Ухвала

від 11.07.2024 по справі 922/4200/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4200/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі

за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудресурс»

про стягнення коштів, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудресурс» (далі - відповідач та/або ТОВ «Промбудресурс») про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 11 632,24 грн, розірвання договору оренди землі, укладеного між Дергачівською районною державною адміністрацією та ТОВ «Промбудресурс», щодо оренди земельної ділянки площею 2,12 га з кадастровим номером 6322055900:10:000:0004 (далі - договір оренди землі) та зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку об`єднаній територіальній громаді в особі Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

На обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, в порушення умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства ТОВ «Промбудресурс» не здійснено забудову земельної ділянки, недотримано обов`язку щодо здійснення забудови земельної ділянки упродовж 3 (трьох) років підряд, а також зазначав про наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 (суддя Аюпова Р. М.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 (Гетьман Р. А. - головуючий, судді: Склярук О. І., Хачатрян В. С.) закрито провадження у справі № 922/4200/23 в частині стягнення з ТОВ «Промбудресурс» заборгованості з орендної плати в сумі 11 632,24 грн; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Ураховуючи те, що відповідачем 06.10.2023 було сплачено 19 330,76 грн орендної плати за спірним договором оренди землі відповідно до квитанції від 06.10.2023 № 752А-ОМ90-МР6А-Х2Е8, що міститься в матеріалах справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Промбудресурс» заборгованості з орендної плати в сумі 11 632, 24 грн.

В іншій частині позовних вимог судове рішення арґументовано тим, що сторони, керуючись принципом свободи договору, уклали саме строковий договір оренди землі для будівництва спортивного та торговельно-розважального комплексу, а не договір суперфіцію. Суд вказав, що Прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем діяльності, яка виходить за межі цільового призначення спірної земельної ділянки, а відтак саме лише посилання Прокурора на використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням фактично свідчить про недоведеність обставин, на які посилається Прокурор в обґрунтування своєї позовної заяви. У той час як за висновком суду за невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням чинним законодавством не передбачається позбавлення права користування земельною ділянкою. На думку суду першої інстанції, доводи Прокурора про порушення умов договору у зв`язку з нездійсненням забудови земельної ділянки спростовуються матеріалами справи та зокрема самим оскаржуваним договором оренди землі. В оскаржуваному рішенні встановлено, що Прокурором не доведено, що незабудова спірної земельної ділянки наносить шкоду територіальній громаді, порушує її законні інтереси. Суд зазначив, що виходячи з умов спірного договору оренди землі орендодавець мав на меті передати зазначену земельну ділянку в оренду та отримувати за її користування дохід у вигляді орендної плати, тим самим ефективно розпорядившись вказаною земельною ділянкою, при цьому доказів протилежного Прокурором суду не надано. З урахування викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги Прокурора про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику є необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, а, отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Апеляційний господарський суд погодився із вказаними висновками місцевого господарського суду. Водночас стосовно доводів Прокурора про систематичну несплату орендної плати, як підставу для розірвання договору оренди землі, апеляційний господарський суд вказав, що обставини щодо систематичної несплати орендної плати не були підставою позовних вимог про розірвання договору оренди землі та її повернення, відповідні доводи Прокурора не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції. Матеріали справи не містять доказів зміни Прокурором підстав позовних вимог. В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції також зазначено, що Прокурором в судовому засіданні, під час з`ясування обставин справи, підставою для розірвання оспорюваного договору оренди землі наведено саме обставини щодо не забудови земельної ділянки, які на його думку підтверджують порушення умов цього договору.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі № 922/4200/23, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову Прокурора; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі № 922/4200/23 залишити без змін.

За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального та процесуального права без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

застосовано положення статей 611, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 24.04.2018 у справі № 909/248/17, від 22.01.2019 у справі № 927/877/17, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18, від 24.10.2019 у справі № 905/799/18, від 07.05.2020 у справі № 904/299/16, від 06.10.2021 у справі № 910/7250/18, від 22.12.2021 у справі № 910/237/21;

застосовано положення статей 6, 627 ЦК України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 909/51/19;

застосовано пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 21 Закону України «Про оренду землі» без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16;

застосовано частину 2 статті 651 ЦК України без урахування висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17;

застосовано положення статей 526, 611 ЦК України без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 23.01.2021 у справі № 922/2754/19.

ТОВ «Промбудресурс» у відзиві просить закрити касаційне провадження та/або касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін.

Під час вивчення матеріалів касаційної скарги і матеріалів справи № 922/4200/23 колегія суддів установила, що 03.04.2024 Касаційний господарський суд у складі Верховний Суд передав справу № 918/391/23 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Підстави для передачі судової справи колегія суддів обґрунтувала тим, що хоче відступити від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (позиції щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати).

Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що:

- аналіз статей 1, 2, 13, 15, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадків);

- при цьому факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред`явлення позову, не має правового значення;

- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17);

- оскільки законодавець визначає однією з істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі в строки та розмірі, погоджених сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (такі правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, як у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/234/21 та від 18.10.2023 у справі № 926/5237/22, від 10.09.2021 у справі № 650/628/19-ц, від 17.06.2021 у справі № 485/784/20);

- таким чином, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 правовий висновок призводить до постання питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності/відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати також обставин наявності/відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 ЦК України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 справу № 918/391/23 прийнято до свого провадження.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження та передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 918/391/23 для відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, на яку посилається скаржник, як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у справі № 922/4200/23, згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/391/23.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі № 922/4200/23 за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудресурс» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 918/391/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ