Рішення

від 17.06.2024 по справі 911/413/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/413/24

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, м.Бровари, в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, м. Бровари Київської області,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Майстербуд», м. Бровари Київської області

про стягнення 9 743 600,88 грн.

за участю представників:

від прокуратури:Постемський А.В., службове посвідчення №069061 від 01.03.2023;

від позивача:Кнуренко Я.С., в порядку самопредставництва, розпорядження Виконкому Броварської міської ради від 13.12.2023 №15-ОД;

від відповідача:Чернюк О.О., адвокат, ордер серія АІ №1563923;

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, м. Бровари Київської області (далі за текстом прокурор), звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 12.02.2024 №52-1258вих-24 в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, м. Бровари Київської області (далі за текстом Броварська міськрада), до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Майстербуд», м. Бровари Київської області (далі за текстом ТОВ «БК «Майстербуд»), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Броварської міської ради безпідставно збережені кошти пайової участі на суму 9 743 600,88 грн., у тому числі:

6312483,80 грн. за наслідками невиконання зобов`язань за кодом 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту»;

2 862 486,06 інфляційні втрати, нараховані за період січень 2021-листопад 2023 року;

568 631,02 грн. три відсотки річних, нараховані за період 08.01.2021-08.01.2024.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір на суму 146 154,01 грн.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ «БК «Майстербуд» отримало дозволи на виконання будівельних робіт

за реєстраційним №ІУ113183131031 від 09.11.2018 щодо об`єкта будівництва: будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою Київська обл., м. Бровари на розі вул. Василя Симоненка та вул. В`ячеслава Чорновола 3 мікрорайону ІV житлового району (І черга будівництва);

за реєстраційним №ІУ13191860669 від 05.07.2019 щодо об`єкта будівництва: будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою Київська обл., м. Бровари на розі вул. Василя Симоненка та вул. В`ячеслава Чорновола 3 мікрорайону ІV житлового району (ІІ черга будівництва).

На підставі сертифікату №ІУ123210820954, зареєстрованого в ЄДЕССБ 08.09.2021, введено в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на розі вул. Василя Симоненка та вул. В`ячеслава Чорновола 3 мікрорайону ІV житлового району (І черга будівництва).

На підставі сертифікату №ІУ123211229563, зареєстрованого в ЄДЕССБ від 13.01.2022, введено в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на розі вул. Василя Симоненка та вул. В`ячеслава Чорновола 3 мікрорайону ІV житлового району (ІІ черга будівництва).

Прокурор стверджує, що ТОВ «БК «Майстербуд» є замовником вказаного будівництва.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

До 01.01.2020 ТОВ «Майстербуд» не укладав з Броварською міською радою відповідного договору у порядку ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Надалі відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі за текстом Закон 132-ІХ) з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжується свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Прокурор, посилаючись на позицію викладену у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, зазначає, що не уклавши своєчасно відповідний договір пайової участі до 01.01.2020, відповідач не звільняється від обов`язку щодо сплати такої пайової участі. Однак, розмір та порядок сплати, на даний час визначається не договором, укладеним відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а встановлений чинним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Відтак, прокурор стверджує, що відповідач як замовник будівництва, без достатньої правової підстави та за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Посилаючись на висновки постанови Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/21307/21 та на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 №286 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», прокурор твердить, що вартість пайової участі, яку мав сплатити відповідач за І чергу будівництва становить 3 106 434,76 грн., за ІІ чергу 3 206 049,04 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання із сплати коштів пайової участі, прокурор, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України нараховує та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/413/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.03.2024.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача

подати суду протягом п`ятнадцяти днів з дати отримання цієї ухвали докази сплати спірних коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до сертифікатів №ІУ123210820954 від 08.09.2021 та №ІУ123211229563 від 13.01.2022;

здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи ТОВ «Будівельна компанія «Майстербуд» код ЄДРПОУ 38564824 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

29.02.2024 позивач Броварська міськрада подала пояснення від 27.02.2024 №1.12.4-15/01/3168, в яких повністю підтримала позовні вимоги прокурора, просила суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, просила суд розглянути справу без участі представника Броварської міської ради.

У вказаних поясненнях позивач твердить, що з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ ТОВ «БК «Майстербуд» зобов`язане було з 01.01.2020 самостійно звернутись до Броварської міськради протягом 10 робочих днів із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію, тобто до 08.09.2021 (І черга) та до 13.01.2022 (ІІ черга).

Позивач, посилаючись на правову позицію постанов Верховного Суду від 30.07.2022 у справі №909/1143/19, від 30.09.2020 у справі №904/4442/19, від 04.02.2021 у справі №904/2468/19, від 27.05.2021 у справі №201/14195/18, від 13.01.2021 у справі №922/267/20, від 23.03.2021 у справі №904/454/18, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, твердить, що відповідач як замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок, отже зобов`язаний повернути ці ке кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.

Позивач, посилаючись на позицію постанови ВС від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 твердить, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-ІХ обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст.. 1212 ЦК України.

15.03.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подала відзив на позовну заяву про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач заперечує, що до спірних правовідносин застосовується ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідач твердить, що будівництво об`єкту-1 було розпочате у 2018 році та завершено у 2021 році, будівництво об`єкту-2 було розпочато у 2019 році та завершено у 2022 році. Договір у порядку ст.. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не укладався, оскільки на дату втрати чинності вказаною статтею граничний с трок для його укладення для ТОВ «БК «Майстербуд» не настав. 01.01.2020 набрав чинності пункт 13 розділу І Закону України №132-ІХ, яким статтю 40 було виключено із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати такі договори, а у порядку пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ діючими залишаються лише договори, укладені до 01.01.2020, у зв`язку з чим відповідач робить висновок про те, що на відносини сторін поширюються норми ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідач твердить, що пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ було передбачено обов`язок звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, однак такий обов`язок не є тотожним обов`язку щодо сплати пайової участі; вказаною нормою було передбачено сплату пайової участі протягом 2020 року до прийняття об`єкту до експлуатації. Оскільки спірні об`єкти будівництва були введені в експлуатацію у 2021 та 2022 роках, на час настання цієї події обов`язок сплати пайової участі вже був повністю скасований.

Отже, за висновком відповідача, положення п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону 132-ІХ стосувалися лише об`єктів, будівництво яких було розпочато до 01.01.2020, і за якими до 01.01.2020 були укладені договори про сплату пайової участі. Після 01.01.2020 відсутня правова підстава для укладення договорів, та з 01.01.2021 правова підстава для сплати коштів пайової участі по об`єктах будівництва, спорудження яких розпочато до скасування зазначеного обов`язку та які підлягають прийняттю в експлуатацію після 01.01.2021, але договір між замовниками таких об`єктів та органами місцевого самоврядування не було укладено. За висновком відповідача, протягом 2020 року діяли перехідні положення, у 2020 році будівництво об`єктів завершено не було, а з 01.01.2021 повністю скасовано обов`язок замовника будівництва щодо сплати пайової участі.

Відповідач посилається на те, що акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі та робить висновок про те, що як на момент прийняття об`єктів в експлуатацію (2021 та 2022 роки), так і на момент подання позову відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача сплачувати кошти пайової участі, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та протиправними.

Відповідач твердить, що прокурором невірно здійснено розрахунок позовних вимог, позаяк пункт 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ передбачає розрахунок пайової участі від опосередкованої вартості спорудження житла; при цьому житлом є приміщення, що призначене для постійного чи тимчасового проживання громадян (ст. 6 Житлового кодексу України). Тож відповідач твердить, що розмір пайової участі мав нараховуватися не від загальної площі об`єкта, а із площі квартир (житла) відповідно до Актів готовності об`єктів до експлуатації.

Також відповідач твердить, що нарахування штрафних санкцій за обома об`єктами з 08.01.2021 до прийняття об`єктів в експлуатацію є таким, що суперечить закону.

Відповідач вказує на безпідставне звернення прокурора до суду в інтересах Броварської міськради, оскільки прокурором не наведено обґрунтованих причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом - Броварською міськрадою.

У підготовче судове засідання 18.03.2024 з`явився прокурор та представник відповідача. Позивач не з`явився, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Прокурор заявив усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання часу на підготовку відповіді на відзив.

Ухвалою від 18.03.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 01.04.2024, встановлено заступнику керівника Броварської окружної прокуратури Київської області та Броварській міській раді Броварського району Київської області строк для подання відповіді на відзив. Встановлено ТОВ «БК «Майстербуд» строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

20.03.2024 через систему «Електронний суд» прокурор подав відповідь на відзив, в якій підтримав вимоги викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Прокурор зазначає, що доводи відповідача про відсутність правових підстав з 01.01.2020 на укладення договору про пайову участь та, як наслідок, відсутності правових сплати коштів пайової участі, є суперечливими, оскільки ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (до 01.01.2020) та Закон №132-ІХ (після 01.01.2020) встановлюють чіткий алгоритм дій замовників будівництва на перехідний період 2020 року.

В обох випадках відповідач мав обов`язок сплатити кошти пайової участі до введення об`єкта в експлуатацію.

Прокурор твердить, що практика Верховного Суду, яку наводить відповідач, є не релевантною до спірних правовідносин.

Також прокурор заперечує доводи відповідача про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді, стверджуючи, що при зверненні до суду прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та на аркушах 15-24 позовної заяви обґрунтував необхідність такого представництва.

25.03.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримала позицію, викладену у відзиві.

Відповідач твердить, що зважаючи на те, що на момент прийняття об`єктів в експлуатацію (08.09.2021 І черга та 13.01.2022 ІІ черга) відсутній нормативно-правовий акт, який би передбачав сплату пайової участі, відсутні правові підстави для сплати відповідачем пайової участі на підставі п. 2. Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, які 01.01.2021 втратили чинність.

Відповідач зазначає, що те, що він не погоджується із розрахунком прокурора та наводить власний правильний розрахунок, не свідчить про те, що відповідач визнає зобов`язання щодо сплати пайової участі. Відповідач наголошує, що оскільки об`єкти введені в експлуатацію в 2021-2022рр., він не має сплачувати пайову участь за відсутності закону, який би зобов`язував його здійснювати таку оплату.

З огляду на зазначене, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат як з підстав невірного визначення суми пайової участі, так і відсутності правових підстав для стягнення з відповідача пайової участі, є необґрунтованими.

У підготовче судове засідання 01.04.2024 з`явився прокурор та представник відповідача. Позивач повторно не з`явився, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 01.04.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2024.

15.04.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті суд оголосив перерву до 29.04.2024 про що присутні учасники були повідомлені особисто під розпис.

Ухвалою від 26.04.2024 судове засідання з розгляду справи №911/413/24 по суті призначено на 20.05.2024.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заяву від 17.05.2024 про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання від 17.05.2024, в якому просить суд відкласти розгляд справи №911/413/24 на дату, не раніше 31.05.2024.

Ухвалою від 20.05.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 03.06.2024, зобов`язано Броварську міську раду Броварського району Київської області надати суду порядок розрахунку розміру, сплати та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затверджений Броварською міською радою.

30.05.2024 позивач із супровідним листом від 28.05.2024 №1.12.4-15/01/9780 надав суду копію рішення від 10.05.2018 №924-40-07 Броварської міської ради Київської області, яким затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, та надав копію самого Положення.

31.05.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

03.06.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті суд оголосив перерву до 17.06.2024, про що присутні представники усіх сторін були повідомлені особисто під розпис.

13.06.2024 із супровідним листом від 11.06.2024 №1.12.4-15/03/10745 Броварська міська рада надала докази направлення сторонам копії рішення від 10.05.2018 №924-40-07 з додатком.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідач подав клопотання від 14.06.2024 про повернення до підготовчого провадження по справі №911/413/24, в якому просить суд повернутись до розгляду справи №911/413/24 на стадію підготовчого провадження, продовжити строки проведення підготовчого провадження за клопотанням відповідача, відкласти розгляд справи №911/413/24.

Представник відповідача твердить, що вказаний в ухвалі суду від 20.05.2024 порядок розрахунку розміру, сплати та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затверджений Броварською міської радою, не долучався до позовної заяви, на офіційному ресурсі Броварської міської ради в мережі інтернет не опублікований, відповідач положення отримав 13.06.2024 на стадії розгляду справи по суті та свої заперечення на таке положення не надав. Оскільки вказаний порядок розрахунку, який підтверджує розбіжності та невідповідність розрахунку ціни позову, на стадії підготовчого провадження не розглядався та не досліджувався, подача відзиву відповідача на такий доказ, подача відповіді на відзив та заперечення без повернення на стадію підготовчого провадження не можуть бути реалізовані.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» прокурор подав заперечення проти клопотання про повернення до підготовчого провадження по справі №911/413/24, поданого представником відповідача. Аналогічного змісту заперечення надійшли до суду через електронну пошту. Прокурор твердить, що затверджений рішенням Броварської міської ради від 10.05.2018 порядок залучення коштів замовників будівництва не свідчить про невідповідність розрахунку позовних вимог, позаяк не визначає порядок розрахунку пайової участі відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ.

У судове засідання з розгляду справи по суті 17.06.2024 з`явився прокурор, представник позивача та представник відповідача. Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про повернення до підготовчого провадження по справі №911/413/24, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Згідно із частинами 2 та 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Прокурором у позовній заяві наведено посилання на частину 8 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Також прокурором вказано, що аналогічні положення урегульовані відповідно до розділу ІІІ Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари (зі змінами), що затверджене рішенням Броварської міської ради №924-40-07 від 10.05.2018 (аркуші 3 та 4 позовної заяви).

Позов подано на підставі пункту 2 розділу ІІ Закону України №132-ІХ, відповідно до якого розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (аркуш 5 позовної заяви).

Тобто відповідач не був позбавлений права та можливості поставити питання про огляд вказаного рішення Броварської міської ради та надати свою позицію щодо оцінки його як доказу у відзиві на позовну заяву.

В ухвалі від 18.03.2024 щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву суд вказав, що остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів є завданнями підготовчого провадження відповідно до частини 1 ст. 177 ГПК України, у зв`язку з чим учасники справи не позбавлені права та можливості подавати суду докази, заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань а також викладені в іншій формі свої доводи, пояснення, заперечення та міркування у межах підготовчого провадження.

Однак, на стадії підготовчого провадження відповідач не заявляв клопотання про витребування та дослідження Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари (зі змінами), що затверджене рішенням Броварської міської ради №924-40-07 від 10.05.2018.

Підготовче провадження закрито ухвалою суду від 01.04.2024. При цьому в судовому засіданні представник відповідача повідомила про те, що всі обставини повідомлені суду, всі докази долучені до матеріалів справи, всі особи, прав та обов`язків яких стосується, або може стосуватися рішення у справі, беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно із ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

В процесі розгляду справи суд в межах своїх повноважень дійшов висновку про необхідність огляду та дослідження затвердженого Броварською міською радою порядку розрахунку розміру, сплати та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема з метою оцінки відповідності закону розрахунку ціни позову, про що зазначив в ухвалі від 20.05.2024.

Копія Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари, затвердженого рішенням Броварської міської ради №924-40-07 від 10.05.2018, була подана позивачем на вимогу суду 30.05.2024, тож відповідач не був позбавлений права та можливості у порядку ст.210 ГПК України подати свої пояснення щодо вказаного документу.

Суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Посилання представника відповідача на те, що у разі повернення судом справи на стадію підготовчого провадження відповідач буде готовий подати документи щодо зменшення суми пайової участі (зокрема за рахунок виключення вартості побудованих ліній комунікацій) без зазначення які саме документи, та щодо впливу рішення у справі на права та інтереси інших третіх осіб без зазначення яких саме третіх осіб, такими обставинами не є.

Суд звертає увагу відповідача на положення частин 1 та 4 ст. 119 ГПК України, відповідно до яких суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про повернення до підготовчого провадження не відповідає положенням ст.ст. 15, 117-119, 210 ГПК України, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні представник ТОВ «БК «Майстербуд» подав заяву в порядку ст. 38 ГПК України про відвід судді, у якій просив суд:

1. Розглянути в судовому засіданні заяву про відвід судді та задовольнити її.

2. Про прийняте рішення повідомити сторони.

В обґрунтування заяви про відвід судді представник відповідача посилається на те, що заявлене клопотання представника відповідача від 14.06.2024 про повернення до стадії підготовчого засідання, обґрунтоване тим, що на подані позивачем докази від 11.06.2024, що були отримані 13.06.2024, виникли підстави для залучення до участі у справі інших учасників справи, подання та оцінки інших доказів, суддею було залишено без задоволення, що вказує на упередженість та необ`єктивність, що відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 35 ГПК України є підставою для відводу судді.

В усних поясненнях прокурор та представник позивача проти заявленого відводу судді заперечили, вважаючи його необґрунтованим.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2024 заяву представника ТОВ «Будівельна компанія «Майстербуд» від 17.06.2024 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/413/24 залишено без задоволення.

У судовому засіданні 17.06.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Майстербуд», про стягнення 9 743 600,88 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

20.12.2014 між ТОВ «Євробуд-Бровари» (суборендодавець) та ТОВ «БК «Майстербуд» (суборендар) був укладений договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого суборендодавець передає суборендарю в тимчасове платне користування (суборенду) земельну ділянку площею 1,2000 га для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеними та підземним паркінгом, яка знаходиться на розі вул. В. Симоненка та вул. В. Чорновола 3 мікрорайону ІV житлового району в місті Бровари Київської області. В суборенду передається земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:015:0549.

На підставі договору суборенди земельної ділянки від 20.12.2014 укладеного між ТОВ «Євробуд-Бровари» та ТОВ «БК «Майстербуд», останнє є замовником будівництва та землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:015:0549 площею 1,2 га.

1. 09.11.2018 ДАБІ України надала замовнику ТОВ «БК «Майстербуд» дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113183131031 по об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Київська обл., м. Бровари, на розі вул. Симоненка Василя та вул. Чорновола В`ячеслава 3 мікрорайону IV житлового району». І черга будівництва (далі - об`єкт-1).

11.08.2021 будівництво об`єкта-1 було закінчене, про що свідчить наданий до матеріалів справи Акт готовності об`єкта до експлуатації від 11.08.2021, зареєстрований в ЄДЕССБ за номером АС01:4161-6739-7117-2907.

08.09.2021 ДАБІ України видала Сертифікат №ІУ123210820954, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації. Найменування об`єкта згідно із проектом Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Київська обл., м. Бровари, на розі вул. Симоненка Василя та вул. Чорновола В`ячеслава 3 мікрорайону IV житлового району. І черга будівництва.

14.09.2021 наказом Управління містобудування та архітектури Броварської міськради №125-А затверджено рішення про присвоєння адрес об`єктам в складі об`єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:015:0549 в м. Бровари Київської області.

2. 05.07.2019 ДАБІ України надала замовнику ТОВ «БК «Майстербуд» дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191860669 по об`єкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Київська обл., м. Бровари, на розі вул. Симоненка Василя та вул. Чорновола В`ячеслава 3 мікрорайону IV житлового району (ІІ черга будівництва)» (далі - об`єкт 2).

Будівництво об`єкта-2 було завершене 29.12.2021, про що свідчить Акт готовності об`єкта до експлуатації від 29.12.2021.

13.01.2022 ДІАМ України видала Сертифікат №ІУ123211229563, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації. Найменування об`єкта згідно із проектом Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, Київська обл., м. Бровари, на розі вул. Симоненка Василя та вул. Чорновола В`ячеслава 3 мікрорайону IV житлового району. ІІ черга будівництва. Житловий будинок 4.

21.01.2022 наказом Управління містобудування та архітектури Броварської міськради №10-А затверджено рішення про присвоєння адреси житловому будинку 4 зі складовими частинами об`єкту (нежитлові приміщення) в складі об`єкта-2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:015:0549 в м. Бровари Броварської територіальної громади Броварського району Київської області: вул. Чорновола В`ячеслава, 8-Б, нежитлові приміщення 1-13.

24.01.2022 наказом Управління містобудування та архітектури Броварської міськради №11-А затверджено рішення про присвоєння адреси житловому будинку 4 зі складовими частинами об`єкту (квартири 1-59) в складі об`єкта-2 вул. Чорновола В`ячеслава, 8-Б.

24.01.2022 наказом Управління містобудування та архітектури Броварської міськради №12-А затверджено рішення про присвоєння адреси житловому будинку 4 зі складовими частинами об`єкту (квартири 60-109) в складі об`єкта-2 вул. Чорновола В`ячеслава, 8-Б.

За таких обставин, будівництво об`єкту-1 розпочалося 09.11.2018, об`єкт-1 введено в експлуатацію 08.09.2021, будівництво об`єкту-2 розпочалося 05.07.2019, об`єкт-2 введено в експлуатацію 13.01.2022.

Станом на дати початку будівництва та до 01.01.2020 порядок сплати коштів пайової участі був врегульований ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання замовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Суд погоджується з тим, що станом на 01.01.2020 для відповідача не настав граничний строк для звернення до Броварської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єкту-1 та об`єкту-2, позаяк законом такий граничний строк був визначений до введення об`єкту в експлуатацію.

Учасники справи не заперечують, що до 01.01.2020 відповідач не звертався до Броварської міської ради із документами для визначення розміру коштів пайової участі по об`єкту-1 та об`єкту-2; договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між ТОВ «БК «Майстербуд» та Броварською міською радою укладені не були.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, якими статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Надалі спірні правовідносини щодо сплати коштів пайової участі були врегульовані чинним станом на дату розгляду справи пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX , яким передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Абзацом другим вказаного пункту установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:

об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;

об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Тобто, відповідно до вказаної норми, якщо до 01.01.2020 замовником будівництва був укладений відповідний договір про пайову участь, такий договір продовжує діяти, і його сторони керуються положеннями такого договору щодо сплати коштів пайової участі (абзац перший пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ).

Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що після 01.01.2020 щодо об`єкту-1 та об`єкту-2 у відповідача були відсутні правові підстави для укладення із Броварською міської радою договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту у порядку ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позаяк вказана стаття 40 втратила чинність і діючими залишалися лише вже укладені до 01.01.2020 договори.

Разом із тим, абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ законодавцем було впроваджено порядок сплати пайової участі замовника будівництва без обов`язкового укладення договору, а саме для:

1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/21307/21 та від 20.02.2024 у справі №910/20216/21.

За висновком Верховного Суду, наведеному у постанові від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Враховуючи, що будівництво спірних об`єктів відповідача розпочалося у попередні роки, об`єкти станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовником будівництва ТОВ «БК «Майстербуд» та органом місцевого самоврядування Броварською міською радою не були укладені, порядок, передбачений абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ розповсюджує свою дію на спірні правовідносини.

Враховуючи, що спірні об`єкт-1 та об`єкт-2 не належать до переліку об`єктів, щодо яких пайова участь не сплачується (підпункт 2 абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень), відповідач протягом 10 робочих днів після 01.02.2020 був зобов`язаний звернутися до Броварської міської ради із заявами про визначення розміру пайової участі щодо об`єктів будівництва, до яких додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта.

Дана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.

Відповідач у порушення норм пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ із такими заявами до Броварської міської ради не звертався.

Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що обов`язок звернутися із заявою про визначення розміру коштів пайової участі не є тотожним обов`язку такі кошти сплатити.

Підпунктом 4 абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ встановлено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію, відповідно до цієї події відсутні правові підстави вважати таке грошове зобов`язання простроченим.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що з 01.01.2021 обов`язок щодо сплати коштів пайової участі повністю скасовано.

Зокрема пункт 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ чинний як на дати введення спірних об`єктів в експлуатацію, так і на дату розгляду справи.

Суд звертає увагу сторін на висновки, викладені у постанові КАС у складі Верховного Суду від 16.10.2023 №140/5484/21, згідно з якими відповідно до правового регулювання Закону №132-ІХ, замовники повинні були у строк, розмірі та в порядку, визначеному пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вищезгаданого Закону, сплатити пайову участь і цей обов`язок, у разі його невиконання у 2020 році, зберігається до прийняття цього об`єкта в експлуатацію, навіть якщо декларація про готовність об`єкта до експлуатації подана у наступних після 2020 року роках (у 2021 і далі).

Відповідно до норми підпункту 6 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

При цьому відповідальність, зокрема за повноту даних, зазначених у поданій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, покладається саме на замовника, що вбачається зі змісту норм статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Суд відхиляє також посилання на лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі по тексту Міністерство) «Щодо надання роз`яснення застосування положень законів, які регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів» від 12.02.2021 №1/15.2/515-21, позаяк вказаний лист Міністерства від 12.02.2021 №1/15.2/515-21 в силу положень ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не є регуляторним актом, відтак не створює для суду обов`язку для його застосування.

З огляду на викладене, суд встановив, що відповідач як замовник будівництва спірних об`єктів мав обов`язок сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на умовах та у порядку, передбаченому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» до введення об`єктів до експлуатації.

Щодо розміру коштів пайової участі суд встановив таке.

Підпунктом 1 абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 132-ІХ установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

У даному випадку спірні об`єкти належать до житлової забудови, тобто у розрахунку має бути взята до уваги ставка 2 відсотки.

Суд ретельно дослідив чинне на дату набуття чинності Законом №132-ІХ Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бровари затвердженого рішенням Броварської міської ради від 10.05.2018 №924-40-07 (далі по тексту Положення) та встановив, що вказане Положення органом місцевого самоврядування було прийняте у відповідності до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не було приведено у відповідність до змін у законодавстві. Також вбачається, що вказане Положення не передбачало меншого розміру коштів пайової участі ніж той, що установлений підпунктом 1 абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 132-ІХ.

Разом із тим, пунктами 2.5-2.7 Положення була передбачена можливість зменшення розміру пайової участі, при вчиненні замовником відповідних дій (будівництво або реконструкція інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки у разі подальшої їх передачі у комунальну власність та інше), разом з тим, до матеріалів справи не подано документів, які б у розумінні вказаних пунктів Положення надавали можливість відповідачу зменшити розмір пайової участі.

Додатково суд зазначає, що вищенаведеним абзацом другим пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №132-ІХ був передбачений обов`язок замовника будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Тобто, за висновком суду, документи, які надавали б відповідачу право на зменшення розміру коштів пайової участі, мали бути ним подані разом із такою заявою, що відповідачем здійснено не було.

Прокурор твердить, що розмір належної до стягнення з відповідача пайової участі становить по об`єкту-1 3 106 434,76 грн., по об`єкту-2 3 206 049,04 грн., при цьому у розрахунку бере 2 відсотки від добутку загальної площі об`єктів будівництва на опосередковану вартість спорудження житла в Київській області станом на січень 2020 року, яка затверджена Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 02 грудня 2019 року № 286.

Суд погоджується з тим, що із заявою про визначення розміру коштів пайової участі відповідач мав звернутися протягом 10 робочих днів після 01.01.2020, а орган місцевого самоврядування мав протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надати замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Тому врахування у розрахунку опосередкованої вартості спорудження житла станом на січень 2020 року є обґрунтованим.

Разом із тим, суд не погоджується із врахуванням у розрахунку загальної, а не житлової площі об`єкту будівництва.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України житловий фонд зокрема включає жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд). Згідно із ст. 6 вказаного кодексу жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

В абзаці другому пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX законодавець диференціює різні методи розрахунку визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури. Одним з критеріїв диференціації є критерій розмежування нежитлових споруд та житлових будинків.

Отже, для законодавця саме фактор будівництва будинку з метою створення житла є визначальною кваліфікуючою ознакою при визначенні порядку розрахунку величини пайової участі. А відтак, зазначений критерій підлягає застосуванню і при визначенні вартості спорудження житла. При цьому визначення такої вартості відбувається за допомогою застосування опосередкованого методу, тобто з врахуванням вартості спорудження саме житлової площі.

Зазначене відповідає положенням Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 02 грудня 2019 року № 286, яким затверджено саме показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, при чому опосередковуючим чинником для житлових будинків є саме площа квартир.

Отже, суд, здійснивши власний розрахунок належної до стягнення з відповідача суми коштів пайової участі, виходячи із площі квартир у спірних об`єктах відповідно до Актів готовності об`єкта до експлуатації від 11.08.2021 та від 28.12.2021 (7761,6 кв.м. для об`єкта-1 та7792,7 кв.м. для об`єкта-2) та виходячи із затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 02 грудня 2019 року № 286 опосередкованої вартості спорудження житла для Київської області (12556 грн./1 кв.м загальної площі квартир будинку з урахуванням ПДВ), встановив, що пайова участь, що повинна бути сплачена відповідачем при зведенні об`єкта:

1) «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Київська обл., м. Бровари, на розі вул. Симоненка Василя та вул. Чорновола В`ячеслава 3 мікрорайону IV житлового району, І черга будівництва» становить 1 949 092,99 грн.;

2) «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. Київська обл., м. Бровари, на розі вул. Симоненка Василя та вул. Чорновола В`ячеслава 3 мікрорайону IV житлового району, ІІ черга будівництва» становить 1 956 902,82 грн.

Таким чином, загальний розмір пайової участі, що мав бути сплачений відповідачем за спірними об`єктами, становить 3 905 995,81 грн.

Суд погоджується із твердженням прокурора про те, що відповідач як замовник будівництва без достатньої правової підстави, за рахунок органу місцевого самоврядування, зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Положеннями статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Суд дійшов висновку, що у випадку, якщо замовником вищевказаних об`єктів будівництва не було дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22.

З огляду на викладене вимогу прокурора про стягнення з ТОВ «БК «Майстербуд» безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на підставі ст. 1212 ЦК України належить задовольнити частково в сумі 3 905 995,81 грн.

Прокурор просить стягнути з відповідача також у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України 568 631,02 грн. процентів річних, нарахованих за період прострочення з 08.01.2021 по 08.01.2024 та 2 862 486,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення із січня 2021 року по листопад 2023 року. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто до правовідносин прострочення забудовником сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту може бути застосована ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд не погоджується із визначенням прокурором періоду прострочення з 08.01.2021.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто нарахування процентів річних та інфляційних втрат має здійснюватися з наступного для після спливу строку виконання грошового зобов`язання.

За викладеним вище висновком суду кошти пайової участі мали бути сплачені до введення об`єктів в експлуатацію, тобто до введення спірних об`єктів в експлуатацію відсутні підстави твердити про прострочення зобов`язання.

Тобто прострочення виконання грошового зобов`язання, а отже і початок нарахування процентів річних та інфляційних втрат настає з наступного дня після введення об`єктів в експлуатацію, тобто по об`єкту-1 з 09.09.2021, по об`єкту-2 з 14.01.2022.

Відтак, суд, перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних за об`єктом-1 становить 136 486,41 грн., за об`єктом-2 становить 116 606,45 грн. Вірно розрахований розмір інфляційних втрат за об`єктом-1 становить 717 237,02 грн., за об`єктом-2 становить 628 453,51 грн.,

у зв`язку з чим вимога про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат має бути задоволена частково в сумах 253 092,86 грн. та 1 345 690,53 грн. відповідно.

Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в суді та визначення позивача суд встановив таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Отже, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор, по-перше, реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді. При цьому прокурор є особливим суб`єктом господарського процесу і його участь у господарському судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у випадках, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру»). По-друге, з викладеного вбачається, що органами, уповноваженими на захист цих інтересів держави у зв`язку з виявленим порушенням, не вжито жодних заходів, спрямованих на усунення наслідків правопорушення та стягнення спричинених збитків із відповідача.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до пп. 5 п. а) ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

18.12.2023 Виконавчий комітет Броварської міськради рекомендованим листом №0600070494210 направив на адресу ТОВ «БК «Майстербуд» претензію, в якій зазначив, що введення об`єктів 1 та 2 в експлуатацію після скасування статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не звільняє замовника від обов`язку сплати пайової участі у порядку визначеному Законом №132-ІХ. Відтак, виконком просив ТОВ «БК «Майстербуд» в місячний термін з дати отримання даної претензії підписати розрахунок пайової участі та перерахувати суму пайової участі у розмірі 6 351 506,60 грн.

21.12.2023 Броварською окружною прокуратурою отримано лист Виконавчого комітету Броварської міськради №1.12.4-15/01/21606 від 21.12.2023 про вжиття заходів реагування щодо стягнення пайової участі, в якому зазначено, що ТОВ «БК «Майстербуд» всупереч положенням закону до введення об`єкту-1 (08.09.2021) та об`єкту-2 (13.01.2022) в експлуатацію не перерахувало до бюджету Броварської міськради кошти пайової участі. У вказаному листі Виконком Броварської міськради зазначає, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ на території України та постійним виділенням коштів на боротьбу з військовою агресією, Броварська міська рада немає фінансової можливості забезпечити оплату судового збору для подачі позову про стягнення з ТОВ «БК «Майстербуд» пайової участі, відтак, просить прокуратуру надати допомогу по усуненню порушень норм чинного законодавства шляхом подачі до суду позовної заяви про стягнення пайової участі на користь громади м. Бровари з ТОВ «БК «Майстербуд».

08.01.2024 Броварська окружна прокуратура направила Броварській міськраді лист №52-181вих-24, в якому запропонувала здійснити розрахунок величини пайової участі на підставі п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ та наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 №286 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України». Крім того, прокуратура звернула увагу, що на суму величини пайової участі доцільно здійснити нарахування інфляційних витрат за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Броварська міськрада звернулась до відповідача з претензією №1.12.4-12/01/677 від 11.01.2024, про що повідомила орган прокуратури листом №1.12.4-15/01/1296 від 23.01.2024.

23.01.2024 орган прокуратури звернувся до Броварської міськради з листом №52-682вих24, в якому запропонував Броварській міськраді самостійно вжити цивільно-правових заходів до боржника та стягнути заборгованість в судовому порядку.

01.02.2024 Броварська міськрада повідомила прокуратуру про неможливість самостійного звернення до суду з позовом у зв`язку із відсутністю фінансової можливості для забезпечення оплати судового збору.

Вищенаведене свідчить про бездіяльність Броварської міської ради, яка є підставою для захисту прокуратурою інтересів держави в суді.

05.02.2024 Броварська окружна прокуратура звернулась до Броварської міськради з листом-повідомленням №52-1078вих-24 щодо представництва прокурором в суді інтересів держави в особі відповідних суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що будівництво спірних об`єктів відбулось на земельній ділянці з кадастровим №3210600000:00:015:0549, яка знаходить на території м. Бровари Броварської територіальної громади Броварського району Київської області, прокурор, звертаючись з позовом, вірно визначив орган, який здійснює владні управлінські функції у спірних відносинах, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави, та дотримався порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 ГПК України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «БК «Майстербуд» 3 905 995,81 грн. коштів пайової участі, 1 345 690,53 грн. інфляційних втрат, 253 092,86 грн. процентів річних.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування прокуратурі судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 82 571,69 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Майстербуд» (07405, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 8-А, ідентифікаційний код 38564824)

на користь Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 15, ідентифікаційний код 26376375)

3 905 995,81 грн. (три мільйони дев`ятсот п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень вісімдесят одну копійку) коштів пайової участі,

1 345 690,53 грн. (один мільйон триста сорок п`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень п`ятдесят три копійки) інфляційних втрат.

253 092,86 грн. (двісті п`ятдесят три тисячі дев`яносто дві гривні вісімдесят шість копійок) процентів річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Майстербуд» (07405, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 8-А, ідентифікаційний код 38564824)

на користь Київської обласної прокуратури (01014, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996)

82 571,69 грн. (вісімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят одну гривню шістдесят дев`ять копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 15.07.2024.

Суддя О.В. Конюх