Рішення

від 17.06.2024 по справі 705/2541/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2541/21

2/705/284/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м.Умань Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Стамбула В.М. звернувся до суду з позовом до СВК «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати та просив розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,1 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:0028, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району, укладений 01.01.2016 між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік у розмірі 12548,45 грн, за 2019 рік у розмірі 11280,50 грн, за 2020 рік у розмірі 11280,50 грн, 3 % річних у розмірі 1452,04 гр., інфляційні нарахування у розмірі 3145,42 грн, а всього 39706,90 грн; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 26816 гр., з яких 25000 грн витрати на правову допомогу, 1816 грн судовий збір за подання позовної заяви.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.01.2016 між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,1 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:0028, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району. Вказаним договором встановлено, що СВК «Черповоди» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою. Незважаючи на досягнуті домовленості, СВК «Черповоди» систематично не виконує свій обов`язок орендаря земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату за період з 2018 по 2020 року. Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити орендну плату, а саме: за 2018 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 125484,46 грн 12548,44 грн; за 2019 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 112804,99 грн 11280,50 грн; за 2020 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 112804,99 грн 11280,50 грн, в загальній сумі 35109,44 грн. Крім того, позивач вважає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, він повинен сплатити 3% річних від невиконаного зобов`язання за період з 01.01.2019 по 05.05.2021, що становить 1452,04 грн, а також інфляційні збитки за період з 01.01.2019 по 05.05.2021 у розмірі 3145,42 грн.

За вх. № 15481 від 20.07.2021 від керівника СВК «Черповоди» ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог, оскільки відповідно до п. 7 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. При цьому, п.п. 170.1.1. п.170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. Враховуючи положення ПКУ, без урахування податків та зборів, позивачу відповідно до договору оренди землі мало бути сплачено 8598,52 грн за 1 рік. Таким чином, за період з 2018 рік по 2020 рік відповідач мав сплатити позивачу орендну плату за землю за Договором оренди землі у сумі 25795,56 грн. Відповідно до довідки про виплату орендної плати за 2018-2020 роки відповідач сплатив орендну плату за 2018, 2019 та 2020 роки у сумі 14386,00 грн. Відповідач сплатив орендну плату за 2018-2020 року та станом на сьогодні має заборгованість зі сплати орендної плати, яка складає 11409,56 грн. Вимоги позивача щодо сплати 3 % річних від невиконаного зобов`язання та інфляційних збитків позивача від невиконання зобов`язання є необгунтованими та не мають ніяких правових підстав. Позивач обчислюючи так звану суму заборгованості вказує різний розмір орендної плати, застосовуючи різну нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Пунктом 3 Договору оренди землі передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106813,92 грн. Враховуючи, що до Договору оренди землі не вносилися зміни, які б встановлювали інший розмір орендної плати, тому Позивачем застосовано неправильний розмір орендної плати при підготовці позовної заяви. Позовні вимоги вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

26.04.2024 за вх. № 11107 адвокатом Стамбулою В.М. у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про заміну позивача, в якому він зазначив, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем є його дружина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 27.09.2023. Враховуючи наведене, існує необхідність заміни первісного позивача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 26.04.2024 постановлено залучити ОСОБА_3 як правонаступника позивача ОСОБА_1 і вважати її позивачем у справі.

Позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат Стамбула В.М. у судове засідання не з`явились, адвокат Стамбула В.М. подав клопотання від 18.06.2024, в якому просив справу розглядати без їх участі, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача СВК «Черповоди» у судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов такого висновку.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 048173 ОСОБА_1 відповідно до рішення Черповодівської сільської ради від 29.05.2001 за № 19 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,10 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Черповодівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №254.

02.05.2016 між ОСОБА_1 як орендодавцем та СВК «Черповоди» як орендарем було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років. При укладенні вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, в тому числі п. 2 Договору оренди землі, з якого вбачається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,10 га. Згідно з п. 7 Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн. Крім того, відповідно до п. 8 вказаного Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексації інфляції.

Згідно з п. 9 вказаного Договору орендна плата вноситься в кінці с/г року.

Відповідно до п.11 Договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 12 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 35 договору).

Згідно з п. 36 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною першою статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 626, 629, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (стаття 3, 4 Закону).

У пункті «б» частини першої статті 90ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частинами першою-четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону,відвиконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 407ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У статті 21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21Закону України«Про орендуземлі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням стоків сплати також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною четвертою статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2ст. 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.Стаття 611 ЦК Українипередбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК Україниналежать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч. 1ст. 141 ЗК Українивизначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) ч. 1ст. 141 ЗК України, ч. 2ст. 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що уст. 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вГлаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 25/306/20.

Судом встановлено, що згідно з п. 7 спірного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681 грн 39 коп.

Сума орендної плати, яка підлягає до сплати за умовами договору без урахування податків та зборів, становить 8598 грн 52 коп. в рік, оскільки відраховується 18 % від розміру орендної плати встановленої договором податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір, а за період 2018-2020 роки становить 25795 грн 56 коп.

У свою чергу, згідно з довідкою про видачу орендної плати за 2018-2020 роки сума нарахованого доходу (без врахування податків) становила 25795 грн 56 коп., а сума виплаченого доходу становила14386,00 грн. Крім того, в довідці зазначено, що станом на 31.05.2021 заборгованість СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 складає 11409 грн 56 коп.

Відповідно до видаткових касових ордерів від: 08.06.2018, 11.12.2019, 03.01.2020, 27.08.2020, 05.08.2020, 24.11.2020, 16.11.2020, 18.12.2020,14.05.2021, 26.05.2021 ОСОБА_1 отримав орендну плату за землю в розмірі 6500,00 грн, 126,00 грн, 210,00 грн, 270,00 грн, 1000,00 грн, 380,00 грн, 240,00 грн, 180,00 грн, 5000,00 грн та 480,00 грн, відповідно.

Водночас заборгованість СВК «Черповоди» перед ОСОБА_1 станом на 31.05.2021, як зазначено у довідці, становить 11409,56 грн та не заперечується самим відповідачем.

Крім того, умови спірного договору вказують на те, що орендна плата сплачується одинраз у рік, зокрема в кінці сільськогосподарського року.

За нормамист.12ЦПК України на позивача як сторону у справі покладено обов`язок довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, договору оренди земельної ділянки, що є предметом даного спору, вбачається, що СВК «Черповоди» систематично порушувало свої зобов`язання щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 . Так, зокрема за 2018 рік СВК «Черповоди» сплатило орендну плату ОСОБА_1 не в повній мірі, лише 6500,00 грн. За 2019 рік СВК «Черповоди» сплатило орендну плату взагалі лише в розмірі 126,00 грн. За 2020 рік СВК «Черповоди» сплатило теж в не в повній мірі орендну плату ОСОБА_1 , лише 2280,00 грн, та в 2021 року СВК «Черповоди» виплатило 5480,00 грн, тобто виплатили оренду плату не в повному обсязі, а саме не доплатило 11409,56 грн 00 коп. (25795 грн 56 коп.- 14386 грн 00 коп.).

За наведеного суд вважає, що СВК «Черповоди» на час зверненняпозивача до суду не здійснило повну виплату орендної плати, у зазначений в позовній заяві період і мало заборгованість перед останнім у розмірі 11409 грн 56 коп., а тому позов у частині стягнення заборгованості за орендну плату належить задовольнити частково.

Згідно зі статтями13, 15,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Установивши, що СВК «Черповоди» не виконувало істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачувало орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, отже, відповідно до положеньст. 651 ЦК України,ст. 141 ЦК Українитаст. 32 Закону України «Про оренду землі»суд дійшов висновку, що наведене є підставою для його розірвання, оскільки носить систематичний характер та наявні істотні порушення умов договору.

Щодо посилання представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули В. М. в позові на стягнення судових витрат у розмірі 26816 грн, з яких: 25000 грнвитрати на правничу допомогу та 1816 грнвитрати на судовий збір, суд зазначає таке.

Згідно зіст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору і витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 та 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн 00 коп., а саме відсутній договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, квитанції або платіжні доручення, тому відсутні підстави для задоволення вимог позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, то з відповідача на його користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1168 грн 91 коп. (908 грн. за позовну вимогу про розірвання договору оренди + 260,91 (11409,56 грн (задоволені позовні вимоги)*908 грн (сплачений судовий збір): 39706,90 грн. (заборгованість за орендну плату, яку просив стягнути позивач)), сплачені за подачу позовної заяви в тій частині вимог, які були задоволені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 19, 76-81, 128, 141, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,1 га, кадастровий номер 7124389200:03:000:0028, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 02.05.2016 між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Черповоди».

Стягнути із Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_3 заборгованість по сплаті орендної плати за період з 2018 по 2020 роки в розмірі 11409 грн 56 коп.

Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 1168,91 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди»; код ЄДРПОУ 05533310, вул. Жовтневої Революції, 53-А, с. Черповоди, Уманський район, Черкаська область.

Суддя: О. І. Єщенко