Рішення

від 15.07.2024 по справі 916/2396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2396/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали справи №916/2396/24

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд. 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 6, код ЄДРПОУ 19346586)

про стягнення 82 788,17 грн.

ВСТАНОВИВ

30.05.2024 Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС», в якій просить суд стягнути 82 788,17 грн. завданих збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

06.06.2024 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків(вх.№22503/24), згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2396/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 07.06.2024 була надіслана позивачу в його електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих.№916/2396/24/38296/24 від 10.06.2024.

Додатково ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 07.06.2024 була надіслана позивачу на його електронну адресу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих.№916/2396/24/38299/24 від 10.06.2024.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 07.06.2024 була надіслана відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих.№916/2396/24/38298/24 від 10.06.2024.

Додатково ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 07.06.2024 була надіслана відповідачу на його електронну адресу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих.№916/2396/24/38299/24 від 10.06.2024.

28.06.2024 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№25185/24) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке задоволено судом та долучено до матеріалів справи додані до клопотання докази.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.03.2015 між ПАТ «Одесаобленерго» (нині АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») (Виконавець) та ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (Замовник) укладений договір №86-15 про приєднання до електричних мереж, за яким до електричних мереж Виконавця послуг або іншого власника мереж приєднуються 20-ти поверховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, місце розташування об`єкта Замовника: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі 6-ої станції Великого Фонтану).

05.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (Сторона-1, відповідач) та Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Сторона-2, позивач) укладений договір №1145-ООЕ інвестування у будівництво нежитлової будівлі.

Відповідно до п.1.1 інвестиція у будівництво полягає у перерахуванні Стороною-2 (Інвестором) на розрахунковий рахунок Сторони-1 (Забудовник) грошових коштів, в розмірі, визначеному у Договорі для будівництва об`єкта інвестування нежитлова будівля трансформаторної підстанції (ТП 10/0,4кВ) орієнтовною площею 82,9 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі 6-ої станції Великого Фонтану) (будівельна адреса), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:12:016:0017 (Нежитлова будівля), а також передачі Стороною-1 у власність Стороні-2 Нежитлової будівлі після закінчення його будівництва і здачі в експлуатацію.

Згідно з п.1.5 договору вартість інвестиційного внеску 496 729 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн.

Відповідно до п.2.1 договору Сторона-2 у якості інвестиційного внеску в будівництво та/або реконструкцію об`єкта перераховує Стороні-1 грошові кошти у розмірі 496 729 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн. в наступному порядку:

2.1.1. 90% інвестиційного внеску протягом 45 робочих днів з дати укладення цього договору, але не раніше отримання від Замовника коштів за договором про приєднання до електричних мереж №86-15 від 26.03.2015;

2.1.2. 10% інвестиційного внеску протягом 45 робочих днів з моменту:

2.1.2.1. підписання Сторонами Акта приймання-передавання Об`єкта за умови що за цим договором не споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, ТП, РП та ПС), що входять до складу Об`єкта;

2.1.2.2. підписання Сторонами Акта приймання-передавання Об`єкта та надання документів відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 цього договору за умови, що за цим договором споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, ТП, РП та ПС), що входять до складу Об`єкта.

Згідно з п.2.2 договору виконання зобов`язань за цим договором забезпечуються утриманням Інвестором 10% від вартості інвестиційного внеску у порядку, визначеному п.2.1.2 цього договору.

Відповідно до п.2.3 договору не пізніше 15 днів після закінчення будівництва Нежитлової будівлі і здачі її в експлуатацію Сторона-1 зобов`язується передати Строні-2 по акту приймання-передачі у власність результат інвестиції Нежитлову будівлю.

Згідно з п.3.8 договору Сторона-1 зобов`язана скласти Стороні-2 податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів (робіт, послуг), а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) з дотриманням вимог щодо реєстрації в Єдиному ре6єстрі податкових накладних.

Відповідно до п.3.9 договору податкова накладна складається в день виникнення податкових зобов`язань Сторони-1 відповідно до вимог норм статей 2001 та 201 розділу V Податкового кодексу України, нормативних актів органів податкової служби України та чинного законодавства України та повинна бути зареєстрована (з дотриманням вимог щодо її реєстрації) в ЄРПН протягом 3-х днів з дати виникнення податкових зобов`язань.

Згідно з п.4.5 договору Сторона-1 несе матеріальну відповідальність в сумі завданих збитків за податковими накладними, складеними-наданими з порушенням вимог статей 2001 та 201 ПКУ (в т.ч. встановлення факту відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН у випадках, передбачених ПКУ, або факту зупинення реєстрації податкової накладної або факту реєстрації податкової накладної з порушеннями порядку її реєстрації, або факту складання податкової накладної з порушеннями порядку її заповнення (неповне, невірне зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, коду товару згідно УКТ ЗЕД, коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та інше), або факту відсутності складання/надання податкової накладної), що не надають права на податковий кредит, в тому числі в сумі податку на додану вартість (ПДВ) та в сумі нарахованих Стороною-2 штрафних/фінансових санкцій/пені в результаті невиконання (неповного виконання) Стороною-1 пунктів договору (п.3.8.) та (п.3.9.) за актами перевірок контролюючими органами або внаслідок подання Стороною-2 Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Уточнюючий розрахунок).

Відповідно до п.4.6 договору у разі порушення Стороною-1 вимог статей 2001 та 201 ПКУ, в т.ч. встановлення факту відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН у випадках, передбачених ПКУ, або факту зупинення реєстрації податкової накладної, або факту реєстрації податкової накладної з порушеннями порядку її реєстрації, або факту складання податкової накладної з порушеннями порядку її заповнення (неповне, невірне зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, коду товару згідно УКТ ЗЕД, коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та інше), або факту відсутності складання/надання податкової накладної, Сторона-1 протягом 5 календарних днів з дати (дня) граничного строку для реєстрації податкової накладної (п. 3.8 і п 3.9 цього договору) перераховує Стороні-2 штраф у розмірі суми ПДВ за такою податковою накладною, помноженої на коефіцієнт податку на прибуток (1 + ( і / ( 100 - і )), де і - ставка податку на прибуток, встановлена на дату (день) виникнення податкових зобов`язань Сторони-1. Станом на дату підписання цього договору і = 18 та коефіцієнт податку на прибуток дорівнює 1,2195 ((1 +( 18 /( 100 - 18 ))= 1,2195).

Згідно з п.4.7 договору у разі нарахування Стороні-2/Стороною-2 штрафних/фінансових санкцій/пені в результаті невиконання (неповного виконання) Стороною-1 вимог статей 200і та 201 ПКУ, пунктів договору 3.8. та 3.9. за актами перевірок контролюючими органами або внаслідок подання Стороною-2 Уточнюючого розрахунку, Сторона-1 сплачує Стороні-2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати (дня) виставлення Стороною-2 претензії штраф у розмірі суми сплачених за актом перевірки або Уточнюючим розрахунком сум штрафних/фінансових санкцій/пені, помноженої на коефіцієнт податку на прибуток (1 + ( і / ( 100 - і )), де і - ставка податку на прибуток, встановлена на дату (день) виставлення претензії. Станом на дату підписання цього договору і - 18 та коефіцієнт податку на прибуток дорівнює 1,2195 ((1 + ( 18 / ( 100 - 18 )) = 1,2195). Сплата штрафу (штрафів), визначених п. 4.6 даного договору, не звільняє Сторону-1 від обов`язку компенсації витрат, визначених в даному пункті.

Відповідно до п.4.11 договору якщо Сторона-2 притримав суму згідно п. 4.8 Договору, але Сторона-1 по закінченні 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування так і не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування та/або не сплатив суму штрафу згідно п. 4.6, 4.7 цього договору, Сторона-2 проводить залік заборгованості (зарахування зустрічних однорідних вимог) Сторони-1 за штрафними санкціями, розрахованими згідно п. 4.6, 4.7 Договору, та заборгованості Сторони-2 за цим Договором, яка виникла у зв`язку з не оплатою виконаних Стороною-1 робіт внаслідок утриманням цієї суми на підставі п. 4.8 Договору, або за іншими договорами між Стороною-1 і Стороною 2, за якими па дату проведення заліку є заборгованість Сторони-2. Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється в односторонньому порядку, шляхом оформлення протоколу заліку однорідних зобов`язань, який складається та підписується Стороною-2 та надсилається на адресу Сторони-1.

Згідно з п.п. 5.1-5.3 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками. Сторони дійшли взаємної згоди, що договір та додатки до всього, будь-які зміни та доповнення до цього договору, документи, що складаються на його виконання викладаються в письмовій формі та підписуються уповноваженими на це представниками і скріплюються печатками Сторін, Даний договір доповнення та додаткові додатки до нього, а також переписка до нього, передані однієї Стороною іншій за допомогою факсимільного зв`язку мають юридичну чинність, але протягом 20 днів підлягають заміні на екземпляри з оригінальними підписами та печатками, шляхом пересилання даних документів рекомендованими листами за адресою, зазначеною в реквізитах договору або шляхом безпосереднього вручення Стороні.Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується через 1 (один) рік після початку дії, однак не раніше ніж Сторона-1 виконає свій обов`язок по передачі у власність Нежитлового приміщення Стороні-2. Закінчення строку цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 90% вартості інвестиційного внеску у будівництво нежитлової будівлі у розмірі 447 056,10 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №10219205 від 18.06.2020.

20.07.2020 сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі об`єкту інвестування до договору інвестування у будівництво нежитлової будівлі №1145-ООЕ від 05.03.2020, згідно з яким Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає у власність право на об`єкт інвестування - нежитлова будівля трансформаторної підстанції (ТП 10/0,4 кВ) площею 122,2 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Жаботинського, буд.3/1, кадастровий номер земельної ділянки № 5110136900:12:016:00171. Сума інвестиційного внеску за умовами Договору складає 496 729,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн., що відповідає 100% вартості нежитлової будівлі трансформаторної підстанції, яка буде сплачена в повному обсязі у відповідності до умов договору про приєднання до електричних мереж №86-15 від 26.03.2015 та п.2.1 договору №1145-ООЕ від 05.03.2020.

20.07.2020 ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.07.2020, з якої вбачається, що постачальником (продавцем) є ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», отримувачем (покупцем) є АТ «Одесаобленерго» (нині АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»). Розділ А: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 496 729,00 грн., загальна сума податку на додану вартість 82 788,17 грн., усього обсяги постачання за основною ставкою 413 940,83 грн. Розділ Б: опис (номенклатура) товарів/послуг продавця - нежитлова будівля трансформаторної підстанції (ТП20/0,4кВ); ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість 413 940,833 грн.; сума податку на додану вартість 82 788,166 грн.

З наявної в матеріалах справи роздруківки з Реєстру податкових накладних вбачається складання та реєстрація ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» податкової накладної/розрахунку коригування, обсяг операцій 0,00, сума ПДВ 0,00, реєстрацію зупинено.

З наявної в матеріалах справи роздруківки з програми M.E.DOC щодо АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вбачається 2 податкові документи:

- від 20.07.2020, сума без ПДВ 413 940,83 грн., загальна сума ПДВ 82 788,17 грн., сума 496 729 грн., найменування ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС»;

- від 29.01.2021, сума без ПДВ 37500 грн., загальна сума ПДВ 7 500 грн., сума 45 000 грн., найменування ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС».

Згідно з бухгалтерською довідкою позивача від 02.04.2024 №1166-03 у зв`язку з тим, що акт приймання-передавання є другою подією, сума податкової накладної №2 повинна дорівнювати різниці між сумою акту приймання-передавання та сумою авансу та складати: 49 672,90 грн. (в т.ч. ПДВ 8 278,82 грн.). Загальна сума ПДВ по незареєстрованим податковим накладним складає 82 788,17 грн. Оскільки ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 19346586) в передбачений законодавством строк, не були виправлені помилки в податковій накладній №2 від 20.07.2020, складений з порушенням податкового законодавства, шляхом складання до неї розрахунку коригування та реєстрації його в ЕРПН, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позбавлено права включити до податкового кредиту суму ПДВ 82 788,17 грн., зазначену у цій податковій накладній.

Згідно з бухгалтерською довідкою позивача від 21.06.2024 №1175-03 у зв`язку з тим, що акт приймання-передавання є другою подією, сума податкової накладної №2 повинна дорівнювати різниці між сумою акту приймання-передавання та сумою авансу та складати: 496 729,00 грн. (в т.ч. ПДВ 82 788,17 грн.) 447 056,10 грн. (в т.ч. ПДВ 74 509,35 грн.) = 49 672,90 грн. (в т.ч. ПДВ 8 278,82 грн.). Загальна сума ПДВ по незареєстрованим податковим накладним складає 82 788,17 грн. Оскільки ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 19346586) в передбачений законодавством строк, не були виправлені помилки в податковій накладній №2 від 20.07.2020, складений з порушенням податкового законодавства, шляхом складання до неї розрахунку коригування та реєстрації його в ЕРПН, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позбавлено права включити до податкового кредиту суму ПДВ 82 788,17 грн., зазначену у цій податковій накладній.

В матеріалах справи також наявні:

- адвокатський запит №01 від 19.06.2024 на адресу ГУ ДПС в Одеській області про надання інформації:

1) Чи містить складений ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» 20.08.2020 розрахунок коригування до помилкової накладної №2 від 20.07.2020 коригування в частині:

а) помилково зазначеного в податковій накладній № 2 опису (номенклатури) товару? Якщо містить, прошу зазначити який саме опис товару зазначений в розрахунку коригування.

б) помилково зазначеної в податковій накладній №2 суми (в т.ч. ПДВ) ? Якщо так, прошу зазначити яка сума (в т.ч. ПДВ)вказана в розрахунку коригування;

2) Чи подавались ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» інші розрахунки коригування до податкової накладної №2 від 20.07.2020?

3) Яка причина зупинення реєстрації розрахунку коригування, складеного ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» 20.08.2020?

- відповідь ГУ ДПС в Одеській області №25322/6/15-32-18-02-06 від 25.06.2024, в якій повідомлено про відсутність законних підстав для розгляду вищевказаного запиту.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 82 788,17 грн. збитків, які, на думку позивача, виникли через порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення ст.201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/ або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

У постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь Покупця штрафних санкцій, Великою Палатою Верховного Суду здійснено наступний висновок:

« 10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

10.2. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій».

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

При цьому Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у зазначеній постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 звертає увагу, що як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором (див.mutandis постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі №910/17014/21 (пункт 6.21)).

Отже, відносини сторін у справі врегульовані не зазначеними умовами укладеного між сторонами договору №1145-ООЕ інвестування у будівництво нежитлової будівлі від 05.03.2020, а безпосередньо законом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору та податкового законодавства:

- не була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на суму 447 056,10 грн. (в т.ч. ПДВ 74 509,35 грн.) за першою подією - сплатою авансового внеску 18.06.2020;

- була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на помилкову суму 496 729,00 грн. (в т.ч. ПДВ 82 788,17 грн.) замість 49 672,90 грн.( в т.ч. ПДВ 8 278,82 грн.) за другою подією - актом прийому передавання об`єкту інвестування, яка окрім суми, також містить помилку в частині опису (номенклатури) товарів/ послуг продавця;

- не були виправлені помилки в зареєстрованій податковій накладній №2, у спосіб, передбачений податковим законодавством.

Вказане, на думку позивача, потягло заподіяння позивачу збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту у сумі 82 788,17 грн.

Статтею 192 ПК України встановлений порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Зокрема, відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

При цьому відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту, та за умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. За висновками Великої Палати Верховного Суду зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20, пункт 6.20)). Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20, пункт 37)).

Отже, якщо покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, то покупець, проявляючи розумну дбайливість та враховуючи інтереси, зокрема, іншої сторони, має своєчасно повідомити про помилку продавця. Останній, своєю чергою, дізнавшись про допущену помилку, має невідкладно скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, не пов`язаний із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Якщо ж покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, і не повідомив своєчасно про помилку продавця, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, то слід вважати, що він зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності, а тому такі збитки не можуть бути стягнуті з продавця.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим в матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача із повідомленням про допущені помилки при реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Більш того, позивачем також не доведено наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме не доведено допустимими доказами факту вчинення відповідачем податкового порушення в частині складання та реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування.

При цьому з наданих до суду роздруківки з Реєстру податкових накладних та роздруківки з програми M.E.DOC неможливо встановити, яку податкову накладну/розрахунок коригування складено відповідачем 20.08.2020, та який документ складений 29.01.2021.

З наявної в матеріалах справи податкової накладної №2 від 20.07.2020 також неможливо встановити обставини, на які посилається позивач на підтвердження завдання відповідачем збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту.

За таких обставин, на підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів в сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, керуючись ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.І. Мостепаненко