Рішення

від 26.09.2024 по справі 909/360/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/360/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш",

вул. Бельведерська, буд. 32-А, офіс 30, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття",

вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про: стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 885 766,27 грн.

за участю:

представники сторін в судове засідання не з`явились

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 1 767 905,46 грн, з яких: 1 750 144,86 грн основна заборгованість, 8 750,72 грн інфляційні втрати та 9 009,88 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №22/08/04-1 від 04.08.2022, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію в грудні 2023-січні 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1 750 144,86 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 8 750,72 грн та 3% річних - 9 009,88 грн. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.509, 549, 526, 611, 629, 625, 692 ЦК України, ст.193 ГК України.

18.06.2024 представник позивача подав до суду клопотання (вх.35561/24 від 18.06.2024) про закриття провадження у справі в частині стягнення 900 000,00 грн. основної заборгованості, мотивуючи їх сплатою відповідачем після звернення позивача із позовом до суду. До клопотання долучив докази (платіжні інструкції) сплати зазначеної суми та заявив про повернення судового збору в розмірі 10 800,00 грн.

19.06.2024 представник позивача подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог (вх.№5597/24 від 19.06.2024), зокрема в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, які станом на 17.06.2024 складають 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних. В кінцевому результаті просив стягнути заборгованість в розмірі 885 766,27 грн., з яки: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 11.07.2024 Господарський суд закрив провадження в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 900 000,00 грн. та прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог (вх.№5597/24 від 19.06.2024).

Ухвалою 15.07.2024 суд повернув позивачу судовий збір в розмірі 10 800,00 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 900 000,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, предметом розгляду справи є стягнення заборгованості в сумі 885766,27 грн., з яких: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних.

Позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи Довідки доставку електронного листа (ухвали суду від 05.09.2024 про закриття підготовчого засідання та призначення розгляд справи по суті на 26.09.2024) від 11.09.2024. Будь-яких клопотань про відкладення розгляд справи до суду сторонами не подано. Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач та позивач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавались судом обов`язковими; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Постановою НКРЕКП від 17.11.2021 за №2166 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш" (по договору постачальник/по справі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Нафтохімік Прикарпаття" (по договору споживач/по справі - відповідач) укладено Договір №22/08/04-1 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) (а.с. 35-38).

Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії (ділі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - регулятор), від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 Договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником виключно після надання споживачем заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до Додатку 1 відповідної комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з п. 5.3 Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми вказані в рахунках, відображають середню ціну обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.4 договору).

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.7 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з підпунктом 1 п. 6.2 Договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначеній у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1 Договору).

Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №22/08/04-1 від 04.08.2022 є підписана споживачем заява-приєднання від 04.08.2022 (а.с. 39). Погодившись з цією заявою-приєднання (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавства України.

У заяві-приєднанні зазначено, що:

- початок постачання здійснюється з 01.09.2022;

-найменування попереднього електропостачальника: ТОВ "Прикарпатенерготрейд".

- найменування споживача ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття».

Додатком №1 до заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії від 04.08.2022 є перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача (а.с. 40), де зазначено наступне:

- адреса об`єкту: Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Майданська,5;

- вид об`єкту: майновий комплекс;

- ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z761599576873Р.

Додатком 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №22/08/04-1 від 04.08.2022 є підписана між сторонами комерційна пропозиція №1 (а.с. 41-44). У комерційній пропозиції сторони визначили, зокрема наступне:

- оплата електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом, яка рівна фактичній ціні (тарифу) споживача за попередній розрахунковий період. Фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді визначається за формулою:

Цфак= Црдн+Тпер+Тпост, де:

Црдн середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку «На добу наперед», яка визначається як сума добутків погодинних обсягів споживання електроенергії споживача та погодинних цін ринку «на добу наперед»;

Тпер тариф на послуги передачі електричної енергії, який встановлений відповідними постановами НКРЕКП;

Тпост тариф вартості послуг постачальника (Тпост =1% від Црдн/1кВт*год);

- спосіб оплати планового обсягу електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів, зокрема:

1) до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, споживач сплачує 30% від вартості планового обсягу постачання електричної енергії розрахункового місяця;

2) до 10 числа розрахункового місяця 40% від вартості планового обсягу постачання електричної енергії розрахункового місяця;

3) до 20 числа розрахункового місяця 30% від вартості планового обсягу постачання електричної енергії розрахункового місяця.

Відповідно до п.4.1 Пропозиції рахунки на оплату за постачання планового обсягу електричної енергії надсилаються постачальником наступним чином:

- до 20 числа місяця рахунок на оплату 30% від вартості планового обсягу постачачння електричної енергії;

- до 05 числа розрахункового місяця - рахунок на оплату 40% від вартості планового обсягу постачачння електричної енергії;

- до 15 числа розрахункового місяця - рахунок на оплату 30% від вартості планового обсягу постачачння електричної енергії.

Остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію здійснюється на підставі рахунку на оплату електричної енергії, що надсилається споживачу не пізніше 12 числа (включно) місяця наступного за розрахунковим місяцем разом із Актом передачі-прийому електричної енергії та Актом звірки.Оплата рахунків на оплату електричної енергії має бути здійснена споживачем в порядку, передбаченому договором та у строк визначений у рахунку, але не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання рахунку (у випадку надіслання постачальником скан-копії на Електронну адресу споживача з подальшим надісланням оригіналу на поштову адресу не пізніше трьох робочих днів з дня надіслання відповідної скан-копії (п.3.2 Пропозиції).

В разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день прострочення. Споживач сплачує суму боргу з урахуванням положень, передбачених ст.625 ЦКУ. Оплата штрафних санкцій здійснюється протягом п`яти робочих днів з моменту отримання рахунку постачальника. (п.6 Пропозиції).

Термін дії договору про постачання електричної енергії: договір про постачання електричної енергії споживача набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору, підписання комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до договору та сплаченого рахунку постачальника. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до 31.12.2024, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач надав (продав/поставив) відповідачу електричну енергію в грудні 2023 року в обсязі 804 392 кВт на суму 4 090 555,33 грн та у січні 2024 року в обсязі 825 334кВт на суму 3 985 471,86 грн , що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Актів купівлі-продажу електричної енергії №330 від 31.12.2023 та №44 від 31.01.2024, які підписані з обох сторін.

Позивачем направлено відповідачу відповідні рахунки на оплату за отриману ним електричну енергію у грудні 2023 року та січні 2024 року (копії рахунків долучені до матеріалів справи), зокрема:

рахунки по отриманій електроенергії за грудень 2023 рік: №329 від 17.11.2023, №359 від 01.12.2023, №362 від 13.12.2023;

рахунки по отриманій електроенергії за січень 2024 рік: №364 від 19.12.2023, №1 від 02.01.2024, №4 від 12.01.2024.

Відповідач оплату за отриману електричну енергію в грудні 2023 року та січні 2924 року провів частково, однак частина на суму 1 750 144,86 грн - залишилась не погашеною.

03.04.2024 позивач направив відповідачу акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024-29.03.2024 підписаний зі сторони позивача (докази направлення містяться в матеріалах справи). Однак відповідач Акт звірки не повернув, оплату заборгованості не здійснив.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із позовом до суду.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії (пункт 96 частини першої статті 1 цього Закону).

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Передбачені статтею 634 Цивільного кодексу України правила укладення договору приєднання визначають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено в частинах 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання, встановленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача 850 144,86 грн основної заборгованість підлягає задоволенню в повному обсязі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за прострочення виконання відповідачем основного зобов`язання останньому (відповідачу) нараховано 19 151,88 грн. - інфляційних витрат та 16 469,53 грн - 3% річних, які перевірено судом та визнано арифметично вірними.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

З аналізу наведеного вище суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 885 766,27 грн. заборгованості за постачання електричної енергії, з яких: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних є обґрунтованими та належать до задоволення.

Щодо судових витрат по справі.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з частиною 8 статті 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в підтвердження чого суду подано копії Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ІФ №001367 від 28.09.2018, Договору про надання правової допомоги №11/04-1 від 11.04.2024, Додатку №1 від 11.04.2024 до Договору №11/04-1 від 11.04.2024, актів приймання-передачі наданих послуг №1 від 24.04.2024 та №2 від 22.05.2024, платіжних інструкцій №172 від 30.04.2024 на суму 20 000,00 грн та 238 від 07.06.2024 на суму 1500,00 грн.

Вказані вище докази в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх співмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, заперечень щодо заявленої позивачем суми відшкодування витрат на правову допомогу відповідачем суду не надано.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування йому судових витрат шляхом стягнення з відповідача на його користь 21 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В цьому випадку при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір з урахуванням пониженого коефіцієнту його сплати (0,8) в розмірі 21 214,86 грн та доплачено судовий збір при збільшені розміру позовних вимог в розмірі 214,33 грн. Загальна сума сплаченого судового збору складає 21 429,19 грн.

В процесі розгляду справи господарський суд ухвалою від 15.07.2024 повернув позивачу судовий збір в розмірі 10 800,00 грн, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 900 000,00 грн (на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК). Таким чином, сплаченим залишився судовий збір в розмірі 10 414,86 грн.

З урахуванням наведеного вище, приписів ст. 129 ГПК України та результату задоволення позовних вимог (позов задоволено в повному обсязі) суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 10 414,86 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш" до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу в сумі 885 766,27 грн., з яких: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати та 16 469,53 грн - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код 00152230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурштин Енергомаш" (вул. Бельведерська, буд. 32-А, офіс 30, м. Івано-Франківськ, 76010 , код 44571750) - 885766,27 грн. - заборгованості, з яких: 850 144,86 грн - основна заборгованість, 19 151,88 грн. - інфляційні витрати, 16 469,53 грн - 3% річних, 10 414,86 грн. - судового збору та 21 500, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 30.09.2024

Суддя С. М. Кобецька