Рішення

від 15.07.2024 по справі 692/660/24

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/660/24

Провадження № 2/692/274/24

15.07.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представниці відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до Центру дитячої та юнацької творчості Драбівської селищної ради Черкаської області про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі. Позов обґрунтовано, тим, що починаючи з 03.06.2016 року він працював в Центрі дитячої та юнацької творчості Драбівської селищної ради Черкаської області на посаді працівника по ремонту приміщення. Після проходження медичних оглядів лікарями Драбівської районної лікарні та направлення всіх необхідних документів до МСЕК №4 м. Черкаси 29.06.2023 позивач отримав довідку до акта огляду МСЕК про призначення йому ІІІ групи інвалідності безтерміново по загальному захворюванню з ураженням опорно-рухового апарату та надано індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю № 2170 від 29.06.2023. Керівник закладу де він працював не взяла у нього реабілітаційну програму, а пенсійне посвідчення пізніше сфотографувала на телефон. Після повідомлення керівника про отримання третьої групи інвалідності ставлення до позивача погіршилося, вимоги реабілітаційної програми не були враховані, умов для полегшення праці згідно медичних показів не створювалося. Відбувся психологічний тиск з метою залучення позивача без його добровільної згоди до робіт, які протипоказані йому за станом здоров`я, були погрози звільненням якщо він не буде виконувати надурочні роботи, не передбачені посадовими обов`язками. Всі ці обставини стали реальною причиною звільнення позивача. Також про це свідчить те, що фактично не було скорочення штату працівників, крім позивача, що свідчить про свідомий намір керівництва звільнити позивача, не відбулося жодних змін в організації виробництва праці, не було жодної пропозиції переведення на іншу роботу чи корегування посадових обов`язків відповідно до медичних протипоказань, не бралося до уваги переважне право на залишення на роботі в зв`язку з тим, що згідно до п.10 ч.2 ст.42 КЗпП України перевага в залишенні на роботі надається працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. За весь час роботи позивач належним чином виконував обов`язки з виконання ремонтних робіт в будівлі відповідача. У зв`язку з викладеними обставинами позивач вважає звільнення його з роботи неправомірним, просить суд скасувати наказ про звільнення та поновити на посаді.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представниця відповідача позов не визнала, пояснила суду, що з почату 2024 року у Центрі дитячої та юнацької творчості збільшилася кількість дітей, які відвідують гуртки, дітям необхідно мати костюми для виступів, а для їх обслуговування потрібен працівник, коштів для збільшення штатної чисельності у бюджету не має, про що постійно їм повідомлялось, а тому було вирішено збільшити ставку костюмера до 0,75 за рахунок 0,5 ставки працівника з обслуговування приміщення, так як без даної посади заклад може працювати. За два місяці до введення нового штатного розпису позивача, який займав посаду працівника з обслуговування приміщення було попередження під підпис про скорочення його посади, а потім звільнено, іншої посади йому не було запропоновано так як аналогічної посади вільної у закладі не було, до профспілки позивач не входить. Негативного відношення до ОСОБА_1 через те, що він є особою з інвалідністю не було, і це не пов`язано з його звільненням, робота яку він виконував не була важкою працею, а тому його права не порушувалися.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, його представника, представницю відповідача, свідків, суд дійшов до наступного.

Наказом від 13.06.2016 р. №12-к «Про призначення ОСОБА_1 », позивача було призначено в Драбівський районний будинок дитячої творчості працівником по ремонту приміщення на 0,5 ставки (за сумісництвом) з 06 червня 2016 року.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ ОСОБА_1 має групу інвалідності ІІІ з 27.06.2023 року безтерміново, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 . 29.06.2023 року була складена його індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю № 2107.

Згідно наказу Центру Дитячої та юнацької творчості Драбівської селищної ради Черкаської області від 14.03.2024 року №6-к «Про зміни в структурі та внесення змін до штатного розпису ЦДЮТ Драбівської селищної ради» було наказано скоротити посаду робітника з обслуговування і ремонту будівлі - 0,5 штатної одиниці, за рахунок скороченої посади збільшено шатну одиницю посади костюмера з 0,25 до 0,75, внесено до штатного розпису відповідні зміни з 14 травня 2024 року та вирішено попередити про наступне вивільнення під підпис робітника з обслуговування і ремонту будівель ОСОБА_1 . З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, про що він не заперечував в судовому засіданні.

07.05.2024 року Центром Дитячої та юнацької творчості Драбівської селищної ради Черкаської області було винесено наказ №12-к про звільнення ОСОБА_4 в зв`язку зі змінами в структурі та неможливістю переведення на іншу посаду, п.1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з даним наказом, про що було складено акт № 2 про відмову від підписання наказу про звільнення від 14.05.2024. В акті зазначено, що ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом про його звільнення, що останній відмовився його підписувати, але копію наказу отримав.

Допитані у судому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили те, що за два місяці до звільнення позивача відбулася виробнича нарада, під час якої було оголошено про зміни у штатному розписі у зв`язку з потребою збільшення штатної одиниці костюмера та скорочення посади на якій працював позивач. Потреба у збільшенні ставки костюмера була через збільшення навантаження на його роботу у зв`язку з збільшенням кількості дітей. Інших підстав для внесення змін до штатного розпису свідкам не відомо. З пояснень свідків вбачається, що керівництво мало претензії до роботи позивача, який не завжди виконував роботу, яку йому доручали.

Відповідно доп.1ч.1,ч.2ст.40Кодексу законівпро працюУкраїни (далі-КЗпП України)трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані роботодавцемлише увипадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; звільнення з підстав, зазначених упунктах 1,2і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

В даному випадку в установі відповідача відбулися скорочення чисельності у штаті працівників та зміни у штатному розписі по ставці костюмера, що підпадає під ознаки передбачені п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Суд також встановив, що запропонувати позивачу перейти на іншу роботу відповідач не мав змоги через відсутність вільних вакансій. Твердження позивача, що його звільнення було пов`язане з дискримінацією за ознакою його інвалідності не знайшло свого підтвердження належними і допустимим доказами. Останній був завчасно, у строки визначені ч.1 ст.49-2 КЗпП України повідомлений про наступне звільнення та звільнений після закінчення даного строку, а тому суд не вбачає порушень зі сторони відповідача при звільненні ОСОБА_1 з роботи. Одночасно суд зазначає, що відповідно до практики Верховного суду, викладеній у постанові від 8 листопада 2023 року по справі № 443/299/22 суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників, так як право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, а суд зобов`язаний лише з`ясувати наявність підстав для звільнення. Отже питання щодо необхідності в тій чи іншій посаді відповідач вирішує самостійно. Щодо переважного права, передбаченого п.10 ч.2 ст.42 КЗпП України, для працівників яким залишилось менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, то така перевага застосовується у разі можливості залишити на роботі одну особу з кількох при їх рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, чого в даному випадку не було можливим застосувати, так як скороченню підлягала одна посада, на якій перебував позивач.

На підставі викладеного суд вважає, що в позові слід відмовити через його необґрунтованість. Підстав для винесення окремої ухвали суду та повідомлення правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення керівництвом відповідача суд з наведених вище обставин не вбачає.

Керуючисьп.1 ч.1, ч.2 ст.40, ч.1 ст.49-2 КЗпП України, ст.12-13,76-81,141,229,259,263-265,273-274,354ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центру дитячої та юнацької творчості Драбівської селищної ради Черкаської області про поновлення на роботі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексу рішення через суд апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий

Повний текст рішення виготовлено 15 липня 2024 року.