Постанова

від 10.07.2024 по справі 906/472/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року Справа № 906/472/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2024 у справі № 906/472/23 (суддя Сікорська Н.А., повний текст рішення складено 29.04.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача - Гринько К.В;

відповідача - Приведьон В.М.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБІО" (далі - позивач, ТОВ "ОБІО") звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі - відповідач, АТ "Житомиробленерго"), в якому просить суд із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.06.2023:

- визнати неправомірними дій АТ "Житомиробленерго" щодо нарахування ТОВ "ОБІО" вартості послуги з розподілу електричної енергії за січень та лютий 2023 по дату ухвалення рішення по другому класу напруги;

- зобов`язати АТ "Житомиробленерго" здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії ТОВ "ОБІО" у період з січня, лютого 2023 по дату ухвалення рішення у відповідності до договору від 27.12.2018 № 141, шляхом застосування тарифів для першого класу напруги.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ОБІО" посилається на неправомірне та безпідставне нарахування АТ "Житомиробленерго" оплати за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, починаючи з січня 2023 за тарифами, встановленими для другого класу напруги, у той час, коли рівень напруги в мережі основного споживача, до якої приєднаний позивач, відповідає першому класу напруги.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.04.2024 позов задоволено.

Суд першої інстанції у зв`язку зі встановленими обставинами щодо неправомірності дій відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для другого класу, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2024 у справі № 906/472/23, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає Закону України "Про ринок електричної енергії", нормам Правил роздрібного ринку електричної енергії та фактичним обставинам справи;

- апелянт посилається на лист НКРЕКП № 15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021, в якому йдеться, що у випадку наявності у основного споживача, який відноситься до першого класу напруги, приєднаних до його мереж субспоживачів, що отримують електричну енергію на межі балансової належності між основним споживачем та субспоживачем зі ступенем напруги нижче 27,5 кВ, такі субспоживачі відносяться до другого класу напруги;

- після встановлення факту того, що позивач має відноситись до споживачів другого класу напруги виникла необхідність внесення змін до укладеного договору. Відповідач вказує, що публічний договір приєднання є окремим видом договорів, умови якого повинні бути однаковими для усіх споживачів, а тому у випадку внесення регулятором змін до типового договору та розміщення його на головній сторінці свого веб-сайту оператор системи розподілу у випадку відсутності заперечень зі сторони споживача та фактичним продовженням споживання ним електричної енергії вважає зміни акцептованими. Цим самим забезпечується принцип однаковості умов договору для усіх споживачів;

- постановою НКРЕКП № 1219 від 26.06.2020 були внесені зміни до Типового договору споживача на розподіл електричної енергії, в тому числі і до п. 12.2. глави 12 Типового договору;

- виходячи із змісту Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 (в редакції на момент подачі позову та прийняття рішення судом першої інстанції) споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ відносяться до другого класу напруги. Позивач є споживачем другого класу напруги, оскільки фактично отримує електричну енергію від оператора системи розподілу саме на своїй межі балансової належності номінальна напруга на якій становить 10,10 та 0,4 кВ (що менше ніж 27,5 кВ). До цієї межі балансової належності позивач здійснює розподіл електричної енергії на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., суддя Мельник О.В.

Листом від 17.05.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

03.06.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.06.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2024 у справі № 906/472/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.07.2024 о 15:30 год.

ТОВ "ОБІО" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:

- доводи відповідача, що у зв`язку з публікацією змін до типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на сайті оператора системи, був укладений договір № 141 від 2022, не відповідають вимогам законодавства. Суд першої інстанції надавав оцінку доводам апелянта та детально виклав оцінку такої позиції у рішенні. Така позиція місцевого господарського суду в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суд, що викладена у постанові від 10.01.2024 у справі № 910/8823/22;

- правовідносини як у справі № 920/201/19 не є подібними до справ, в яких розглядаються правомірність дій відповідача зі зміни позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за класом напруги, якою і є дана справа. Тож, судова практика, на яку посилаються апелянт не є релевантною, а доводи апелянта щодо можливості внесення змін в договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141 від 28.12.2018 стосовно класу напруги в односторонньому порядку, були оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні та правомірно відхилені;

- лист НКРЕКП № 15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021, на який посилається апелянт, досліджувався судом першої інстанції в процесі ухвалення рішення та судом надано оцінку вказаному доказу, вказана оцінка здійснена із урахуванням чинної судової практики, зокрема постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №910/8823/22, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 10.01.2024; лист НКРЕКП від 31.12.2021 № 15538/17.2.1/7-21 не є рішенням регулятора, а є лише відповіддю на звернення AT "Житомиробленерго", зазначений лист не породжує жодних правових наслідків;

- у відповідача були відсутні будь-які підстави для зміни класу напруги та стягнення оплати з позивача за напругу другого класу, а отже рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає;

- відповідач несе відповідальність за електромережі до межі розподілу електроенергії ФОП Шолоху В.В., тому межа експлуатаційної та балансової відповідальності закінчується там, де починаються електромережі основного споживача;

- відповідач не визначив, які саме докази не враховано судом першої інстанції та які порушення ст. 210 ГПК України він вбачає, як це впливає на вирішення справи.

АТ "Житомиробленерго" надіслало до суду додаткові пояснення, в яких відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22. Зазначає, що АТ "Житомиробленерго" на головній сторінці свого веб-сайту опублікувало повідомлення про зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а позивач, як споживач послуги погодився із вказаними змінами до договору № 141 від 27.12.2018, оскільки продовжував користуватися послугами відповідача з розподілу (передачі) електричної енергії та не ініціював протягом одного місяця після оприлюднення змін розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141 від 27.12.2018. З урахуванням викладеного, відповідач просить задоволити апеляційну скаргу.

ТОВ "ОБІО" надіслало до суду додаткові пояснення, в яких позивач вважає, що посилання відповідача на постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 слід відхилити з підстав неподібності правовідносин до справи, що розглядається судом. У постанові суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 висловлено правову позицію, яка не є тотожною з правовідносинами, які склались між позивачем та відповідачем з розподілу електричної енергії, які регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а тому, вона не підлягає застосуванню до вирішення спірних правовідносин. Позивач вказує, що внесення змін до договору споживача № 141, що укладений між позивачем та відповідачем повинно відбуватись виключно в письмовому вигляді, шляхом укладання відповідних додаткових угод до нього, а не опублікуванням змін на сайті оператора систем розподілу, про що детально зазначено у рішенні суду першої інстанції. Таким чином, посилання апелянта на внесення змін до договору споживача № 141 в частині зміни класу напруги, лише шляхом опублікування тексту цих змін на власному сайті не підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи та протирічать чинному законодавству.

В судовому засіданні 10.07.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 27.12.2018 між ТОВ "ОБІО" (споживач) та АТ "Житомиробленерго" (оператор системи) було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141, шляхом надіслання заяви-приєднання (т. 1, а. с. 19-28).

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі-Споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.032018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 Договору).

За змістом п. 2.1 договору, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Згідно з додатком № 2 до договору "Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії ТОВ"ОБІО", ступінь напруги приєднання на об`єктах по вул. Промислова, 6 в м. Житомирі становить 10 кВт (т.1, а. с. 27; т. 2, а. с. 17).

Згідно додатку 3.1 до договору "Перелік об`єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми", об`єкти споживача по вул. Промислова, 6 відносяться до 1 класу напруги (т. 2, а.с.18).

Згідно додатку 8 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єкту ТОВ "ОБІО" м. Житомир, вул. Промислова, 6", межа балансової належності встановлена між ТОВ "ОБІО" та ФОП Шолох В.В. на відпайках секційних шин ЗРУ-10кВ П/СТ "ЗХВ" в сторону комірок № 24 та № 27 (т. 2, а. с. 19).

Згідно договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020, укладеного між АТ "Житомиробленерго" та ФОП Шолохом В.В. позивач є субспоживачем ФОП Шолох В.В. (т. 1, а. с. 99-102).

Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін межа балансової належності між користувачем і основним споживачем встановлюється на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПП-110кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗХВ з ПЛ-110кВ п/с Житомирська (т. 1, а. с. 101 на звороті).

Додатком № 8 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020 визначено перелік об`єктів споживачів, які приєднані до мереж основного споживаюча (ФОП Шолох В.В.), зокрема, ТОВ "ОБІО", яке відноситься до групи споживачів першого класу напруги (т. 1, а.с. 102).

Листом № 510/30056 від 23.12.2022 відповідач повідомив позивача, що згідно постанови НКРЕКП від 25.08.2021 № 1431 з 01.01.2022 втратила чинність постанова НКРЕКП від 13.08.1998 №1052, якою було затверджено порядок визначення класів споживачів електричної енергії диференційованими за класами напруги. Повідомив, що постановою НКРЕКП від 25.08.2021 №1430 внесені зміни до Порядку встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175, тому з 01.01.2023 тариф на послуги з розподілу за об`єктом(ми) підприємства ТОВ "ОБІО" визначено на рівні другого класу.

До листа додано два примірника договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для ознайомлення та підписання (т.1, а. с. 29-48).

ТОВ "ОБІО" у листі-відповіді від 30.12.2022 № 693/03 заперечило щодо віднесення його до споживачів другого класу напруги та відмовилося від підписання нового договору, вказуючи про чинність договору від 29.12.2018 (т.1, а. с. 49-52).

Листом від 24.01.2023 № 013/656 відповідач повторно наголосив на необхідності підписання нового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (т.1, а.с.53-54).

З січня 2023 АТ "Житомиробленерго" надавало позивачу акти та рахунки для сплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифами, встановленими для споживачів другого класу напруги (т.1, а. с. 55-57; 61-62; 158-166).

Предметом позову у справі є вимоги про визнання неправомірними дій відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії у відповідності до договору від 27.12.2018 № 141, шляхом застосування тарифів для першого класу напруги.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, з урахуванням інтересів споживачів регулюються спеціальним Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

За приписами ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141 від 27.12.2018 (т. 1, а. с. 19-28).

Станом на дату укладання сторонами вказаного договору діяв Порядок визначення класів споживачів, затверджений постановою НКРЕКП від 13.08.1998 № 1052, який був обов`язковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно п. 2 Порядку, основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам;

субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача);

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ОБІО" є субспоживачем і його електроустановки приєднані до технологічних електричних мереж ФОП Шолох В.В., який являється основним споживачем.

Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку (в редакції, чинній на момент укладення договору), клас субспоживача визначався за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

Виходячи з приписів п. 5 вказаного Порядку, в додатку № 3 до договору від 27.12.2018 "Перелік об`єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми" сторонами визначено, що об`єкти позивача за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 6 відносяться до першого класу напруги (т.2, а. с. 18).

Аналогічно в додатку № 8 до договору від 15.06.2020, укладеного між ФОП Шолох В.В. та АТ "Житомиробленерго" про спільне використання технологічних мереж визначено, що ТОВ "ОБІО" відноситься до споживачів по першому класі напруги (т. 1, а. с. 102).

Суд вказує, що постановою НКРЕКП від 06.09.2019 № 1825 внесено зміни до п. 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, а також виключено пункт 5. Постановою НКРЕКП від 25.08.2021 № 1431 визнано такою, що втратила чинність, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 № 1052 "Про Порядок визначення класів споживачів" (із змінами).

В той же час, 01.01.2022 набрала чинності постанова НКРЕКП від 25.08.2021 № 1430, якою внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175, зокрема у главі 8 у пункті 8.1 після абзацу першого доповнено пункт трьома новими абзацами такого змісту: "Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги. Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги. Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".

Як встановлено апеляційним судом, у зв`язку з прийняттям постанов НКРЕКП № 1430 та 1431 від 25.08.2021, з січня 2023 відповідач виставляв позивачу рахунки для оплати послуг з розподілу електричної енергії за тарифом по другому класу напруги.

Разом з тим, зміни чи розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141 від 28.12.2018 та договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020, укладеного між АТ "Житомиробленерго" та ФОП Шолохом В.В., якими визначено, що позивач є споживачем по першому класу напруги, між сторонами не відбулось.

Суд зауважує, що підписані сторонами додатки до договору № 141 від 27.12.2018 (т. 2, а. с. 12-23), в тому числі Перелік об`єктів, що живляться електроенергією від мереж енергосистеми (додаток № 3.1), який містить інформацію про віднесення позивача до першого класу, є персоналізованими відносно кожного споживача та погоджуються сторонами шляхом їх укладення в письмовій формі.

Разом з тим, зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141 від 27.12.2018, а також до договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 15.06.2020, укладеного між АТ "Житомиробленерго" та ФОП Шолохом В.В., якими визначено, що позивач є споживачем по першому класу напруги, сторонами не вносились. Розірвання даного договору у встановленому законом порядку також не відбулось.

В той же час, доводи відповідача, що у зв`язку з публікацією змін до Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на сайті оператора системи, було внесено зміни до договору № 141 від 27.12.2018, не відповідають вимогам законодавства.

Суд вказує, що на офіційному сайті відповідача міститься інформація про набрання чинності постановою НКРЕКП від 25.08.2021 № 1430 та повідомлено про оприлюднення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - договір) відповідно до вимог пункту 12.2. Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а саме, до додатку 3.1 договору.

Разом з тим, зміни до додатків до договору мають бути внесені сторонами в письмовому вигляді, шляхом підписання додаткових угод. Укладений між позивачем та відповідачем договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 141 від 27.12.2018 містить порядок його розірвання та внесення змін (розділ 12).

Так, в п. 12.2 договору зазначено, що усі додатки, а також зміни, доповнення оформлюються сторонами в паперовій формі, підписуються уповноваженими сторонами обох сторін. Пунктом 11.1 договору сторони передбачили, що договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Суд не встановив обставин внесення змін до договору в порядку п. 12.2 договору № 141 від 27.12.2018, а тому суд першої інстанції правильно зазначив, що зміни до умов договору, які стосуються тарифу (ціни) на оплату послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, не вносились.

Із урахуванням викладеного, враховуючи те, що за умовами укладеного між сторонами договору № 141 від 28.12.2018 ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача для останнього визначено перший клас напруги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування ТОВ "ОБІО" вартості послуги з розподілу електричної енергії по другому класу напруги та та зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії у відповідності до договору від 27.12.2018 № 141, шляхом застосування тарифів для першого класу напруги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про необхідність врахування роз`яснення НКРЕКП щодо застосування тарифів (лист НКРЕКП № 15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021), суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Регулятор є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України і діє на підставі Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора. виконує інші функції та повноваження, визначені законом (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", основною формою роботи Регулятора як колегіального органу є засідання. Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Згідно з пп. 7 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014, НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу, розподіл та постачання.

При цьому п.13 Положення про НКРЕКП передбачено, що рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії. Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно з абз. 3 ч. 5, ч. 9 ст. 14 Закону про НКРЕКП також визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, саме рішення, а не роз`яснення НКРЕКП, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що лист від 31.12.2021 № 15538/17.2.1/7-21, який є відповіддю на звернення відповідача та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжувало б певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов`язковий характер для позивача, а тому суд відхиляє доводи відповідача щодо врахування вказаного листа для застосування тарифів.

Посилання відповідача на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справах № 920/201/19 та № 911/1359/22, відхиляється колегією суддів з підстав неподібності правовідносин у названих справах та справі № 906/472/23.

Так, у справі № 920/201/19 вирішувався спір про визнання укладеним договору про надання послуг з розподілу електроенергії, а ключовим питанням спору було те, чи має право споживач разом із заявою-приєднання до публічного договору запропонувати зміни до такого договору шляхом складення протоколу розбіжностей; у справі № 911/1359/22 спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення суми основного боргу, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу електричної енергії, а позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію, що оплачена, однак відбір/відпуск якої у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 товариство зменшило.

Натомість у справі, що переглядається, вирішувався зовсім інший спір - щодо правомірності дій відповідача зі зміни позивачу тарифу за послуги з розподілу електроенергії за класом напруги. При цьому у даній справі суд встановив відсутність доказів внесення сторонами змін в договір № 141 від 28.12.2018 в порядку, встановленому цим договором, а саме: письмово в паперовій формі, шляхом підпису уповноваженими особами обох сторін.

За вказаних обставин спірні правовідносини, які були предметом розгляду у наведених скаржником справах, очевидно не є подібними до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, ні за змістом спірних правовідносин, ні за сферою правового регулювання.

Відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно - західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2024 у справі № 906/472/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ "Житомиробленерго" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.04.2024 у справі № 906/472/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 15 липня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.