Ухвала

від 15.07.2024 по справі 917/1118/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 липня 2024 року м. Харків Справа № 917/1118/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№1582 П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Ківшик О.В. 27.05.2024 (повний текст складено 06.06.2024) у справі №917/1118/23

за позовом Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Комунальна установа "Інклюзивно - ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії.

Зокрема, в обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі Закон № 2479-IX), який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

За твердженням позивача, відповідач після набрання сили Законом № 2479-IX, почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим, на думку позивача, порушив цей Закон, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 в позові відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд встановив, що умовами укладених між сторонами Договорів не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними Договорами.

За висновком суду першої інстанції обраний позивачем спосіб захисту не спричинить відновлення його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії задоволенню не підлягають.

До Східного апеляційного господарського суду 25.06.2024 в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій просить суд:

- відстрочити сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою до ухвалення рішення у справі №917/1118/23;

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 у справі №917/1118/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

- стягнути з відповідача судові витрати.

Апелянт вважає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом не було повно та всебічно з`ясовано всі обставини справи, не в повній мірі досліджено докази, які містяться в матеріалах справи, неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Клопотання про відстрочення судового збору обґрунтовано тим, що скаржник по справі є закладом освіти комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 справу №917/1118/23 передано для розгляду суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1118/23.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.№1582П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 у справі №917/1118/23 до надходження матеріалів справи.

11.07.2024 справа №917/1118/23 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого. Статтею 258 ГПК України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як убачається з апеляційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору. При цьому, апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, заявник апеляційної скарги не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з обмеженням фінансування закладу, відсутністю вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду сплачується судовий збір 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої зави і скарги.

Спір у даній справі є спором немайнового характеру та містить одну немайнову вимогу.

З позовом у даній справі позивач звернувся у 2023 році.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про державний бюджет на 2023 рік" визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684грн.

Отже, за звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області у даній справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2684х150%=4026грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд". Отже, апелянт має надати докази сплати судового збору за звернення зі скаргою у розмірі 4026х0,8=3220,80грн.

Реквізити для сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду є:

Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA758999980313151206082020653

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Відповідно до ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку заявнику для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.05.2024 року у справі №917/1118/23 залишити без руху.

2. Комунальній установі "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 3220,80грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.

Суддя І.А. Шутенко