до закінчення військового стану та ще шість місяців після закінчення військового стану. Крім того нотаріальні реєстри не працюють, доступ закритий з метою збереження даних громадян України, та недопущення шахрайських дій відносно майна, спадщини. Коли вона звернулась до адвоката у Харкові, то їй пояснили, що строки уже вичерпано, та необхідно звертатися до суду та встановлювати додатковий строк на прийняття спадщини. 08 серпня 2023 року вона звернулася до державного нотаріуса, який видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та роз?яснено порядок подальших дій, що необхідно звертатися до суду та встановлювати додатковий строк на прийняття спадщини. Таким чином, як зазначає позивач, строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причини.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 20.05.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Валківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, ухвалою суду від 20.05.2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від Другої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 270/2023, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 27.06.2024 закритопідготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Позивачем подано до суду заяву, у якій вона позовні вимоги підтримала та просить задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника Валківської міської ради.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, проте надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Згідно із ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Шляхівською сільською радою Коломацького району Харківської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками вказані: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №61 від 07.02.2006 року.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що позивач є донькою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №27321.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернулась до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою державного нотаріуса Другої Харківської міської державної нотаріальної контори Шевцової Олени Вячеславівни від 10.08.2023 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 пропущений строк для прийняття спадщини.

Із змісту постанови вбачається, що до державного нотаріуса звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, на право власності на земельну ділянку площею 3.58 га у межах згідно з планом, з кадастровим номером земельної ділянки 6321287500:01:000:0335, що розташована на території Сніжківської сільської ради, Валківського району, Харківської області /цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва/ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері, ОСОБА_2 .

За даними Спадкового реєстру здійснено перевірку відсутності/наявності заведеної спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та встановлено, що спадкова справа після її смерті не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 73529421 від 10.08.2023 року.

Також встановлено, що спадкоємець за законом, згідно статті 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть було встановлено, що реєстрація місця проживання померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини була за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 270/2023, зведеної до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інших спадкоємців, передбачених законом або заповітом, немає.

Як зазначає позивач, нею був пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 через збройну агресію російської федерації, зокрема вона вимушена була виїхати за межі Харківської області. 01.06.2022р. вона почала звертатися до різних місцевих нотаріусів, які їй повідомили, що постановою від 24.02.2022 року Президентом України введено військовий стан на усій території України, строки прийняття спадщини продовжено до закінчення військового стану та ще шість місяців після закінчення військового стану. Крім того нотаріальні реєстри не працюють, доступ закритий з метою збереження даних громадян України, та недопущення шахрайських дій відносно майна, спадщини. Коли вона звернулась до адвоката у Харкові, то їй пояснили, що строки уже вичерпано, та необхідно звертатися до суду та встановлювати додатковий строк на прийняття спадщини

Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Окрім того,згідноп.3ПостановиКМУ№ 164від28лютого2022року,вредакції,чинній намоментвиникненняспірних правовідносин,установлено,щоначас воєнногостану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року по справі №676/47/21 зроблено висновок, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексуУкраїни (частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі).

Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то встатті 4ЦКУкраїни закріплюється пріоритет нормЦК(як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету нормЦКнад нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодовиміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК Українивстановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установленихКонституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

пункт 3 постанови КабінетуМіністрівУкраїнивід 28лютого2022року№164«Деякіпитаннянотаріату вумовахвоєнногостану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року дійшов висновку, що пункт 3 постанови КабінетуМіністрівУкраїнивід 28лютого2022року№164«Деякіпитаннянотаріату вумовахвоєнногостану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що установлював, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223ЦКУкраїни право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частини першої статті 1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270ЦКУкраїни спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1272ЦКУкраїни якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1). За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 2). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3).

Отже, правила частини третьої статті 1272ЦКУкраїни можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вже було встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, однак позивач, у зв`язку з перебуванням поза межами постійного місця проживання під час воєнного стану, враховуючи активні бойові дії, постійні ракетні обстріли та правову невизначеність щодо строків про прийняття спадщини, пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку, тривалістю в три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до Валківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора,про визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в 3 (три) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення судунабирає законноїсилипіслязакінчення строкуподанняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

- відповідач Валківська міська рада, код ЄДРПОУ: 04058657, місцезнаходження: 63002, Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 16;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 02900630, місцезнаходження: 61093, м. Харків, вул. Озерянська, 6.

Повний текст рішення складено 15.07.2024 року.

Суддя А.М. Левченко