Ухвала

від 11.07.2024 по справі 904/8850/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги на рішення,

дії та бездіяльність державного виконавця

11.07.2024м. ДніпроСправа № 904/8850/14

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.,

за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

та представників:

від кредитора АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі": Яцишин О.Й.

від кредитора Дніпропетровський обласний центр зайнятості : не з`явився

від кредитора УВД ФСС в Дніпропетровській області: не з`яився

від кредитора Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області: не з`явився

від кредитора Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: не з`явився

від боржника: не з`явився

ліквідатора (скаржника) Штогрина С.В.

від заступник начальника відділу примусового виконання рішень: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ліквідатора Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал" - арбітражного керуючого Штогрина С.В. про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

у справі:

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до боржника Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал"

про визнання банкрутом Суддя Примак С.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал" перебуває на стадії ліквідації.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора №02-01/123 від 25.10.2023 (вх. суду №54497/23 від 26.10.2023) про заміну порядку виконання рішення суду. Продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Штогрина Сергія Вікторовича до 29.02.2024. Відкладено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у судовому засіданні на 29.02.2024.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, кредитором у справі -Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі", а також ліквідатором подано відповідні апеляційні скаргина вказане рішення суду.

Постановою центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі" та Комунального підприємства П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/8850/14 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 у справі №904/8850/14 залишено без змін.

До Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/8850/14 про банкротство Комунального підприємства П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал" надійшли 25.06.2024.

За час перебування справи на апеляційному перегляді, до господарського суду 04.03.2024 надійшла скарга ліквідатора №02-01/133 від 06.03.20242 (вх. суду №12213/24 від 04.03.2024) про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - протиправною.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2024 призначено розгляд скарги ліквідатора №02-01/133 від 06.03.20242 (вх. суду №12213/24 від 04.03.2024) у судовому засіданні на 11.07.2024, зобов`язавши Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до суду до 11.07.2024 письмові пояснення стосовно скарги ліквідатора №02-01/133 від 06.03.20242 (вх. суду №12213/24 від 04.03.2024).

До господарського суду 11.07.2024 від заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни надійшли письмові пояснення (відзив) на скаргу №26086 від 05.07.2024.

У призначене судове засідання 11.07.2024 з розгляду скарги з`явилися повноважний представник АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ліквідатор банкрута. Інші учасники провадження по справі у вказане судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження по справі повідомлені належним чином.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Згідно із положеннями частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, встановлено що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухано пояснення повноважних представників учасників справи.

У судовому засіданні 11.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Господарський суд, заслухавши пояснення повноважних представників учасників справи, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор під час здійснення своїх повноважень має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Так, 12.10.2021 ліквідатором Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал" - арбітражним керуючим Штогрином Сергієм Вікторовичем до Господарського суду Дніпропетровської області подано заяву до засновника банкрута П`ятихатської міської ради про застосування субсидіарної відповідальності.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора №02-01/50 від 11.10.2021 про застосування субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства (вх. суду №49252/21 від 12.10.2021).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ліквідатором подано відповідну апеляційну скарги на вказане рішення суду.

Постановою центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 задоволено апеляційну скаргу ліквідатора Комунального підприємства П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал" арбітражного керуючого Штогрина Сергія Вікторовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022р. у справі № 904/8850/14 та скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022р. у справі № 904/8850/14. Ухвалено нове рішення, яким задоволено заяву ліквідатора № 02-01/50 від 11.10.2021 про застосування субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства та стягнути з П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області на користь Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал" 3 417 651,81 грн, що складає різницю між сумою вимог кредиторів банкрута, яка затверджена господарським судом, і ліквідаційною масою. Видачу наказу, на виконання даної постанови доручено Господарському суду Дніпропетровської області.

На виконання вказаної постанови, господарським судом 26.05.2024 видано наказ про стягнення з П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області на користь Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал" 417 651,81 грн, що складає різницю між сумою вимог кредиторів банкрута, яка затверджена господарським судом, і ліквідаційною масою.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, П`ятихатською міською радою подано відповідну касаційну скарги на вказане рішення апеляційного суду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.08.2023 залишено без задоволення Касаційну скаргу П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №904/8850/14 залишено без змін.

Враховуючи викладене, з метою виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023 у справі №904/8850/14 ліквідатор (стягувач) 31.08.2023 звернувся до Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області із відповідною заявою про виконання вказаного наказу.

За результатами розгляду вказаної заяви, 18.10.2023 Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області вищевказана заява ліквідатора повернута заявнику без виконання з підстав того, що боржник за вказаним виконавчим документом - П`ятихатська міська рада не має відкритих рахунків в органах казначейства Дніпропетровської області.

У зв`язку із вказаним, 06.02.2024 ліквідатор, звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023 у справі №904/8850/14.

За результатами розгляду вказаної заяви, 19.02.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Міхіною Ольгою Іванівною винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання з посиланням на пункт 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Вказане повідомлення обґрунтоване частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно із нормами статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтями 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках і приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частина четверта статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому Законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений Законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним Банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, то здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Водночас, органи та установи, зазначені в частинах першій третій статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", не є органами примусового виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

У відповідності до Порядку № 845 рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Дана постанова визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 боржником є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Отже, органи Державної казначейської служби України виконують судові рішення щодо боржників, відповідні рахунки яких відкриті у органах Казначейства.

З матеріалів справи вбачається, що листом Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області №04-06-06/14099 від 18.10.2023 ліквідатору були повернуті документи пред`явлені до виконання на підставі пункту 9 Порядку № 845.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені - законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, рахунки відкриті в органі казначейства, використовуються виключно для зарахування коштів єдиного внеску.

Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного Фонду України проводиться не через рахунки відкриті в органах казначейства, а через рахунки відкриті в установах банків. Згідно пункту 2 статті 76 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банк.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2004 № 25-р в якості уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України визначено АТ "Ощадбанк.

Чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснювати списання коштів з рахунків боржника відкритих в банківських установах, натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Пункт 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" конкретизує особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду, а саме: Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Разом з тим, частиною 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є територіальним органом Пенсійного фонду України.

Аналіз норм про примусове стягнення коштів з державного органу за рішенням суду та обставин, що склалися з приводу виконання наказу господарського суду, свідчать:

- у справі боржник є державним органм

- боржник не має відкритих рахунків за своїм місцезнаходженням в органах Казначейства Дніпропетровської області - що унеможливлює безспірне списання органами Казначейства коштів з таких рахунків через їх відсутність (відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку № 845);

- жоден інший нормативно-правовий документ, зокрема Закон України "Про виконавче провадження", не передбачає повноважень та інструментів органів Казначейства здійснювати примусове виконання рішення суду у інші способи, ніж визначені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку № 845;

- чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснювати примусове списання коштів з рахунків боржника в банках, натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження";

- наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2024 у справі №904/8850/14 підлягає виконанню відділом примусового виконання рішень відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини 2 статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Отже, доводи ліквідатора щодо визнання незаконним та скасування повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8850/14 від 26.05.2019 стягувачу без прийняття до виконання, підлягають задоволенню.

Згідно статі 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Стаття 345 Господарського процесуального кодексу України визначає обов`язок органу державної виконавчої служби повідомляти суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити скаргу ліквідатора Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал" - арбітражного керуючого Штогрина С.В. №02-01/133 від 06.03.2024 про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); визнати бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни щодо внесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання протиправною; зобов`язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіну Ольгу Іванівну скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та винести Постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023 по справі №904/8850/14 та вчинити дії щодо звернення стягнення заборгованості з боржника П`ятихатьської міської ради на користь Комунального підприємства П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал".

Керуючись статтями 27, 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 233, 234, 235, 255, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ліквідатора Комунального підприємства П`ятихатської Міської ради "П`ятихатський водоканал" - арбітражного керуючого Штогрина С.В. №02-01/133 від 06.03.2024 про визнання бездіяльності заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.

Визнати бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни щодо внесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання протиправною.

Зобов`язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіну Ольгу Іванівну скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та винести Постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023 по справі №904/8850/14 та вчинити дії щодо звернення стягнення заборгованості з боржника П`ятихатьської міської ради на користь Комунального підприємства П`ятихатської міської ради "П`ятихатський водоканал".

Ухвала набирає законної сили - 11.07.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 15.07.2024.

Суддя С.А. Примак