Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/2396/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2396/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року, суддя в І інстанції Мостепаненко Ю.І. повний текст якого складено 15.07.2024 в м. Одесі,

у справі: №916/2396/24

за позовом: Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМПЕКС ТРАНС

про стягнення 82 788,17 грн

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС», в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 82 788,17 грн завданих збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з чим позивач втратив право на податковий кредит.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2396/24 у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача із повідомленням про допущені помилки при реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Більш того, позивачем також не доведено наявність в діях відповідача такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, а саме не доведено допустимими доказами факту вчинення відповідачем податкового порушення в частині складання та реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування. При цьому з наданих до суду роздруківки з Реєстру податкових накладних та роздруківки з програми M.E.DOC неможливо встановити, яку податкову накладну/розрахунок коригування складено відповідачем 20.08.2020, та який документ складений 29.01.2021.

06.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2396/24 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, до позовної заяви Позивачем було додано скріншот з ЄДРПН, з якого вбачається, що розрахунок коригування до помилкової податкової накладної дійсно був складений Відповідачем 20.08.2020 р., через місяць після реєстрації помилкової податкової накладної. Зазначене є доказом того, що Позивач своєчасно звернув увагу Відповідача на допущену помилку. Однак, реєстрацію такого розрахунку коригування було зупинено, що Позивач, на жаль, не має можливості виправити, оскільки це зона відповідальності Відповідача.

Стверджує, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки Відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Додатково вказує, що право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН. Отже, лише зареєстровані в Єдиному реєстрі податкова накладна та розрахунок коригування до податкової накладної, складеної з помилками є підставами для формування податкового кредиту.

Після закінчення вищевказаних граничних строків - 18.06.2023 р. та 20.07.2023 р., АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» понесло реальні збитки, оскільки після настання цих дат, право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними було остаточно втрачено.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до приписів статті 263 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 82 788,17 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.03.2015 між ПАТ «Одесаобленерго» (нині АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») (Виконавець) та ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (Замовник) укладений договір №86-15 про приєднання до електричних мереж, за яким до електричних мереж Виконавця послуг або іншого власника мереж приєднуються 20-ти поверховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями і підземним паркінгом, місце розташування об`єкта Замовника: м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі 6-ої станції Великого Фонтану).

05.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (Сторона-1, відповідач) та Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Сторона-2, позивач) укладений договір №1145-ООЕ інвестування у будівництво нежитлової будівлі.

Відповідно до п.1.1 інвестиція у будівництво полягає у перерахуванні Стороною-2 (Інвестором) на розрахунковий рахунок Сторони-1 (Забудовник) грошових коштів, в розмірі, визначеному у Договорі для будівництва об`єкта інвестування нежитлова будівля трансформаторної підстанції (ТП 10/0,4кВ) орієнтовною площею 82,9 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Жаботинського (в районі 6-ої станції Великого Фонтану) (будівельна адреса), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:12:016:0017 (Нежитлова будівля), а також передачі Стороною-1 у власність Стороні-2 Нежитлової будівлі після закінчення його будівництва і здачі в експлуатацію.

Згідно з п.1.5 договору вартість інвестиційного внеску 496 729 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн.

Відповідно до п.2.1 договору Сторона-2 у якості інвестиційного внеску в будівництво та/або реконструкцію об`єкта перераховує Стороні-1 грошові кошти у розмірі 496 729 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн. в наступному порядку:

2.1.1. 90% інвестиційного внеску протягом 45 робочих днів з дати укладення цього договору, але не раніше отримання від Замовника коштів за договором про приєднання до електричних мереж №86-15 від 26.03.2015;

2.1.2. 10% інвестиційного внеску протягом 45 робочих днів з моменту:

2.1.2.1. підписання Сторонами Акта приймання-передавання Об`єкта за умови що за цим договором не споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, ТП, РП та ПС), що входять до складу Об`єкта;

2.1.2.2. підписання Сторонами Акта приймання-передавання Об`єкта та надання документів відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 цього договору за умови, що за цим договором споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, ТП, РП та ПС), що входять до складу Об`єкта.

Згідно з п.2.2 договору виконання зобов`язань за цим договором забезпечуються утриманням Інвестором 10% від вартості інвестиційного внеску у порядку, визначеному п.2.1.2 цього договору.

Відповідно до п.2.3 договору не пізніше 15 днів після закінчення будівництва Нежитлової будівлі і здачі її в експлуатацію Сторона-1 зобов`язується передати Строні-2 по акту приймання-передачі у власність результат інвестиції Нежитлову будівлю.

Згідно з п.3.8 договору Сторона-1 зобов`язана скласти Стороні-2 податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів (робіт, послуг), а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) з дотриманням вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.3.9 договору податкова накладна складається в день виникнення податкових зобов`язань Сторони-1 відповідно до вимог норм статей 2001 та 201 розділу V Податкового кодексу України, нормативних актів органів податкової служби України та чинного законодавства України та повинна бути зареєстрована (з дотриманням вимог щодо її реєстрації) в ЄРПН протягом 3-х днів з дати виникнення податкових зобов`язань.

Згідно з п.4.5 договору Сторона-1 несе матеріальну відповідальність в сумі завданих збитків за податковими накладними, складеними-наданими з порушенням вимог статей 2001 та 201 ПКУ (в т.ч. встановлення факту відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН у випадках, передбачених ПКУ, або факту зупинення реєстрації податкової накладної або факту реєстрації податкової накладної з порушеннями порядку її реєстрації, або факту складання податкової накладної з порушеннями порядку її заповнення (неповне, невірне зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, коду товару згідно УКТ ЗЕД, коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та інше), або факту відсутності складання/надання податкової накладної), що не надають права на податковий кредит, в тому числі в сумі податку на додану вартість (ПДВ) та в сумі нарахованих Стороною-2 штрафних/фінансових санкцій/пені в результаті невиконання (неповного виконання) Стороною-1 пунктів договору (п.3.8.) та (п.3.9.) за актами перевірок контролюючими органами або внаслідок подання Стороною-2 Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (Уточнюючий розрахунок).

Відповідно до п.4.6 договору у разі порушення Стороною-1 вимог статей 2001 та 201 ПКУ, в т.ч. встановлення факту відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН у випадках, передбачених ПКУ, або факту зупинення реєстрації податкової накладної, або факту реєстрації податкової накладної з порушеннями порядку її реєстрації, або факту складання податкової накладної з порушеннями порядку її заповнення (неповне, невірне зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, коду товару згідно УКТ ЗЕД, коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та інше), або факту відсутності складання/надання податкової накладної, Сторона-1 протягом 5 календарних днів з дати (дня) граничного строку для реєстрації податкової накладної (п. 3.8 і п 3.9 цього договору) перераховує Стороні-2 штраф у розмірі суми ПДВ за такою податковою накладною, помноженої на коефіцієнт податку на прибуток (1 + ( і / ( 100 - і )), де і - ставка податку на прибуток, встановлена на дату (день) виникнення податкових зобов`язань Сторони-1. Станом на дату підписання цього договору і = 18 та коефіцієнт податку на прибуток дорівнює 1,2195 ((1 +( 18 /( 100 - 18 ))= 1,2195).

Згідно з п.4.7 договору у разі нарахування Стороні-2/Стороною-2 штрафних/фінансових санкцій/пені в результаті невиконання (неповного виконання) Стороною-1 вимог статей 200і та 201 ПКУ, пунктів договору 3.8. та 3.9. за актами перевірок контролюючими органами або внаслідок подання Стороною-2 Уточнюючого розрахунку, Сторона-1 сплачує Стороні-2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати (дня) виставлення Стороною-2 претензії штраф у розмірі суми сплачених за актом перевірки або Уточнюючим розрахунком сум штрафних/фінансових санкцій/пені, помноженої на коефіцієнт податку на прибуток (1 + ( і / ( 100 - і )), де і - ставка податку на прибуток, встановлена на дату (день) виставлення претензії. Станом на дату підписання цього договору і - 18 та коефіцієнт податку на прибуток дорівнює 1,2195 ((1 + ( 18 / ( 100 - 18 )) = 1,2195). Сплата штрафу (штрафів), визначених п. 4.6 даного договору, не звільняє Сторону-1 від обов`язку компенсації витрат, визначених в даному пункті.

Відповідно до п.4.11 договору якщо Сторона-2 притримав суму згідно п. 4.8 Договору, але Сторона-1 по закінченні 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування так і не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування та/або не сплатив суму штрафу згідно п. 4.6, 4.7 цього договору, Сторона-2 проводить залік заборгованості (зарахування зустрічних однорідних вимог) Сторони-1 за штрафними санкціями, розрахованими згідно п. 4.6, 4.7 Договору, та заборгованості Сторони-2 за цим Договором, яка виникла у зв`язку з не оплатою виконаних Стороною-1 робіт внаслідок утриманням цієї суми на підставі п. 4.8 Договору, або за іншими договорами між Стороною-1 і Стороною 2, за якими па дату проведення заліку є заборгованість Сторони-2. Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється в односторонньому порядку, шляхом оформлення протоколу заліку однорідних зобов`язань, який складається та підписується Стороною-2 та надсилається на адресу Сторони-1.

Згідно з п.п. 5.1-5.3 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками. Сторони дійшли взаємної згоди, що договір та додатки до всього, будь-які зміни та доповнення до цього договору, документи, що складаються на його виконання викладаються в письмовій формі та підписуються уповноваженими на це представниками і скріплюються печатками Сторін, Даний договір доповнення та додаткові додатки до нього, а також переписка до нього, передані однієї Стороною іншій за допомогою факсимільного зв`язку мають юридичну чинність, але протягом 20 днів підлягають заміні на екземпляри з оригінальними підписами та печатками, шляхом пересилання даних документів рекомендованими листами за адресою, зазначеною в реквізитах договору або шляхом безпосереднього вручення Стороні.Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується через 1 (один) рік після початку дії, однак не раніше ніж Сторона-1 виконає свій обов`язок по передачі у власність Нежитлового приміщення Стороні-2. Закінчення строку цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 90% вартості інвестиційного внеску у будівництво нежитлової будівлі у розмірі 447 056,10 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №10219205 від 18.06.2020.

20.07.2020 сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі об`єкту інвестування до договору інвестування у будівництво нежитлової будівлі №1145-ООЕ від 05.03.2020, згідно з яким Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає у власність право на об`єкт інвестування - нежитлова будівля трансформаторної підстанції (ТП 10/0,4 кВ) площею 122,2 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Жаботинського, буд.3/1, кадастровий номер земельної ділянки № 5110136900:12:016:00171. Сума інвестиційного внеску за умовами Договору складає 496 729,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн., що відповідає 100% вартості нежитлової будівлі трансформаторної підстанції, яка буде сплачена в повному обсязі у відповідності до умов договору про приєднання до електричних мереж №86-15 від 26.03.2015 та п.2.1 договору №1145-ООЕ від 05.03.2020.

20.07.2020 ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.07.2020, з якої вбачається, що постачальником (продавцем) є ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС», отримувачем (покупцем) є АТ «Одесаобленерго» (нині АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»). Розділ А: загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 496 729,00 грн., загальна сума податку на додану вартість 82 788,17 грн., усього обсяги постачання за основною ставкою 413 940,83 грн. Розділ Б: опис (номенклатура) товарів/послуг продавця - нежитлова будівля трансформаторної підстанції (ТП20/0,4кВ); ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість 413 940,833 грн.; сума податку на додану вартість 82 788,166 грн.

З наявної в матеріалах справи роздруківки з Реєстру податкових накладних вбачається складання та реєстрація ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» податкової накладної/розрахунку коригування, обсяг операцій 0,00, сума ПДВ 0,00, реєстрацію зупинено.

З наявної в матеріалах справи роздруківки з програми M.E.DOC щодо АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вбачається 2 податкові документи:

- від 20.07.2020, сума без ПДВ 413 940,83 грн., загальна сума ПДВ 82 788,17 грн., сума 496 729 грн., найменування ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС»;

- від 29.01.2021, сума без ПДВ 37500 грн., загальна сума ПДВ 7 500 грн., сума 45 000 грн., найменування ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС».

Згідно з бухгалтерською довідкою позивача від 02.04.2024 №1166-03 у зв`язку з тим, що акт приймання-передавання є другою подією, сума податкової накладної №2 повинна дорівнювати різниці між сумою акту приймання-передавання та сумою авансу та складати: 49 672,90 грн. (в т.ч. ПДВ 8 278,82 грн.). Загальна сума ПДВ по незареєстрованим податковим накладним складає 82 788,17 грн. Оскільки ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 19346586) в передбачений законодавством строк, не були виправлені помилки в податковій накладній №2 від 20.07.2020, складений з порушенням податкового законодавства, шляхом складання до неї розрахунку коригування та реєстрації його в ЕРПН, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позбавлено права включити до податкового кредиту суму ПДВ 82 788,17 грн., зазначену у цій податковій накладній.

Згідно з бухгалтерською довідкою позивача від 21.06.2024 №1175-03 у зв`язку з тим, що акт приймання-передавання є другою подією, сума податкової накладної №2 повинна дорівнювати різниці між сумою акту приймання-передавання та сумою авансу та складати: 496 729,00 грн. (в т.ч. ПДВ 82 788,17 грн.) 447 056,10 грн. (в т.ч. ПДВ 74 509,35 грн.) = 49 672,90 грн. (в т.ч. ПДВ 8 278,82 грн.). Загальна сума ПДВ по незареєстрованим податковим накладним складає 82 788,17 грн. Оскільки ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 19346586) в передбачений законодавством строк, не були виправлені помилки в податковій накладній №2 від 20.07.2020, складений з порушенням податкового законодавства, шляхом складання до неї розрахунку коригування та реєстрації його в ЕРПН, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позбавлено права включити до податкового кредиту суму ПДВ 82 788,17 грн., зазначену у цій податковій накладній.

В матеріалах справи наявний адвокатський запит №01 від 19.06.2024 на адресу ГУ ДПС в Одеській області про надання інформації: 1) Чи містить складений ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» 20.08.2020 розрахунок коригування до помилкової накладної №2 від 20.07.2020 коригування в частині: а) помилково зазначеного в податковій накладній № 2 опису (номенклатури) товару? Якщо містить, прошу зазначити який саме опис товару зазначений в розрахунку коригування. б) помилково зазначеної в податковій накладній №2 суми (в т.ч. ПДВ) ? Якщо так, прошу зазначити яка сума (в т.ч. ПДВ)вказана в розрахунку коригування; 2) Чи подавались ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» інші розрахунки коригування до податкової накладної №2 від 20.07.2020? 3) Яка причина зупинення реєстрації розрахунку коригування, складеного ТОВ «ОЛІМПЕКС ТРАНС» 20.08.2020?.

Відповіддю ГУ ДПС в Одеській області №25322/6/15-32-18-02-06 від 25.06.2024 повідомлено про відсутність законних підстав для розгляду вищевказаного запиту.

На переконання позивача, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо належної реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивач втратив право на податковий кредит, через що відповідач завдав збитків останньому, що і стало підставою для подання відповідного позову.

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 82 788,17 грн збитків через неналежне оформлення податкових накладних.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальними положеннями ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору №86-15 про приєднання до електричних мереж, відповідно до п.2.1 якого позивач у якості інвестиційного внеску в будівництво та/або реконструкцію об`єкта перераховує відповідачу грошові кошти у розмірі 496 729 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн. в наступному порядку:

- 90% інвестиційного внеску протягом 45 робочих днів з дати укладення цього договору, але не раніше отримання від Замовника коштів за договором про приєднання до електричних мереж №86-15 від 26.03.2015;

- 10% інвестиційного внеску протягом 45 робочих днів з моменту, зокрема, підписання Сторонами Акта приймання-передавання Об`єкта та надання документів відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 цього договору за умови, що за цим договором споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, ТП, РП та ПС), що входять до складу Об`єкта.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 90% вартості інвестиційного внеску у будівництво нежитлової будівлі у розмірі 447 056,10 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №10219205 від 18.06.2020.

В подальшому 20.07.2020 сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі об`єкту інвестування до договору інвестування у будівництво нежитлової будівлі №1145-ООЕ від 05.03.2020. Сума інвестиційного внеску за умовами Договору складає 496 729,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 82 788,17 грн., що відповідає 100% вартості нежитлової будівлі трансформаторної підстанції, яка буде сплачена в повному обсязі у відповідності до умов договору про приєднання до електричних мереж №86-15 від 26.03.2015 та п.2.1 договору №1145-ООЕ від 05.03.2020..

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору та податкового законодавства:

- не була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на суму 447 056,10 грн. (в т.ч. ПДВ 74 509,35 грн.) за першою подією - сплатою авансового внеску 18.06.2020;

- була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на помилкову суму 496 729,00 грн. (в т.ч. ПДВ 82 788,17 грн.) замість 49 672,90 грн.( в т.ч. ПДВ 8 278,82 грн.) за другою подією - актом прийому передавання об`єкту інвестування, яка окрім суми, також містить помилку в частині опису (номенклатури) товарів/ послуг продавця;

- не були виправлені помилки в зареєстрованій податковій накладній №2, у спосіб, передбачений податковим законодавством.

Вказане, на думку позивача, потягло заподіяння позивачу збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту у сумі 82 788,17 грн.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення ст.201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/ або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Судова колегія зазначає, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

При цьому відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту, та за умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч.3 ст.509 цього Кодексу. Закріпивши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип законодавець установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Таким чином, якщо покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, то покупець, проявляючи розумну дбайливість та враховуючи інтереси, зокрема, іншої сторони, має своєчасно повідомити про помилку продавця.

Останній, своєю чергою, дізнавшись про допущену помилку, має невідкладно скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, не пов`язаний із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Якщо ж покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, і не повідомив своєчасно про помилку продавця, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, то слід вважати, що він зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності, а тому такі збитки не можуть бути стягнуті з продавця (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22).

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження обставин звернення позивача до відповідача із повідомленням про допущені помилки при реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Посилання скаржника, що позивач своєчасно звернув увагу Відповідача на допущену помилку судовою колегією не приймаються до уваги з огляду на не підтвердження вказаної обставини жодними належними, допустимими та достовірними у розумінні ст.ст.74,76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Крім того, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.05.2023 у справі № 906/823/21, згідно з якою факт вчинення відповідачем податкового правопорушення у справі про стягнення збитків може бути підтверджений чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Отже, в даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме, доведення факту порушення правил реєстрації у встановлений термін податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.

На переконання апеляційного суду, Позивач не був позбавлений права звернутися зі скаргою на відповідача до податкового органу про неналежне оформлення податкової накладної контрагентом Відповідачем.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази такого звернення до органу ДФС.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачем здійснювались дії для реєстрації податкових накладних, наведене свідчить про відсутність вини відповідача у неналежному невиконанні визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та неможливості включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні та позивач не отримав податковий кредит ґрунтуються виключно на твердженнях скаржника без відповідної доказової бази.

Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції, що із роздруківки з Реєстру податкових накладних та роздруківки з програми M.E.DOC неможливо встановити, яку податкову накладну/розрахунок коригування складено відповідачем 20.08.2020, та який документ складений 29.01.2021, а з наявної в матеріалах справи податкової накладної №2 від 20.07.2020 також неможливо встановити обставини, на які посилається позивач на підтвердження завдання відповідачем збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а також враховуючи недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками й вини відповідача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із недоведеністю порушених прав позивача належними та допустимими доказами.

Отже, за відсутності в діях відповідача усіх елементів складу господарського правопорушення правові підстави для задоволення позовних вимог у даній справі відсутні.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що зобов`язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних та їх офіційної реєстрації не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними господарського договору, оскільки за своєю правовою природою є податковими зобов`язаннями, які регулюються нормами Податкового кодексу України та контролюються податковими органами.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції, вони не спростовують зроблених судом висновків про наявність підстав для часткового стягнення з відповідача суми пені.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2396/24.

За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2396/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2396/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі №916/2396/24 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська