Постанова

від 08.07.2024 по справі 528/500/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/500/23 Номер провадження 22-ц/814/2661/24Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М. О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі:представника відповідача адвоката Потапенка А.М.,

розглянувши вм.Полтавіцивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Каміла» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за Договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди

за апеляційноюскаргою селянського фермерського господарства «Каміла»

на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року, прийнятого під головуванням судді Вітківського М.О. в м.Гребінці, зі складанням повного тексту 12.04.2024 року,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з даним позовом.

Зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030.

Позивачу також в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031.

Обидві земельні ділянки на підставі договорів оренди від 15.08.2013 року на строк 10 років кожну передано СФГ «Каміла».

Вказував, що в порушення умов зазначених договорів орендар систематично не сплачував (недоплачував) позивачу орендну плату, яка була істотна для позивача, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладанні договорів, чим позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода.

Просив:

- розірвати договір оренди землі від 15.08.2013 року (площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030), укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Каміла»,

- розірвати договір оренди землі від 15.08.2013 року 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031, яка набута ОСОБА_1 у порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_2 , укладений нею з СФГ «Каміла»,

- стягнути з СФГ «Каміла» на користь позивача заборгованість згідно договору оренди землі площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030 № б/н від 15.08.2013р. та Договору оренди землі площею 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031 № б/н від 15.08.2013 року у сумі 103 734,17 грн., з яких 92810,68 грн. прострочена заборгованість з урахуванням індексів інфляції на кінець періоду, 4353,93 3% річних від простроченої суми; 1986,09 грн. пеня 0,01%,

- зобов`язати СФГ «Каміла» передати земельні ділянки загальною площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030 та загальною площею 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031, власнику в стані, придатному для її цільового використання.

- стягнути з СФГ «Каміла» на користь позивача 10 000 грн. компенсації моральної (немайнової) шкоди, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 4294,40 грн. та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Гребінківського районного суду районного суду від 19.02.2024 року провадження у справі в частині позовних вимог, а саме:

-про розірвання договору оренди землі № б/н від 15.08.2013р року (площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030), укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Каміла»;

- розірвання договору оренди землі № б/н від 15.08.2013р. (3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031, яка набута ОСОБА_1 порядку спадкування за померлою матір`ю, ОСОБА_2 , укладений між, ОСОБА_2 та СФГ «Каміла»;

-зобов`язання СФГ «Каміла» передати земельні ділянки загальною площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030 та загальною площею 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031, власнику ОСОБА_1 в стані, придатному для її цільового використання, -

закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України за відсутністю предмету спору.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до СФГ «Каміла» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості за Договором оренди, передачу земельної ділянки власнику та стягнення моральної (немайнової) шкоди задоволено частково.

Стягнуто з СФГ «Каміла» на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно Договору оренди землі площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030 № б/н від 15.08.2013 року та договору оренди землі площею 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031 № б/н від 15.08.2013 року у сумі 80 001 грн 09 коп. з яких 78 275,48 грн. прострочена заборгованість та 1725,61 грн. пеня.

Стягнуто з СФГ «Каміла» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 4 047 грн. 47 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог в частині стягнення заборгованості.

Рішення оскаржило СФГ «Каміла», в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вважає, що орендна плата позивачу виплачувалась у повній відповідності із законодавством і умовами договорів оренди землі у значно більшому розмірі ніж передбачено договорами.

Вказують, що в спірній період з 2020 року по 2022 рік орендна плата також нараховувалась і виплачувалась у значно більшому розмірі ніж передбачено договорами.

Зазначають, що у 2020 році нарахована і виплачена орендна плата за один пай 17965 грн., так як в договорі визначено плату 4994 грн. Орендну плату за 2021-2022 роки позивач навмисно не отримував. Орендна плата за цей період позивачу була вчасно нарахована, але позивач навмисно не з`являвся для її отримання.

Стверджують, що ОСОБА_1 ні до 31.12.2021 року, ні до 31.12.2022 року не з`явився, як визначено п.9 договору, для отримання орендної плати в бухгалтерію підприємства. У зв`язку з тим, що позивачем були проігноровані листи-повідомлення відповідача, щодо необхідності отримання орендної плати, підприємство не могло виконати свого обов`язку зі сплати орендної плати, що відповідно до ст. 613 ЦК України звільняє кредитора від сплати процентів за час прострочення кредитора.

У відзиві адвокат Сініцина О.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги СФГ «Каміла»відмовити,а рішеннярайонного судуПолтавської областізалишити беззмін.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанціївірновстановлено тавбачаєтьсязматеріалів справи,що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,983 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0030, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю IV-ПЛ №013229.

Вищевказану земельну ділянку Позивач передав в оренду СФГ «Каміла», про що було укладено договір оренди землі № б/н від 15.08.2013 року строком на 10 років (п. 8. Договору).

Позивачу також належить земельна ділянка площею 3,9827 гектари, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320884600:00:004:0031, яка набута ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка за життя передала в оренду відповідачу вищевказану земельну ділянку згідно з договором оренди землі № б/н від 15.08.2013 року строком на 10 років.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що в порушення умов договорів оренди землі № б/н від 15.08.2013 року, орендар систематично не сплачував (недоплачував) позивачу орендну плату, яка була істотна для Позивача, в наслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладанні даних договорів, а саме грошових коштів, чим йому була завдана матеріальна та моральна шкода.

Районний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що відповідачем не спростовано розрахунок боргу, наданий позивачем, та дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення за період 2020-2022 р. з відповідача на користь позивача 78 275,48 грн. простроченої заборгованості за користування земельними ділянками згідно укладених Договорів оренди від 15.08.2013 року.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

Відповідно до частини першої ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Неодмінним елементом правовідносин є їхній зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальнимЗаконом України «Про оренду землі»,ЗК Українита загальними нормами ЦК Україннищодо підстав дострокового розірвання такого договору.

Згідно зіст.13 Закону України «Про оренду землі»,договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зістаттями 13,15,21 цього Закону основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної платиу встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Статтею 24Закону передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до положень ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У цій справі суд першої інстанції встановив, що несплата 78 275,48 грн. простроченої заборгованості з виплати орендної плати за період з 2020-2022 роки мала місце у зв`язку з невиконанням орендарем обов`язку обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції.

Між тим, пунктом 9 договорів оренди землі від 15 серпня 2013 року визначено, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі : грошовій формі на суму з розрахунку 5% - 4994,24 грн. або натуральній 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (паю), 1400 кг зерна та 50 кг цукру в рік та 0,40 га безкоштовної оранки на один пай. Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Так, з відомості на виплату грошей за липень 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 одержав 14462,18 грн., що перевищує розмір орендної плати, визначений договорами оренди ( т.1,а.с.89).

Крім того, ним отримано зерно кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю, а також виконувалась оранка землі (т.1, а.с.82-96).

Згідно ч.3ст.21ЗаконуУкраїни «Прооренду землі» визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 10 договорів сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Отже,сторонами договоріворенди визначено,що обчислення розміру орендноїплати заземлю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Проте, суд першої інстанції за власною ініціативою вдався до тлумачення умов укладених договорів оренди землі від 15 серпня 2013 року, оскільки вважав, що вони містять протиріччя та прийшов до помилкового висновку про те, що розмір орендної плати має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, змінивши, таким чином, зміст укладених сторонами угод.

При цьому суд залишив без уваги положення ст.13 ЦПК України про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

У даній справі сторони не звертались до суду з вимогами щодо тлумачення змісту договорів оренди землі від 15 серпня 2013 року.

Крім того, відповідно до змісту ст.207 ЦК України правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту.

З моменту укладення вказаних договорів оренди жодна із сторін не вимагала тлумачення їх змісту, як і не заявляла вимог про оспорювання окремих пунктів.

Помилковим є посилання суду на правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 183/2390/18 та від 03 березня 2021 року у справі № 522/799/16-ц як підставу для тлумачення умов договорів, оскільки у цих постановах інші правовідносини, ніж у даній справі.

Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Отже,визначений договорамиоренди в пункті10 порядок обчислення розміру орендноїплати без урахування індексівінфляції несуперечить положенням ч.3ст.21Закону України «Про оренду землі».

Натомість пунктом 9 договорів передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації ( а не індексів інфляції), що пов`язана з індексацією нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки її вартість визначалась станом на час укладання договорів (п.5).

Таким чином колегія суддів не вбачає протиріч між пунктами 9 та 10 договорів оренди землі від 15 серпня 2013 року, а висновки суду першої інстанції з цього приводу є помилковими.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості із застосуванням індексів інфляції.

Відносно вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за 2021-2022 роки, колегія суддів виходить з положень пункту 9 договорів оренди від 15 серпня 2013 року, яким визначено, що орендодавець отримує орендну плату разовим платежом в бухгалтерії орендаря у строк, визначений п.11 Договору, тобто до 31 грудня кожного року.

Орендну плату за 2021 та 2022 роки ОСОБА_1 не отримав, не прибувши до бухгалтерії відповідача, хоча саме у такий спосіб умовами договорів оренди передбачено її отримання і це чітко та однозначно визначено у наведеному пункті.

ОСОБА_1 не міг не знати місце знаходження бухгалтерії СФГ «Каміла», адже отримував неодноразово не тільки орендну плату, а й заробітну плату, так як тривалий час знаходився у трудових відносинах з цим господарством, що вбачається з наданих ним відомостей з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ( т.1, а.с.31-32).

Між тим, орендар мав наміри сплачувати орендну плату позивачу, про що свідчать листи, які надсилались на адресу ОСОБА_1 15.12.2021року та 15.12.2022 року із запрошенням прибути до бухгалтерії господарства для отримання нарахованої орендної плати з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі ( т.1, а.с.98-100, 106-108).

Оцінюючи дані обставини, суд апеляційної інстанції виходить з принципу добросовісності - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 6 ст.3 ЦК України) та вбачає, що позивач, достовірно обізнаний про умови отримання орендної плати, умисно не з`явився до бухгалтерії СФГ «Каміла» для отримання сум орендної плати за 2021 та 2022 роки.

Проте, суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою зазначені обставини та не дав їм належної оцінки, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Враховуючи недобросовісність дій позивача по відмові в отриманні орендної плати в порядку, визначеному умовами договорів оренди, не підлягають також задоволенню його вимоги по стягненню з відповідача пені в розмірі 1725,61 грн.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості по орендній платі та пені, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається і в цій частині підлягає залишенню без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, на користь відповідача з позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі 6441,6 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374,376 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Каміла» задовольнити.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року скасувати вчастині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з СФГ «Каміла» заборгованості в розмірі 80 001 грн 09 коп. та судового збору 4 047 грн. 47 коп., ухваливши нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до селянського фермерського господарства «Каміла» про стягнення заборгованості по орендній платі та пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь селянського фермерського господарства «Каміла» 6441,6 грн. в повернення сплаченого судового збору за апеляційну скаргу.

В іншій частині рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.07.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна