Ухвала

від 11.07.2024 по справі 918/99/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" липня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/99/19(918/246/22)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 38346157) арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича (14000, м. Чернігів, вул. Кільцева, буд. 9)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647)

про повернення майна боржника

в межах справи 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД"

у судове засідання з`явилися:

- від позивача (скаржника, стягувача): Запорожець І.А.;

- від відповідача-1 (боржника): Пахомов І.Ю. (в режимі ВКЗ);

- від органу ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД".

Ухвалою від 06.03.2019, між іншим, відкрито провадження у вказаній справі, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича.

Постановою від 02.11.2021, зокрема, процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "МІЛК-ВОРД" та повноваження розпорядника майна боржника Закорко Вадима Вікторовича припинено. Визнано ТОВ "МІЛК-ВОРД" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ "МІЛК-ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича.

11 травня 2022 року ліквідатор ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - ПАТ АБ "Південний") та до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА КОМПАНІ" (далі - ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ") про повернення майна боржника.

Рішенням від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22) позов ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича до відповідача 1: ПАТ АБ "Південний" до відповідача 2: ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ" про повернення майна боржника задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ТОВ "РЕНТА КОМПАНІ". Ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину - Договору купівлі-продажу обладнання згідно переліку обладнання (додаток №1 до нього Договору та його невід`ємна частина), яке належало ТОВ "МІЛК ВОРД" та перебувало в заставі ПАТ АБ "Південний", укладений 16.04.2018 між ТОВ "МІЛК ВОРД", від імені якого у відповідності зі ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, та п. 3.4 договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. 05.04.2017 за реєстровим № 200 діяло ПАТ АБ "Південний" шляхом вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання згідно з переліком.

Окрім того, рішенням від 27.02.2024 ухвалено стягнути з ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" 2 481 грн 00 коп. судового збору. Стягнути з ПАТ АБ "Південний" в дохід Державного бюджету України 2 481 грн 00 коп. судового збору.

Після набрання вказаним рішенням суду законної сили 27.03.2024, на виконання даного рішення - судом видано відповідні накази. Стягувачем за даними наказами є ТОВ "МІЛК ВОРД" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 38346157), а боржником - ПАТ АБ "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647).

01 липня 2024 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області надійшла скарга ліквідатора ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича в межах справи № 918/99/19(918/246/22) на дії державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинської Сніжани Сергіївни.

Ухвалою від 02.07.2024 повідомлено державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Височинську Сніжану Сергіївну про надходження до суду скарги ліквідатора банкрута ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі №918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство ТОВ "МІЛК ВОРД"). Скаргу ліквідатора банкрута на дії державного виконавця у справі прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на "09" липня 2024 р. на 15:50 год.

08 липня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника ПАТ АБ "Південний" надійшли письмові пояснення із запереченнями проти задоволення скарги на дії державного виконавця.

08 липня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Городоцько-Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли письмові пояснення із запереченнями проти задоволення скарги на дії державного виконавця.

У судовому засіданні 09.07.2027 оголошено перерву до 11.07.2024, про що ухвалою від 09.07.2024 повідомлено Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

11 липня 2024 року у судове засідання з`явилися представники скаржника (стягувача) та боржника.

Орган ДВС не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, хоча про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали від 09.07.2024 до електронного кабінету.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду скарги на дії державного виконавця без органу ДВС.

Судом встановлено, що ліквідатор банкрута ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович отримавши накази від 27.03.2024 на виконання рішення у справі № 918/99/19(918/246/22), пред`явив один із них (а саме: про вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання згідно з переліком) до виконання Городоцькому відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В заяві про примусове виконання рішення стягувач повідомив, що майно боржника - ПАТ АБ "Південний" знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1. В якості документа/копії документа, який підтверджує, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби стягувачем долучено копію рішення Господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 № №918/99/19(918/246/22), копію рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2019 року № 918/99/19, копію договору застави від 05.04.2017.

18 червня 2024 року на адресу ТОВ "МІЛК ВОРД" засобами Укрпошти надійшло Повідомлення від 07.06.2024 в межах ВП № 75252422 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", яким заступником начальника Городоцького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Височинською Сніжаною Сергіївною повернуто без виконання наказ від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22). В зазначеному повідомленні державний виконавець зазначила, що до заяви про виконання рішення не додано документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція Городоцького ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області».

У судовому засіданні 09.07.2024 із письмових пояснень Городоцько-Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судом встановлено, що Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 840/5 від 25.03.2024 "Про відділи державної виконавчої служби у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)" Городоцький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) реорганізовано шляхом злиття з Ярмолинецьким відділом державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та утворення Городоцько-Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.03.2024 № 344/6 «Про визначення територіальної юрисдикції відділів державної виконавчої служби Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» юрисдикція Городоцько- Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поширюється на територію: Городоцької міської територіальної громади, Сатанівської селищної територіальної громади, Ярмолинецька селищної територіальної громади, Солобковецька сільської територіальної громади, Віньковецька селищної територіальної громади, Зіньківська сільської територіальної громади.

Дослідивши мотиви поданої скарги та пояснення відповідача (боржника) і органу ДВС, суд встановив наступне.

Правова позиція скаржника.

В обґрунтування скарги ліквідатор ТОВ "МІЛК ВОРД" вказує, що при прийнятті рішення про повернення без виконання наказу від 27.03.2024 року №918/99/19(918/246/22) державний виконавець діяв не на підставі та у спосіб, визначений законом, та не мав права повертати наказ без виконання, оскільки:

- стягувач звернувся саме до вказаного органу ДВС відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу);

- у заяві про примусове виконання рішення ОСОБА_1 вказав, що витребовуване майно (обладнання молокозаводу) знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, та долучив до заяви відповідні докази: копії рішень від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22), від 12.08.2019 у справі №918/99/19 та копію Договору застави від 05.04.2017 № 200.

- відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, серед яких: рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), - стягувачем було вказано відоме йому місце знаходження витребовуваного у боржника обладнання молокозаводу, тому твердження державного виконавця про пред`явлення виконавчого листа не за місцем його виконання на увагу не заслуговують.

З огляду на викладене арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович просить суд:

1. Визнати дії державного виконавця Височинської Сніжани Сергіївни щодо повернення виконавчого документу (наказу від 27.03.2024 року №918/99/19(918/246/22) стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними.

2. Повідомлення від 07.06.2024 державного виконавця - Височинської Сніжани Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання щодо наказу від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22) - скасувати.

3. Зобов`язати державного виконавця Височинську Сніжану Сергіївну прийняти до виконання наказ Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22) про вилучення від ПАТ АБ "Південний" на користь ТОВ "МІЛК ВОРД" обладнання молокозаводу.

Правова позиція органу ДВС.

Із письмових пояснень Городоцько-Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що орган ДВС заперечує проти задоволення скарги. В обґрунтування заперечень орган ДВС зазначив, що в заяві про примусове виконання рішення стягувач дійсно повідомив, що зазначене майно боржника - ПАТ АБ "Південний" знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1. Однак, вивчивши матеріали надані стягувачем державний виконавець встановив, що Господарським судом Рівненської області не досліджувалося питання фактичного місцезнаходження майна, яке підлягає вилученню згідно виконавчого документу. Відповідно до договору застави від 05.04.2017 на момент укладення даного договору, майно фактично знаходилося за адресою Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1. Відповідно до Договору купівлі-продажу обладнання від 16.04.2018 рухоме майно, що підлягає вилученню, було продане ТОВ «Рента Компані» та вибуло з володіння ТОВ "МІЛК ВОРД". Стягувачем ТОВ "МІЛК ВОРД" при пред`явленні виконавчого документа до виконання, підтвердження, що майно боржника на даний час фактично знаходиться за адресою Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1 не додано.

За відсутності документів, які підтверджують фактичне місцезнаходження майна боржника, стягувач має право пред`явити виконавчий документ до органу ДВС за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, державний виконавець вважає, що виконавчий документ було пред`явлено не за місцем виконання та не за підвідомчістю та 07.06.2024 керуючись п.10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем Височинською С.С. винесено повідомлення в межах ВП № 75252422 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Повідомлення повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Державний виконавець діяв в межах своїх обов`язків, порушення прав, свобод та інтересів стягувача в діях державного виконавця відсутні.

Правова позиція відповідача (боржника).

Акціонерний банк «Південний» вважає, що заявлена скарга є необґрунтованою та лише є однією зі складових затягування з боку арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича процедури банкрутства в межах справи № 918/99/19. Скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- Банк як протягом розгляду справи № 918/99/19(918/246/22), так й протягом розгляду інших справ в межах процедури банкрутства ТОВ "МІЛК ВОРД" завжди на зв`язку з уповноваженими представниками арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича. Сам факт не оскарження рішення від 27.02.2024 є свідченням того, що між сторонами вже тривалий час ведуться певні переговори з метою ефективного врегулювання в рамках справи № 918/99/19;

- заставне майно вже тривалий час перебуває у віданні боржника ТОВ "Мілк Ворд", який по відношенню до банку є заставодавцем. А сам факт існування судового спору в межах справи № 918/99/19(918/246/22) є інсценування якихось проблем та неналежне виконання обов`язків арбітражним керуючим Закорко Вадимом Вікторовичем, який в силу приписів ст. 12 КУзПБ повинен здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. ОСОБА_1 має доступ до обладнання, здійснював його інвентаризацію, оцінку. Акціонерний банк «Південний» також неодноразово приймав участь у заходах арбітражного керуючого. Тому твердження, що у банку є щось, що необхідно примусово вилучити не відповідає дійсності та меті відкриття виконавчого провадження.

- з 27.03.2024 по травень 2024 року арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович знаходився у пасивній, вичікувальній позиції, маніпулюючи якою, останній подав виконавчий документ до стягнення з однозначним процесуальним порушенням (по територіальній ознаці), а в подальшому заявляє вже суду про ніби-то порушення державною виконавчою службою діючого законодавства України, тим самим ще майже на півтора місяці затягує процедуру банкрутства, роблячи максимально неефективні дії як ліквідатор боржника.

- Акціонерний банк «Південний» знаходиться за адресою: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1. За адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, у Акціонерного банку «Південний» не має майна. Таким чином, якщо арбітражний керуючий Закорко Вадим Вікторович хотів замість добровільного виконання судового рішення з боку Банку, отримати «примусове виконання», він повинен був звернутися до компетентної виконавчої служби міста Одеси.

- документи долучені арбітражним керуючим Закорко Вадимом Вікторовичем до заяви про відкриття виконавчого провадження (копії рішень від 27.02.2024 у справі № 918/99/19(918/246/22), від 12.08.2019 у справі № 918/99/19 та копію Договору застави від 05.04.2017 № 200) жодним чином не свідчать про наявність у власності Акціонерного банку «Південний» майна за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, 1, бо заставодержатель не є власником майна.

Розглянувши скаргу ліквідатора банкрута ТОВ "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця, дослідивши матеріали справи, врахувавши правові позиції учасників справи та органу у ДВС, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно із ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Водночас перед прийняттям виконавчого документа, пред`явленого до виконання за місцезнаходженням майна боржника, державний виконавець має упевнитися, що стягувачем надано докази знаходження майна боржника на території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби.

Згідно абз. 7 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

В той же час стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З аналізу норм статей 13, 18, 26, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документа до виконання та після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні.

Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, направлені на перевірку майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна.

З огляду на викладене до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти дії, направлені на перевірку майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений чинним законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану майна боржника.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" або про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

В постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15, від 01.08.2019 у справі №910/13508/15 викладений висновок, що подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця; у зазначених постановах досліджувалось питання, що виконавець у разі правомірного відкриття виконавчого провадження уповноважений здійснювати подальші виконавчі дії на іншій території, що виходить за межі виконавчого округу.

За приписами ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавчий документ видає суд і приватний виконавець не може на власний розсуд вносити зміни за цим документом (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 08.07.2022 у справі № 908/309/21 від 23.03.2020 у справі № 806/2273/17).

В свою чергу на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися чи відповідають виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України "Про виконавче провадження", чи надано всі необхідні документи, а також встановить наявність/відсутність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

За відсутності документів, які підтверджують фактичне місцезнаходження майна боржника, стягувач має право пред`явити виконавчий документ до органу ДВС за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

Як вбачається із скарги, на переконання стягувача місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження є місцем, де знаходиться майно, щодо якого проводиться виконавче діяння з метою його вилучення. Тобто це місце, де розташоване майно, яке буде затребуване для виконання рішення суду (об`єкт виконання рішення).

В той же час Банк стверджує, що місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження є не тим місцем, де знаходиться об`єкт виконання рішення суду, а місце де зареєстровано чи фактично знаходиться майно, яке належить боржнику на праві власності. У даному випадку - обладнання, яке за рішенням суду присуджено вилучити у Банку, не є власністю Банку та відповідно не є його майном. Майна Банку на території, на яку поширювалися функції Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) немає. Банк, який є заставодержателем, - не може бути власником майна.

Верховним Судом у постанові від 21.05.2021 у справі №905/64/15 зазначено, що суди при розгляді скарг на рішення, дії / бездіяльність виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з підстави порушення виконавцем територіальної юрисдикції (не за місцезнаходженням майна боржника) мають досліджувати обставини дотримання стягувачем вимог абзацу 11 (або 12, або 28 у залежності від того, яка редакція Інструкції підлягає застосуванню) пункту 3 розділу ІІІ Інструкції щодо надання доказів місцезнаходження майна боржника у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Суди мають встановити, чи були додані стягувачем до заяви про примусове виконання рішення відповідні передбачені цією нормою докази існування у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, майна боржника, зокрема рахунків боржника у банківських, фінансових установах, докази, з яких стягувачу стало відомо про таке майно (про існуючі рахунки боржника), та чи підтверджують ці докази обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

З огляду на викладене стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення, має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника на цій території.

Водночас суд вважає помилковим трактування стягувачем місця знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження як місця, де знаходиться об`єкт виконання рішення.

Суд виснує, що місце знаходження майна боржника в контексті виконавчого провадження - це місце, де зареєстровано чи фактично знаходиться майно, яке належить боржнику на праві власності. При цьому, як вбачається, стягувачем дійсно до заяви про відкриття виконавчого провадження не долучено жодного доказу, що на території на яку поширюються повноваження Городоцькому відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться будь-яке майно боржника - ПАТ АБ "Південний".

У даному випадку - обладнання, яке за рішенням суду присуджено вилучити у Банку, не є майном та власністю ПАТ АБ "Південний". Банк є боржником за виконавчим документом наказом Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22), однак майно яке вилучається в боржника за цим виконавчим документом (об`єкт виконання), - не належить ПАТ АБ "Південний".

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Рішення Господарського суду Рівненської області від 12.08.2019 в рамках справи № 918/99/19 набрало законної сили. А відтак обладнання не належить ПАТ АБ "Південний", а є майном самого стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю МІЛК ВОРД. Факт ухвалення господарським судом рішення від 27.02.2024 № №918/99/19(918/246/22) не змінює правового статусу обладнання та його власника. Адже у зв`язку із тим, що Договір купівлі-продажу обладнання згідно переліку обладнання від 16.04.2018 визнаний судом недійсним, а тому єдиним власником обладнання є Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛК ВОРД, який у свою чергу лишився зобов`язаною стороною за кредитними договорами від 03.04.2017 № AL2017-01193 та № AL2017-01194 із повернення заборгованості зобов`язання за якими були забезпечені договором поруки та договорами іпотеки, застави від 05.04.2017, як солідарний боржник.

В той же час ПАТ АБ "Південний" зобов`язане повернути для ТОВ МІЛК ВОРД обладнання, яким останній володіє на праві власності.

Із урахуванням викладеного у сукупності вбачається, що місце знаходження майна боржника та місце де знаходиться майно, яке буде затребуване для виконання рішення суду (об`єкт виконання рішення) - є різними.

При цьому ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" не наділяє стягувача правом звертатися із заявою про відкриття виконавчого провадження до органу ДВС - за місцем де знаходиться об`єкту виконання рішення.

Дана норма, серед іншого, передбачає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Тобто, прийняття виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції.

Однак у даному випадку стягувач не надав при зверненні до органу ДВС доказів того, що на території на яку поширюються функції останнього - знаходиться майно боржника. Майно, яке стягувач помилково вважає таким що належить боржнику (обладнання) - належить на праві власності стягувачу. Банк у даному випадку дійсно є заставодержателем та у зв`язку із визнанням недійсним Договору купівлі-продажу обладнання згідно переліку обладнання від 16.04.2018 - не є власником майна (обладнання).

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі №380/7750/20 виснував про те, що примусове виконання рішень має бути певним чином наближеним, прив`язаним до місця проживання/перебування боржника що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження.

Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція надають стягувачу право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (УНЗР, рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). Однак у даному випадку об`єкт виконання Рішення господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 у справі 918/99/19(918/246/22) (обладнання) - не є власністю боржника.

Відтак заява про примусове виконання даного рішення подана ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражним керуючим Закорко Вадимом Вікторовичем на дії державного виконавця із порушенням територіального принципу. А дії державного виконавця із винесення повідомлення від 07.06.2024 в межах ВП № 75252422 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" є правомірними.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При постановлені даної ухвали судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця були вчинені у відповідності до діючого законодавства. Тому відсутні підстави для визнання їх незаконними, а відтак відсутні підстави і для скасування повідомлення державного виконавця - заступника начальника Городоцького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального . міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Височинської Сніжани Сергіївни про повернення виконавчого документу (наказу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2024 №918/99/19(918/246/22)) від 07.06.2024. Скарга ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі №918/99/19(918/246/22) є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 342 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича на дії державного виконавця у справі №918/99/19(918/246/22) (в межах справи 918/99/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД") відмовити.

Ухвала набирає законної сили 11.07.2024 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею "15" липня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич