Рішення

від 21.06.2024 по справі 911/572/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2024 р. Справа № 911/572/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сов Трейд Оіл»

про стягнення 1 533 009, 32 гривень

за участю представника позивача: Кизенко Д.О. (ордер серії АА № 1420359 від 15.03.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл» (далі - ТОВ «Тайм Ойл» / позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сов Трейд Оіл» (далі - ТОВ Сов Трейд Оіл» / відповідач) про стягнення 1 533 009, 32 грн, з яких: 457 614, 04 грн основного боргу, 227 267, 90 грн штрафу, 201 857, 09 грн інфляційних втрат, 62 168, 03 грн пені та 584 102, 26 грн 50 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором № 93-ТО від 20.10.2021 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.03.2024 у цій справі залишив позовну заяву ТОВ «Тайм Ойл» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

18.03.2024 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Тайм Ойл» надіслало клопотання на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, відповідно до змісту якого надало пояснення стосовно заявленого позову та докази на їх підтвердження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.03.2024 у справі № 911/572/24, зокрема, прийняв позовну заяву ТОВ «Тайм Ойл» до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 26.04.2024 о 10:30, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.04.2024 виправив допущену технічну описку в ухвалі Господарського суду Київської області від 22.03.2024 у справі № 911/572/24 та постановив вважати правильним час проведення підготовчого засідання - «о 10:20».

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.04.2024 у справі № 911/572/24, зокрема, відклав підготовче засідання на 17.05.2024 о 10:15.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.05.2024 у цій справі, зокрема, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.06.2024 о 10:45.

17.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Тайм Ойл» надіслало письмові пояснення, до яких долучило відображені у тексті позовної заяви скриншоти, що підтверджували надіслання ТОВ «Сов Трейд Оіл» через програмний комплекс «1:С Підприємство» рахунків на оплату, на окремих аркушах паперу. У судовому засіданні 21.06.2024 суд долучив такі пояснення разом з доданими до них документами до матеріалів справи.

Крім того 17.05.2024 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Тайм Ойл» також надіслало заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, згідно якої просило суд забезпечити участь його представника - адвоката Кизенка Д.О. у засіданні, призначеному на 07.06.2024 о 10:45, та всіх інших засіданнях з розгляду справи № 911/572/24 в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.05.2024 у справі № 911/572/24, зокрема, задовольнив заяву ТОВ «Тайм Ойл» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в частині проведення призначеного ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2024 у справі № 911/572/24 судового засідання 07.06.2024 в режимі відеоконференції, відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Тайм Ойл» в частині забезпечення участі представника позивача в наступних судових засіданнях із розгляду справи № 911/572/24 в режимі відеоконференції, постановив провести в режимі відеоконференції призначене у справі на 07.06.2024 о 10:45 судове засідання.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07.06.2024 у справі № 911/572/24, зокрема, оголосив у судовому засіданні перерву до 21.06.2024 о 10:30.

У судове засідання 21.06.2024 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Також відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення ТОВ «Сов Трейд Оіл» про розгляд цієї справи:

- копії всіх ухвал Господарського суду Київської області у справі № 911/572/24 надіслав відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (зі штриховими кодовими ідентифікаторами № 0600097288027, № 0600902341932, № 0600907458544, № 0600915159726, № 0600922198206, № 0600928625688) на його юридичну адресу згідно наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відомостей, проте поштові конверти з переліченими вище штриховими кодовими ідентифікаторами повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причин такого повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою»;

- копії всіх ухвал Господарського суду Київської області в означеній справі надіслав відповідачу на його офіційну електронну адресу згідно відомостей ЄДР - sovtradeoil@ukr.net, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа;

- всі постановлені у цій справі ухвали офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі - Реєстр), як наслідок, відповідні рішення суду знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.

В розрізі зазначеного судом враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

У судовому засіданні 21.06.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору, 20.10.2021 між ТОВ «Тайм Ойл» як постачальником та ТОВ «Сов Трейд Оіл» як покупцем укладено договір № 93-ТО (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця нафтопродукти, іменовані надалі «товар» згідно рахунків-фактур або / та видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар.

Положеннями пп. 1.2, 1.3, 2.1, 3.1, 3.2, 3.6, 6.5, 11.1-11.3 договору поставки визначено, що асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, або / та актах приймання-передачі на відпуск товару, які виписуються постачальником. Ці накладні та / або акти приймання-передачі, підписані покупцем або його представником, вважаються достатніми умовами і доказом узгодженості між сторонами цього договору вказаних асортименту, кількості, ціни та вартості товару. Вказані в цьому пункті договору накладні або / та акти приймання-передачі є розрахунковими документами та одночасно є невід`ємними частинами цього договору.

Право власності на товар, а також всі ризики щодо товару (пошкодження, знищення, втрата, нестача товару, його частки (у тому числі пов`язані з неправомірними діями третіх осіб), ризики перед третіми особами та т.п.) переходять покупцю від постачальника в момент отримання товару покупцем або уповноваженим ним представником та підписання накладної або / та акту приймання-передачі.

Загальна сума цього договору складається з вартості всіх партій товару, відвантажених згідно видаткових накладних або / та актів приймання-передачі.

Покупець зобов`язаний оплатити товар не пізніше одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування зазначеної у рахунку загальної суми вартості товару на поточний рахунок постачальника в 100 % обсязі.

Товар передається покупцю протягом п`яти банківських днів з дня отримання коштів на рахунок постачальника.

Товар за домовленістю сторін може поставлятись покупцю без передоплати тобто «по факту поставки», після чого має бути проведений розрахунок відповідно рахунку-фактури в 100 % обсязі, при цьому товар, який був доставлений покупцю, не вивантажується до тих пір, доки не буде зроблений повний перерахунок коштів, зазначених в рахунку-фактурі, на поточний рахунок постачальника.

Датою відвантаження товару вважається дата, зазначена в актах приймання-передачі та / або товарно-транспортних накладних та / або видаткових накладних.

Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.2021 року.

Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії, у письмовій формі, не попередить іншу сторону про припинення договору.

Припинення або розірвання цього договору не впливає на сторони щодо виконання ними своїх обов`язків, які виникли у них під час дії цього договору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки відповідачу поставлено нафтопродукти (далі - товар) загальною вартістю 1 491 646, 04 грн, в підтвердження чого надав копії підписаних постачальником та покупцем видаткових та товарно-транспортних накладних:

- № 2255 від 27.10.2021 на суму 84 000, 00 грн;

- № 2318 від 06.11.2021 на суму 73 012, 50 грн;

- № 2453 від 16.11.2021 на суму 54 600, 00 грн;

- № 2484 від 23.11.2021 на суму 54 616, 35 грн;

- № 2484 від 23.11.2021 на суму 89 077, 69 грн;

- № 2627 від 08.12.2021 на суму 217 216, 00 грн;

- № 2679 від 16.12.2021 на суму 212 973, 50 грн;

- № 2684 від 17.12.2021 на суму 150 600, 00 грн;

- № 2748 від 24.12.2021 на суму 123 750, 00 грн;

- № 2747 від 25.12.2021 на суму 203 200, 00 грн;

- № 2789 від 29.12.2021 на суму 228 600, 00 грн.

Крім того ТОВ «Тайм Ойл» зауважило, що на виконання п. 3.6 договору поставки останнім було складено та відправлено ТОВ «Сов Трейд Оіл» через програмний комплекс « 1:С Підприємство» на зазначену відповідачем згідно договору електронну адресу рахунки на оплату:

- № 1751 від 20.10.2021 на суму 120 830, 00 грн;

- № 1843 від 27.10.2021 на суму 84 000, 00 грн;

- № 1898 від 08.11.2021 на суму 73 012, 50 грн;

- № 2003 від 17.11.2021 на суму 54 600, 00 грн;

- № 2039 від 22.11.2021 на суму 143 694, 04 грн;

- № 2156 від 08.12.2021 на суму 217 216, 00 грн;

- № 2205 від 16.12.2021 на суму 212 973, 50 грн;

- № 2208 від 17.12.2021 на суму 150 600, 00 грн;

- № 2247 від 25.12.2021 на суму 123 750, 00 грн;

- № 2244 від 24.12.2021 на суму 203 200, 00 грн;

- № 2267 від 30.12.2021 на суму 228 600, 00 грн.

Утім, за доводами позивача, ТОВ «Сов Трейд Оіл» лише частково здійснило оплату за поставлений товар, що підтверджується доданою до позовної заяви копією банківської виписки від 12.02.2024 за період з 20.10.2021 по 12.02.2024, як наслідок, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 457 614, 04 грн.

Отже, посилаючись на те, що відповідач повного розрахунку за отриманий товар не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Сов Трейд Оіл», зокрема, 457 614, 04 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення цього спору по суті, суд відповідно до ст. 165 ГПК України здійснював розгляд означеної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Згідно приписів ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, і з договорів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що підписання, відтак укладення, відповідачем договору поставки свідчить про його погодження з умовами цього договору та породжує для нього обов`язок із його виконання.

Приписами ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 265 ГК України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 655, ч. 1, 2 ст. 692, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Водночас ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду зазначеного, суд дійшов висновку, що про передачу та прийняття поставленого позивачем товару за договором поставки свідчать проставлені без будь-яких заперечень щодо кількості та / або якості товару підписи покупця на видаткових та товарно-транспортних накладних, що, відповідно, породжує для ТОВ «Сов Трейд Оіл» обов`язок по сплаті вартості такого товару у визначений п. 3.1 договору поставки строк - не пізніше одного банківського дня з моменту отримання рахунків на оплату, зокрема:

- № 1751 від 20.10.2021 на суму 120 830, 00 грн - до 21.10.2021;

- № 1843 від 27.10.2021 на суму 84 000, 00 грн - до 08.11.2021;

- № 1898 від 08.11.2021 на суму 73 012, 50 грн - до 09.11.2021;

- № 2003 від 17.11.2021 на суму 54 600, 00 грн - до 22.11.2021;

- № 2039 від 22.11.2021 на суму 143 694, 04 грн - до 26.11.2021;

- № 2156 від 08.12.2021 на суму 217 216, 00 грн - до 09.12.2021;

- № 2205 від 16.12.2021 на суму 212 973, 50 грн - до 20.12.2021;

- № 2208 від 17.12.2021 на суму 150 600, 00 грн - до 20.12.2021;

- № 2247 від 25.12.2021 на суму 123 750, 00 грн - до 29.12.2021;

- № 2244 від 24.12.2021 на суму 203 200, 00 грн - до 29.12.2021;

- № 2267 від 30.12.2021 на суму 228 600, 00 грн - до 31.12.2021.

Водночас з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних випливає, що кожній такій накладній має відповідати відповідний рахунок на оплату.

Відтак, беручи до уваги наявні в матеріалах означеної справи документи, підтверджується відповідність долучених до позовної заяви рахунків на оплату наявним в справі видатковим накладним таким чином:

- рахунок на оплату № 1843 від 27.10.2021 на суму 84 000, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2255 від 27.10.2021;

- рахунок на оплату № 1898 від 08.11.2021 на суму 73 012, 50 грн відповідає видатковій накладній № 2318 від 06.11.2021;

- рахунок на оплату № 2003 від 17.11.2021 на суму 54 600, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2453 від 16.11.2021;

- рахунок на оплату № 2039 від 22.11.2021 на суму 143 694, 04 грн відповідає видатковим накладним № 2484 від 23.11.2021;

- рахунок на оплату № 2156 від 08.12.2021 на суму 217 216, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2627 від 08.12.2021;

- рахунок на оплату № 2205 від 16.12.2021 на суму 212 973, 50 грн відповідає видатковій накладній № 2679 від 16.12.2021;

- рахунок на оплату № 2208 від 17.12.2021 на суму 150 600, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2684 від 17.12.2021;

- рахунок на оплату № 2247 від 25.12.2021 на суму 123 750, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2748 від 24.12.2021;

- рахунок на оплату № 2244 від 24.12.2021 на суму 203 200, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2747 від 25.12.2021;

- рахунок на оплату № 2267 від 30.12.2021 на суму 228 600, 00 грн відповідає видатковій накладній № 2789 від 29.12.2021.

Стосовно ж рахунка на оплату № 1751 від 20.10.2021 на суму 120 830, 00 грн суд вважає за необхідне зазначити, що такий рахунок не відповідає жодній наявній в матеріалах справи видатковій та / або товарно-транспортній накладній, що свідчить про нездійснення позивачем поставки товару згідно цього рахунка, у зв`язку з чим в подальшому сплачені відповідачем кошти у розмірі 120 830, 00 грн відповідно до рахунка на оплату № 1751 від 20.10.2021 судом зараховуватимуться в оплату інших долучених до позовної заяви рахунків.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас з наявної в матеріалах справи копії банківської виписки від 12.02.2024 за період з 20.10.2021 по 12.02.2024 випливає, що відповідачем:

- 21.10.2021 сплачено 120 830, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 1751 від 20 жовтня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 20 138, 33 грн;

- 01.11.2021 сплачено 16 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 1843 від 29 жовтня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 2 666, 67 грн;

- 03.11.2021 сплачено 68 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 1843 від 29 жовтня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 11 333, 33 грн;

- 17.11.2021 сплачено 73 012, 50 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 1898 від 06.11.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 12 168, 75 грн;

- 26.11.2021 сплачено 10 600, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; рах. № 2003 від 16.11.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 766, 67 грн;

- 15.12.2021 сплачено 117 216, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2156 від 08 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 19 536, 00 грн;

- 15.12.2021 сплачено 30 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2156 від 08 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 5 000, 00 грн;

- 16.12.2021 сплачено 50 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2156 від 08 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 8 333, 33 грн;

- 16.12.2021 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2156 від 08 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 24.12.2021 сплачено 50 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 8 333, 33 грн;

- 24.12.2021 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 28.12.2021 сплачено 25 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 4 166, 67 грн;

- 28.12.2021 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 28.12.2021 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 28.12.2021 сплачено 60 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 10 000, 00 грн;

- 29.12.2021 сплачено 27 973, 50 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2205 від 16 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 4 662, 25 грн;

- 29.12.2021 сплачено 17 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2208 від 17 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 2 833, 33 грн;

- 06.01.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2208 від 17 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 11.01.2022 сплачено 8 500, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2208 від 17 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 416, 67 грн;

- 12.01.2022 сплачено 30 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2208 від 17 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 5 000, 00 грн;

- 20.01.2022 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. рах. № 2208 від 17 грудня 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 21.01.2022 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; рах. № 2039 від 22 листопада 2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 25.01.2022 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2208 від 17.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 07.02.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2208 від 17.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 16.02.2022 сплачено 5 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2208 від 17.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 833, 33 грн;

- 17.02.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2247 від 25.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 08.06.2022 сплачено 30 900, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2208 від 17.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 5 150, 00 грн;

- 27.06.2022 сплачено 30 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2247 від 24.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 5 000, 00 грн;

- 27.06.2022 сплачено 14 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2208 від 17.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 2 333, 33 грн;

- 07.07.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; зг. рах. № 2208 від 17.12.2021 р. у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 25.07.2022 сплачено 20 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; у т.ч. ПДВ 20 % 3 333, 33 грн;

- 02.08.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 03.08.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р.; у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 18.08.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р. рах. № 2247 від 24.12.2021 р.; у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 03.10.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р. рах. № 2247 від 24.12.2021 р.; у т.ч. ПДВ 20 % 1 666, 67 грн;

- 14.12.2022 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р., у т.ч. ПДВ 20 % - 1 666, 67; ТОВ «СОВ Трейд Оіл»; код ЄДРПОУ 42615041;

- 03.03.2023 сплачено 10 000, 00 грн з призначенням платежу: оплата за паливо дизельне зг. дог. № 93-ТО від 20.10.2021 р., у т.ч. ПДВ 20 % - 1 666, 67; ТОВ «СОВ Трейд Оіл»; код ЄДРПОУ 42615041.

Як зазначено у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України № 06-10/10-1215 від 29.10.2004, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду надання послуг (місяця надання послуг), має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Крім того згідно п. 3.3 договору поставки у разі існування заборгованості покупця перед постачальником грошові кошти покупця, які поступають на поточний рахунок постачальника, направляються на погашення його заборгованості, незалежно від призначення платежу.

Отже, оскільки у призначенні деяких проведених відповідачем платежів зазначено номери рахунків на оплату, згідно яких проводилися останнім відповідні розрахунки, суд дійшов висновку, що правильним є зарахування сплачених відповідачем коштів згідно таких платежів відповідно до зазначених в них призначень, тоді як платежі, у призначенні яких відсутнє посилання на конкретний рахунок, мають зараховуватися згідно умов договору поставки - в рахунок погашення існуючої заборгованості в хронологічному порядку.

Враховуючи зазначене, здійснивши зарахування сплачених ТОВ «Сов Трейд Оіл» коштів згідно визначеного вище порядку, суд дійшов висновку, що оплаченими є рахунки на оплату на загальну суму 1 034 032, 00 грн, а саме:

- № 1843 від 27.10.2021 на суму 84 000, 00 грн;

- № 1898 від 08.11.2021 на суму 73 012, 50 грн;

- № 2003 від 17.11.2021 на суму 54 600, 00 грн;

- № 2039 від 22.11.2021 на суму 143 694, 04 грн;

- № 2156 від 08.12.2021 на суму 217 216, 00 грн;

- № 2205 від 16.12.2021 на суму 212 973, 50 грн;

- № 2208 від 17.12.2021 на суму 150 600, 00 грн;

- № 2247 від 25.12.2021 на суму 97 935, 96 грн.

Як наслідок, неоплаченими є рахунки на оплату на загальну суму 457 614, 04 грн, а саме:

- № 2247 від 25.12.2021 на суму 25 814, 04 грн;

- № 2244 від 24.12.2021 на суму 203 200, 00 грн;

- № 2267 від 30.12.2021 на суму 228 600, 00 грн.

Водночас належних та допустимих доказів сплати позивачу вартості поставленого згідного договору за видатковими накладними товару у сумі 457 614, 04 грн суду не надано, як і не надано жодних доказів на спростування обставин прийняття відповідачем такого товару у відповідних обсягах та по вказаній у накладних ціні, що свідчить про те, що відповідач покладений на нього договором поставки обов`язок щодо сплати у передбачені строки вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 457 614, 04 грн не виконав.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач лише частково виконав грошові зобов`язання за договором поставки, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 457 614, 04 грн основного боргу як таку, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Сов Трейд Оіл» 201 857, 09 грн інфляційних втрат, нарахованих:

- за період з 01.12.2021 по 29.01.2022 на суму боргу 217 973, 50 грн;

- за період з 01.01.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 150 600, 00 грн;

- за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 на суму боргу 123 750, 00 грн;

- за період з 01.01.2022 по 31.01.2024 на суму боргу 203 200, 00 грн;

- за період з 02.01.2022 по 31.01.2024 на суму боргу 228 600, 00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку по оплаті поставленого товару, а також порядок зарахування проведених відповідачем часткових оплат, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат в межах визначених позивачем періодів та сум, таким чином:

1) за видатковими накладними № 2484 від 23.11.2021, що відповідають рахунку на оплату № 2039 від 22.11.2021:

- за період з 01.12.2021 по 20.01.2022 на суму боргу 66 864, 04 грн;

- за період з 21.01.2022 по 07.05.2022 на суму боргу 36 204, 04 грн;

2) за видатковою накладною № 2684 від 17.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2208 від 17.12.2021:

- за період з 01.01.2022 по 19.01.2022 на суму боргу 85 100, 00 грн;

- за період з 20.01.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 30 100, 00 грн;

3) за видатковою накладною № 2748 від 24.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2247 від 25.12.2021:

- за період з 01.01.2022 по 16.02.2022 на суму боргу 123 750, 00 грн;

- за період з 17.02.2022 по 26.06.2022 на суму боргу 113 750, 00 грн;

- за період з 27.06.2022 по 01.08.2022 на суму боргу 83 750, 00 грн;

- за період з 02.08.2022 по 17.08.2022 на суму боргу 65 814, 04 грн;

- за період з 18.08.2022 по 02.10.2022 на суму боргу 55 814, 04 грн;

- за період з 03.10.2022 по 30.11.2022 на суму боргу 45 814, 04 грн;

4) за видатковою накладною № 2747 від 25.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2244 від 24.12.2021:

- за період з 01.01.2022 по 31.01.2024 на суму боргу 203 200, 00 грн;

5) за видатковою накладною № 2789 від 29.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2267 від 30.12.2021:

- за період з 02.01.2022 по 31.01.2024 на суму боргу 228 600, 00 грн.

Водночас при перевірці розміру заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що за вказані періоди обрахунку (за липень - серпень 2023 року) мала місце дефляція, оскільки розмір інфляційних втрат за цей період має від`ємне значення, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, враховуючи зменшення відповідних втрат на суму дефляції.

Оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат, перерахованих судом в межах визначених позивачем періодів та сум, з урахуванням умов договору поставки, законодавчих приписів та встановлених судом обставин складає 177 982, 85 грн, вимогу позивача про стягнення з відповідача 201 857, 09 грн інфляційних втрат належить задовольнити частково - у розмірі 177 982, 85 грн.

Також у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Сов Трейд Оіл» 62 168, 03 грн пені, нарахованої:

- за період з 20.11.2021 по 09.12.2021 на суму боргу 217 973, 50 грн;

- за період з 10.12.2021 по 20.01.2022 на суму боргу 924 123, 50 грн;

- за період з 21.01.2022 по 29.01.2022 на суму боргу 217 973, 50 грн;

- за період з 21.01.2022 по 20.05.2022 на суму боргу 706 150, 00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору щодо строку оплати товару чи його частини або вартості доставки товару, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення виконання: пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, та проценти за користування грошовими коштами постачальника у розмірі п`ятдесят процентів річних від суми заборгованості.

Беручи до уваги зазначені умови договору, порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, звернення позивача до суду із цим позовом, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Тайм Ойл» в частині стягнення з ТОВ «Сов Трейд Оіл» пені у розмірі 62 168, 03 грн.

Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки, позивач нарахував ТОВ «Сов Трейд Оіл» 227 267, 90 грн штрафу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання. Тоді як пеня як різновид неустойки характеризується триваючим характером - нарахування пені за кожний день прострочення.

Так, кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно положень п. 7.3 договору поставки, якщо прострочення виконання покупцем своїх обов`язків за цим договором щодо строку оплати товару чи його частини або вартості доставки товару перевищує п`ять календарних днів від строку, встановленого п. 3.1 цього договору, покупець додатково до пп. 7.1, 7.2 цього договору сплачує постачальнику штраф у розмірі двадцяти процентів від суми заборгованості за кожен випадок прострочення виконання.

Отже, штраф, який за умовами п. 7.3 договору поставки нараховується в розмірі 20 % від суми заборгованості, застосовується одноразово у випадку порушення замовником грошового зобов`язання та обчислюється у відсотках від суми невиконаного або простроченого зобов`язання за кожен такий випадок.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт прострочення зобов`язання відповідача згідно договору поставки в частині оплати поставленого позивачем товару більше ніж на п`ять календарних днів від визначеного п. 3.1 цього договору строку згідно видаткових накладних:

- № 2627 від 08.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2156 від 08.12.2021, із заборгованістю станом на шостий день прострочення зобов`язання - 217 216, 00 грн;

- № 2679 від 16.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2205 від 16.12.2021, із заборгованістю станом на шостий день прострочення зобов`язання - 142 973, 50 грн;

- № 2684 від 17.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2208 від 17.12.2021, із заборгованістю станом на шостий день прострочення зобов`язання - 150 600, 00 грн;

- № 2748 від 24.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2247 від 25.12.2021, із заборгованістю станом на шостий день прострочення зобов`язання - 123 750, 00 грн;

- № 2747 від 25.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2244 від 24.12.2021, із заборгованістю станом на шостий день прострочення зобов`язання - 203 200, 00 грн;

- № 2789 від 29.12.2021, що відповідає рахунку на оплату № 2267 від 30.12.2021, із заборгованістю станом на шостий день прострочення зобов`язання - 228 600, 00 грн.

Відтак, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу, суд дійшов висновку, що таким, який відповідає фактичним обставинам справи, є штраф у розмірі 213 267, 90 грн, отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача 227 267, 90 грн штрафу належить задовольнити частково - у розмірі 213 267, 90 грн.

До того ж у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Сов Трейд Оіл» 584 102, 26 грн 50 % річних, нарахованих:

- за період з 20.11.2021 по 29.01.2022 на суму боргу 217 973, 50 грн;

- за період з 21.12.2021 по 07.06.2022 на суму боргу 150 600, 00 грн;

- за період з 26.12.2021 по 14.12.2022 на суму боргу 123 750, 00 грн;

- за період з 30.12.2021 по 01.03.2024 на суму боргу 203 200, 00 грн;

- за період з 02.01.2022 по 01.03.2024 на суму боргу 228 600, 00 грн.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто вказаними положеннями ЦК України передбачено можливість визначення іншого розміру процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами, аніж встановлено ч. 2 ст. 625 ЦК України, відтак сторони договору не позбавлені права встановити іншу процентну ставку.

Як було зазначено судом раніше, п. 7.2 договору поставки визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору щодо строку оплати товару чи його частини або вартості доставки товару покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення виконання, зокрема, проценти за користування грошовими коштами постачальника у розмірі п`ятдесят процентів річних від суми заборгованості.

Означене свідчить про погодження сторонами договору поставки іншого розміру процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами, а саме 50 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 50 % річних в межах вказаних позивачем періодів та сум, з урахуванням зазначених умов договору, законодавчих приписів, встановленого судом моменту виникнення у відповідача обов`язку по оплаті поставленого товару та порядку зарахування частково сплачених коштів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Тайм Ойл» в частині стягнення з ТОВ «Сов Трейд Оіл» 50 % річних у розмірі 584 102, 26 грн.

Крім того у прохальній частині позовної заяви ТОВ «Тайм Ойл», посилаючись на ч. 10 ст. 238 ГПК України, просить суд у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду цієї справи, зазначити про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту фактичного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Із правового аналізу положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України випливає, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача в цій частині та зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 50 % річних на суму саме основного боргу у розмірі 457 614, 04 грн, починаючи з 02.03.2024 і до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 50 % річних на суму основного боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, орган (особа), що проводитиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за такою формулою: «Борг х Кількість днів прострочення х 50 / 100 % / 365 днів».

До того ж суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), який (яка) проводитиме примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 50 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Стосовно ж нарахування пені на суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України до моменту виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тоді як умовами договору поставки нарахування пені до моменту виконання зобов`язань відповідачем не передбачено.

Викладене свідчить про неможливість нарахування пені поза шестимісячним строком, як наслідок, неможливість нарахування пені на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, оскільки при обрахунку заявленої до стягнення суми пені позивач вже застосовував відповідне обмеження (шестимісячний строк для нарахування пені на суму невиконаного грошового зобов`язання з моменту прострочення такого зобов`язання відповідачем).

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сов Трейд Оіл» (08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Гагаріна, буд. 40, офіс 58, ідентифікаційний код 42615041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, ідентифікаційний код 41498961):

- 457 614 (чотириста п`ятдесят сім тисяч шістсот чотирнадцять) грн 04 коп. основного боргу;

- 177 982 (сто сімдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 85 коп. інфляційних втрат;

- 62 168 (шістдесят дві тисячі сто шістдесят вісім) грн 03 коп. пені;

- 213 267 (двісті тринадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн 90 коп. штрафу;

- 584 102 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі сто дві) грн 26 коп. 50 % річних;

- 22 427 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять сім) грн 03 коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

4. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.06.2024 у справі № 911/572/24, здійснювати нарахування 50 % річних на суму основного боргу у розмірі 457 614, 04 грн, що стягується з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сов Трейд Оіл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл», з 02.03.2024 до моменту виконання вказаного рішення.

5. Розрахунок 50 % річних здійснювати за формулою: С х 50 х Д: К: 100, де: С - несплачена сума основного боргу; 50 - 50 % річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2024.

Суддя П.В.Горбасенко