Рішення

від 10.07.2024 по справі 910/3176/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2024Справа № 910/3176/24Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ»

до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

2. Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Тивончук В.М., Бруснік І.А.;

від відповідача 1: Яндульський Д.В.;

від відповідача 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» з вимогами до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачами не вжито дій та заходів, визначених чинним законодавством України, щодо перевірки виконання платіжної операції позивача за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023, зокрема щодо встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією, а також не проведено належного моніторингу платіжної операції, що призвело до списання коштів з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» на рахунок неналежного отримувача, чим позивачу було завдано збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 19.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі №910/3176/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.04.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

10.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зауважив, що проведення платежу за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 було здійснено ним відповідно до законодавства України, а позовну вимоги позивача є необгрунтованими.

12.04.2024 та 17.04.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 зазначив, що за складання платіжної інструкції №333 від 07.09.2023 з помилками відповідає сам позивач; відповідач 1 відповідає за перевірку вказаної платіжної інструкції та перерахування грошових коштів, відповідач 2 відповідає за отримання коштів, перевірку номеру рахунку та ЄДРПОУ отримувача. Всі вказані вимоги були дотримані відповідачем 2, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необгрунтованими.

15.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 17.04.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 15.05.2024.

06.05.2024 відповідачем 1 подані заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.05.2024.

У судовому засіданні 22.05.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про повернення до стадії підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 19.06.2024.

У підготовчому засіданні 19.06.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.07.2024.

У судовому засіданні 03.07.2024 представник позивача подав додаткові докази, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.07.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 10.07.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 10.07.2024 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 10.07.2024 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Представник відповідача 2 у судове засідання 10.07.2024 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача 2, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

У судовому засіданні 10.07.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «КБ «ПриватБанк» від 27 червня 2023 року, укладеної між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «МТВ», банк як надавач платіжних послуг зобов`язувався надавати позивачу ряд банківських послуг, в тому числі виконувати платіжну інструкцію клієнта про перерахування, здійснення розрахунково-касового обслуговування та проведення інших операцій за рахунком через систему дистанційного обслуговування.

Як вказує позивач у позовній заяві, 07.09.2023 він здійснював відповідно до рахунку №PF00000708 від 05.09.2023 оплату за авто НОМЕР_5 через систему «Приват24 для бізнесу». Отримувачем коштів виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «Пежо Сітроен Україна» (код ЄДРПОУ 36872294; розрахунковий рахунок отримувача НОМЕР_1; банк отримувача Акціонерне товариство «СІТІБАНК», код банку (МФО) 300584; код ЄДРПОУ 21685485).

В системі «Приват24 для бізнесу» було сформовано платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023 з наступними реквізитами: Платник: ФІРМА МТВ ТОВ, Код платника: 13990694, Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок платника: НОМЕР_3, Отримувач: ТОВ ПЕЖО СІТРОЕН Україна, Код отримувача: 36872294, Надавач платіжних послуг отримувача: АТ «СІТІБАНК», Рахунок отримувача: НОМЕР_1, Сума: 991.192,87 грн, Призначення платежу: Оплата за авто НОМЕР_5 згідно рах. № РР00000708 від 05/09/2023 р. в т.ч. ПДВ 20% - 165198,81 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, вказану платіжну інструкцію було підписано в системі «Приват24 для бізнесу» електронно-цифровим підписом директора позивача ОСОБА_1 , та відправлено в АТ КБ «ПриватБанк» для подальших дій.

Після чого в меню системи «Приват24 для бізнесу» «Операції за 07.09.2023 -07.09.2023»/«Сплачені» з`явилося підтвердження операції: «Оплата за авто НОМЕР_5 згідно рах. № РР00000708...ТОВ ПЕЖО СІТРОЕН Україна».

Окрім того, в меню «Приват24 Бізнес»/«Транзакції за рахунками», з`явилося повідомлення, з наступним змістом: «-991192.87 UAH ТОВ, ПЕЖО СІТРОЕН УКРАЇНА - Оплата за авто НОМЕР_5 згідно рах. № РР00000708 від 05/09 2600*12 11:04 Зал. 54855.46 UAH».

Позивач у позовній заяві пояснив, що протягом п`яти робочих днів він чекав від ТОВ «Пежо Сітроен Україна» (код ЄДРПОУ 36872294) поставку автомобіля НОМЕР_5, згідно рах. № РР00000708 від 05/09/2023 р. Проте після дзвінка 12 вересня 2023 року у відділ поставки ТОВ «Пежо Сітроен Україна» позивачу стало відомо, що кошти в сумі 991192,87 грн., відповідно до платіжної інструкції №333 від 07.09.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пежо Сітроен Україна» (код ЄДРПОУ 36872294) не отримало.

Провівши службове розслідування та отримавши заключну виписку в системі «Приват24 для бізнесу» за період з 07.09.2023 по 07.09.2023 та роздрукувавши проведену АТ «КБ «ПриватБанк» платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023, позивачу стало відомо, що в платіжній інструкції №333 від 07.09.2023 після її підписання позивачем та відправлення на обробку в банк, невстановленою на даний час особою, та в невстановлений час та місці, в графі «Код отримувача», було змінено код ЄДРПОУ ТОВ «Пежо Сітроен Україна» з « 36872294» на « 2563614271», а також в графі «Надавач платіжних послуг отримувача» з «АТ «СІТІБАНК»» на «АТ «А-БАНК»», та відповідно, в графі «Рахунок отримувача» з « НОМЕР_1 » на « НОМЕР_2 ».

Все це призвело до того, що кошти в сумі 991192,87 грн. за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 року отримав неналежний отримувач з кодом отримувача 2563614271, в результаті чого позивачу було завдано збитків на суму 991192 (дев`ятсот дев`яносто одну тисячу сто дев`яносто дві) гривні 87 копійок.

При цьому, позивач зазначає, що особа, з кодом отримувача « 2563614271», позивачу не відома, жодних договорів з вказаною особою позивач не має.

25.09.2023 позивач звернувся до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 991192,87 грн. Свої претензії позивач аргументував тим, що відповідальними особами банку не вжито дій та заходів, визначених чинним законодавством України, щодо перевірки виконання платіжної операції з рахунку позивача (платіжна інструкція №333 від 07.09.2023), зокрема щодо встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією, не проведено належного моніторингу платіжної операції, що призвело до списання коштів з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ», та завдало значних збитків позивачу.

Листом від 23.10.2023 за №20.1.0.0.0/7-230925/48763 Приватбанк повідомив позивача, що згідно п. 2 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. Також, що згідно із п. 35 Розділу Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року за № 163, платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції відповідно до умов договору.

Як вказує позивач, АТ КБ «ПриватБанк» всупереч положень законодавства не провів належного фінансового моніторингу платіжної операції, жодним чином не провів перевірки щодо часу та місця втручання в сформовану позивачем платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023, та не провів необхідних дій з метою встановлення дійсних обставин даної ситуації, оскільки позивач сформував, перевірив та підписав платіжну інструкцію №333 від 07.09.2023 на платформі «Приват24 для бізнесу» з реквізитами ТОВ «Пежо Сітроен Україна», а в процесі її обробки програмним забезпеченням АТ КБ «ПриватБанк» банківські реквізити ТОВ «Пежо Сітроен Україна» невстановленою на даний час особою були змінені.

Окрім того, на думку позивача, співробітниками Акціонерного товариства «Акцент-Банк» також було допущено порушення вимог законодавства при зарахуванні коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 на рахунок неналежного отримувача, код отримувача 2563614271, рахунок отримувача НОМЕР_2, оскільки ними взагалі не перевірялася інформація про отримувача грошових коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023, не проведено належного фінансового моніторингу платіжної операції.

Вказане, за твердженням позивача, підтверджується тим, що платіжна інструкція №333 від 07.09.2023, котру отримав на обробку відповідач 2, містила ряд невідповідностей по обов`язкових реквізитах платіжної інструкції, а саме назва отримувача «ТОВ Пежо Сітроен Україна» не відповідала коду отримувача « 2563614271», що вже було підставою для зупинення проведення банківської операції, з метою перевірки вказаних відомостей, як того вимагає постанова Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» від 29 липня 2022 року №163. Окрім того, вказана банківська операція підлягала обов`язковому фінансовому моніторингу відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Проте, вказаних дій відповідач 2 не вчинив, чим також допустив протиправну бездіяльність, що стала причиною завдання значних збитків позивачу.

За таких обставин позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» щодо проведення 07.09.2023 неналежної платіжної операції з розрахункового банківського рахунку № НОМЕР_3 , який відкритий на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» (код ЄДРПОУ 13990694), на рахунок неналежного отримувача;

2) визнати протиправними дії Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» щодо невжиття заходів для встановлення належного отримувача коштів за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023;

3) визнати нечинною транзакцію за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023;

4) зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» та Акціонерне товариство «Акцент-Банк» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» грошові кошти в розмірі 991192,87 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку № НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ» (код ЄДРПОУ 13990694) в Акціонерному товаристві Комерційному банку «Приватбанк».

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 1 зауважив, що проведення платежу за платіжною інструкцією №333 від 07.09.2023 було здійснено ним відповідно до законодавства України, а позовні вимоги позивача є необгрунтованими.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 2 зазначив, що за складання платіжної інструкції №333 від 07.09.2023 з помилками відповідає сам позивач; відповідач 1 відповідає за перевірку вказаної платіжної інструкції та перерахування грошових коштів, відповідач 2 відповідає за отримання коштів, перевірку номеру рахунку та ЄДРПОУ отримувача. Всі вказані вимоги були дотримані відповідачем 2, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необгрунтованими.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський платіжний інструмент - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів; розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. При виконанні розрахункової операції банк зобов`язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Згідно ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів; вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії; надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій; неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно); помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/ або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; суб`єкти платіжних операцій - користувачі (платники, отримувачі) та відповідні надавачі платіжних послуг; схема виконання платіжних операцій - єдиний набір правил, стандартів та/або процедур, що розроблені та використовуються для виконання платіжних операцій (у тому числі в платіжній системі) і визначають порядок ініціювання, виконання та завершення платіжних операцій, платіжні інструменти, що використовуються для виконання платіжних операцій, порядок їх емісії та еквайрингу; технологічний оператор платіжних послуг (далі - технологічний оператор) -юридична особа, що надає послуги процесингу, клірингу або виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, пов`язані з наданням платіжних послуг, без залучення коштів за платіжними операціями на свій рахунок; унікальний ідентифікатор - комбінація цифр або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/ або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року за № 163, безготівкові розрахунки - перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач; код платника/отримувача/стягувача - код юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ)/реєстраційний (обліковий) номер платника податків (далі - реєстраційний номер)/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (далі - РНОКПП) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції; отримувач фактичний - особа, яка в платіжній інструкції платника зазначена фактичним отримувачем коштів і якій з настанням відповідних підстав отримувач перерахує кошти на рахунок; платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції; платник фактичний - особа, яка в платіжній інструкції платника зазначена фактичним платником і грошові зобов`язання якої виконує платник шляхом ініціювання платіжної операції зі свого рахунку; супровідні документи - документи, подання яких разом із платіжною інструкцією передбачено законодавством України, цією Інструкцією або договором, укладеним між надавачем платіжних послуг та користувачем.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян.

Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги», надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги», передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій і зокрема зазначене наступне: надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином; надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків; надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк»:

3.3.1.1.1. На підставі статті 634 Цивільного кодексу України Заявою про приєднання до послуги «Приймання платежів» (далі - Заява) Клієнт приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Приймання платежів», «Умови та Правила розрахунково-касового обслуговування» цих Умов та Правил, які разом складають Договір про приймання платежів (далі - Умови або Договір).

3.3.1.2.2. Приймання платежів від Платників здійснюється через наступні канали: каси відділень Банку, Систему «Приват24», в т.ч. її мобільна версія, АТМ, ТСО, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість.

3.3.1.3.1.6. Після виконання платіжної операції Банк надає Клієнту інформацію про: - відомості, які дають змогу отримувачу ідентифікувати виконану платіжну операцію, інформацію про платника та інші відомості, що супроводжують платіжну інструкцію; - суму платіжної операції у валюті рахунку отримувача та у валюті платіжної операції; - суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з отримувача за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо); - дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача у Системі «Приват24 для бізнесу»; - для Клієнтів, які не мають відкритого поточного рахунка в Банку, - у реєстрі прийнятих платежів, або за зверненням Клієнта - шляхом направлення інформації на електронну адресу Клієнта.

Відповідно до п. 37 Розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 163, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/ прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Згідно з абз. 2 п. 40 Розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, платіжна інструкція, крім обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача.

Відповідно до п. 44 Розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення реквізитів платіжної інструкції, визначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 37 розділу II цієї Інструкції, відповідно до вимог додатка до цієї Інструкції.

Надавач платіжних послуг платника відмовляє платнику у виконанні платіжної інструкції в порядку, установленому в пунктах 12 та 27 розділу I цієї Інструкції, якщо реквізити платіжної інструкції заповнено з порушенням розділів I, II цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції.

Додаток до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (пункт 10 розділу I), містить указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі, зокрема в з/п 11 зазначено, що в графі «Отримувач/фактичний отримувач», зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в реєстраційному документі. Зазначаються прізвище, власне ім`я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладання правочинів). Під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім`я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.»

В з/п 12 зазначено, що в графі «Код отримувача/фактичного отримувача», зазначається код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер. Якщо платник знає, що код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер юридичній особі не присвоєний, то ставиться дев`ять нулів. Для фізичних осіб зазначаються РНОКПП або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова». Якщо платник не знає РНОКПП/серії та номера паспорта фізичної особи, то ставиться п`ять дев`яток. Ця вимога поширюється лише на отримувача - фізичну особу. Якщо згідно із законодавством України код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер/ РНОКПП нерезиденту не присвоюється, то ставиться дев`ять нулів.

У ч. 6 ст. 46 Закону України «Про платіжні послуги» зазначено, що надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи. Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Надавачі платіжних послуг мають право здійснювати обмін інформацією між собою щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача. Порядок обміну інформацією між надавачами платіжних послуг щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача визначається правилами платіжної системи. У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну отримувачу, несе надавач платіжних послуг отримувача.

Аналізом виписки по рахунку НОМЕР_3, що долучена до матеріалів справи, встановлено, що 07.09.2023 о 11:04 мала місце транзакція по перерахуванню грошових коштів в сумі 991192,87 грн.:

- платник НОМЕР_3 ФІРМА МТВ ТОВ 13990694;

- отримувач НОМЕР_2 (МФО:307770, ПАТ АКЦЕНТ"),

Призначення платежу: Оплата за авто НОМЕР_5 згідно рах. №РР00000708 від 05/09/2023 р. в т.ч. ПДВ 20% - 165198,81 грн.

За інформацією, отриманою від спеціалістів департаменту розробки ПЗ для юридичних осіб Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», даний платіж створено о 10:45 (Витяг з Журналу ПЗ для юридичних осіб долучено відповідачем 1 до матеріалів справи).

Історія платежу:

07.09.2023 о 10:45 Збережений ОСОБА_2

07.09.2023 о 10:58 Відредагований ОСОБА_2

07.09.2023 о 11:04 Відправлений на підпис ОСОБА_2

07.09.2023 о 11:04 Підписаний ОСОБА_2 КЕП

07.09.2023 о 11:04 Відправлений ОСОБА_2

Підпис платежу одним і тим же користувачем - ОСОБА_2 .

Тобто, як вказує відповідач 1, з наданих доказів щодо обставин проведення оспорюваного платежу вбачається, що навіть після зміни реквізитів платежу, він повторно був підписаний директором позивача та повторно направлений до НБУ на подальшу перевірку та опрацювання.

Більш того, за наслідками проведеної перевірки Приватбанком щодо оспорюваної транзакції встановлено, що всі дії при здійсненні платіжної операції опрацьовані та підписані за допомогою КЕП директора позивача - ОСОБА_1 , який підтверджений діючим на той момент Сертифікатом ключів на ім`я директора позивача.

Крім того, в ході проведення заходів досудового слідства в рамках відкритого кримінального провадження виявлено збереження бухгалтером на своєму робочому комп`ютері зараженого файлу. Проведеним оглядом поштової адреси, що використовується у діяльності бухгалтерії фірми-позивача виявлено файл, який проведеним дослідженням визнано шкідливим програмним засобом типу «Trojan», призначений для викрадення інформації, яка знаходиться на персональному комп`ютері. Вказані обставини підтверджуються рапортом Кіберполіції, копія кого надана відповідачем 1.

Суд зазначає, що з наданого відповідачем 1 Витягу з Журналу ПЗ для юридичних осіб щодо створення платежу Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «МТВ» 07.09.2023 на суму 991192,87 грн дійсно вбачається, що 07.09.2023 о 10:58 до реквізитів створеного платежу були внесені зміни щодо отримувача (вказано новий рахунок отримувача, новий ЄДРПОУ отримувача), потім цей платіж з вже новими реквізитами отримувача було направлено до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» для виконання.

З огляду на вказані обставини, суд вважає необгрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами твердження позивача про порушення/недотримання Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» законодавства у сфері надання банківських послуг в частині виконання платіжної інструкції №333 від 07.09.2023.

Так само, суд відхиляє доводи позивача про порушення/недотримання Акціонерним товариством «Акцент-Банк» законодавства у сфері надання банківських послуг в частині зарахування грошових коштів, перерахованих відповідно до платіжної інструкції №333 від 07.09.2023, оскільки ст. 46 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено до банку отримувача обов`язок перевірити в платіжній інструкції правильність (відповідність тій інформації, яка наявна у банку) номеру рахунку та коду отримувча (а не прізвища чи інших реквізитів), що і було зроблено відповідачем 2.

Що стосується тверджень позивача про порушення відповідачами вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (так як банки не провели фінансовий моніторинг спірної платіжної операції), суд зазначає, що Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлена відповідальність суб`єктів фінансового моніторингу за невиконання/неналежне виконання покладених на них обов`язків вказаним законом.

Тобто, банк в такому випадку несуть відповідальність, встановлену, зокрема ст. 32 вказаного закону (наприклад, штраф).

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «МТВ».

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 15.07.2024.

Суддя О.М. Спичак