Рішення

від 15.07.2024 по справі 910/4552/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2024Справа № 910/4552/24Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп", м. Київ

про стягнення 5 047,54 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.04.2024 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" (відповідач) суми штрафу в розмірі 3 248,17 грн та суми пені в розмірі 1 799,37 грн, що виникла за Договором поставки №23-018103-23 від 15.11.2023 року в частині прострочення поставки оплаченого позивачем товару.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 01.05.2024 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу в його електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа 01.05.2024 року міститься в матеріалах справи).

14.05.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що нарахування пені та штрафу є необґрунтованими, оскільки товар поставлений в строк і в повному обсязі, а частина товару, яка підлягала заміні також поставлена в строк.

27.05.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що семантика словосполучення «весь обсяг одразу» не передбачає поставку товару різними партіями, датами, тощо, та не дає підстав для вільного трактувати умов договору відповідачем.

31.05.2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що заміна товару відбулась 19.01.2024 року, тобто протягом строку визначеного договором.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» (постачальник) було укладено Договір поставки №23-018103-23 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в Додатку 2 до Договору (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах Договору.

Предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 44110000-4 Конструкційні матеріали металопрокат в асортименті для Східного ТУОМ. (п. 1.2. Договору).

Ціна Договору складається із загальної вартості товару поставленого на умовах Договору. Ціна Договору становить 146 472,75 грн, крім того ПДВ - 29 294,55 грн, всього з ПДВ - 175 767,30 грн. (пункти 2.1., 2.2. Договору)

Згідно з п. 3.3. Договору покупець здійснює оплату на наступних умовах:

- аванс 50% від загальної вартості товару протягом 8 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури;

- решта оплати здійснюється покупцем протягом 12 банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної та за наданим постачальником рахунком-фактурою.

Відповідно до п. 5.1. Договору постачальник здійснює поставку товару за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з умовами та у строки, що зазначені в Договорі згідно Додатку 1 до Договору. Поставка здійснюється на умовах DDP в редакції Міжнародних правил «Інкотермс» (редакції 2020 року).

Датою поставки (передачі) товару визначається дата підписання покупцем видаткової накладної. (п. 5.5. Договору).

Пунктом 4 Додатку №1 до Договору сторонами визначено, що строк поставки протягом 15 календарних днів з моменту перерахування авансу, але не пізніше 30.12.2023 року (у залежності від того, яка дата наступить раніше).

Умови поставки: весь обсяг одразу. (п. 5 Додатку №1 до Договору).

Додатком №2 до Договору сторони оформили специфікацію товару.

28.11.2023 року позивачем згідно платіжної інструкції №9927 перераховано на рахунок відповідача аванс в розмірі 87 883,65 грн.

Позивач зазначає, що перша партія товару на суму 128 882,42 грн поставлена 15.12.2023 року, що підтверджується видатковою накладною №2066 від 07.12.2023 року, а друга партія товару поставлена 19.01.2024 року, що підтверджується видатковою накладною №2069 від 07.12.2023 року.

Доводи позовної заяви ґрунтуються на тому, що товар поставлено відповідачем із порушенням строків, визначених Договором та двома партія, а не однією поставкою, а тому позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача розраховану пеню в розмірі 1 799,37 грн та штраф в розмірі 3 248,17 грн.

Відповідач заперечуючи проти задоволення вказаних вимог зазначає, що товар поставлений в межах передбаченого Договором строку та не двома партіями, а однією, оскільки другою поставкою було замінено частину товару, неприйнятого позивачем.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як визначено ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1. ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами статті ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, позивач пунктом 4 Додатку №1 до Договору сторони встановили, що строк поставки становить протягом 15 календарних днів з моменту перерахування авансу, але не пізніше 30.12.2023 року (у залежності від того, яка дата наступить раніше).

З аналізу зазначеної норми випливає, що в разі настання раніше строку поставки « 15 календарних днів з моменту перерахування авансу», то кінцевий строк поставки 30.12.2023 року не враховується, а у випадку настання раніше строку поставки «не пізніше 30.12.2023 року» не враховується строк 15-ти календарних днів з моменту перерахування авансу.

Враховуючи, зазначену вище дату перерахування позивачем авансу (28.11.2023 року згідно платіжної інструкції №9927 на суму в розмірі 87 883,65 грн), поставка товару мала бути здійснена відповідачем не пізніше 13.12.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2023 року була розпочата поставку товару згідно з Договором за видатковою накладною №2066 від 07.12.2023 року, а 08.12.2023 року було здійснено допоставку товару.

При цьому, вказаний вище товар фактично був прийнятий позивачем 15.12.2023 року після отримання ним повного пакету супроводжувальних документів на товар.

В товарі, що був поставлений 08.12.2023 року, за результатами проведеного вхідного контролю було виявлено невідповідність заявленим розмірам, у зв`язку з цим товар підлягав заміні, про що складено 12.12.2023 року відповідний Акт про недоліки та встановлено строк виконання зауважень - 21.12.2023 року.

Фактична заміна товару за вказаним Актом про недоліки від 12.12.2023 року відбулась 19.01.2024 року на підставі видаткової накладної №2069 від 07.12.2023 року.

Як вже зазначалось вище, пунктом 5.5. Договору сторонами встановлено, що датою поставки (передачі) товару визначається дата підписання покупцем видаткової накладної.

Таким чином, враховуючи погоджені сторонами строки поставки товару, фактично дата поставки товару відповідачем відбулась пізніше 13.12.2023 року, тобто з порушенням визначеного Договором строку.

При цьому, судом враховано твердження позивача щодо передбаченої сторонами умови поставки, а саме - весь обсяг одразу (п. 5 Додатку №1 до Договору) та зазначає, що відповідачем не дотримано вказаної умови, враховуючи, що поставка відбувалась у два етапи, а саме 07.12.2023 року та 08.12.2023 року (без врахування дати заміни товару).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Необхідно зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір передбачено ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи, що зобов`язання відповідача за умовами Договору не є грошовим, тому застосуванню підлягає розмір пені передбачений сторонами в Договорі.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що за порушення строків поставки, строків заміни товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості товару, строк поставки/заміни якої порушений. За кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Враховуючи встановлені вище обставини, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строку поставки товару на суму в розмірі 128 882,42 грн в період з 14.12.2023 року по 14.12.2023 року (строк визначений позивачем), а товару на суму в розмірі 46 402,45 грн в період з 14.12.2023 року по 18.12.2023 року (строк визначений позивачем).

Таким чином, здійснивши перевірку наведеного позивачем розміру пені, судом встановлено, що здійснений він вірно, в порядку та в межах визначеного вимогами чинного законодавства, а тому, до стягнення з відповідача підлягає сума пені в розмірі 1 799,37 грн.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу на підставі п. 8.3. Договору в розмірі 3 248,17 грн, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, відповідач, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання, поставив товар з порушенням визначеного строку, а саме товар на суму в розмірі 128 882,42 грн поставив з порушенням строку в два дні, а товар на суму в розмірі 46 402,45 грн поставив з порушенням строку в шість днів.

При цьому, умовою для здійснення нарахування відповідачу, як постачальнику, суми штрафу в розмірі 7% від вартості невчасно поставленого товару, є порушення строків поставки на понад 30 днів.

Однак, із наведеного вище та матеріалів справи не вбачається порушення відповідачем строків поставки на понад 30 днів, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних та стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 799,37 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 079,34 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» (ідентифікаційний код 41468654, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літера А) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) суму пені в розмірі 1 799,37 грн (одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять гривень 37 копійок) та суму судового збору в розмірі 1 079,34 грн (одна тисяча сімдесят дев`ять гривень 34 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ