Постанова

від 03.07.2024 по справі 921/652/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. Справа №921/652/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

прокурор Лука Г.В.

від позивача Слив`юк Д.В.

від відповідача Берегуляк В.Ф.

розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя за №55/04 від 18.04.2024,

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2024 суддя: Андрусик Н.О., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 09.04.2024

у справі №921/652/23

за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури, м. Тернопіль

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя, м. Тернопіль

про стягнення 476 580,80 грн.,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

29.09.2023 керівник Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя (надалі КП Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя) про стягнення 476 580,80 грн. з яких: 447 598,80 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в парку "Топільче" в м. Тернополі та 28 982,00 грн. шкоди, завданої зеленим насадженням внаслідок знищення газону звичайного в межах прибережної захисної смуги річки Серет на території парку "Топільче" біля підвісного мосту в межах міста Тернопіль.

За результатами позапланової перевірки, проведеної 18.12.2020 та 21.12.2020 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища на предмет дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, виявлено порушення умов Висновку № 04/1512-20204305734/1 від 21.10.2020 з оцінки впливу на довкілля планової діяльності щодо капітального ремонту, розчистки від наносів та донних відкладів для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану окремих прибережних ділянок ложа водосховища «Тернопільський став» в м. Тернопіль.

Виявлені порушення зафіксовані актом №19/006 від 21.12.2020, який складено за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, державними інспекторами Інспекції за порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, проведено розрахунок розміру шкоди на загальну суму 476 580,80 грн. (внаслідок забруднення грунту на площі 254 кв.м. - 447 598,80 грн., за знищення газону на площі 674кв.м. - 28 982,00 грн.).

Відтак позивач в обгрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Правовими підставами позову зазначає ст. 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 1, 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 35, 45, 55, 56 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 1, 5, 12, 20-2, 33, 35, 40, 42, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишного природного середовища", ст.ст. 29, 67-1 Бюджетного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2024 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» в користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - 476 580,80 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишного природного середовища, з яких: 30% перераховано в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 50% - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської ОТГ, 20% - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв?язок між ними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач (КП Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя) просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- позовні вимоги заявлені до КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя», проте комунальне підприємство не є балансоутримувачем парку «Топільче»;

- відповідач не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки, на якій виявлено правопорушення;

- позивачем не підтверджено, що засмічення земельної ділянки призвело до забруднення навколишнього природного середовища, а також не доведено всіх елементів цивільного правопорушення;

- позивачем не доведено факту забруднення спірної земельної ділянки відповідачем внаслідок недотримання останнім вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, оскільки матеріали ідентифіковані позивачем як відходи, є грунтом піднятим з ложа водойми.

Узагальнені заперечення прокурора

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що відповідно до статуту КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» (відповідача) предметом його діяльності є забезпечення збереження природно-заповідного фонду; утримання парків міста Тернополя (громади); забезпечення виконання робіт з благоустрою та збереження зелених насаджень, квітників, газонів, тощо у парках та належний догляд за ними.

Така діяльність здійснюється підприємством як на закріплених територіях так і на майданчиках, стадіонах, скверах, житлових мікрорайонах, інших територіях відповідно до наданих повноважень.

Крім того зазначає, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 01.03.2021 у справі №607/607/21, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.06.2021, судом встановлено, що КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя», всупереч вимог Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності щодо капітального ремонту, розчистки від наносів та донних відкладів для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану окремих прибережних ділянок ложа водосховища «Тернопільський став» у м. Тернополі №04/1512-20204305734/1 від 21.10.2020, не забезпечило вивезення піднятого з ложа водойми грунту у відпрацьований кар?єр, а провело складування відходів у прибережній захисній смузі річки Серет на території парку «Топільче» в м.Тернополі біля підвісного мосту.

Таким чином, вважає, що судовим рішенням підтверджено як вчинення дій, які є порушенням вимог природоохоронного законодавства, так спричинення у зв`язку з цим шкоди навколишньому природному середовищу.

Узагальнені заперечення позивача

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу позивача аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу прокурора.

У судове засідання 03.07.2024 з`явилися учасники справи.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній, просив апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Прокурор та представник позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзивах на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером № 6110100000:12:001:0028 площею (га): 57,0804га, цільове призначення: землі загального користування, землі рекреаційного призначення (парки) знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста в особі Тернопільської міської ради та передана в постійне користування Управлінню у житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради відповідно до рішення міської ради № 8/3/82 від 29 січня 2021 року.

Комунальне підприємство «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» згідно Статуту, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради № 7/7/179 від 21.04.2016 (https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii-arhiv/4588.html), є юридичною особою зі всіма правами та обов?язками, що встановлюються чинним законодавством України та визначеними Статутом Парку (п.1.5 Статуту).

Підприємство засноване Тернопільською міською радою з метою забезпечення дозвілля, відпочинку, розваг, задоволення культурних потреб різних верств населення, реалізації прав громадян на доступ до культурних цінностей, розвиток художньої і технічної творчості, збереження природно-заповідного фонду (п.2.1 Статуту). Дана мета досягається, зокрема шляхом організації культурно-масових заходів по організації відпочинку та змістовного дозвілля населення, здійснення контролю за дотриманням правил використання природно-заповідного фонду, складання протоколів про адміністративні правопорушення, що вчинені фізичними та юридичними особами, винними у нанесенні збитків природно-заповідного фонду згідно чинного законодавства.

Майно парку є власністю Тернопільської міської ради і закріплене за ним на праві повного господарського відання. Парк користується, володіє і розпоряджається цим майном згідно чинного законодавства за погодженням із Засновником або Уповноваженим органом (п.3.1 Статуту).

Аналогічні положення містяться в Статуті Парку в редакції рішення Тернопільської міської ради від 27.11.2020 № 8/1/98 (https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii/44370.html), станом на дату проведення позапланового заходу), управління парком та координацію його діяльності здійснює безпосередньо Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.

Відповідно до п.1.2, п. 5.1. Статуту координацію діяльності Парку, його управління здійснює безпосередньо Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради, а в редакції Статуту від 27.11.2020 - Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради, в редакції Статуту від 05.03.2021 - Управління житлово-комунального господарства.

Основною метою Парку є зокрема, збереження природно-заповідного фонду (п.2.1 Статуту).

Відповідно до п.2.2 Статуту, предметом діяльності Комунального підприємства є забезпечення збереження природно-заповідного фонду: утримання парків міста Тернополя (громади); забезпечення виконання робіт з благоустрою та збереження зелених насаджень, квітників, газонів, тощо у парках та належний догляд за ними. Така діяльність здійснюється підприємством як на закріплених територіях так і на майданчиках, стадіонах, скверах, житлових мікрорайонах, інших територіях відповідно до наданих повноважень (пункт 2.4 Статуту).

Згідно з п.4.3 Статуту, Парк виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Таким чином, КП «Об`єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» є тією особою, яка в силу своїх статутних обов`язків та завдань господарської діяльності повинна виконувати вимоги природоохоронного законодавства, зокрема утримувати в належному стані та здійснювати контроль за зеленими насадженнями, що знаходяться на території парку «Топільче» (на даний час перейменовано на "СОПІЛЬЧЕ"). З цих підстав спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність обов`язку відповідача виконувати вимоги природоохоронного законодавства на території парку «Топільче».

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за № 444 від 18 грудня 2020 року «Про проведення позапланового заходу», враховуючи звернення громадянина Стецюка В. від 08.12.2020 та на підставі погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу державного нагляду контролю від 14.12.2020 за № 3.3/17 95 ПГ, здійснено позаплановий захід на предмет дотримання КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В процесі проведення перевірки (позапланового заходу державного нагляду (контролю)) уповноваженими особами виявлено порушення вимог абзацу 2 розділу «щодо поводження з відходами» Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності щодо капітального ремонту, розчистки від наносів та донних відкладів для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану окремих прибережних ділянок ложа водосховища «Тернопільський став» в м. Тернопіль, умовою якого встановлено, що піднятий з ложа водойми грунт підсушується та транспортується у відпрацьований кар?єр на вул. Микулинецькій у м. Тернополі, утім складування піднятого з ложе водойми грунту проводилося в прибережній захисній смузі р. Серет, в межах гідропарку «Топільче» зі сторони підвісного моста в м. Тернопіль.

Відповідно до Висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності щодо капітального ремонту розчистці від наносів та донних відкладів для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану окремих прибережних ділянок ложа водосховища "Тернопільський став" в місті Тернополі № 04/1512-20204305734/1 від 21 жовтня 2020 року (т. 1 а.с. 39-43), виданого Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації комунальному підприємству КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя», планова діяльність підприємства полягала у розчистці від наносів та донних відкладів окремих прибережних ділянок ложа водосховища "Тернопільський став" в місті Тернополі; метою планової діяльності визначено покращення гідрологічного режиму та санітарного стану водного об?єкту так як забруднення води та порушення колообігу елементів призводить до порушення співвідношення продукційно-деструкційних процесів і, відповідно, до накопичення у водоймі органічних речовин; прибережні ділянки ложа водосховища, на яких буде здійснюватися розчистка, знаходиться біля надставної церкви та вулиці Чумацької; площа розчистки 2512м2. Основний вид робіт - земляні роботи, а саме виїмка намулу, наносів і донних відкладів; вийнятий грунт укладається вздовж траси проведення робіт підсушується; роботи підлягали виконанню на мілководній частині ложа водосховища, що дозволяє працювати екскаватору, який проводитиме виїмку грунту у тимчасові відвали для просушування та відвантажуватиме його на вантажний автомобіль для транспортування в місце, погодження з місцевими органами самоврядування - у відпрацьований кар?єр на вулиці Микулинецькій в місті Тернопіль; загальний об?єм піднятого грунту складає 2029м3.

Внаслідок проведення робіт із складування грунту в межах прибережної захисної смуги р. Серет на території гідропарку «Топільче» в м. Тернопіль встановлено знищення зелених насаджень (газон звичайний) на двох ділянках розмірами 10м * 18м та 19м * 26м, в тому числі внаслідок проїзду автомобілів на ділянках розміром 19м * 15м, 9м * 15м. встановлено знищення зелених насаджень (газон звичайний) на двох ділянках розмірами 10м * 18м та 19м * 26м, в тому числі внаслідок проїзду автомобілів на ділянках розміром 19м * 15м, 9м * 15м.

Уповноваженими особами Інспекції складено акт відбору проб грунтів від 18.12.2020 № 21-12-20 та протокол вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 31.12.2020 №21-12-20 за формами, затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179 та зареєстрованими в Мін?юсті України 15.05.2013 року за №739/23271.

Проби грунтів на території КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» відібрано у відповідності до ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2019 (ГОСТ. 17.4.3.01-2017, IDT).

За результатами лабораторних досліджень відібраних проб грунту, відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 31.12.2020 №21-12-20, виявлено:

збільшений вміст амонію (12,45мг/кг при нормі 4,9мг/кг),

хлоридів (66,5 мг/кг та 44,35мг/кг при нормі 26,6мг/кг),

щільного залишку водної витяжки (1150мг/кг та 980мг/кг при нормі 900мг/кг).

За результатами перевірки (позапланового заходу державного нагляду (контролю)) складено акт № 19/006 від 21.12.2020 (т. 1 а.с. 34-38), який підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю) В.І. Дуда, Є.Я. Гуриш, О.Я. Галаван та директором КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» Лесівим М.Ф. без зауважень, примірник Акту отримано ним 21.12.2020.

28.12.2020 Інспекцією видано КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» припис (т. 1 а.с. 44), яким зобов?язано: у строк до 20.01.2020 ліквідувати заскладований грунт в межах прибережної захисної смуги р. Серет на території гідропарку «Топільче» біля підвісного моста; до 01.04.2021 провести відновлення зелених насаджень (газону звичайного), знищеного внаслідок складування грунту в межах прибережної захисної смуги р. Серет на території гідропарку «Топільче» біля підвісного моста; до 01.05.2021 привести у відповідність Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності щодо капітального ремонту, розчистці від наносів та донних відкладів для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану окремих прибережних ділянок ложа водосховища «Тернопільський став» в м. Тернополі, щодо приналежності території, природно-заповідного фонду «Загребелля».

12.01.2021 щодо директора КП «Об?єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя» Лесіва М.Ф. складено протокол № 004696 про адміністративне правопорушення за ст.52 КУпАГ, де зазначено, що 18.12.2020 ним порушено вимоги щодо поводження з відходами, а саме заскладовано відходи на ділянках площею 180м2 та 494м2, в межах прибережної захисної смуги річки Серет на території парку «Топільче» міста Тернополя біля підвісного моста, що є порушенням ч. 7 ст. 33 Закону України «Про відходи» та ч.3 ст. 46 Закону України «Про охорону земель», чим спричинено забруднення земельної ділянки. Вказаний протокол отримано ОСОБА_1 особисто.

Також, 12.01.2021 щодо директора підприємства Лесіва М.Ф. винесено постанову № 03 про накладення адміністративного стягнення за ст. 52 КУпАП, яку вручено директору особисто та, цього ж дня, згідно платіжного документу від 12.01.2021 директором оплачено штраф у розмірі 850,00 грн.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 01.03.2021 в справі №607/607/21, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 25.06.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 91-5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Також зазначеною постановою встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства директором підприємства Лесівим М.Ф. під час провадження господарської діяльності щодо капітального ремонту, розчистки від наносів та донних відкладів для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану окремих прибережних ділянок ложа водосховища «Тернопільський став» у м. Тернополі.

Отже, судом встановлено порушення керівником підприємства вимог частини 2 та частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Причиною виникнення спору в цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 476 580,80 грн. шкоди з яких: 447 598,80 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в парку "Топільче" в м. Тернополі та 28 982,00 грн. шкоди, завданої зеленим насадженням внаслідок знищення газону звичайного в межах прибережної захисної смуги річки Серет на території парку "Топільче" біля підвісного мосту в межах міста Тернопіль.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв?язок між ними, а вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду та зазначає з приводу викладених в апеляційній скарзі доводів наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об?єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов?язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп. 8, 9 п. 4 даного Положення, пред?являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім?я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім?я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. (ч. 6 ст. 7 вказаного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, посадовими особами позивача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, про що складений відповідний акт обстеження за №19/006 від 21.12.2020.

Статтею 38 (частини 1, 3) Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з приписами ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов?язані, зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 3К України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у грунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до пункту "б" статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов?язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно з ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов?язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур?янами, чагарниками і дрібноліссям.

За приписами ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов?язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією га видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення, відходів та екологічно безпечне поводження з ними.

Статтею 56 вказаного Закону визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної. цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов?язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 211 3К України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

18.12.2020 представниками позивача було здійснено відбір проб грунтів, про що складений відповідний акт № 21-12-20. Згідно акту відбір проб грунтів проведено відповідно до вимог: 1.1 ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 1. Настанови щодо програм відбирання проб; 1.2. ДСТУ ISO 10381-2:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 2. Настанови з методів відбирання проб; 1.3. ДСТУ ISO 10381-3:2004 Якість грунту. Відбір проб. Частина 1. Настанови з безпеки; 1.4. ДСТУ 4287:2004 Якість грунту. Відібрання проб.

Апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно повторного проведення обстеження земельної ділянки, повторного відбору проб грунтів, як стверджує відповідач, а звідси і проведення позивачем обстеження з порушенням вимог законодавства.

З приводу доводів апелянта про те, що судом першої інстанції під час дослідження обставин справи не було з?ясовано дотримання позивачем методології відбору проб, передбаченої ДСТУ, яка є обов?язковою до виконання та впливає на достовірність отриманих результатів, колегія суддів зауважує, що такі грунтуються на припущеннях, суперечать встановленим обставинам по справі, а тому не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Так, інспекцією проведено відбір проб грунтів відповідно до вимог ДСТУ ISO 4287:2004, ДСТУ ІSO 10381-1:2004, ДСТУ ISO 10381-2:2004, ДСТУ ISO 10381-3:2004.

Зокрема, відповідно до п. 9.2 ДСТУ ISO 10381-1:2004 схеми відбору проб засновані на ймовірному розподілі складових частин грунту (у більшості випадків хімічних речовин) по площі чи по типу надходження речовини. Можуть бути визначені чотири головні встановлені схеми відбору проб: схеми, не засновані ні на якій певній оцінці розподілу речовини; - схеми, засновані на місцевому розподілі речовини і відомі як «гаряча точка»; - схеми, засновані на розподілах уздовж лінії; - схеми, засновані на стрічкоподібних розподілах. На додаток до них, існують кілька інших схем (наприклад. засновані на надходженні речовин з повітря, надходженні з затопленням). Усі встановлені схеми мають бути пристосовані до місцевих умов і можуть мінятися.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб?єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об?єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Р Ш = А ґ Г ОЗ ґ П Д ґ КЗ ґ К Н ґ КЕГ, де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Відповідно до п. 8.4.2 Методики, якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = ( Сзр х Гп ) / ( Тзш х Іп х Кроз ), (4), де:

Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг;

Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м;

Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;

Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3);

Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5) (п. 4.11 Методики):

Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 х (Рші + Рш2 + Ршп), (5), де:

Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн.;

Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн.;

Рш1, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

В акті відбору проб грунтів від 18.12.2020 за № 21-12-20 (т. 1 а.с. 45) зазначено, що заміри проводились рулеткою вимірювальною металевою (свідоцтво № 0240-Ф, чинне до 23.03.2021), лопатою та ножем поліетиленовим.

Площу забруднених частин земельної ділянки визначено: 45м2 та 209м2.

Згідно з п. 4.2, 4.7 Методики (в редакції на час виявлення правопорушення) основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Тобто, положення Методики (в редакції виявлення правопорушення) для розрахунку шкоди за забруднення земельних ресурсів не вимагали застосування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки отримані позивачем у Відділі у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Таким чином, позивачем у розрахунку розміру шкоди вірно застосовано дані про нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 134 116 107,84 грн. (234,96/м2) відповідно до положень п. п. 4.2, 4.7 Методики.

Згідно Додатку 10 Методики, показники щодо нарахування розміру шкоди складаються на підставі матеріалів спеціальних вишукувань.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування розміру шкоди складені на підставі матеріалів спеціальних вишукувань та карти-схеми відбору проб ґрунтів до акту відбору проб ґрунтів від 18.12.2020 за №21-12-20.

Також, в акті відбору проб ґрунтів від 18.12.2020 за №21-12-20 зазначені відомості щодо площі земельної ділянки, площі пробної площадки, кількості точкових проб, глибини відбору та маса проби.

У свої апеляційній скарзі комунальне підприємство вказує на те, що судом не було досліджено докази щодо територіального розташування земельної ділянки та визначення нормативно-грошової оцінки.

Так, матеріали справи не містять доказів, якими б обгрунтовувалися твердження скаржника про інший, відмінний від зазначеного у відповіді (на запит Інспекції) Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, відповідно до якої технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером № 6110100000:12:001:0028 у відділі відсутня, проте земельна ділянка розміщена в межах населеного пункту (м. Тернопіль), грошова оцінка становить 134 116 107,84 грн. (234,96/м2), як і не зазначено про існування будь-яких складнощів в їх самостійному отриманні відповідачем та неможливості їх подання до суду, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду.

За таких умов, апеляційним судом приймається до уваги правомірність застосування позивачем при визначенні розміру шкоди відомостей наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області про те, що розмір НГО земель м. Тернопіль становить 134 116 107,84 грн. (234,96/м2), тобто вказана обставина є встановленою та підтверджена належними доказами.

Також, апелянтом не надано суду належних доказів стороннього впливу на земельну ділянку, що могли б вплинути та/або вплинули на результати вимірювань вмісту забруднюючих речовин у грунті.

При цьому апеляційним судом відхиляються доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги порушення позивачем вимог порядку проведення планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства суб?єктами господарювання, оскільки дії компетентних органів не визнавалися незаконними, окрім того докази порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства оцінені на їх допустимість та належність як судом першої інстанції так і апеляційним судом.

Апеляційний суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов?язаної з законодавства про охорону середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в причинний зв?язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов?язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об?єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов?язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності вини у заподіянні шкоди.

Водночас, в цій справі № 921/652/23 порушення природоохоронного законодавства відповідачем підтверджується актом відбору проб грунтів від 18.12.2020 №21-12-20, актом обстеження від 21.12.2020 та протоколомза № 21-12-20 від 31.12.2020 вимірювань показників складу та властивостей грунтів, які оцінені судами в їх сукупності.

Позивачем розрахована завдана державі шкода на підставі розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, яку відповідач зобов`язаний утримувати в належному стані та здійснювати контроль за зеленими насадженнями, що знаходяться на території парку «Топільче» (на даний час перейменовано на "СОПІЛЬЧЕ").

Суду надано обгрунтування розрахунку заявленої до стягнення суми з деталізацією розрахунку (т. 1 а.с. 76-81, 89).

В свою чергу перерахування шкоди в розмірі 476 580,80 грн. відповідачем не здійснено і доказів невідповідності обчисленого розміру шкоди суду не надано.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом надано оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки та враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 в справі № 908/125/18.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Тернопільської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на наведене, аргументи, викладені прокурором та позивачем про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя за №55/04 від 18.04.2024 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта (відповідача) судового збору в розмірі 10 723,07 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 134 від 17.04.2024.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу комунального підприємства Об`єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя за №55/04 від 18.04.2024 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2024 у справі № 921/652/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 10 723,07 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 12.07.2024