Постанова

від 07.10.2024 по справі 910/4552/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4552/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Гончарова С.А.

без повідомлення учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024

у справі №910/4552/24 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" про стягнення грошових коштів у сумі 5047,54 грн, з яких: 3248,17 грн - штраф та 1799,37 грн - пеня, що виникли за договором поставки №23-018103-23 від 15.11.2023 у зв`язку з простроченням поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 відкрито провадження у справі №910/4552/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/4552/24 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" на користь позивача пеню у розмірі 1799,37 грн, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати частково оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача штраф в повному обсязі у розмірі 3248,17 грн.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги апелянт вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції стосовно того, що товар за видатковою накладною №2069 на суму 46402,45 грн поставлено з порушенням строку в 6 днів, у зв`язку з чим суд відмовив у стягненні з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов`язання на 37 днів у розмірі 3248,17 грн.

За повідомленням позивача, поставка товару за договором мала бути здійснена відповідачем до 13.12.2023. Однак при поставці другої партії товару 08.12.2023 було виявлено невідповідність заявленим розмірам товару, у зв`язку з чим товар підлягав заміні. 12.12.2023 складено акт про недоліки та встановлено строк виконання зауважень - 21.12.2023. Лише 19.01.2024 друга партія товару була поставлена позивачу, отже прострочення товару становить 37 днів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/4552/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гончаров С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4552/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

19.08.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти доводів скарги позивача, зазначаючи, що прострочення поставки першої партії товару становить 1 день (поставка здійснена 14.12.2023), а другої - 28 днів (період прострочення з 22.12.2023 до 18.01.2024). Відтак, сума штрафних санкцій за договором становить 1428,15 грн (128,8 грн та 1299,27 грн).

За змістом ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 05.11.2023 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» (постачальник) було укладено договір поставки №23-018103-23.

За умовами п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в додатку 2 до договору, а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його.

Ціна договору становить 146472,75 грн, крім того ПДВ - 29294,55 грн, всього з ПДВ - 175767,30 грн. (п. 2.2. договору)

Згідно з п. 3.3. договору покупець здійснює оплату на наступних умовах:

- аванс 50% від загальної вартості товару протягом 8 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури;

- решта оплати здійснюється покупцем протягом 12 банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної та за наданим постачальником рахунком-фактурою.

Відповідно до п. 5.1. договору постачальник здійснює поставку товару за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з умовами та у строки, що зазначені в договорі згідно додатку 1 до договору. Поставка здійснюється на умовах DDP в редакції Міжнародних правил «Інкотермс» (редакції 2020 року).

Датою поставки (передачі) товару визначається дата підписання покупцем видаткової накладної. (п. 5.5. договору).

Пунктом 4 додатку №1 до договору сторонами визначено, що строк поставки протягом 15 календарних днів з моменту перерахування авансу, але не пізніше 30.12.2023 року (у залежності від того, яка дата наступить раніше).

Пунктом 5 додатку №1 до договору сторони визначили, що товар має бути поставлений всім обсягом одразу.

28.11.2023 позивачем перераховано на рахунок відповідача аванс в розмірі 87883,65 грн згідно платіжної інструкції №9927.

За повідомленням позивача, перша партія товару на суму 128882,42 грн була поставлена відповідачем 15.12.2023, що підтверджується видатковою накладною №2066 від 07.12.2023. Друга партія товару поставлена 19.01.2024, що підтверджується видатковою накладною №2069 від 07.12.2023.

01.02.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією, згідно якої відмітив, що за умовами договору поставки товар мав бути поставлений до 13.12.2023 всім обсягом одночасно. Проте товар поставлено двома партіями - 15.12.2023 та 19.01.2024, у зв`язку з чим просив сплатити пеню в розмірі 6327,62 грн та шраф у розмірі 12303,71 грн.

У відповідь на претензію позивача відповідач відмовився оплатити штрафні санкції наголосивши на невірності їх нарахування на всю суму договору, позаяк товар поставлявся двома партіями (лист №9939 від 05.03.2024). Також вказав, що перша партія товару поставлена позивачу вчасно - 07.12.2023 та лише термін заміни товару на суму 46402,45 грн було прострочено.

12.03.2024 позивач направив відповідачу повторну вимогу про сплату штрафних санкцій, а саме пеню в розмірі 6327,62 грн та шраф у розмірі 12303,71 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом №504 від 05.04.2024 відмовив у її задоволенні.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки в частині строку виконання зобов`язань, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача 1799,37 грн пені та 3248,17 грн штрафу.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджував, що перша партія товару поставлена з простроченням в один день, а строк заміни другої партії товару порушений на 28 днів.

За результатами розгляду спору Господарський суд міста Києва встановивши факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасності поставки товару дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 1799,37 грн. Разом з тим суд відмовив у стягненні штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 3248,17 грн вказавши, що прострочення становило менше 30 днів.

З матеріалів апеляційної скарги слідує, що скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції від 15.07.2024 лише в частині стягнення штрафу, а тому, керуючись положеннями ст. 269 ГПК України, апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснюється в межах вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Як вірно вказав суд першої інстанції, договір, що укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення в його сторін прав та обов`язків: майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 11, 202, 509 ЦК України, та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525 та 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище умовами договору (п. 4 додатку №1 до договору) сторони встановили, що поставка товару має бути здійснена протягом 15 календарних днів з моменту перерахування авансу, але не пізніше 30.12.2023 року (у залежності від того, яка дата наступить раніше).

Убачається, що 28.11.2023 позивач перерахував аванс за договором у розмірі 87883,65 грн, а відтак поставка товару мала бути здійснена відповідачем не пізніше 13.12.2023.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 07.12.2023 була розпочата поставку товару згідно з договором за видатковою накладною №2066 від 07.12.2023 на суму 128992,42 грн, а 08.12.2023 було здійснено допоставку товару.

При цьому, вказаний вище товар фактично був прийнятий позивачем 15.12.2023 після отримання ним повного пакету супроводжувальних документів на товар про що зроблено відмітку в видатковій накладній.

В товарі, що був поставлений 08.12.2023, за результатами проведеного вхідного контролю було виявлено невідповідність заявленим розмірам, у зв`язку з цим товар підлягав заміні, про що 12.12.2023 складено відповідний акт про недоліки та встановлено строк виконання зауважень - до 21.12.2023.

Фактична заміна товару за вказаним актом відбулась 19.01.2024 на підставі видаткової накладної №2069 від 07.12.2023 (видаткова накладна підписана 19.01.2024).

Слід відмітити, що за умовами п. 5.5. договору сторонами встановлено, що датою поставки (передачі) товару визначається дата підписання покупцем видаткової накладної.

Таким чином, враховуючи погоджені сторонами строки поставки товару, а також умови поставки, поставка товару за спірним договором відбулася з порушенням строку.

Так, товар за видатковою накладною №2066 від 07.12.2023 на суму 128992,42 грн поставлено з простроченням в 12 днів (дата поставки 15.12.2023). Товар за видатковою накладною №2069 від 07.12.2023 поставлено з простроченням в 37 днів (дата поставки 19.01.2024).

Разом з тим колегія суддів зазначає, що строк виконання зауважень, встановлений актом про недоліки, не впливає на строки виконання зобов`язань які узгоджені сторонами та зафіксовані умовами договору. Інших умов, які б змінювали строки поставки товару матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216 та 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. договору сторони дійшли згоди, що за порушення строків поставки, строків заміни товару постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості товару, строк поставки/заміни якої порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

За приписами ст. ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем поставки товару за наведеними накладними з порушенням строку, наявні підстави для застосування до останнього господарських санкцій.

При цьому, враховуючи, що умовами укладеного між сторонами договору погоджено поставку товару до 13.12.2023, прострочення відповідача розпочалося саме з цієї дати, а не як помилково зазначає відповідач, зі встановленого в акті про порушення строку виконання зауважень - 21.12.2023 (за видатковою накладною №2069).

Як слідує з оскаржуваного рішення, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу суд виходив з того, що поставка товару на суму 46402,45 грн здійснена з порушенням строку в шість днів.

Проте, зазначене не відповідає дійсності, оскільки зі встановлених обставин справи слідує, що поставка товару за договором мала бути здійснена до 13.12.2023, водночас поставка за видатковою накладною №2069 від 07.12.2023 (підписана позивачем 19.01.2024) на суму 46402,45 грн здійснена 19.01.2024. Отже, товар на суму 46402,45 грн поставлений з простроченням 37 днів, що в свою чергу є підставою для нарахування відповідачу штрафу згідно п. 8.3. договору в розмірі 7% від вказаної вартості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, колегія суддів встановила, що він є арифметично правильним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3248,17 грн підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у даній справі, в частині відмови в стягненні штрафу, підлягає скасуванню, як таке, що прийнято без дослідження всіх обставин справи.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/4552/24 слід скасувати частково, як таке, що прийнято за неповного з`ясування обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі №910/4552/24 скасувати частково та прийняти нове рішення.

3. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» (ідентифікаційний код 41468654, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літера А) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) пеню в розмірі 1799,37 грн (одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять гривень 37 копійок), штраф в розмірі 3248,17 грн (три тисячі двісті сорок вісім гривень тридцять чотири копійки), судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3636,60 грн (три тисячі шістсот тридцять шість гривень шістдесят копійок).

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

С.А. Гончаров