Справа № 909/360/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретаря судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш"
вул. Бельведерська, буд. 32-А, офіс 30, м. Івано-Франківськ, 76010
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття"
вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400
про: стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 885 766,27 грн.
за участю:
від позивача: Лилик О. П.
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 1 767 905,46 грн, з якої: 1 750 144,86 грн основна заборгованість, 8 750,72 грн інфляційні втрати та 9 009,88 грн 3% річних.
18.06.2024 представник позивача подав до суду клопотання (вх.35561/24 від 18.06.2024) про закриття провадження у справі в частині стягнення 900 000,00 грн. основної заборгованості, мотивуючи їх сплатою відповідачем після звернення позивача із позовом до суду. До вказаного клопотання долучив докази (платіжні інструкції) сплати зазначеної суми. У вказаній заяві просив також про повернення судового збору в розмірі 10 800,00 грн.
При вирішенні заяви суд керується п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд встановив, що після відкриття провадження у справі, предмет спору в частині стягнення 900 000,00 грн. основного боргу припинив існувати, що підтверджується платіжними інструкціями № 8410 від 22.05.2024 на суму 300 000,00 грн; № 9304 від 23.05.2024 на суму 300 000,00 грн та № 9388 від 06.06.2024 на суму 300 000,00 грн.
Отже, між сторонами відсутній предмету спору в стягнення 900 000,00 грн. і провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд у разі закриття провадження у справі вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу судового збору в частині закриття провадження, про що судом додатково буде постановлено ухвалу про повернення судового збору.
19.06.2024 представник позивача подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог (вх.№5597/24 від 19.06.2024), зокрема в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, які станом на 17.06.2024 складають 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних. В кінцевому результаті просить стягнути заборгованість в розмірі 885 766,27 грн., з яки: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного та приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, заява про зменшення позовних вимог подана позивачем у встановлені строки, а тому приймається судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду справи є стягнення заборгованості в сумі в розмірі 885 766,27 грн., з яки: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.11.1988 у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо. Таким чином у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, тощо.
З огляду на те, що строк підготовчого провадження завершується враховуючи подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, беручи до уваги приписи пунктів 1-3 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України у відповідності до яких, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів, а також те, що питання визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті - не розглянуто, суд приходить до висновку з урахуванням правил Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про необхідність продовження строку підготовчого провадження та відкладення останнього.
Керуючись статтями 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в :
закрити провадження в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 900000,00 грн.
Прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог (вх.№5597/24 від 19.06.2024).
Відкласти підготовче судове засідання на 05.09.2024 о 10:30 .
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу підписано 15.07.2024
Суддя С. М. Кобецька
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 16.07.2024 |
Номер документу | 120367281 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Кобецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні