Постанова

від 11.07.2024 по справі 916/4783/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4783/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Сакали М.Я., ордер серія ВН №1357500 від 22.04.2024;

від відповідача - Чайка О.Ю., ордер серія ВН №1326428 від 24.01.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа»

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024, повний текст складено та підписано 01.04.2024

у справі №916/4783/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Строй Опт"

про стягнення заборгованості 629 271,45 грн,-

головуючий суддя - Пінтеліна Т.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 11.07.2024 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Строй Опт" про стягнення 629 271,45 грн., з яких: 406 236,43 грн - пені, 27 934,59 грн. - 3% річних та 195 100, 43 грн. - інфляційних втрат.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки товарів від 21.07.2020 за №21/07/2020-СОП (далі договір поставки) в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/4783/23 (суддя Пінтеліна Т.Г.) у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сторони погодили в договорі строк оплати товару з вказівкою на подію - після реалізації товару, тобто обумовили настання у відповідача обов`язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні.

На думку суду, Договір від 21.07.2020 за №21/07/2020-СОП не встановлює строків протягом яких ТОВ «Строй Опт» має оплатити товар. Натомість п.5.2 договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем щотижня, після реалізації товару третім особам за попередній тиждень.

Крім того, судом зазначено, що позивач, посилаючись на приписи ст. 692 ЦК України, мав би здійснити розрахунки пені, 3% річних та збитків від інфляції з дати отримання відповідачем товару по видатковій накладній №1072 від 10.09.2021 - тобто, з наступного дня, 11.09.2021, а позивач розрахував 17.02.2022, що на думку суду не узгоджується з умовами договору, приписами ст.. 530 ЦК України та ст.. 692 ЦК України, і є неналежним доказом нарахування майнових санкцій за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/4783/23 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Ківісмартюа» задовольнити у повному обсязі; стягнути з ТОВ «Строй Опт» на користь ТОВ «Ківісмартюа» 406 236,43 грн - пені; 27 934,59 грн. - 3% річних; 195 10, 43 грн. - інфляційного збільшення заборгованості за порушення строків оплати товару поставленого за видатковою накладною №1072 від 10.09.2021 року (Договір поставки товарів №21/07/2020-СОП віл 21.07.2020).

На переконання скаржника, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та повинно бути скасовано на підставі наступного.

Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції не було надано оцінки наступним доводам апелянта:

-рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2023 у справі №916/2680/23 позовні вимоги ТОВ «Ківісмартюа» задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» інфляційні втрати в розмірі 17 125 грн 47 коп, суму 3% річних в розмірі 2 518 грн 63 коп, пеню в розмірі 32 805 грн 73 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. Зазначеним рішенням встановлено факт укладення між сторонами договору поставки та момент настання обов`язку відповідача по оплаті товару, а саме, з моменту підписання видаткових накладних;

- ТОВ «Ківісмартюа» у позовній заяві, вказувало, що у договорі поставки не визначено строку оплати товару, так і механізму його визначення. Оскільки строк оплати товару та механізм його визначення умовами Договору поставки належним чином не визначено, до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ч.1 ст. 692 ЦК України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором поставки є таким, що настав, з моменту підписання видаткових накладних;

-на день подання позову, з моменту останньої поставки товару пройшло вже більше півтора року, за цей час від відповідача не надходило жодних звітів про реалізацією товарів. При цьому, у позивача відсутня можливість встановити який товар реалізований, а який залишився у відповідача. Відповідач не надав позивачу жодних відомостей про реалізацію товару. З моменту продажу товару відповідачу, пройшло близько 17-ти місяців, товари не могли бути реалізовані;

- позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою про оплату поставленого товару, в тому числі, перед зверненням до суду (докази наявні у матеріалах справи). Однак, жодного разу, відповідач не вказував такої причини не оплати, як нереалізація товару;

- твердження відповідача про те, що умови Договору поставки передбачають право відповідача оплачувати тільки реалізований товар без зазначення строку протягом якого товар має бути оплачений, не мають жодної економічної складової, як для позивача, так і для відповідача. При цьому, у позивача відсутня можливість встановити який товар реалізований, а який залишився у відповідача. Відповідач може роками заявляти, що товар нереалізований, а позивач позбавлений можливості перевірити реалізацію товару. Така позиція надає право позивачу взагалі ніколи не оплатити отриманий товар;

-правова позиція на якій ґрунтуються вимоги позивача висловлена не тільки у справі №910/26931/15. Така ж сама правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційого господарського суду у справі №905/1776/17 від 20.06.2018, постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України у справі №911/4620/15 від 15.03.2017, постанові Вищого господарського суду від 21.06.2016 року у справі 3910/26931/15.

Скаржник зазначив, що судом першої інстанції вимоги процесуального закону належним чином не виконані, суд взагалі не надав оцінки зазначеним доводам та доказам апелянта (не відхилив та не спростував їх).

Колегією суддів встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга подана Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/4783/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024, повний текст складено та підписано 01.04.2024 у справі №916/4783/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

01.05.2024 матеріали справи №916/4783/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024, повний текст складено та підписано 01.04.2024 у справі №916/4783/23 залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки, встановлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі за подання апеляційної скарги у сумі 11 326,88 грн.

08.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" надійшла заява про усунення недоліків разом із доказами сплати судового збору у розмірі 11 328,00 грн.

Разом з тим, згідно наказу в.о. голови суду від 09.05.2024 №114-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 09.05.2024 по 10.05.2024 перебував у відпустці.

Крім того, згідно наказу в.о. голови суду від 13.05.2024 №115-в головуючий суддя Колоколов С.І. з 13.05.2024 по 24.05.2024 перебував у відпустці. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024, повний текст складено та підписано 01.04.2024 у справі №916/4783/23; встановлено відповідачу згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення скаржнику) на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ківісмартюа" до розгляду на 11 липня 2024 року о 10:30 год. 04.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу (№1466/24/Д3 від 04.06.2024), в якому відповідач просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 по справі 3916/4783/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На думку відповідача Господарським судом Одеської області в оскаржуваному рішенні апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правомірних висновків господарського суду.

Відповідач в повному обсязі погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що:

- договір поставки №21/07/2020-СОП від 21.07.2020 не встановлює строків, протягом яких ТОВ «Строй Опт» має оплатити товар. Натомість п.5.2 договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем щотижня, після реалізації товару третім особам;

-між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб. Тому, відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Тому, є вірним висновок суду, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення;

-сторони погодили у договорі строк оплати товару з вказівкою на подію - після реалізації товару, тобто обумовили настання у відповідача обов`язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч.1 ст.212 ЦК України);

-розрахунки пені, річних та збитків від інфляції не узгоджуються з умовами договору, приписами ст.. 530 ЦК України та ст.. 692 ЦК України, і є неналежним доказом нарахування майнових санкцій за неналежне виконання договірних зобов`язань.

24.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КІВІСМАРТЮА" - Сакали Миколи Яковича про участь в судових засіданнях, в тому числі, призначеному на 11 липня 2024 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку „EASYCON" (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1).

Разом з тим, суддя зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем Діброва Г.І. 24.06.2024 по 28.06.2024 та з 01.07.2024 по 26.07.2024 відповідно до наказів голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 №147-в та 149-в перебуває у відпустці.

У зв`язку з вищевикладеним 05.07.2024 за розпорядженням керівника апарату суду №182 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4783/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/4783/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 прийнято справу №916/4783/23 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КІВІСМАРТЮА" до розгляду на 11 липня 2024 року о 10:30 год.; заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КІВІСМАРТЮА" - Сакали Миколи Яковича про проведення судового засідання, призначеного на 11 липня 2024р. о 10:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні 11.07.2024, яке відбувалось в режимі відеоконференції, представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлені, не оспорені учасниками справи, а також підтверджені при апеляційному розгляді справи такі обставини.

21.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» (постачальник/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» (покупець) укладено договір поставки № 21/07/2020-СОП (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що відповідно до умов цього договору та додатків й додаткових угод до даного договору, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товари окремими партіями за замовленням покупець, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати такі товари згідно з замовленням та товаросупровідними документами.

Пунктом 2.2. Договору поставки встановлено, що загальна орієнтовна ціна цього Договору залишається відкритою, а остаточна сума даного Договору складає суму всіх видаткових накладних, рахунків на оплату та інших товаросупровідних документів, на підставі яких здійснюється поставка товарів за цим Договором окремими партіями, та визначається виходячи із вказаних цін на товари.

Відповідно до п.4.1. договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту, кількості та номенклатури товару протягом строку дії цього договору відповідно до замовлення покупця, в якому визначається асортимент, номенклатура, найменування та кількість одиниць товару, час і місце поставки товару та інші умови, обумовлені сторонами.

Згідно з п.4.3. договору поставка замовленого товару здійснюється постачальником упродовж 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного замовлення. Допускається дострокова поставка товару постачальником та поставка частинами. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупця шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, електронною поштою (e-mail) або надаватися через представника у строк не менше, ніж за 1 (один) робочий день до планованої дати поставки.

Пунктом 4.8. договору сторони погодили, що датою поставки (передачі) товару постачальником у власність покупця, є дата товарно-транспортної або видаткової накладної. Сторони домовилися, що для цього не треба підписання між сторонами цього договору будь-яких актів приймання-передачі товару у власність.

При цьому, постачальник вважається таким, що виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у замовленні покупця, і з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовам, визначеним у замовленні покупця, та іншим умовам даного договору (п. 4.11. договору).

Пунктами 5.1.,5.2. договору передбачено, що покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у видаткових накладних, рахунках на оплату та інших товаросупровідних документах, які були оформлені постачальником на кожну партію товару. Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються покупцем щотижня, після реалізації товару третім особам за попередній тиждень.

Покупець необхідністю надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту. Такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та у інший спосіб.

За п.5.6. договору платіжні документи за цим договором оформляються згідно з вимогами законодавства України із дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера рахунку на оплату та/або видаткової накладної, а також номера та дати договору за яким здійснюється переказ грошових коштів.

Водночас, з п. 5.8 договору вбачається, що сторони можуть здійснювати взаємозалік зустрічних однорідних вимог одне до одного в порядку, встановленому чинним законодавством України, шляхом направлення відповідною стороною цього договору повідомлення про здійснення такого взаємозаліку та шляхом складання відповідного Акту, який має бути підписаний іншою стороною протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати його отримання від іншої сторони.

Підпунктом 6.2.3. пункту 6.2., а також підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. договору передбачено право постачальника вимагати від покупця своєчасної оплати за поставлений товар, та відповідно обов`язок покупця прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.

У відповідності до п.7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з нормами законодавства України та положеннями даного договору. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталось не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 7.3. договору за несвоєчасну оплату товару за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками (у випадку їх наявності) і діє по 31 грудня 2020 року. В разі, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія цього договору автоматично продовжується на один календарний рік на тих же умовах (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Пунктами 10.1. 10.4. договору сторони погодили, що жодна із сторін не несе відповідальності за повне чи часткове невиконання обов`язків, якщо таке невиконання виникло внаслідок дій непереборної сили (форс-мажор). Строк дії непереборної сили відкладає строк виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором. Дія форс-мажору повинна бути підтверджена в установленому порядку компетентним органом. Сторона, позбавлена можливості виконати свої зобов`язання за цим договором через виникнення форс-мажорних обставин, повинна невідкладно, протягом 5 (п 'ять) календарних днів після їх виникнення, а також від дня припинення таких обставин сповістити про це іншу сторону, в іншому випадку сторона не має право посилатися на форс-мажор.

На виконання умов укладеного договору позивачем у період з 23.11.2020 по 04.11.2021 було передано у власність відповідача ТОВ «Строй Опт» товар на загальну суму 24 095 515,45 грн, відповідно до видаткових накладних: № 23 від 23.11.2020 на суму 100793,00 грн; № 79 від 15.12.2020 на суму 2996360,00 грн; № 139 від 28.12.2020 на суму 3332230,00 грн; № 35 від 26.01.2021 на суму 3967785,00 грн; № 104 від 01.03.2021 на суму 3255258,00 грн; № 122 від 15.03.2021 на суму 2099262,00 грн; № 147 від 31.03.2021 на суму 4260030,00 грн; № 247 від 29.04.2021 на суму 1325175,50 грн; № 1072 від 10.09.2021 на суму 2707033,95 грн; № 116 від 04.11.2021 на суму 51588,00 грн.

Зазначені вище видаткові накладні на відпуск ТОВ «Ківісмартюа» відповідачу товару та його отримання ТОВ «Строй Опт» підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток суб`єктів господарювання, містять в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі, згідно умов підписаного договору поставки, господарських операцій.

За фактом поставки обумовленого договором поставки товару позивачем було виписано та зареєстровано наступні податкові накладні: № 8 від 23.11.2020; № 53 від 15.12.2020; № 118 від 28.12.2020; № 35 від 26.01.2021; № 3 від 01.03.2021; № 17 від 15.03.2021; № 41 від 31.03.2021; № 94 від 29.04.2021; № 114 від 10.09.2021; № 23 від 04.11.2021.

Також, за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що відповідачем на користь позивача були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 20 835 977,60 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 23 від 02.03.2021 на суму 717024,00 грн; №5792 від 09.03.2021 на суму 200000,00 грн; № 5862 від 16.03.2021 на суму 300000,00 грн; № 3 від 23.03.2021 на суму 800000,00 грн; № 89 від 02.04.2021 на суму 400000,00 грн; № 5899 від 06.04.2021 на суму 700000,00 грн; № 31 від 19.04.2021 на суму 50000,00 грн; № 24 від 28.04.2021 на суму 529225,35 грн; № 43 від 11.05.2021 на суму 700000,00 грн; № 63 від 18.05.2021 на суму 627230,20 грн; № 10 від 04.06.2021 на суму 700000,00 грн; № 6031 від 11.06.2021 на суму 601458,20 грн; № 2 від 18.06.2021 на суму 714934,35 грн; № 6 від 02.07.2021 на суму 523467,30 грн; № 5 від 07.07.2021 на суму 800000,00 грн; № 7 від 23.07.2021 на суму 275000,00 грн; № 399 від 27.07.2021 на суму 700000,00 грн; № 14 від 04.08.2021 на суму 1398410,00 грн; № 17 від 11.08.2021 на суму 1033707,20 грн; № 6217 від 17.08.2021 на суму 965450,00 грн; № 412 від 25.08.2021 на суму 600000,00 грн; № 6260 від 31.08.2021 на суму 500000,00 грн; № 6296 від 07.09.2021 на суму 500000,00 грн; № 6327 від 16.09.2021 на суму 843000,00 грн. № 6333 від 17.09.2021 на суму 2468296,60 грн; № 1 від 12.10.2021 на суму 1800000,00 грн; № 7 від 21.12.2021 на суму 871991,53 грн; № 7 від 31.01.2022 на суму 424021,25 грн; № 69 від 16.02.2022 на суму 92761,62 грн.

Як зазначено позивачем, ТОВ «Строй Опт» повернуто ТОВ «Ківісмартюа» товар та сторонами було здійснено залік зустрічних однорідних вимог, в результаті яких зобов`язання відповідача за Договором поставки зменшились на загальну суму: 2 526 846,05 грн.

Таким чином, за Договором поставки позивачем було поставлено відповідачу товари на загальну суму 24 095 515,45 грн., а відповідачем було оплачено товари на загальну суму 20 835 977,60 грн., та повернуто товари та здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 526 846,05 грн.

Враховуючи викладене, позивач в рамках справи №916/2680/23 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Строй Опт» про стягнення заборгованості за договором поставки № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020 у загальному розмірі 785 141,63 грн., з яких сума основної заборгованості за договором у розмірі 732 691,80 грн, 32 805,73 грн пені, 2518,63 грн 3 % річних, 17 125,47 грн інфляційного збільшення заборгованості за порушення строків оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 116 від 04 листопада 2021 року.

В процесі розгляду справи №916/2680/23 відповідачем була сплачена сума основної заборгованості за договором поставки № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020, що підтверджено квитанцією № 9314-9498-81149034 від 16.08.2023 на суму 370000,00 грн та платіжною інструкцією № 42065521 від 16.08.2023 на суму 362692,00 грн. У зв`язку зі сплатою відповідачем розміру основної заборгованості позивачем було зменшено позовні вимоги на суму 732691,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2023 року в раках справи №916/2680/23 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» інфляційні втрати в розмірі 17 125 грн 47 коп, суму 3% річних в розмірі 2 518 грн 63 коп, пеню в розмірі 32 805 грн 73 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп.

Позивач вказує, що вимоги про стягнення пені, 3 % річних, інфляційного збільшення заборгованості за порушення строків оплати поставленого товару за видатковою накладною № 1072 від 10 вересня 2021 року під час розгляду справи №916/2680/23 не заявлялися.

Відтак, предметом позовних вимог у даній справі № 916/4783/23 є вимоги про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем товару, отриманого за видатковою накладною № 1072 від 10.09.2021р. на суму 2 707 033 грн.95коп. в рамках укладеного між сторонами Договору поставки №21/07/2020-СОП від 21.07.2021.

Позивач вказує, що пеня, 3% річних, інфляційне збільшення заборгованості за накладною №1072 від 10.09.2021 нараховуються з моменту останнього зарахування грошових коштів за Договором поставки, а саме з 16.02.2022 (платіжна інструкція №69 від 16.02.2022).

Непроведення своєчасно відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для нарахування останнім до сплати пені в сумі 406 236,43грн. згідно п.7.3 договору за період з 17.02.2022р. по 30.06.2023р., 3% річних в сумі 27 934,59грн. за період з 17.02.2022р. по 30.06.2023р. та інфляційних втрат в сумі 195 100,43грн. за період з 17.02.2022р. по 30.06.2023р., та його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення вказаних штрафних санкцій за Договором поставки №21/07/2020-СОП від 21.07.2021 по накладній №1072 від 10.09.2021.

Як вже зазначалось, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Ківісмартюа» про стягнення з ТОВ «Строй Опт» 406 236,43грн. пені, 27 934,59грн. 3% річних та 195 100,43грн. інфляційних втрат, суд першої інстанції, виходив з того, що сторони погодили в договорі строк оплати товару з вказівкою на подію - після реалізації товару, тобто обумовили настання у відповідача обов`язку оплатити товар обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні.

На думку суду, Договір від 21.07.2020 за №21/07/2020-СОП не встановлює строків протягом яких ТОВ «Строй Опт» має оплатити товар. Натомість п.5.2 договору визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем щотижня, після реалізації товару третім особам за попередній тиждень.

Крім того, судом зазначено, що позивач, посилаючись на приписи ст. 692 ЦК України, мав би здійснити розрахунки пені, 3% річних та збитків від інфляції з дати отримання відповідачем товару по видатковій накладній №1072 від 10.09.2021 - тобто, з наступного дня, 11.09.2021, а позивач розрахував 17.02.2022, що на думку суду не узгоджується з умовами договору, приписами ст.. 530 ЦК України та ст.. 692 ЦК України, і є неналежним доказом нарахування майнових санкцій за неналежне виконання договірних зобов`язань. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст. 44 ГК України, підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За частиною четвертою статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини 2 статті 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - постачальник зобов`язується здійснити поставку товару в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку передбаченому цим договором.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі вищезазначених видаткових накладних позивачем було поставлено, а відповідачем без жодних зауважень та заперечень прийнято товар на загальну суму 24095515,45 грн., а відповідачем було оплачено товари на загальну суму 20 835 977,60 грн. Згодом відповідачем було повернуто товари і здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 526 846,05 грн.

Як зазначалось вище, позивач в рамках справи №916/2680/23 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Строй Опт» про стягнення заборгованості за договором поставки № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020 у загальному розмірі 785 141,63 грн., з яких сума основної заборгованості за договором у розмірі 732 691,80 грн, 32 805,73 грн пені, 2518,63 грн 3 % річних, 17 125,47 грн інфляційного збільшення заборгованості за порушення строків оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 116 від 04 листопада 2021 року.

В процесі розгляду справи №916/2680/23 відповідачем була сплачена сума основної заборгованості за договором поставки № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020, що підтверджено квитанцією № 9314-9498-81149034 від 16.08.2023 на суму 370000,00 грн та платіжною інструкцією № 42065521 від 16.08.2023 на суму 362692,00 грн. У зв`язку зі сплатою відповідачем розміру основної заборгованості позивачем було зменшено позовні вимоги на суму 732691,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2023 року в раках справи №916/2680/23 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» інфляційні втрати в розмірі 17 125 грн 47 коп, суму 3% річних в розмірі 2 518 грн 63 коп, пеню в розмірі 32 805 грн 73 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп.

У вказаному рішенні господарським судом, зокрема, зазначено наступне:

«……Суд встановив, що в даному випадку відносини між ТОВ «Ківісмартюа» та ТОВ «Строй Опт» носять договірний характер, укладений між ними договір поставки товарів № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний на час звернення до суду не був. Сторони факт укладання договору поставки № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020 не заперечують та у представлених суду заявах визнають.

З огляду на зазначене, суд, з урахуванням положень ст. 204 ЦК України, приймає до уваги договір поставки товарів № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020 як належну підставу у розумінні норм ст. 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.

Як встановлено судом, на підставі вищезазначених видаткових накладних позивачем було поставлено, а відповідачем без жодних зауважень та заперечень прийнято товар на загальну суму 24095515,45 грн.

Надані позивачем видаткові накладні містять найменування суб`єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Суд при ухваленні рішення враховує та бере до уваги те, що підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар. При цьому видаткові накладні, за якими відбувалась поставка товару, підписані відповідачем. Видаткова накладна - це документ, що засвідчує факт переходу права власності від продавця до покупця, при цьому вказаний документ, містить вартість товару, право власності на яке переходить.

У вказаних вище первинних документах міститься посилання на договір поставки, постачальником визначено позивача та його реквізити, одержувач відповідач, вказано найменування товару, кількість, ціна без ПДВ, загальна вартість з урахуванням ПДВ місце доставки, підпис з боку постачальника скріплений печаткою підприємства, з боку одержувача міститься підпис директора у графі «отримав(ла)» та печатка підприємства, що отримало товар.

За результатами аналізу вказаних накладних, останні відповідають вимогам щодо заповнення обов`язкових реквізитів у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тобто, товар був поставлений постачальником та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків за кількістю, якістю та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

Відповідач набувши право власності на товар, що відчужувався на підставі вищезазначених видаткових накладних, тим самим погодився із такою його ціною.

Отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору видаткових накладних.

Відповідачем факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований, сума існуючої заборгованості фактично визнана в повному обсязі в сплачена під час розгляду справи в суді.

При цьому, ТОВ «Строй Опт» наполягало, що строк оплати товару не настав, оскільки його настання залежить від реалізації товару. Поряд з цим, відповідачем було повідомлено про знищення товару у зв`язку пожежами, які виникли в результаті ведення бойових дій на території Херсонської області.

Згідно зі ст. ст. 251 - 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 254 ЦК України до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

З огляду на викладені вище приписи цивільного законодавства суд зазначає, що строки розраховуються роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Проте, договір поставки товарів № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020 не встановлює строків, протягом яких ТОВ «Строй Опт» має оплатити товар. Натомість, п. 5.2. договору визначено, що покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 вказала, що при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

Верховним Судом у постанові від 04.04.2023 по справі № 916/1349/21 було наголошено, що до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що реалізація товару у розумінні цивільного законодавства не може вважатись подією, яка неминуче має настати, оскільки вказана у п. 5.2. договору обставина може і не настати, адже товар може бути взагалі нереалізованим, у т.ч. з вини покупця та з причин, незалежних від постачальника. При цьому наявність п.5.2. договору породжує для постачальника наслідок у вигляді неотримання коштів за переданий товар, а покупцю надає можливість не перераховувати за нього кошти протягом тривалого часу, який в межах даної справи становить вже майже два роки (остання поставка відбулась 04.11.2021), що є явно несправедливим.

Наведене, дозволяє суду дійти висновку, що оскільки строк оплати товару у договорі визначений не був, оплата товару не залежить від події, яка має неминуче настати.

Приймаючи до уваги наведене, господарський суд вважає, що положення п.5.2. договору не підлягають застосуванню при визначенні строку оплати товару, в зв`язку з чим останній мав бути оплаченим негайно після його прийняття згідно ч.2 ст.530 та ч.1 ст.692 ЦК України.

Окремо потрібно зауважити, що саме відповідач як особа, яка намагається довести нереалізацію товару станом на дату звернення позивачем до суду, повинен надати належні та допустимі докази цього. Відповідно до умов договору таким доказом являється звіт покупця із зазначенням кількості реалізованого товару та товарних залишків на дату формування звіту.

Відтак, у спірних правовідносинах ТОВ «Ківісмартюа» має право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

У зв`язку з тим, що позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, а тому відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов`язань з належної оплати за поставлений позивачем товар та встановленим наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки товарів № 21/07/2020-СОП від 21.07.2020, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, у розмірі 732691,80 грн, яка в подальшому була сплачена відповідачем.».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, вільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2680/23 встановлено факт укладенні між сторонами договору поставки та момент настання обов`язку відповідача по оплаті товару, а саме з моменту підписання видаткових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до усталеної судової практики зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Враховуючи, що в договорі поставки не встановлено інший строк оплати, то у такому разі строк виплати визначається ч. 1 ст. 692 ЦК України, що виключає застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.12.2021 у справі № 922/3274/20.

За таких підстав, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обов`язок відповідача сплатити заборгованість за отриманий товар щотижня, після реалізації товару третім особам за попередній тиждень.

У даному випадку у відповідача виник обов`язок з оплати товару з моменту отримання товаророзпорядчих документів, незалежно від того, чи пред`явив йому позивач пов`язану з цим вимогу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних (т.1 а.с.29-30), колегія суддів зазначає про їх правильність та обґрунтованість.

При цьому, жодних заперечень саме щодо арифметичної правильності заявлених до стягнення сум заперечення відповідача не містили.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, а також здійснити розподіл судових витрат

Пунктом 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №916/4783/23 скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» 629 271,45 грн., з яких: 406 236,43 грн - пені, 27 934,59 грн. - 3% річних, 195 100, 43 грн. - інфляційних втрат та 7552,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Опт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківісмартюа» 11 326,88 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

„15" липня 2024 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький